П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 826/836/17

Провадження № 11-321апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л.,

Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Республіка" (далі - ОСББ "Республіка") до Київської міської ради (далі - Міськрада), державного реєстратора Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Кузьмика Михайла Васильовича (далі - державний реєстратор), треті особи: Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - Шевченківська РДА), Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду" Шевченківського району міста Києва (далі - Комунальне підприємство), про визнання протиправними та скасування рішень

за касаційною скаргою ОСББ "Республіка" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (судді Костюк Л. О., Бужак Н. П., Кузьменко В. В.),

УСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року ОСББ "Республіка" звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міськради від 2 грудня 2010 року № 284/5096 в частині включення до Переліку об`єктів комунальної власності м. Києва житлового будинку (нежитлові приміщення площею 210, 60 кв. м) за адресою: місто Київ, вул. Провіантська, 4/6 (адреса до перейменування - вул. Тимофєєвої Галі, 4/6) (далі - рішення Міськради від 2 грудня 2010 року);

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень від 6 жовтня 2016 року № 31744654, яким зареєстровано за територіальною громадою м. Києва в особі Міськради право комунальної власності на нежитлові приміщення № 1-3 групи приміщень 11 (літ. "А") (площею 47,7 кв. м), приміщення 1 групи приміщень № 13 (літ. "А") (площею 33 кв. м), приміщення № 1-10 групи приміщень № 12 (літ. "А") (площею 100,6 кв. м), загальна площа - 214 кв. м, за зазначеною вище адресою.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 21 червня 2018 року позов задовольнив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 листопада 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2018 року скасував, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад свідчить про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства, оскільки спір виник щодо права власності на групу приміщень, зареєстрованих за Міськрадою, і має вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСББ "Республіка" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

На обґрунтування вимог касаційної скарги ОСББ "Республіка" наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, жодним чином не обґрунтував, яким чином рішення Міськради від 2 грудня 2010 року може випливати з договірних відносин. Вказує на те, що Міськрада не мала права приймати оскаржуване рішення, виконуючи свої владні (управлінські) функції, без згоди всіх співвласників на передачу будинку у комунальну власність, оскільки станом на час прийняття спірного рішення всі квартири у будинку належали громадянам виключно на праві власності. З приводу оскаржуваних дій державного реєстратора скаржник зазначив, що державний реєстратор повинен був відмовити у реєстрації права власності на спірне майно, оскільки в поданих документах містяться розбіжності в назві вулиць та з огляду на відсутність заяв співвласників житлового будинку.

У відзиві на касаційну скаргу Міськрада зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 2 квітня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, оскільки ОСББ "Республіка" оскаржує судове рішення з мотивів порушення судом правил предметної юрисдикції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 квітня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 квітня 2019 року прийняла цю справу до розгляду та призначила її розгляд у порядку письмового провадження.

30 травня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 9/0/30-19, виданим на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 "Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду", відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 (v0008700-17) , призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 КАС межах наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Міськрада 2 грудня 2010 року прийняла рішення № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва", яким затвердила Переліки об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва згідно з додатками 1-10 до цього рішення.

З додатків до цього рішення вбачається, що до цього Переліку включено жилий будинок по вул. Тимофєєвої Галі, 4 /6 (тепер - вул. Провіантська), а саме нежитлові приміщення площею 210,60 кв. м.

Рішенням державного реєстратора від 6 жовтня 2016 року, індексний номер 31744654 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1047508180000). за територіальною громадою м. Києва в особі Міськради зареєстровано право комунальної власності на нежитлові приміщення № 1-3 групи приміщень 11 (літ. "А") (площею 47,7 кв. м), приміщення 1 групи приміщень № 13 (літ. "А") (площею 33 кв. м), приміщення №1-10 групи приміщень № 12 (літ. "А") (площею 100,6 кв. м), загальна площа - 214 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Провіантська, 4/6 (адреса до перейменування - вул. Тимофєєвої Галі, 4/6).

