910/8876/17 Про розірвання договору про належне збереження майна, що підлягає продажу в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство, цілісних майнових комплексів з виробництва хлібобулочних виробів - 20.06.2018 Прийняття

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" (далі в тексті - Позивач, "Стіомі-Холдінг") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хмельницькхліб" (далі в тексті - Відповідач) про розірвання договору № 0506-14/1 від 05.06.2014.

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії зазначеного Договору перевищує 12 місяців, протягом яких мала відбутись ліквідаційна процедура у відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на що не розраховував Позивач при його укладанні. Окрім того Позивач зазначає, що ТОВ "Стіомі-Холдінг" припинило трудові відносини з працівниками, виплата заробітної плати яким, а також податків та обов'язкових платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати, визначали розмір грошових коштів, які Відповідач кожного місяця сплачував Позивачу згідно з Договором № 0506-14/1 від 05.06.2014 та Відповідач сплачує Позивачу за кожен місяць суму грошових коштів, яка є меншою на розмір місячного фонду оплати праці, на що також не розраховував Позивач при укладанні Договору № 0506-14/1 від 05.06.2014.

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2017 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хмельницькхліб" про розірвання договору № 0506-14/1 від 05.06.2014 відмовлено повністю.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2017 по справі №910/8876/17 залишено без змін.

5. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:

5.1. Суди встановили, що постановою господарського суду міста Києва від 14.04.2014 у справі №5011-46/5221-2012 TOB"Стіомі-Холдінг" було визнано банкрутом і відкрито щодо останнього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Завору О.І. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 454 від 14.03.2013).

5.2. 05.06.2014 між ТОВ "Стіомі-Холдінг", в особі ліквідатора Завори О.І. (далі за договором - Сторона 1) і ТОВ "ТД "Хмельницькхліб" (далі за договором - Сторона 2) було укладено Договір № 0506-14/1 (далі - Договір), згідно умов якого Сторона 1, з метою належного збереження майна, що підлягає продажу в ліквідаційній процедурі передала, а Сторона 2 прийняла у володіння та користування майно цілісних майнових комплексів з виробництва хлібобулочних виробів, що знаходяться за адресами: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 8 і м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 4 (далі - ЦМК, майно) (п. 1.1 Договору).

5.3. Пунктом 3.1. Договору сторони обумовили, що строк дії Договору - до моменту продажу майна, що є предметом Договору на аукціоні у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

5.4. Відповідно до п. 4.1. Договору, розмір щомісячної плати за володіння та користування майном, що включає в себе витрати, пов'язані із життєздатністю цілісних майнових комплексів з виробництва хлібобулочних виробів, а саме: заробітна плата персоналу, належного утримання технологічного обладнання, оплату вартості енергоносіїв, сплату обов'язкових платежів, передбачених нормами чинного законодавства України, інших витрат, що пов'язані із утриманням та експлуатацією майна на підставі виставлених рахунків становить 2 200 000, 00 грн., з урахуванням індексу інфляції.

5.5. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях встановили, що Позивач у своїй позовній заяві зазначав, що при прийнятті рішення про надання ліквідатору TOB "Стіомі-Холдінг" дозволу на укладення Договору та при укладені TOB "Стіомі-Холдінг" Договору, члени комітету кредиторів TOB "Стіомі-Холдінг" і ліквідатор TOB "Стіомі-Холдінг" керувалися тим, що його укладення дозволить заощадити TOB "Стіомі-Холдінг" грошові кошти, необхідні для: виплати заробітної плати працівникам TOB "Стіомі-Холдінг", оскільки на момент прийняття рішення про укладення Договору в штаті TOB "Стіомі-Холдінг" перебувало 354 особи, місячний фонд оплати праці яких складав 765 725, 65 грн; виплати вихідної допомоги працівникам TOB "Стіомі-Холдінг" у зв'язку з їх звільненням, яка склала би 765 725, 65 грн; оплати послуг з охорони ЦМК, яка станом на 05.05.2014 за один місяць складала 62 860, 00 грн.

5.6. Також в оскаржуваних судових рішеннях встановлено, що підпунктами 11.1.1. та 11.1.3. Договору передбачено, що Договір може бути розірвано у випадках несплати Стороною 2 плати та інших платежів протягом двох місяців та у зв'язку із невиконанням інших істотних умов Договору.

5.7. Надаючи оцінку доводу Позивача проте, що строк дії Договору складає тридцять п'ять місяців (червень 2014 року - травень 2017 року), хоча згідно з ч. 1 ст. 37 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк дії Договору мав закінчитися не пізніше 14.04.2015, тобто, не повинен був перевищувати десяти місяців (червень 2014 року - квітень 2015 року), суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що посилання Позивача на вищезазначену обставину щодо перевищення строку дії Договору як на істотну зміну обставин, на яку Позивач не розраховував в момент укладення договору, є необґрунтованим і спростовується умовами оскаржуваного Договору (п. 3.1. Договору).

5.8. Щодо доводу Позивача проте, що ТОВ "Стіомі-Холдінг" припинило трудові відносини з працівниками, виплата заробітної плати яким, а також податків та обов'язкових платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати, визначали розмір грошових коштів, які Відповідач кожного місяця сплачував Позивачу згідно з Договором № 0506-14/1 від 05.06.2014 та Відповідач сплачує Позивачу за кожен місяць суму грошових коштів, яка є меншою на розмір місячного фонду оплати праці, на що також не розраховував Позивач при укладанні Договору № 0506-14/1 від 05.06.2014, суди попередніх інстанцій зазначили, що зменшення розміру орендних платежів, які отримував Позивач після 21.03.2016 року відбулося внаслідок дій самого ж Позивача, який 21.03.2016 року звільнив працівників TOB "Стіомі-Холдинг", при цьому як слідує із наданих Позивачем до суду копій відповідних наказів, всі вони звільнені шляхом переведення на TOB "Торговий дім "Хмельницькхліб", таким чином, вищезазначені дії Позивача свідчать про те, що ризик зміни обставини, визначеної пунктом 4.1 Договору (розмір орендної плати) в даному випадку несе саме Позивач.

