910/2153/17 Про стягнення неустойки за договором про постачання для державних потреб палива рідинного та газу, олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) - 13.06.2018 Прийняття

1. Заступник Генерального прокурора України - Головного військового прокурора (Далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Далі - МОУ, позивач) до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" (Далі - ТОВ "ВОГ АЕРО ДЖЕТ", відповідач) про стягнення пені у розмірі 2 671 628,00 грн та штрафу у розмірі 5 054 432,00 грн за невиконання відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору від 15.12.2016 № 286/1/16/36 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України).

2. Позовна заява обґрунтовується порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №286/1/16/36 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу, олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 15.12.2016 (далі - договір №286/1/16/35) в частині поставки продукції у строк, визначений договором.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа судами розглядалась неодноразово.

4. Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2017 позов задоволено повністю.

4.1. Стягнуто з ТОВ "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18; ідентифікаційний код 38092255) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) пеню у розмірі 2 671 628 (два мільйони шістсот сімдесят одна тисяча шістсот двадцять вісім) грн. 00 коп.; штраф у розмірі 5 054 432 (п'ять мільйонів п'ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять дві) грн. 00 коп.

4.2. Стягнуто з ТОВ "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18; ідентифікаційний код 38092255) на користь Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул.. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код 00034051, МФО 280172, р/р 35211001000164) судовий збір у розмірі 115 890 (сто п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 90 коп.

5. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

5.1. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався поставити для потреб Збройних Сил України дизельне паливо у кількості 3 499 124 кг на загальну суму 72 206 173,30 грн., однак станом на час вирішення спору відповідач поставку пального у повному обсязі не здійснив.

5.2. Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі продукції за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірах, передбачених п. 7.3 договору, зокрема, за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 7.3.2 договору).

5.2. З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач в порушення умов договору не поставив обумовлений сторонами товар у належному обсязі, у зв'язку із чим позивачем відповідно до умов п. 7.3.2 договору нараховано пеню у розмірі 2 671 628,00 грн. за період прострочення поставки обумовленого договором товару з 26.12.2016 по 31.01.2017 та штраф у розмірі 5 054 432,00 грн. за прострочення поставки товару більше 30 днів.

5.3 Відповідачем не надано належних та допустимих в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів в підтвердження вжиття відповідачем заходів спрямованих на виконання договору від 15.12.2016 № 286/1/16/36 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) за результатами переговорної процедури на закупівлю дизельного палива. Як і не надано доказів щодо вчинення будь-яких дій спрямованих на виконання договору після оприлюднення в реєстрі (27.12.2016 року) ухвали про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою суду від 16.12.2016 року, відтак, відповідачем не доведено неможливість виконання умов договору через наявність ухвали суду від 16.12.2016 у справі № 910/22898/16.

5.4. Законодавством не передбачено такої підстави для припинення зобов'язання, що лишилось невиконаним, як закінчення строку дії договору.

5.5. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно в межах заявленого позивачем періоду, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 2 671 628,00 грн. та штраф у розмірі 5 054 432,00 грн.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 апеляційну скаргу ТОВ "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" задоволено.

6.1. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2017 у справі №910/2153/17 скасовано частково.

6.2. Позов задоволено частково.

6.3. Стягнуто з ТОВ "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18; ідентифікаційний код 38092255) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) пеню у розмірі 433 237 (чотириста тридцять три тисячі двісті тридцять сім гривень) грн 04 коп.

6.4. В іншій частині позову відмовлено.

6.5. Стягнуто з ТОВ "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18; ідентифікаційний код 38092255) на користь Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код 00034051, МФО 280172, р/р 35211001000164) судовий збір у розмірі 18 542 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок дві гривні) грн 54 коп.

6.6. Стягнуто з Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код 00034051, МФО 280172, р/р 35211001000164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18; ідентифікаційний код 38092255) 127 480,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. постанова апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що:

7.1. договір постачання № 286/1/16/36 укладено сторонами спору за результатами проведення Міністерством оборони України закупівлі у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19) . Згідно ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

7.2. Згідно із ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

7.3. За умовами статті 2 цього Кодексу визначено поняття бюджетного призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Частиною 12 статті 23 вказаного Кодексу передбачено, що усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду.

