926/2682/17 Про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста - 20.06.2018 Прийняття

У серпні 2017 року Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до КВКФ "Даріслава" про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці між Чернівецькою міською радою та КВКФ "Даріслава".

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю укладення договору про пайову участь з огляду на те, що КВКФ "Даріслава" здійснила будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Чернівці, вул. Авангардна, 55, про що свідчить декларація про готовність об'єкта до експлуатації, проте не виконала рішення Чернівецької міської ради від 23.02.2012 № 439 та не уклала договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.10.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018, позов задоволено. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці між Чернівецькою міською радою та колективною виробничо-комерційною фірмою "Даріслава", в редакції викладеній в рішенні суду.

Приймаючи рішення, суд дійшов висновків, що обов'язок замовника забудови взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування останнім до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь, укладеного з органом місцевого самоврядування, передбачений чинним законодавством - ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". При цьому відповідач як замовник будівництва не звертався до Чернівецької міської ради з заявою про укладення договору про пайову участь, пропозицій про прийняття або неприйняття умов договору про пайову участь, який було йому направлено позивачем до останнього не надходило, умотивованих заперечень, або протоколу розбіжностей від відповідача також не надходило.

КВКФ "Даріслава" подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Вважає, що господарські суди, задовольняючи позов, порушили вимоги ст.ст. 203, 626 ЦК України щодо вільного волевиявлення сторін при укладенні договору. Скаржник стверджує, що звертався до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з проханням укласти договір про пайову участь, проте такий договір підписаний не був, з огляду на наявність розбіжностей щодо розміру пайового внеску.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що відповідач здійснив будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Чернівці, вул. Авангардна, 55, про що свідчить декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Листом-попередженням від 30.07.2015 №04/01- 08/3- 07/2137 департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради проінформував КВКФ "Даріслава" про необхідність укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці, однак, договір укладено не було, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Під час касаційного розгляду до Верховного Суду від Чернівецької міської ради надійшла заява про закриття провадження у справі. Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що касаційну скаргу у цій справі підписано неуповноваженою особою - адвокатом Максимчук Анжелою Вікторівною, оскільки згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КВКФ "Даріслава" з 13.02.2018 перебуває в стані припинення, головою комісії з припинення (ліквідатором) призначено Бардашевську Нінель Федорівну. На думку позивача право підписання та подання касаційної скарги належить виключно ліквідатору.

Відповідно до ч. 3 ст. 290 ГПК України (в редакції після 15.12.2017) касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з ч. 4 статті 61 ГПК України (в редакції після 15.12.2017) про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, касаційну скаргу КВКФ "Даріслава" підписано адвокатом Максимчук Анжелою Вікторівною. На підтвердження її повноважень до Верховного Суду надано засвідчені належним чином копії договорів про надання правової допомоги від 04.01.2018, 13.02.2018, укладені між Максимчук А.В. та КВКФ "Даріслава" (останній зі сторони КВКФ "Даріслава" підписаний ліквідатором Бардашевською Н.Ф.), ордери серії ЧЦ № 11543 від 04.01.2018 та № 18977 на надання правової допомоги КВКФ "Даріслава" у Верховному Суді, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.07.2017 серії НОМЕР_1. Вказані документи є достатнім підтвердженням її повноважень на підписання касаційної скарги у цій справі.

Враховуючи вищевикладене та те, що до Верховного Суду не надходила заява КВКФ "Даріслава" про припинення представництва або обмеження повноважень Максимчук А.В. як його представника, відсутність клопотання КВКФ "Даріслава" про відмову від касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви позивача про закриття провадження у справі немає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, рішенням 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 251 відповідачу погоджено місце розташування об'єкта містобудування, надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження, складання проекту відведення земельних ділянок.

Пунктом 10 додатку № 1 до зазначеного рішення КВКФ "Даріслава" погоджено місце розташування об'єктів містобудування та надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження, складання проектів відведення земельних ділянок, на земельній ділянці по вул. Авангардній 55, для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об'єктами соцкультпобуту.

Рішенням сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 23.02.2012 №439 внесені зміни в п.10 додатку №1 до рішення 14 сесії V скликання міської ради від 28.02.2007 №251 "Про погодження місць розташування об'єктів містобудування, надання дозволу забудовникам на підготовку матеріалів попереднього погодження, складання проектів відведення земельних ділянок, внесення змін в раніше прийняті рішення щодо надання колективні виробничій-комерційній фірмі "Даріслава" дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки за рахунок земель міста площею 0,3000 га для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об'єктами соцкультпобуту на вул. Авангардній, 55, внесено примітку такого змісту: КВКФ "Даріслава" зобов'язано знести житлові будинки №214 та №214 - А на вул. Руській, м. Чернівці та укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста в розмірі 4% від загальної кошторисної вартості будівництва квартир і 10% загальної кошторисної вартості об'єктів соцкультпобуту.

КВКФ "Даріслава" здійснила будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Чернівці, вул. Авангардна, 55, про що свідчить декларація про закінчення будівництва будинку та здачі його в експлуатацію, яка зареєстрована Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області 14.07.2015 за №ЧВ14315195043.

Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради листом від 30.07.2015 №04/01- 08/3- 07/2137 проінформував КВКФ "Даріслава" про необхідність укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці.

Листом від 17.08.2015 №4 КВКФ "Даріслава" надіслано на адресу департаменту орієнтовний розрахунок величини пайової участі з проханням зменшення суми розміру пайової участі та завірену копію зведеного кошторисного розрахунку будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Авангардній, 55, у м. Чернівці.