5.9. Також судами було встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази виставлення Позивачем Відповідачу рахунків у відповідності до умов пункту 4.1 Договору, а зазначена довідка про суми грошових коштів, що була надана Позивачем, обґрунтовано, на переконання колегії суддів суду апеляційної інстанції, не була прийнята місцевим судом в якості належного доказу на підтвердження розрахунків з орендної плати між Позивачем та Відповідачем.

5.10. З наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відмову ТОВ "Стіомі-Холдінг" у задоволенні позову про розірвання договору № 0506-14/1 від 05.06.2014.

6. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані положеннями ст. ст. 638, 652, 759 ЦК України, ст. 37 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 180, 181, 284 ГК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

7. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" надійшла касаційна скарга у якій Позивач просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2017 повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі і розірвати Договір № 0506-14/1 від 05.06.2014.

8. Також Позивач у своїй касаційній скарзі просить суд ухвалити рішення, яким задовольнити у повному обсязі заяву ТОВ "Стіомі-Холдінг" про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу та/або іншим особам користуватися майном ТОВ "Стіомі-Холдінг".

9. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Позивач зазначає у касаційній скарзі наступні доводи:

9.1. Суди попередніх інстанцій не врахували, що на момент подачі позову існували обставини для прийняття судом рішення про розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. До Верховного Суду від Відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Відповідач просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

11. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі №910/8876/17; призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" на 20 червня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

12. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін виходячи з наступного.

13. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Щодо доводу касаційної скарги проте, що суди попередніх інстанцій не врахували, що на момент подачі позову існували обставини для прийняття судом рішення про розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

16. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

18. В якості наявності підстав для розірвання договору, котрі на переконання Позивача суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, в касаційній скарзі зазначено те, що:

18.1. при визначенні строку дії Договору Позивач виходив з того, що аукціон з реалізації предмету оренди мав відбутися не пізніше закінчення дванадцяти місяців з дня винесення постанови про визнання Позивача банкрутом (14.04.2014).

18.2. 21.03.2016 ТОВ "Стіомі-Холдінг" припинено трудові відносини з усіма працівниками у зв'язку з чим Позивач не отримує від Відповідача грошових коштів, на які розраховувало, а саме коштів для виплати заробітної плати працівникам ТОВ "Стіомі-Холдінг" та вихідної допомоги при їх звільненні.

19. Щодо наведеної підстави проте, що при визначенні строку дії Договору Позивач виходив з того, що аукціон з реалізації предмету оренди мав відбутися не пізніше закінчення дванадцяти місяців з дня винесення постанови про визнання Позивача банкрутом (14.04.2014), колегія суддів зазначає, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 3.1. Договору сторони обумовили, що строк дії Договору - до моменту продажу майна, що є предметом Договору на аукціоні у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

20. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

21. Сторони (Позивач та Відповідач) під час укладання Договору визначили, що Договір діє до моменту продажу майна, що є предметом Договору на аукціоні у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

22. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду попередніх інстанцій проте, що сторони при укладенні Договору погодили, що майно, передане Відповідачеві в оперативне управління, буде використовуватись останнім у виробництві хлібобулочних виробів, не обумовлюючи термін такого використання конкретним строком в дванадцять місяців, а визначили, що строк дії Договору встановлено до моменту продажу майна, що є предметом Договору на аукціоні у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

23. За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим аргумент Позивача проте, що при визначенні строку дії Договору Позивач виходив з того, що аукціон з реалізації предмету оренди мав відбутися не пізніше закінчення дванадцяти місяців з дня винесення постанови про визнання Позивача банкрутом (14.04.2014). Зазначена обставина не є, враховуючи умови Договору, підставою для розірвання договору в порядку передбаченому ст. 652 ЦК України.

24. Щодо позиції Позивача проте, що 21.03.2016 ТОВ "Стіомі-Холдінг" припинено трудові відносини з усіма працівниками у зв'язку з чим Позивач не отримує від Відповідача грошових коштів, на які розраховувало, а саме коштів для виплати заробітної плати працівникам ТОВ "Стіомі-Холдінг" та вихідної допомоги при їх звільненні, колегія суддів зазначає наступне.

25. Відповідно до приписів ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

26. Згідно приписів ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.

27. За таких обставин, колегія суддів на підставі приписів ст. ст. 38, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшла до висновку про обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій, щодо того, що зменшення розміру орендних платежів, які отримував Позивач після 21.03.2016 року відбулося внаслідок дій самого ж Позивача, який 21.03.2016 року звільнив працівників TOB "Стіомі-Холдинг", при цьому як слідує із наданих Позивачем до суду копій відповідних наказів, всі вони звільнені шляхом переведення на TOB "Торговий дім "Хмельницькхліб" таким чином, вищезазначені дії Позивача свідчать про те, що ризик зміни обставини, визначеної пунктом 4.1 Договору (розмір орендної плати) в даному випадку несе саме Позивач.

28. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги проте, що суди попередніх інстанцій не врахували, що на момент подачі позову існували обставини для прийняття судом рішення про розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України.

29. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

30. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду справи № 910/8876/17 дійшла до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

31. За таких обставин, касаційна скарга Позивача підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

32. Оскільки касаційна скарга Позивача підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі № 910/8876/17 залишити без задоволення.