280/4334/18 Про зобов`язання ГУ ДФС та Державної казначейської служби внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування заявнику суми податку на додану вартість за один місяць, стягнути з Державного бюджету України на користь платника податків пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість - 06.04.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2019 (суддя - Сацький Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (судді - Чепурнов Д.В., Мельник В.В., Сафронова С.В.) у справі за позовом Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення пені,

У С Т А Н О В И В :

12.10.2018 Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" (далі - Запорізьке ДП "Радіоприлад", Підприємство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (в подальшому відповідачем у справі було визнано Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області (далі - УДКС України у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області, відповідач 2), в якому просило суд: зобов`язати відповідача 1 внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування йому суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 403836,00 грн; стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України у сумі 257729,17 грн за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за жовтень 2011 року.

В обґрунтування позову Запорізьке ДП "Радіоприлад" послалося на те, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2015 у справі № 0870/5994/12, яка набрала законної сили 29.10.2015, підтверджено право Підприємства на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ та достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми ПДВ у розмірі 403836,00 грн за жовтень 2011 року. Однак, ця сума бюджетного відшкодування не відображена контролюючим органом в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до пунктів 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ), що позбавляє його права на отримання бюджетного відшкодування. Вимоги щодо стягнення з Державного бюджету пені за прострочення виплати суми бюджетного відшкодування за період з 13.05.2016 по 12.10.2018 позивач обґрунтував посиланням на підпункт 200.23 статті 200 ПК України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2019, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, позов задоволено: зобов`язано ГУ ДФС у Запорізькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості, що передбачені Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (26-2017-п) , які необхідні для відшкодування Запорізькому ДП "Радіоприлад"" (69600 м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 3, код ЄДРПОУ 14313317) суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 403'836,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Запорізького ДП "Радіоприлад" пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України у сумі 257'729,17 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач протягом 5 робочих днів, що настали за днем отримання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 у справі №0870/5994/12 (що є відповідним рішенням, яким було закінчено процедуру судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 17.02.2012 №0000022302 про зменшення в податковому обліку Запорізького ДП "Радіоприлад" за жовтень 2011 року бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) на 403'836,00 грн) був зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету позивачу. Останнім днем такого строку було 25.11.2015. Проте, отримавши рішення суду контролюючий орган не вчинив дій, визначених абзацом 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 №71-VІІІ (71-19) ), а саме: не подав органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. З 01.04.2017 передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про її узгодження. Невчинення таких дій свідчить про протиправну бездіяльність контролюючого органу, внаслідок якої порушено право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Доводи ГУ ДФС щодо відсутності технічної можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв, суди попередніх інстанцій до уваги не прийняли, вказавши, що диференціація платників ПДВ при вирішенні питання про бюджетне відшкодування в залежності від виду реєстру, в який внесені (підлягали внесенню) заяви про відшкодування, суперечить такому принципу податкового законодавства, як рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

ГУ ДФС у Запорізькій області було подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, вказує, що суд не взяв до уваги, що, оскільки позивач подав заяву про виплату бюджетного відшкодування ПДВ за податковою декларацією за жовтень 2011 року, то його заява відповідно до норм ПК України (2755-17) підлягала включенню до Тимчасового реєстру. Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та ДКС, адміністрування Реєстру здійснюється Міністерством фінансів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість" від 29.03.2017 №189. У зв`язку з цим ГУ ДФС у Запорізькій області не має повноважень щодо внесення даних до вказаного Реєстру. Позивач має заборгованість з платежів до бюджету в розмірі 19'121'431,60 грн, що є значно більшою сумою, ніж та, що заявлена позивачем до відшкодування, а тому при наявності податкового боргу, яка перевищує суму бюджетного відшкодування, внесення таких сум до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не відповідає закону.

Позивач та УДКС України у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області не реалізували процесуальне право подати відзиви на касаційну скаргу.

Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2015 у справі №0870/5994/12, яка набрала законної сили 29.10.2015, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 № 0000022302 про зменшення в податковому обліку Запорізького ДП "Радіоприлад" за жовтень 2011 року бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) на 403'836,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 100'959,00 грн. В цих судових рішеннях встановлено факти здійснення позивачем операцій з придбання товарів та послуг, суми ПДВ в ціні за які включені до податкового кредиту, та сплати позивачем постачальникам в ціні за товари і послуги сум ПДВ, яких стосується висновок контролюючого органу про неправомірне декларування.

Отже, суди попередніх інстанцій правильно визначились з характером спірних правовідносин та виходили з того, що на момент набрання законної сили судовим рішенням у справі № 0870/5994/12 та підтвердження судом правомірності формування позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року, а саме 29.10.2015, стаття 200 ПК України була чинною в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 (71-19) .

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2016 у справі №808/1522/16 встановлено, що відповідачем копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 у справі №0870/5994/12 була отримана 18.11.2015 (вх. №795719).

З огляду на це висновок судів попередніх інстанцій, що ГУ ДФС протягом 5 робочих днів, що настали за днем отримання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 у справі № 0870/5994/12, тобто до 25.11.2015 включно, був зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету позивачу, відповідає пункту 200.15 статті 200 ПК України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 (71-19) .

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що невчинення таких дій свідчить про протиправну бездіяльність контролюючого органу, внаслідок якої порушено право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VІІІ від 21.12.2016 (1797-19) , який набрав чинності з 01.01.2017 (далі - Закон № 1797-VІІІ (1797-19) ), був змінений порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку, відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 ПК України).

