5/127-Б-08 Про відмову визнати частково недійсним договір поруки у справі про визнання боржника банкрутом з підстав спливу строку позовної давності - 14.06.2018 Прийняття

3. В серпні 2017 Акопян Гаджик Гарагенович звернувся до господарського суду Херсонської області з заявою до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно- імпортний банк України" (далі в тексті - Банк) про визнання частково недійсним договору поруки від 02.07.2007 № 6907Р5 в сумі 311 125,43 грн.

Короткий зміст вимог заяви ліквідатора та рішень судів першої і апеляційної інстанцій

4. В обґрунтування своїх вимог арбітражний керуючий - ліквідатор посилається на те, що станом на 02.07.2007 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк" не мало права на укладення спірного договору поруки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Витарина", оскільки ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.04.2005 у справі № 6/81-Б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал - Юг", вимоги кредиторів, які залишилися непогашеними за недостатністю майна боржника, визнані погашеними, підприємство - банкрута ліквідовано.

5. Тобто припинення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал - Юг" за кредитним договором від 10.04.2000 № 01-VK в силу приписів ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" та ст. 593 ЦК України призвело до припинення зобов'язань майнового поручителя - Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія - Нова" за договорами застави від 19.04.2000 та від 27.04.2000, а тому Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк" не мало правових підстав при укладенні з Товариством з обмеженою відповідальністю "Витарина" договору поруки від 02.07.2007 включати до зобов'язань, забезпечених порукою, зобов'язання Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія - Нова" с.м.т. Асканія Нова у сумі 311 125,43 грн.

6. Арбітражний керуючий - ліквідатор Акопян Г. Г. наполягає на тому, що договір поруки від 02.07.2007 № 6907Р5 укладено Товариством з обмеженою відповідальністю "Витарина" під впливом обману (ст. 230 ЦК України), а тому має бути визнаний недійсним на суму 311 125,43 грн.

7. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.11.2017 у задоволенні заяви ліквідатора про визнання правочину (договору) частково недійсним відмовлено внаслідок спливу строку позовної давності.

8. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.11.2017 у справі № 5/127-Б-08 залишено без змін.

9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

9.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що 10.04.2000 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Юг" укладено кредитну угоду № 01-VK.

9.2. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Юг" Банком укладено двосторонню угоду про заставу від 10.04.2000, предметом якої стали майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Юг" до Державної дослідно - експериментальної агрофірми "Асканія - Нова".

9.3. За умовами вищезазначеної угоди Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" було передано право вимоги заборгованості (грошові зобов'язання) Державної дослідно - експериментальної агрофірми "Асканія - Нова" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Юг" за поставлені товари.

9.4. В подальшому Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в судовому порядку звернуло стягнення на майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал - Юг" до Державної дослідно - експериментальної агрофірми "Асканія - Нова" на суму 417 875,57 грн. (рішення господарського суду Херсонської області від 16.05.2003 у справі № 1/194, а також рішення господарського суду Херсонської області від 30.07.2003 у справі № 10/158).

9.5. З метою забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Юг" між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Державною дослідно - експериментальною агрофірмою "Асканія - Нова" укладено інші договори застави, а саме тристоронні договори від 19.04.2000. та від 27.04.2000, за умовами яких предметом застави стало рухоме та нерухоме майно, що належить Державній дослідно - експериментальній агрофірмі "Асканія - Нова" (майновий поручитель).

9.6. З зазначеного у постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновок, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" до Державної дослідно - експериментальної агрофірми "Асканія - Нова", які виникли на підставі перелічених вище договорів, мають похідний характер від грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Універсал-Юг" за кредитним договором від 10.04.2000 № 01-VK.

9.7. На підставі вказаних договорів застави Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" набуло статусу кредитора у справі про банкрутство Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова", порушеній 23.05.2003.

9.8. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.12.2004 затверджено реєстр вимог кредиторів, зобов'язано розпорядника майна внести зміни до реєстру шляхом включення окремо відомостей про майно боржника - Державної дослідно - експериментальної агрофірми "Асканія - Нова", яке є предметом застави Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

9.9. 02.07.2007 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Витарина" укладено договір поруки № 6907Р5.