Листом від 25.08.2015 №01/02-09/2213 Чернівецька міська рада проінформувала КВКФ "Даріслава" про те, що згідно даних зведеного кошторисного розрахунку будівництва багатоквартирного житлового будинку вартість становить - 40 976 332,00 грн, однак в п. 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 14.07.2015 №ЧВ14315195049 зазначено інший розмір вартості будівництва - 62 090 000,00 грн. Також, Чернівецькою міською радою встановлено абсолютну невідповідність здійсненого КВКФ "Даріслава" розрахунку розміру пайової участі вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) . У зазначеному листі міська рада вказує про необхідність звернутися до останнього з метою укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці.

Листом від 23.12.2015 №271 ТОВ "Чернівціжитлобуд" повідомило департамент про те, що між КВКФ "Даріслава" (замовник) та ТОВ "Чернівціжитлобуд" (генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду, відповідно до якого замовник передав, а генеральний підрядник зобов'язався всі розрахунки та зобов'язання перед містом здійснювати за рішенням міської ради за свої кошти.

Листом №04/01-08/3-07/2541 від 24.06.2016 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин надано ТОВ "Чернівціжитлобуд" проекти договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, зокрема, щодо житлового будинку на вул. Авангардній,55 (замовник МПП "Даріслава") .

Однак, договір з КВКФ "Даріслава" як замовником будівництва житлового будинку по вул. Авангардній, 55 у м. Чернівці укладено не було, що стало підставою для звернення Чернівецької міської ради з позовом до КВКФ "Даріслава" про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці.

Згідно зі статтею 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Відповідно до частин другої, третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Статтею 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що під будівництвом необхідно розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Частиною дев'ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Тобто, статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено обов'язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному цим законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування.

Такий договір має бути укладений в обов'язковому порядку, у межах строку, встановленого частиною дев'ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (у 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта в експлуатацію), встановлений саме для добровільного виконання стороною обов'язку, і невиконання такого обов'язку не звільняє замовника від укладення договору.

Згідно з вимогами статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Частиною першою статті 649 ЦК України передбачено, що розбіжності, які виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, яка кореспондується з частиною другою статті 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Частинами п'ятою та шостою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

З метою вдосконалення механізмів регулювання організаційно-правових відносин, пов'язаних із залученням замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста, рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 25.07.2013 № 926 затверджено Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівці.

У пунктах 1.4 - 1.4.2 Положення зазначено, що його дія поширюється на всіх замовників, незалежно від форми власності (крім випадків, передбачених пунктом 1.7 цього положення), які: мають намір здійснити будівництво (реконструкцію, капітальний ремонт) об'єктів у м. Чернівці. Здійснили будівництво (реконструкцію, капітальний ремонт) об'єктів, при цьому, не уклавши договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці, або здають (здали) їх в експлуатацію після набрання чинності Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , не надавши своєчасно належним чином у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) до уповноваженого органу містобудування та архітектури щодо здійснення такого будівництва (самовільно збудовані об'єкти) і при спорудженні яких не було вирішене питання прийняття пайової участі. При цьому розмір пайового внеску рівний розміру, передбаченому цим Положенням.

Розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених міською радою, становить: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків (п.2.1 положення).

Пунктом 2.2 положення визначено, що величина пайової участі (внеску) замовника визначається у договорі, укладеному між замовником та міською радою (відповідно до встановленого цим положенням розміру пайової участі) з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці укладається між міською радою та замовником не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 3.2 положення).

Істотними умовами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста є розмір пайової участі, строк сплати пайової участі, відповідальність сторін (п. 3.4 положення).

Господарськими судами встановлено, що будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Авангардній, 55 в м. Чернівці є завершеним, а об'єкт - готовий до експлуатації, однак в порушення вимог законодавства, КВКФ "Даріслава" не взяла участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівці шляхом укладення відповідного договору.

Перевіривши умови договору та правильність розрахунку розміру пайової участі, суди дійшли висновку, що проект договору містить усі істотні умови, передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , а з матеріалів справи вбачається наявність відповідного переддоговірного спору між сторонами, тому КВКФ "Даріслава" як замовник будівництва зобов'язане взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти відповідний договір у редакції Чернівецької міської ради.

Розмір пайового внеску в проекті договору, який позивач просив визнати укладеним, складає 1 605 867,31 грн.

Згідно з частиною третьою статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Частиною першою статті 648 ЦК України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Господарські суди дійшли висновку, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, прямо передбаченого чинним законодавством.

За таких обставин, вимога позивача про визнання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці укладеним, в редакції запропонованій позивачем, є обґрунтованою і підлягала задоволенню.

Наведеним вище спростовуються аргументи скаржника щодо порушення судом норм які визначають свободу договору, оскільки вищенаведені норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) є імперативними та визначають обов'язок замовника будівництва (відповідача) укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту.

Доводи касаційної скарги про неналежне дослідження господарськими судами розрахунку пайового внеску в запропонованому Чернівецькою міською радою договорі, відхиляються Верховним Судом, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, розмір пайового внеску КВКФ "Даріслава" як замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Авангардній, 55 в м. Чернівці перевірявся судами попередніх інстанцій, зокрема, до суду були надані пояснення позивача (а.с. 105, т. 1) щодо розрахунку величини пайової участі (внеску) у розвитку інфраструктури міста Чернівців, яка підлягає сплаті КВКФ "Даріслава" при будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Авангардній, 55, зі змісту яких вбачається, що розрахунок величини пайового внеску був здійснений з врахуванням ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".

Окрім того, згідно зі ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

З урахування викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними / недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами були прийняті рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу колективної виробничо-комерційної фірми "Даріслава", залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.10.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 у справі за № 926/2682/17 - без змін.