490/320/16-а Про скасування постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України по справі про адміністративне правопорушення - 23.10.2019 Прийняття

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Косцової І.П., суддів: Стас Л.В., Турецької І.О.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, в якому просив:

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 319 від 22.12.2015 та закрити дану справу;

- скасувати припис № 364 від 10.12.2015 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2016 року позов в частині вимог про скасування припису № 364 від 10.12.2015 повернуто позивачеві на підставі п.6 ч.3 ст. 108 КАС України.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 листопада 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення № 319 від 22.12.2015.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суди встановили, що 30.11.2015 на адресу позивача надійшло повідомлення відповідача про проведення перевірки, згідно якого позапланова перевірка на об`єкті "Реконструкція автомобільної заправної станції" по Херсонському шосе 1/5 в м . Миколаєві повинна була розпочатись 04.12.2015 о 15:00 год.

14.12.2015 позивачем отримано Акт від 10.12.2015 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій за адресою м . Миколаїв, Херсонське шосе 1/5, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.12.2015, припис № 364 від 10.12.2015 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно Протоколу розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 09 год. 00 хв. 22 грудня 2015 року у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

Постановою №319 по справі про адміністративне правопорушення від 22.12.2015 ОСОБА_1, директора ТОВ "Югойл", визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 КУпАП - недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю, та накладено штраф в розмірі 6800,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно призначено позапланову перевірку позивача у період, в який діє мораторій на проведення позапланових перевірок контролюючими органами на підставі Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) .

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за змістом абз. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) . Оскільки на підприємстві, директором якого є позивач, обсяг доходу у 2014 році становив менше 20 мільйонів гривень, а дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірки у відповідача відсутній, також відсутнє рішення суду, яке б надавало право на проведення позапланової перевірки, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що мораторій на проведення позапланових перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю закінчився у червні 2015 року на підставі п. 8 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (76-19) , який набрав чинності 01.01.2015 та яким було встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч.2 ст. 188-42 КУпАП - недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю, а тому відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафних санкцій.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його у касаційному порядку. Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У поданих запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності мораторію на проведення позапланових перевірок на час здійснення відповідачем перевірки на об`єкті позивача і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

В решті висновки суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає передчасними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка на об`єкті позивача мала розпочатись 04.12.2015 о 15.00 год., про що позивача було повідомлено у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (553-2011-п) суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Проте, факт недопуску посадових осіб відповідача до об`єкта позапланової перевірки зафіксовано у відповідному акті від 10.12.2015.

Крім того, пунктом 14 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 7 вказаного Порядку встановлено, що підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Разом з цим, судами залишились нез`ясованими обставини щодо підстав для проведення позапланової перевірки, хоча позивач вказував, що підставою проведення перевірки було звернення ГУ ДСНС у Миколаївській області щодо неповідомлення цього органу про початок виконання будівельних робіт на об`єкті "Реконструкція автомобільної заправної станції" по Херсонському шосе 1/5 в м. Миколаєві.

У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що частиною 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

За приписами до частини четвертої наведеної статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Вказані вище обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду, виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,-

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 листопада 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року скасувати, а справу №490/320/16-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.