805/3126/15-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість - 24.10.2019 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 (суддя Христофоров А.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі № 805/3126/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулось до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2015 № 00000354200/3740/10/28-03-40.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 08.09.2015 позов задовольнив.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.10.2016 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 залишив без змін.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 14, 185, 187, 198, 200, 203 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).

Зокрема, зазначає, що в разі невідображення даних податкової накладної в податкових зобов`язаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом та не дає покупцю права на податковий кредит. Статус податкового документа податкова накладна, на переконання органу доходів і зборів, набуває в момент відображення її даних у податкових зобов`язаннях контрагента.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" у податковій звітності з податку на додану вартість щодо правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за березень 2015 року, результати якої оформлено актом від 08.05.2015 № 178/28-03-40/00191075.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу", Державним підприємством "Донецька залізниця" та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз".

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на непідтвердження податкового кредиту, сформованого Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" за господарськими операціями з придбання робіт (послуг) у Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", Державного підприємства "Донецька залізниця" та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", податковими зобов`язаннями контрагентів, що, в свою чергу, виключає право позивача на формування податкового кредиту за наслідками придбання цих активів.

На підставі зазначеного акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015 № 00000354200/3740/10/28-03-40, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року на 3563691,00 грн.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій з придбання позивачем робіт (послуг) у Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", Державного підприємства "Донецька залізниця" та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, що контролюючим органом не заперечується.

Посилання відповідача на невідповідність сформованого Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" податкового кредиту податковим зобов`язанням його постачальників - Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", Державного підприємства "Донецька залізниця" та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", як на підставу для висновку про правомірність оскаржуваного акта індивідуальної дії, суди цілком об`єктивно відхилили.

Адже, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, а відтак якщо останні не виконали своїх зобов`язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах: від 01.06.2010 у справі за позовом Приватного підприємства "Армавір" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення; від 31.01.2011 у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення; від 31.01.2011 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, які мають враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.