7.4. За приписами ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

7.5. Пунктом 1.10. Наказу Міністерства оборони України № 422 від 21.06.2012 "Про затвердження Інструкції про порядок підготовки, укладення та супроводження виконання державних контрактів та договорів про закупівлю, стороною яких є Міністерство оборони встановлено, що строк дії контракту встановлюється, як правило, у межах одного бюджетного року. У разі, коли виконати зобов'язання за контрактом у межах одного бюджетного року неможливо, строк дії контракту на постачання такої продукції (робіт, послуг) встановлюється з урахуванням технологічного циклу її виготовлення та необхідного часу для виконання умов контракту в цілому. При цьому зобов'язання сторін щодо обсягів фінансування та постачання продукції (робіт, послуг) на наступні бюджетні періоди встановлюються окремими додатковими угодами до контракту щодо взяття зобов'язань відповідно до календарного плану виконання робіт, які укладаються після затвердження основних показників Державним оборонним замовленням.

7.6. Згідно ст. 57 Бюджетного кодексу України не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету.

7.7. Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.

7.8. Згідно роз'яснення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" передбачено, що водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.

7.9. Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір про постачання від 15.12.2016 не продовжувався його сторонами на інший період, а отже в силу п. 10.1 діяв до 31.12.2016, відтак, зобов'язання між сторонами припинилися внаслідок припинення дії Договору постачання № 286/1/16/35 від 15.12.2016, отже, вимоги Позивача в частині стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору Поставки, нарахованих поза строком дії договору, є необґрунтованими.

7.10. Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 433 237, 04 грн, нарахованої за 6 днів прострочення за договором від 15.12.2016, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на припинення договірних відносин між сторонами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

8. Міністерство оборони України та Заступника Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор звернулись до Суду касаційної інстанції зі скаргами, у яких просять скасувати постанову апеляційного господарського суду від 01.03.2018, а рішення господарського суду м. Києва від 29.11.2017 залишити в силі.

9. Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржники вважають невірне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права:, зокрема, ст. ст. 526, 599, 631 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 232 Господарського кодексу України, ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

9.1. Скаржники зазначають, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових та необґрунтованих висновків про те, що термін дії договору закінчився 31.12.2016, тому після закінчення терміну дії договору неустойка (пеня, штраф) не нараховуються;

9.2. крім того скаржники вважають, що суд другої інстанції безпідставно посилається на внутрішні документи МОУ та не врахував умови Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19) ;

9.3. також зазначають, що жодною нормою Господарського та Цивільного кодексів України (435-15) нарахування штрафних санкцій після закінчення дії договору не обмежено.

10. Прокурор 23.05.2018 звернувся з клопотанням до касаційного Суду у якому просив врахувати при розгляді даного спору правові висновки аналогічному спорі, які викладені у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 №910/2152/17.

Короткий зміст вимог інших учасників у справі

11. 12.06.2018 до Суду касаційної інстанції звернувся відповідач із заявою стосовно зміни його найменування без зміни організаційно-правової форми та просить врахувати інформацію про зміну найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛЕНС ТРЕЙД". До заяви додає належним чином завірені копії Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" від 26.03.2018, Виписку та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якими підтверджено зміна найменування відповідача.

11.1. Крім того, відповідачем подано письмові пояснення, у яких останній просить відмовити у задоволенні касаційних скарг та залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі №910/2153/17.

12.1. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі №910/2153/17.

12.2. Об'єднано касаційні скарги Міністерства оборони України та Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора в одне касаційне провадження.

12.3. Призначено до розгляду касаційні скарги Міністерства оборони України та Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора на 13 червня 2018 року о 12 год. 45 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

13. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

14. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. Згідно з п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції, чинній з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 15 грудня 2016 року між Міністерством оборони України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" (постачальник/відповідач) укладено договір № 286/1/16/36 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України).

17. Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується постачати у 2016 році паливо рідинне та газ; оливи мастильні (нафта, вугілля і нафтопродукти) (лот 6 - паливо дизельне Євро ( арктичне) або еквівалент, а саме паливо дизельне ДТ-З-К5, клас 2) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно нижчевикладеною специфікацією.

18. У п. 3.1. договору сторони визначили, що ціна договору становить без ПДВ - 77 383 125,00 грн, крім того, ПДВ - 15 476 625,00 грн. Ціна договору, що підлягає оплаті, становить 92 859 750,00 грн, у тому числі податок на додану вартість, вартість вантажних робіт в місцях завантаження та транспортні витрати.

19. Відповідно до п. 4.1. договору розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим договором.

20. Продукція постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно зі встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів, установлених діючими технічними умовами (п. 5.1 договору).

21. У п.6.2.5 договору визначено, що у разі порушення постачальником порядку постачання продукції, її номенклатури, кількості, якості (визначається діючими стандартами, технічними умовами, іншою нормативно-технічною документацією тощо), строків, які визначені у специфікації та/або рознарядці, при достроковій відмові постачальника від подальшого виконання умов даного договору замовник, в односторонньому порядку, має право: на відшкодування збитків, понесених Міністерством оборони України в результаті таких дій постачальника; відмовитися від прийняття подальшого виконання зобов'язань постачальником за цим договором; відмовитися від встановлення на майбутнє господарських відносин з постачальником; розірвати договір. Застосування зазначених оперативно-господарських санкцій не позбавляє замовника права вимагати від постачальника сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків за неналежне виконання договору.

22. Відповідно до п. 6.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити постачання продукції у строки, встановлені договором.

23. Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі продукції за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірах, передбачених п. 7.3 договору, зокрема, за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 7.3.2 договору).

24. За умовами п. 10.1 договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

25. Додатком №1 до договору сторони погодили порядок приймання продукції.

26. Також матеріали справи містять рознарядку (додаток №2 до договору) на постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" палива, підписану замовником та отримувачем рознарядки.

27. Судами встановлено, що на виконання умов договору відповідач поставив позивачу дизельне пальне у кількості 1 000 876 кг на загальну суму 20 653 576,70 грн., що підтверджується актами приймання-передачі палива, яке позивач оплатив на суму 20 653 576,70 грн.

28. Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що відповідач відмовився від виконання своїх зобов'язань і не поставив пальне у кількості 3 499 124 кг на суму 72 206 173,30 грн., а позивач нарахував відповідачу штрафні санкції за не виконання умов договору щодо поставки товару, в порядку та розмірі визначеному у п. 7.3.2. договору, а саме, пеню у розмірі 2 671 628,00 грн (за період прострочення поставки обумовленого договором товару з 26.12.2016 по 31.01.2017) та штраф у розмірі 5 054 432,00 грн за прострочення поставки товару більше 30 днів.

29. Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

30. Статтею 629 ЦК встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.

31. Згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

32. Відповідно до пунктів 1.1 та 5.2 договору №286/1/16/36 відповідач повинен був поставити Міністерству оборони України пальне дизельне Євро (арктичне) у кількості визначеній у дговорі у строк до 25.12.2016 включно.

33. Місцевим і апеляційним господарськими судами достеменно встановлено той факт, що постачальником в порушення умов договору №286/1/16/36 не було здійснено поставки продукції, а саме пального дизельного Євро (арктичне) у кількості 3 499 124 кг на суму 72 206 173,30 грн.

34. В силу приписів частини 1 статті 115 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

35. Як встановлено місцевим та апеляційним господарським судами, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2016 вжито заходів до забезпечення позову у справі №910/22898/16, яка набрала чинності з моменту винесення і мала виконуватись всіма учасниками спірних правовідносин.

36. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою суду Господарського суду міста Києва від 21.12.2016, яка оприлюднена в реєстрі судових рішень 27.12.2016, було скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2016 у справі №910/22898/16. При цьому, відповідач був обізнаний про розгляд справи №910/22898/16 та мав можливість скористатись своїм правом вільного доступу до реєстру судових рішень для отримання відповідної інформації щодо результатів розгляду справи 910/22898/16.