9.10. За умовами цього договору, яка встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Витарина" прийняло на себе зобов'язання солідарно відповідати перед Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 987 040,97 грн за зобов'язаннями Державної дослідно - експериментальної агрофірми "Асканія - Нова" щодо забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Універсал - Юг" за кредитним договором від 10.04.2000 № 01-VК.

9.11. На виконання взятих на себе зобов'язань Товариство з обмеженою відповідальністю "Витарина" перерахувала Публічному акціонерному товариству" Державний експортно-імпортний банк України" грошові кошти в сумі 730 000 грн.

9.12. В березні 2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Витарина" звернулось до господарського суду Херсонської області з заявою про заміну собою кредитора - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 12/141-Б про банкрутство Державної дослідно - експериментальної агрофірми "Асканія - Нова" в частині грошових вимог на суму 730 000 грн.

9.13. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.08.2014 у справі № 12/141-Б, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій (постанови від 22.10.2014 та від 25.02.2015, відповідно), Товариство з обмеженою відповідальністю "Витарина" визнано правонаступником Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з правами кредитора на суму 418 874,57 грн. В частині правонаступництва зобов'язань за грошовими вимогами в сумі 311 125,43 грн у задоволенні заяви відмовлено.

9.14. Ухвала місцевого господарського суду в цій частині мотивована тим, що постановою господарського суду Херсонської області від 09.09.2004 у справі № 6/81-Б товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Універсал-Юг" визнано банкрутом. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.04.2005 у справі № 6/81-Б затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута, боржника ліквідовано у зв'язку з банкрутством. Цією ухвалою місцевий господарський суд визнав погашеними грошові вимоги усіх кредиторів, у тому числі вимоги Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Універсал-Юг". Ухвала набрала законної сили з 14.04.2005.

9.15. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановив, що факт звернення представника Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до місцевого господарського суду з заявою про застосування позовної давності (усною або письмовою) належними та допустимими доказами не підтверджений, а тому висновок господарського суду Херсонської області про необхідність відмови арбітражному керуючому - ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю Витарина" Акопяну Г. Г. у задоволенні заяви про визнання частково недійсним договору поруки від 02.07.2007 № 6907Р5 в сумі 311 125,43 грн. внаслідок спливу строку позовної давності є помилковим.

9.16. Щодо суті вимог заяви про визнання недійсним в частині договору поруки, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що арбітражний керуючий - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина" Акопян Г. Г. наявності в діях Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк" умислу не довів, а тому заява про визнання частково недійсним договору поруки від 02.07.2007 р. № 6907Р5 на суму 311 125,43 грн не підлягає задоволенню у зв'язку з недоведеністю.

9.17. З огляду на те, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.11.2017 у справі № 5/127-Б-08 належить залишити без змін.

10. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована приписами статей 203, 230, 215 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

11. До Верховного Суду від ліквідатора ТОВ "Витарина" арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.11.2017 та скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

12. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

12.1. Місцевий суд застосовуючи позовну давність не з'ясував та не зазначив у судовому рішенні чи порушене право або охоронюваний законом інтерес ТОВ "Витарина".

12.2. Суд апеляційної інстанції не повністю дослідив матеріали справи та не надав оцінку поясненням та запереченням ліквідатора, що призвело до порушення судом апеляційної інстанції ст. 276 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. До Верховного Суду від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Банк просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

14. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. на ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 у справі №5/127-Б-08; призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. на 14 червня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

15. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Щодо доводу касаційної скарги проте, що місцевий суд застосовуючи позовну давність не з'ясував та не зазначив у судовому рішенні чи порушене право або охоронюваний законом інтерес ТОВ "Витарина", колегія суддів зазначає наступне.

18. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

19.Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі (у випадку, якщо зазначене питання вирішується згідно з приписами ЦК України (435-15) ), суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 911/1352/16).

20. Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що факт звернення представника Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до місцевого господарського суду з заявою про застосування позовної давності (усною або письмовою) належними та допустимими доказами не підтверджений, з чого суд апеляційної інстанції зробив висновок, що відмова судом першої інстанції арбітражному керуючому - ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю Витарина" Акопяну Г. Г. у задоволенні заяви про визнання частково недійсним договору поруки від 02.07.2007 № 6907Р5 в сумі 311 125,43 грн. внаслідок спливу строку позовної давності є помилковою.

