914/1983/17 Про зобов`язання звільнити земельну ділянку - 10.06.2019 Прийняття

1. У вересні 2017 року Львівська міська рада (далі - Львівська міськрада) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західуніверсал плюс" (далі - ТОВ "Західуніверсал плюс") про зобов`язання звільнити земельну ділянку, кадастровий № 4610137500 : 07:001 : 0097, загальною площею 0,0056 га, розташовану у м. Львові на просп. В. Чорновола, 101, шляхом демонтажу тимчасової споруди.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка була передана відповідачеві у користування для розміщення тимчасової споруди згідно з договором оренди землі від 15.12.2015. Однак строк дії цього договору закінчився 30.12.2016, і з цього часу жодних договірних відносин щодо користування відповідною земельною ділянкою між сторонами не виникало.

Позивач наголошує, що Львівська міська рада, а також її виконавчі органи з 2016 року не погоджували встановлення тимчасових споруд ТОВ "Західуніверсал плюс" на території земельної ділянки за адресою: м. Львів, просп. В. Чорновола, 101.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 у справі № 914/1983/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2018, у задоволенні позову відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані тим, що спірна тимчасова споруда, яка належить відповідачеві та розташована за адресою: м. Львів, просп. В. Чорновола, 101, не була зазначена в додатку № 1 до ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 № 1568, оскільки була протиправно виключена із переліку тимчасових споруд згідно з ухвалою Львівської міської ради від 10.11.2016 № 1216, як установлено Франківським районним судом м. Львова (постанова від 16.06.2017 у справі №465/641/17).

Разом із тим місцевий господарський суд дійшов висновку, що відсутність між сторонами відповідного договору стосовно користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення належної відповідачеві тимчасової споруди є наслідком протиправних дій позивача.

5. Постановою Верховного Суду від 22.08.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 і рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 скасовано, справу № 914/1983/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

6. Скасовуючи рішення, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні цього спору господарські суди насамперед мали з`ясувати наявність доказів на підтвердження виникнення у відповідача права користування спірною земельною ділянкою або припинення такого права, а також дослідити, чи надає визнання протиправною ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 № 1568 ТОВ "Західуніверсал плюс" право користуватися спірною земельною ділянкою і розміщувати на ній тимчасову споруду.

Водночас колегія суддів зазначила, що суди фактично вдалися до оцінки правомірності дій позивача стосовно відповідача щодо правомірності розміщення тимчасової споруди на орендованій земельній ділянці. Так, в оскаржуваних судових рішеннях акцентовано увагу на процедурі розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці, а не на сам предмет спору - повернення земельної ділянки її законному власнику.

7. За результатами нового розгляду справи № 914/1983/17 рішенням Господарського суду Львівської області від 26.12.2018 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

8. Судове рішення мотивоване тим, що:

- оскільки строк договору оренди спірної земельної ділянки закінчився 30.12.2016, у відповідача виник обов`язок повернути орендовану земельну ділянку позивачеві, а зважаючи на те, що ділянка передавалась винятково для встановлення на ній тимчасової споруди, то і повернення позивачеві земельної ділянки належить вчинити шляхом демонтажу такої тимчасової споруди;

- зазначена позиція підтверджується правовими висновками Верховного Суду. Зокрема, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 918/633/16 за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності, а тому розміщення відповідачем тимчасової споруди за відсутності документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою комунальної власності, право розпорядження якою належить до компетенції міської ради, не можна визнати законним;

- посилання відповідача на судові рішення у справах № 465/641/17 та № 465/769/18, які перебувають на розгляді Франківського районного суду м. Львова, є безпідставними, оскільки вони стосуються правовідносин між позивачем і відповідачем у сфері містобудування (благоустрою населеного пункту), та не стосуються правовідносин у сфері землекористування;

- всі подальші дії відповідача після припинення договору оренди земельної ділянки (30.12.2016) мають значення лише на майбутнє та не стосуватимуться правовідносин, що виникли із цього договору.

9. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Західуніверсал плюс" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, наголошуючи на неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд визнав установленими, та порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, просило скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2018 у справі № 914/1983/17 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

10. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 914/1983/17 за апеляційною скаргою ТОВ "Західуніверсал плюс" на рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2018 у справі № 914/1983/17.

11. У подальшому, 25.03.2019 ТОВ "Західуніверсал плюс" звернулося до апеляційного господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 914/1983/17 до набрання законної сили судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 1.380.2019.001323 за позовом ТОВ ?Західуніверсал плюс? до Львівської міської ради про зобов`язання вчинити дії, а саме зобов`язати Львівську міськраду внести зміни до ухвали № 1568 від 02.03.2017 шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі міста Львова тимчасової споруди за адресою: м. Львів, просп. В. Чорновола, 101 та зазначення її власником ТОВ ??Західуніверсал плюс? (додаток 1 до ухвали Львівської міськради № 1568 від 02.03.2017).

