808/5588/14 Про визнання незаконними та скасування постанови, наказу та припису Державної архітектурно-будівельної інспекції - 23.10.2019 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Туркіної Л.П., суддів: Дурасової Ю.В., Коршуна А.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест М 2007" (далі - Підприємство) до ДАБІ про визнання незаконними та скасування постанови, наказу та припису, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2014 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати незаконною та скасувати постанову відповідача від 18 серпня 2014 року № 84 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 19 серпня 2014 року № ЗП 142140760029;

- визнати незаконним та скасувати припис № 84 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2015 року відмовив у задоволенні позову.

Цей суд виходив із того, що позивач був завчасно повідомлений про перевірку та не надав відповідачеві витребуваних документів. Крім того, вказав, що перевірку відповідачем призначено та проведено в порядку та спосіб визначений законом, рішення відповідача є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 03 грудня 2015 року постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про задоволення позову.

Визнав протиправними та скасував постанову ДАБІ від 18 серпня 2014 року № 84 про накладення на Підприємство штрафних санкцій у розмірі 54 810,00 грн, припис ДАБІ від 04 серпня 2014 року та наказ від 19 серпня 2014 року про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 20 березня 2014 року.

Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що притягнення до відповідальності за правопорушення можливе лише при виявленні факту невідповідності даних, вказаних у декларації про готовність об`єкту до експлуатації, фактичній документації, котра використовувалась при спорудженні об`єкту нерухомості.

Однак, в оскаржуваній постанові та приписі взагалі не зазначено, у чому полягає недостовірність даних, та які саме дані, наведені у декларації про готовність об`єкту до експлуатації, не відповідають дійсності.

Позивачем надано суду до огляду оригінали всіх документів, посилання на які є в декларації про готовність об`єкту до експлуатації, копії вказаних документів долучені до матеріалів справи. Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що позивачем не було допущено правопорушення, що стало підставою для притягнення до відповідальності.

При цьому судом враховано, що підставою для висновків про наявність правопорушення була та обставина, що документи, зазначені у декларації, не було надано під час перевірки, яка проводилась відповідачем в порушення вимог пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Постанова № 553, Порядок), без участі представника об`єкту контролю та без належного повідомлення останнього.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

08 лютого 2016 року ДАБІ звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі зазначає, що апеляційний суд дійшов хибного висновку про те, що перевірка додержання позивачем вимог містобудівного законодавства була проведена з порушенням вимог Постанови № 553.

Вказує на те, що виїзд на об`єкт будівництва 31 липня 2014 року було здійснено в присутності позивача, а також за день до початку позапланової перевірки позивача було повідомлення про строки її проведення з 29 липня по 04 серпня 2014 року.

Позивач на вимогу відповідача не надав жодного з документів, які були вказані ним у декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Крім того, позивачем не доведено наявність проектної документації, на яку йде посилання у декларації, що дає підстави вважає цей об`єкт будівництва самочинним.

У запереченнях на касаційну скаргу Підприємство просить залишити її без задоволення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09 лютого 2016 року відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року № 778/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Підприємство зареєстровано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 36.

25 липня 2014 року на адресу позивача Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області направлено лист №7/8-2692-10, яким повідомлено, що в строк до 31 липня 2014 року буде проведено позапланову перевірку законності будівництва та прийняття в експлуатацію багатоквартирного будинку за адресою: провулок Фестивальний, 3-а в смт. Михайлівка Запорізької області.

04 серпня 2014 року посадовою особою Пологівського інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, на підставі направлення на проведення позапланової перевірки № 670-10 від 29 липня 2014 року проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено акт перевірки.

Перевіркою встановлено, що на час перевірки вищевказаного об`єкта, будівельні роботи не виконувались, об`єкт не експлуатувався, інформації, зазначеної в декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідачеві надано не було, що свідчить про надання позивачем недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ЗП 142140760029 від 20 березня 2014 року, що є порушенням частини десятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) .

04 серпня 2014 року на підставі акта перевірки посадовою особою, що проводила перевірку, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

18 серпня 2014 року заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Оверчуком О.В. винесено постанову № 84, якою за вчинення зазначеного правопорушення, застосовано відповідальність, передбачену абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме накладено штраф в розмірі 54 810,00 грн.

19 серпня 2014 року на адресу позивача направлено лист № 7/8-3049-04, в якому повідомлено, що згідно з наказом № 142-ОД від 19 серпня 2014 року скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ЗА 142140760029 від 20 березня 2014 року, в зв`язку з чим об`єкт "Продовження незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку за програмою "Доступне житло", що розташований за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, провулок Фестивальний, 3, замовником якого є позивач, вважається самочинним будівництвом.

Не погодившись із рішеннями відповідача, Підприємство звернулося до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Постановою № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами.

Згідно з Положенням про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, затвердженим наказом ДАБІ № 22 від 02 червня 2011 року, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, входить до сфери її управління, підзвітна та підконтрольна їй.

Відповідно до пункту 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з пунктом 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, та не спростовано відповідачем, про проведення перевірки 04 серпня 2014 року позивач повідомлений не був. Листом від 25 липня 2014 року позивач повідомлявся про проведення перевірки в строк до 31 липня 2014 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, врахувавши, що об`єкт будівництва розташовано за межами м. Запоріжжя (місця реєстрації позивача), а саме у смт. Михайлівка, дійшов обґрунтованого висновку що відповідачем порушено принцип участі особи у процесі прийняття рішення, внаслідок чого визнав дії відповідача щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки протиправними.

Згідно з частиною десятою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до абзацу третього пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації об`єктів II категорії складності - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, притягнення до відповідальності за правопорушення можливе лише при виявленні факту невідповідності даних, вказаних у декларації про готовність об`єкту до експлуатації, фактичній документації, котра використовувалась при спорудженні об`єкту нерухомості.

Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, в оскаржуваній постанові та приписі взагалі не зазначено, у чому полягає недостовірність даних, та які саме дані, наведені у декларації про готовність об`єкту до експлуатації, не відповідають дійсності. Крім того, позивачем надано суду до огляду оригінали всіх документів, посилання на які є в декларації про готовність об`єкту до експлуатації, копії вказаних документів долучені до матеріалів справи. Тому, як зазначив апеляційний суд, позивачем не було допущено правопорушення, що стало підставою для притягнення до відповідальності.

При цьому апеляційний суд врахував, що підставою для висновків про наявність правопорушення була та обставина, що документи, зазначені у декларації, не було надано під час перевірки, яка проводилась відповідачем в порушення вимог пункту 9 Порядку без участі представника об`єкту контролю та без належного повідомлення останнього.

Відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності прийнятих рішень.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що дії відповідача щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 84 від 18 серпня 2014 року та наказу № ЗП 142140760029 від 19 серпня 2014 року про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є протиправними.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у чинній на сьогодні редакції, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року - без змін.