37. З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи постачальника на неможливість виконання зобов'язань в частині поставки продукції з моменту оприлюднення ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову.

38. Крім того, як встановив суд першої інстанції відповідачем не вчинялось будь-яких дій, спрямованих на виконання договору як після оприлюднення 27.12.2016 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2016, так і після скасування Київським апеляційним господарським судом ухвали від 16.12.2016.

39. Частиною 4 статті 631 ЦК передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

40. Главою 50 ЦК визначено підстави припинення зобов'язання, серед яких відсутня така підстава як закінчення строку дії договору.

41. Відповідно до статті 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони договору №286/1/16/36 домовились про поставку продукції до 25.12.2016, визначивши строк дії договору до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

43. Враховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов'язань за договором, зокрема, в частині поставки продукції, тому помилковими висновки суду другої інстанції про відсутність підстав для нарахування замовником штрафних санкцій поза межами строку дії договору №286/1/16/36 за прострочення виконання зобов'язання з поставки продукції, яке мало місце під час дії цього договору.

44. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

45. Згідно з частиною 1 статті 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

46. Частиною 2 статті 231 ГК передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

47. Відповідно до частини 6 статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

48. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з постачання продукції за договором №286/1/16/36 належним чином доведений та підтверджений матеріалами справи.

49. Колегія суддів відхиляє посилання апеляційного господарського суду про безпідставно нараховані позивачем після закінчення строку дії договору №286/1/16/36, а саме за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 включно, оскільки, з урахуванням положень статті 599 та частини 4 статті 631 ЦК, суд першої інстанції правильно зазначив, що закінчення строку дії цього договору не є підставою припинення зобов'язань постачальника щодо поставки продукції у строк, що настав до 31.12.2016, так само як відповідач не може бути звільнений від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, застосованих кредитором за порушення, яке мало місце під час дії договору.

50. Касаційна інстанція відхиляє висновки суду другої інстанції про те, що виконання договору №286/1/16/36 поза бюджетним періодом суперечить чинному бюджетному законодавству України, оскільки Бюджетним кодексом України (2456-17) , не регулюються господарські відносини в частині виконання договорів поставки, підтвердженням чого є пункти 4.1, 6.1 цього договору, згідно яких розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 30 банківських днів з дати надання постачальником комплекту первинних документів.

51. Разом з тим, касаційна інстанція погоджується із висновками суду першої інстанції, що упродовж 27-31.12.2016 у відповідача не було жодних перешкод для виконання зобов'язання з постачання продукції за договором №286/1/16/36, проте, відповідних дій відповідач не вчинив.

52. Отже, надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, саме суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем доведено факт прострочення виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань з поставки продукції, отже, рішення господарського суду першої інстанції від 29.11.2017 у даній справі ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

53. Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції враховує, що відповідач погоджується із нарахуванням пені у розмірі 433 237, 04 грн., нарахованої за 6 днів прострочення за договором від 15.12.2016, з 26.12.2016 по 31.12.2016.

54. Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції визнає обґрунтованими доводи касаційних скарг про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. ст. 526, 599, 631 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 232 Господарського кодексу України, та ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

55. Відповідно до положень ст. 312 ГПК України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

56. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі положень ст. 312 ГПК України, дійшла до висновків, що касаційні скарги Міністерства оборони України та Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора підлягають задоволенню, постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 підлягає скасуванню, рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 910/2153/17 підлягає залишенню в силі.

57. Оскільки, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційних скарг покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Міністерства оборони України та Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі №910/2153/17 скасувати.

3. Рішення господарського суду м. Києва від 29.11.2017 у справі №910/2153/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛЕНС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ: 38092255, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд 18): на користь

Генеральної прокуратури України (код ЄДРПОУ: 00034051, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) 231 781, 80 грн (двісті тридцять одну тисячу сімсот вісімдесят одну гривню 80 коп) судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/2153/17; на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) 231 782, 00 грн (двісті тридцять одну тисячу сімсот вісімдесят дві гривні 00 коп) судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/2153/17.