21. Беручи до уваги, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України), а також зважаючи на встановлення фактичної обставини проте, що Банк не звертався до місцевого господарського суду з заявою про застосування позовної давності (усною або письмовою), колегія суддів визнає обгрунтованим довід касаційної скарги, що місцевий суд застосовуючи позовну давність не з'ясував та не зазначив у судовому рішенні чи порушене право або охоронюваний законом інтерес ТОВ "Витарина", що свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції положень ст. 267 ЦК України.

22. Щодо доводу касаційної скарги проте, що суд апеляційної інстанції не повністю дослідив матеріали справи та не надав оцінку поясненням та запереченням ліквідатора, що призвело до порушення судом апеляційної інстанції ст. 276 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

23. Зазначений довід касаційної скарги мотивований тим, що суд апеляційної інстанції не надав доводам ліквідатора належної оцінки з урахуванням положень ст. ст. 229, 230 ЦК України.

24. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

25. Згідно положень ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

26. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

27. Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

28. У разі якщо сторона спірного правочину до та на момент вчинення цього правочину була обізнана або не могла не бути обізнана стосовно обставин, щодо яких стверджує про наявність помилки, це виключає застосування наведених норм статті 229 ЦК України (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 925/1040/17).

29. Як було зазначено в даній постанові (п. 9.10), суди попередніх інстанцій встановили, що за умовами оспорюваного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Витарина" прийняло на себе зобов'язання солідарно відповідати перед Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 987 040,97 грн за зобов'язаннями Державної дослідно - експериментальної агрофірми "Асканія - Нова" щодо забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Універсал - Юг" за кредитним договором від 10.04.2000 № 01-VК.

30. З наведеного, можна дійти до висновку, що ТОВ "Витарина", станом на момент вчинення оспорюваного договору поруки від 02.07.2007 № 6907Р5, було обізнане про наявність зобов'язання Державної дослідно - експериментальної агрофірми "Асканія - Нова" щодо забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Універсал - Юг" за кредитним договором від 10.04.2000 № 01-VК.

31. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції проте, що арбітражний керуючий - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина" Акопян Г. Г. наявності в діях Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк" умислу не довів, а тому заява про визнання частково недійсним договору поруки від 02.07.2007 р. № 6907Р5 на суму 311 125,43 грн не підлягає задоволенню у зв'язку з недоведеністю.

32. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованою позицію Скаржника, яка викладена у касаційній скарзі, щодо того, що як вбачається з відзиву на заяву про визнання частково недійсним правочину, а також відзиву на апеляційну скаргу Банку, Банк не вважає безпідставним укладення договору поруки від 02.07.2007 № 6907Р5 в частині 311 125, 43 грн у зв'язку з тим, що Банк вважає що ці вимоги були припинені 23.12.2010, а не погашені 14.03.2015 (затвердження звіту ліквідатора ТОВ "Універсал-Юг".

33. Вищезазначена позиція Скаржника є необґрунтованою, оскільки обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину.

34. Посилання на позицію сторони у відзивах не спростовує обставини про обізнаність ТОВ "Витарина" про зобов'язання Державної дослідно - експериментальної агрофірми "Асканія - Нова" щодо забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Універсал - Юг" за кредитним договором від 10.04.2000 № 01-VК.

35. У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009 Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення правил юрисдикції та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.

36. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції проте, що порушення місцевим господарським судом норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного судового рішення.

37. Враховуючи наведене, довід касаційної скарги проте, що суд апеляційної інстанції не повністю дослідив матеріали справи та не надав оцінку поясненням та запереченням ліквідатора, що призвело до порушення судом апеляційної інстанції ст. 276 ГПК України, є таким що спростовується фактичними обставинами справи та визнається колегією суддів суду касаційної інстанції необґрунтованим.

38. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду справи № 908/1361/17 дійшла до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

40. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Витарина" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. на ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 у справі № 5/127-Б-08 залишити без задоволення.