12. В обґрунтування наведеного клопотання ТОВ "Західуніверсал плюс" зазначив, що:

- для встановлення наявності чи відсутності підстав для розміщення належної відповідачеві тимчасової споруди мають значення результати розгляду Львівським окружним адміністративним судом справи № 1.380.2019.001323, за якими може бути повністю відновлено право ТОВ "Західуніверсал плюс" на влаштування спірної тимчасової споруди, а також установлено, що відсутність у відповідача на сьогодні дозвільних документів на розміщення такої споруди є наслідком подальших протиправних дій (бездіяльності) Львівської міськради. Тобто обставини, визначені позивачем як підстава позову у справі № 914/1983/17, є наслідком винної протиправної поведінки самого ж позивача;

- задоволення позовних вимог у справі № 914/1983/17 без урахування обставин, що можуть бути встановлені у справі № 1.380.2019.001323, яку розглядає Львівський окружний адміністративний суд, призведе до протиправного позбавлення ТОВ ?Західуніверсал плюс? права на здійснення підприємницької діяльності упродовж значного часу, а також до позбавлення права власності на тимчасову споруду;

- предметом позовних вимог у цій справі є не просто звільнення земельної ділянки, а її звільнення шляхом демонтажу належної відповідачеві тимчасової споруди. Відповідно, для правильного вирішення спору в частині демонтажу такої тимчасової споруди суду необхідно встановити не тільки наявність чи відсутність у відповідача права користування земельною ділянкою, але й відсутність у відповідача права на розміщення такої тимчасової споруди. Так, за змістом затвердженого позивачем нормативно-правового акта, який регулює спірні відносини, наявність чи відсутність права користування земельною ділянкою у жодний спосіб не впливає на розміщення тимчасової споруди (не є підставою для такого розміщення або демонтажу). Зокрема, відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 тимчасові споруди розміщуються виключно на підставі договору оренди окремих конструктивних елементів, а не договору оренди земельної ділянки.

13. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 задоволено клопотання ТОВ ?Західуніверсал плюс? про зупинення провадження у справі, зупинено апеляційне провадження у справі № 914/1983/17 за апеляційною скаргою ТОВ ?Західуніверсал плюс? на рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2018 у справі № 914/1983/17 до набрання законної сили судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 1.380.2019.001323 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

14. Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (про зупинення провадження у справі № 914/1983/17), Львівська міськрада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу № 914/1983/17 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Підставами для скасування ухвали скаржник вважає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

16. Львівська міськрада наголошує, що оскаржувана ухвала не містить належного обґрунтування висновку про неможливість самостійного установлення господарським судом переліку обставин, які належать до предмета доказування, тому апеляційний суд не встановив обставин, які унеможливлювали би розгляд справи № 914/1983/17 до набрання законної сили судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 1.380.2019.001323.

17. Крім цього, посилаючись на положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі № 914/1983/17, порушив право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку.

18. Львівська міськрада стверджує, що розгляд Львівським окружним адміністративним судом справи № 1.380.2019.001323 не перешкоджав встановленню Західним апеляційним господарським судом суттєвих обставин у справі № 914/1983/17 під час її розгляду, а ухвалу суду апеляційної інстанції від 25.03.2019 необхідно скасувати.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

19. ТОВ ?Західуніверсал плюс? у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Позиція Верховного Суду

20. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

21. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

22. Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).

23. Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

24. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.

25. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

26. Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження.

27. Отже, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

28. Зупиняючи провадження у справі № 914/1983/17 до набрання законної сили судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 1.380.2019.001323 за позовом ТОВ ?Західуніверсал плюс? до Львівської міської ради про зобов`язання вчинити дії, а саме: зобов`язати Львівську міську раду внести зміни до ухвали від 02.03.2017 № 1568 шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі міста Львова тимчасової споруди за адресою: м. Львів, просп. В. Чорновола, 101 із зазначенням її власником ТОВ ?Західуніверсал плюс? (додаток 1 до ухвали Львівської міськради від 02.03.2017 № 1568), апеляційний господарський суд виходив із того, що результат розгляду Львівським окружним адміністративним судом справи № 1.380.2019.001323 безпосередньо впливає на розгляд справи № 914/1983/17, предметом спору в якій є звільнення земельної ділянки загальною площею 0,0056 га, розташованої у м. Львові на просп. В. Чорновола, 101, шляхом демонтажу тимчасової споруди, оскільки саме протиправна бездіяльність Львівської міськради призвела до відсутності у ТОВ ?Західуніверсал плюс? дійсних на сьогоднішній день дозвільних документів на встановлення тимчасової споруди.

29. Водночас зупиняючи провадження у справі № 914/1983/17, суд апеляційної інстанції належним чином не встановив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи та не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно під час вирішення цієї справи, а також яким чином установлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують наведені ними доводи у цій справі, зважаючи на предмет, підстави позову.

30. Отже, зупинення провадження у справі № 914/1983/17 до набрання законної сили судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 1.380.2019.001323 не відповідає положенням статей 227, 229 ГПК України.

31. Не встановивши обставин об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи №1.380.2019.001323, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, порушивши при цьому положення пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

32. Крім того, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

33. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

34. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

35. Наведеного суд апеляційної інстанцій не врахував, тому, зупинивши провадження у справі № 914/1983/17, суд порушив право учасників справи на її розгляд упродовж розумного строку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

36. Відповідно до частин 3, 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції

37. Пунктом 2 частини 1 статті 308 цього Кодексу визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, у тому числі за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

38. Частиною 6 статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і передачі справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

39. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

40. За таких обставин ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі № 914/1983/17 необхідно скасувати, а зазначену справу передати до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Розподіл судових витрат

41. Оскільки у цьому касаційному провадженні спір по суті не вирішується, а справу слід передати до апеляційного суду для продовження розгляду, відповідно до статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.