12 травня 2016 року відбулися установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Провіантська, буд. 4/6, за результатами зборів прийнято рішення про створення ОСББ "Республіка" (надалі - Протокол № 1).

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСББ "Республіка" було зареєстровано 13 травня 2016 року.

Листом від 23 травня 2016 року ОСББ "Республіка" повідомило Комунальне підприємство про створення ОСББ та звернулося з проханням передати технічну документацію, документи, на підставі яких прийнято житловий будинок в експлуатацію.

Комунальне підприємство листом від 24 червня 2016 року № 2584/3 повідомило ОСББ "Репспубліка", що списання майна, закріпленого за підприємством, здійснюється у порядку, затвердженому рішенням Міськради.

Листом від 6 липня 2017 року № 9 ОСББ "Республіка" звернулося до Комунального підприємства з проханням надати інформацію, на підставі яких документів в житловому будинку нежитлові приміщення на першому поверсі використовуються співробітниками ТзОВ "Індустріальний будівельний союз" як квартири для проживання співробітників цього товариства.

Комунальне підприємство листом від 15 липня 2016 року № 3364/3 повідомило позивача, що житловий будинок № 4/6 на вул. Провіантській загальною площею 872,68 кв. м, у тому числі вбудовані нежитлові приміщення площею 210,60 кв. м, віднесено до сфери управління Шевченківської РДА згідно з розпорядженням виконавчого органу Міськради (Київської міської державної адміністрації) від 10 грудня 2010 року № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" та відповідно до розпорядження Шевченківської РДА від 9 лютого 2011 року № 80 закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством (далі - лист № 3364/3).

Крім того, в листі № 3364/3 Комунальне підприємство повідомило, що зазначені вище приміщення використовуються ним для власних потреб.

У подальшому - 21 вересня 2016 року до Державного реєстру прав на нерухоме майно державним реєстратором було внесено запис про право власності на приміщення загальною площею 214 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Провіантська, 4/6 (нежитлові приміщення 1-3 групи приміщень № 11 (літ. "А") площею 47,7 кв. м, приміщення № 1 групи приміщень № 13 (літ. "А"), площею 32,7 кв. м, приміщення № 1 групи приміщень 14 (літ. "А") площею 33 кв. м, приміщення № 10 групи приміщень № 12 (літ. "А") площею 100,6 кв. м, загальна площа 214 кв. м, за територіальною громадою міста Києва в особі Міськради. Підставою набуття права власності є рішення Міськради від 2 грудня 2010 року.

Не погодившись зі спірними рішеннями, ОСББ "Республіка" звернулося до суду із цим адміністративним позовом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 392 ЦК передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

З установлених судом обставин убачається, що у цій справі виник спір про правомірність набуття права комунальної власності за територіальною громадою м. Києва в особі Міськради на нерухоме майно, тому позов у справі подано на поновлення порушеного, на думку позивача, права власності щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень № 1-3 групи приміщень 11 (літ. "А") (площею 47,7 кв. м), приміщення № 1 групи приміщень № 13 (літ. "А")

(площею 33 кв. м), приміщення № 1-10 групи приміщень № 12 (літ. "А") (площею 100,6 кв. м), загальна площа 214 кв. м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул . Провіантська, 4/6.

Механізм визнання права власності на той чи інший об`єкт за певним суб`єктом визначений ЦК.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Частиною першою статті 1 ГПК, чинного на час звернення позивача до суду, було передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Чинною редакцією ГПК (1798-12) визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4).

Згідно із закріпленими в пункті 6 частини першої статті 20 зазначеного Кодексу (у чинній редакції) правилами господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися судами господарської юрисдикції.

Такий висновок суду ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, які діяли на час звернення позивача до суду, і при цьому узгоджується з чинними положеннями процесуального законодавства, які визначають юрисдикцію судів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 815/219/17 (провадження № 11-320апп19).

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують цих висновків.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне касаційну скаргу ОСББ "Республіка" залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року - без змін.

Керуючись статтями 243, 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Республіка" залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.