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування визначений в пункті 200.12 цієї статті.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

При цьому пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України (2755-17) , якими цей підрозділ був доповнений Законом № 1797-VІІІ (1797-19) , визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2017, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

До 01.02.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (26-2017-п) був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 цієї постанови набирав чинності з 01.04.2017.

Зазначеною постановою встановлено, що до набрання чинності цим Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (2755-17) , здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2017.

Відповідно до положень пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість, або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

У зв`язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 № 68 (68-2016-п) (далі - Порядок №68), який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 ПК, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 ПК.

Пунктом 10 Порядку №68 було встановлено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику ПДВ, контролюючим органом щодо цього платника.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, до 01.04.2017 відповідач 1 мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У свою чергу, після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017, відповідач 1 мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Оскільки вказані дії контролюючим органом всупереч вимог законодавства вчинені не були, це призвело до неотримання позивачем бюджетного відшкодування у визначений законом строк.

Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що бездіяльність ГУ ДФС призвела до порушення права позивача на отримання бюджетного відшкодування відповідає обставинам у справі, які встановлені цими судами у відповідності з нормами процесуального права, та вище наведеним нормам матеріального права.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною другої статті 9 КАС встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таке право суду обумовлено принципом верховенства права, як основоположного принципу адміністративного судочинства, який визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

"Ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення судом рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій статті.

Як під час розгляду справи, так і в касаційній скарзі, ГУ ДПС посилається на відсутність правового механізму, який би забезпечував внесення заяви позивача про виплату бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

В контексті ефективного засобу правового захисту права платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування цього податку колегія суддів у відповідності з нормою частини п`ятої статті 242 КАС враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15. В цій постанові Велика Палата, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права ТОВ "Аскоп-Україна" на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень - жовтень 2014 року, вказала, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву Товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку.

Застосувавши норму частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та висновки Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї норми, викладені, зокрема в рішеннях у справі "Бейелер проти Італії" від 05.01.2000, у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014, у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права Товариства, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав, щоб відповідно до частини другої статті 9 КАС вийти за межі позовних вимог та з метою забезпечення правового захисту права позивача на отримання суми бюджетного відшкодування, яка узгоджена в судовому порядку, стягнути цю суму на користь позивача з Державного бюджету України.

Прийнятним для цієї справи є висновок Європейського суду з прав людини в рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України". В цьому рішенні Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі за позовом СП "Інтерсплав" про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном ( 40).

Судами попередніх інстанцій у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 стосовно обрання ефективного способу захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, врахований не був, що є порушенням норми частини п`ятої статті 242 КАС.

Разом з тим, висновок судів попередніх інстанцій про право позивача на отримання з Державного бюджету України пені, нарахованої у розмірі та в порядку, встановлених пунктом 200.23 статті 200 ПК України, у зв`язку з невиплатою бюджетного відшкодування в установлений законом строк, відповідає висновку Великої Палати в цій постанові.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували наведену норму, зробивши висновок, що неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Розрахунок суми пені за період з 13.05.2016 (перший день після закінчення строку прострочення виплати позивачу бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року в розмірі 403'836,00 грн, за який на користь Підприємства стягнуто пеню в розмірі 47'318,50 грн згідно з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2016 у справі №808/1522/16, набрала законної сили 16.11.2016) по 12.10.2018 суди попередніх інстанцій зробили за формулою: сума заборгованості) х (120% облікової ставки НБУ на момент виникнення пені): 365 днів х (кількість днів прострочки). В касаційній скарзі ГУ ДФС не наводить доводів щодо неправильного визначення судами попередніх інстанцій суми пені (257'729,17 грн), яка підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо доводу ГУ ДФС в касаційній скарзі про порушення судами попередніх інстанцій норми пункту 200.12 статті 200 ПК з огляду на наявність у позивача податкового боргу з платежів до бюджету, розмір якого перевищує заявлену до відшкодування суму ПДВ, то, як зазначено вище, судом не встановлено факту подання позивачем заяви про погашення податкового боргу за рахунок суми бюджетного відшкодування як встановленої для цього умови нормою підпункту "в" пункту 87.1 статті 87 ПК. Довід відповідача про відсутність в інтегрованій картці Підприємства як платника податків суми бюджетного відшкодування 403'836,00 грн внаслідок виплати позивачу 24.09.2015 бюджетного відшкодування за виконавчим листом, виданим у адміністративній справі №2а-10779/10/0870, та зменшення переплати в порядку календарної черговості її виникнення відхиляється як такий, що не відповідає обставинам у справі та який не заявлявся відповідачем під час розгляду справи судом.

У контексті оцінки доводів відповідача в касаційній скарзі колегія суддів керується позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Частиною першою статті 351 КАС передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДФС підлягає задоволенню частково, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню в частині задоволення позову про зобов`язання ГУ ДФС у Запорізькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості, що передбачені Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (26-2017-п) , які необхідні для відшкодування Запорізькому ДП "Радіоприлад"" (69600 м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 3, код ЄДРПОУ 14313317) суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 403836,00 грн, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову у спосіб стягнення на користь позивача з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2011 року в розмірі 403'836,00 грн. В іншій частині судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

Враховуючи, що позов Запорізького ДП "Радіоприлад" задоволено повністю, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 в частині зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості, що передбачені Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (26-2017-п) , які необхідні для відшкодування Запорізькому державному підприємству "Радіоприлад" (69600 м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 3, код ЄДРПОУ 14313317) суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 403836,00 грн скасувати.