826/2326/17 Про визнання нікчемним переказу (транзакції) ТОВ на відповідний рахунок, відкритий на ім`я позивача, та зобов`язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 06.04.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018р. (суддя - Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018р. (судді - Земляна Г.В., Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо визнання нікчемним переказу (транзакції) ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок № НОМЕР_1, відкритий на її ім`я, коштів в сумі 50 000 грн. і рахунок № НОМЕР_2 відкритий на її ім`я, коштів в сумі 295 грн. та зобов`язати включити її до переліку вкладників.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , відповідач протиправно не включив її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018р. позов задоволено.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним переказу (транзакції) ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім`я позивача, коштів в сумі 50 000 грн. і рахунок № НОМЕР_2 відкритий на ім`я позивача, коштів в сумі 295 грн. та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо позивача.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018р. апеляційну скаргу задоволено частково.

Скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним переказу (транзакції) ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім`я позивача, коштів в сумі 50 000 грн. і рахунок № НОМЕР_2 відкритий на ім`я позивача, коштів в сумі 295 грн. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.

Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) та Законом України "Про банки та банківську діяльність" (2121-14) .

Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.05.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", укладено договір №980-028-000235828 "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі в сумі 50 000 грн., на строк не більше 181 дня по 07.11.2016р., розмір процентів за користування коштами 33,54 % річних. (а.с. 13)

На виконання умов договору позивач перерахував грошові кошти зі свого рахунку на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у сумі 50 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1551163 від 10.05.2016р. (а.с. 15)

19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 50 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-028-000235828 від 10.05.2016", та в сумі 295,08 з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-028-000235828 від 10.05.2016р." що підтверджується випискою по особовим рахункам. (а.с. 30-31)

На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.

Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016р. № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016р. платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 35)

Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2017р. Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016р. здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача. (а.с. 32)

13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.

Починаючи з 18.07.2016 року розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський".

Листом № ЗГ(К)/1526/1 від 15.08.2016р. відповідач повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016р. в сумі 50 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-028-000235828 від 10.05.2016", та в сумі 295,08 грн з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-028-000235828 від 10.05.2016р." на рахунок, що належить позивачу є нікчемним на підставі п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с.14)

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.

Судом встановлено, що відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Суд дійшов висновку, що постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Крім того, суд дійшов висновку, що уповноваженою особою не наведено та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що укладений з позивачем договір позики був спрямований на завдання шкоди державі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи містять платіжне доручення №1551163 від 10.05.2016р, яке підтверджує факт зарахування на поточний рахунок позивача грошових коштів, що не заперечував відповідач. За наведених обставин та правових норм відсутні правові підстави для висновку про нікчемність правочинів, укладених між суб`єктами переказу коштів.

Суд апеляційної інстанції посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №826/1476/15, в якій зазначено, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України (2747-15) , оскільки не створює жодних обов`язків для Позивача та безпосередньо не порушує його прав.

Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним переказу (транзакції) ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім`я позивача, коштів в сумі 50 000 грн. і рахунок № НОМЕР_2 відкритий на ім`я позивача, коштів в сумі 295 грн. задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність задоволення позовних вимог в частині зобов`язання включити ОСОБА_1 позивача до переліку вкладників.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VIII (629-19) (далі - Закон №629-VIII (629-19) ), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Такі зміни були внесені до Закону № 4452-VI (4452-17) , набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.

Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , Закону України "Про Національний банк України" (679-14) , може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому, прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016р. №1736-VІІІ (1736-19) (далі - Закон №1736-VІІІ (1736-19) ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Таким чином, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI (4452-17) на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.

У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

Таким чином, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом №1736-VІІІ (1736-19) , а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.

Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2019р. у справі №823/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.

Крім наведених вище обставин, у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 року у справі №823/1674/18, з посиланням на рішення у справі №826/20089/16, встановлено участь ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах ТОВ "Інформаційно-розрахунковий центр" щодо залучення коштів в якості повіреного.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-IV колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені положення Закону №4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом №1736-VIII (1736-19) .

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення вимог - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018р. - залишити без змін.