804/8347/16 Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість - 22.10.2019 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ваговимірювальні системи" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 (головуючий суддя Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю Семененко Я.В.) у справі №804/8347/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ваговимірювальні системи" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи" звернулась до адміністративного суду з позовом до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2017, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи" звернулось з касаційною скаргою. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Позивач вказує, що зазначено, що на момент порушення товариством строку реєстрації податкових накладних повинна застосовуватись стаття 120-1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент вчинення такого порушення. Контролюючий орган міг застосовувати штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України (до 01.01.2016) лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У свою чергу, податковим органом подано заперечення на касаційну скаргу, де відповідач вказує, що приписами Податкового кодексу України (2755-17) передбачено відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а такий факт може бути встановлений у ході камеральної перевірки. Відповідач зазначає, що ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи" протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних не було зареєстровано податкові накладні за жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРНП), що є порушенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого застосовується штрафна санкція.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 22.06.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №804/8347/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №804/8347/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2019 справу призначено до розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 22.10.2019.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.06.2016 №1887/04-61-12-01/36495890, згідно якого камеральною перевіркою встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, зокрема:

в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підприємством допущена затримка реєстрації наступних податкових накладних: №140 від 22.10.2015, №64, №57, №54, №51, №66, №62, №53, №59, №60, №55, №52, №65, №63, №61, №58, №56 від 09.10.2015, №181, №177 від 27.11.2015, №180 від 24.11.2015, №178 від 23.11.2015, №242 від 29.12.2015, №113 від 16.12.2015, №220 від 28.12.2015, №193 від 21.12.2015, №121, №122, №115, №120, №118, №121, №116, №119, №117 від 04.12.2015, №100, №99 від 25.01.2016, №98 від 20.01.2016, №97 від 14.01.2016, №43, №44 від 16.01.2016, №50 від 15.01.2016, №152 від 05.02.2016, №94, №116, №115, №105, №97, №98, №114 від 22.02.2016, №113, №104, №117, №118, №108 від 18.02.2016, №83 від 03.03.2016, №84 від 06.04.2016.

На підставі акту камеральної перевірки від 15.06.2016 №1887/04-61-12-01/36495890 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 22.07.2016 №0008621201, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на загальну суму 50332,19грн.:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 13813,12грн. у розмірі 10% у сумі 43813,42грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 2368,85грн. в розмірі 20% у сумі 473,77грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 20150грн. в розмірі 30% у сумі 6045грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Дніпропетровській області та до ДФС України.

Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.10.2016 №6197/10/04-36-10-01-09 збільшено на 84,17грн. розмір штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 22.07.2016 №0008621201.

Рішенням ДФС України від 09.11.2016 №24116/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 22.07.2016 №0008621201 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи" звернулося з адміністративним позовом до суду про його скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що з 01.01.2016 в Податковому кодексі України (2755-17) відсутнє правило щодо застосування контролюючим органом штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1, у Порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. При цьому, продовжує дію норма статті 120-1.1 Податкового кодексу України (2755-17) , яка встановлює відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що застосовується до податкових накладних/розрахунків коригування, складених після 01.10.2015.

Апеляційний суд скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 про задоволення позову, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем проведено камеральну перевірку з порушенням пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, так і з порушенням у формі незастосування абзацу 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що, на думку суду, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої і, як наслідок, є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Суд вказав, що враховуючи положення статті 75 Податкового кодексу України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних ЄРПН, що свідчить про наявність законних підстав для проведення відповідачем камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, та про хибність висновків суду першої інстанції про те, що податковий орган має право лише з 01.01.2017 провести камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН в межах 1095 днів, та застосувати штрафні (фінансові) санкції у разі виявлення порушень.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, з огляду на встановлені судами фактичні обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до положень статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті - 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Сам факт порушення Товариством податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовується позивачем, спірним є питанням звільнення Товариства від відповідальності з підстав, визначених постановами судів попередніх інстанцій.

Щодо доводів позивача, погоджених судом першої інстанції, стосовно не охоплення камеральною перевіркою питань своєчасності реєстрації податкових накладних.

Відтак, об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані ЄРПН. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

З огляду на зазначене, вірним потрібно вважати висновок, що камеральною перевіркою, навіть в розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2017, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 01.01.2017 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Як з`ясовано судами, згідно наявного в матеріалах справи акту від 15.06.2016 перевірка проведена з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.

Верховний Суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутність до 01.01.2016 Порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого на виконання пункту 120-1.3 статті - 120-1 ПК України унеможливлює застосування до позивача штрафних санкцій. Суд зауважує, що в незалежності від прийняття/неприйняття цього Порядку, який має на меті запровадити та впорядкувати процедурні питання застосування контролюючим органом штрафних санкцій, платник податків зобов`язаний своєчасно реєструвати податкові накладні, нести відповідальність за невиконання цього обов`язку, застосування якої є повноваженням контролюючого органу, більш того всі ці складові (обов`язок, відповідальність, компетенція) визначені безпосередньо нормами Податкового кодексу України (2755-17) .

За правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Згідно приписів частини першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального, права, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У межах вимог касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.