907/791/17 Про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні належною на праві оперативного управління частиною будівлі - 12.06.2018 Прийняття

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2017 (суддя Ремецькі О.Ф.) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 (судді: Скрипчук О.С., Дубник О.П., Зварич О.В.) у справі

за позовом Закарпатського окружного адміністративного суду

до Закарпатської обласної ради професійних спілок,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Фонд державного майна України,

2) Державна судова адміністрація України,

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У листопаді 2017 року Закарпатський окружний адміністративний суд звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Закарпатської обласної ради професійних спілок про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні належною на праві оперативного управління частиною будівлі загальною площею 3676,4 м-2 шляхом її звільнення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відсутності будь-яких визначених законодавством підстав відповідач користується спірним майном, яке закріплено на праві оперативного управління за позивачем, і безпідставно ухиляється від звільнення зазначеної будівлі.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2018, позов задоволено повністю.

Судові рішення мотивовано обґрунтованістю і доведеністю позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач просить рішення та постанову скасувати, ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ) у редакції, чинній до 15.12.2017, наголошуючи, що:

1) суди попередніх інстанцій позбавили відповідача права залучити як третю особу на його стороні Закарпатську обласну державну адміністрацію;

2) суди не приділили належної уваги доказам, наданим відповідачем;

3) правомірність користування спірною будівлею встановлено судовими рішеннями в інших справах.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

У відзивах на касаційну скаргу відповідач і третя особа-2 просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.05.2016 у справі № 907/118/16, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 та Вищого господарського суду України від 30.11.2016, визнано право власності на об'єкт нерухомого майна - частину будівлі, розташовану за адресою: пл. Народна, 5, м. Ужгород, загальною площею 3676,4 м-2 за державою Україна в особі Фонду державного майна України.

Ухвалою Верховного Суду України від 16.02.2017 відмовлено у допуску справи № 907/118/16 до провадження. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 221-р (221-2017-р) частину будівлі літ. АА-1, розташовану за адресою: пл. Народна, 5, м. Ужгород, загальною площею 3676,4 м-2 передано Державній судовій адміністрації України (далі - ДСА).

Наказом ДСА від 12.06.2017 № 743 зазначене нерухоме майно закріплено на праві оперативного управління за Закарпатським окружним адміністративним судом.

14.06.2017 Закарпатський окружний адміністративний суд у листі № 185/17 повідомив Закарпатську обласну раду профспілок про те, що частину будівлі літ. АА-1, розташовану за адресою: пл. Народна, 5, м. Ужгород, передано зі сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління ДСА, а відповідно до наказу ДСА від 12.06.2017 № 743 право оперативного управління зазначеною будівлею надано Закарпатському окружному адміністративному суду. Також Закарпатський окружний адміністративний суд у цьому листі повідомив відповідача про необхідність вивільнення зайнятої Закарпатською обласною радою професійних спілок будівлі. Цей лист отримано представником відповідача 16.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.06.2017 № 90262612 право власності на об'єкт нерухомості - частину будівлі літ. АА-1, розташовану за адресою: пл. Народна, 5, м. Ужгород, загальною площею 3676,4 м-2 зареєстровано за державою в особі ДСА.

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.06.2017 № 90266849 право оперативного управління спірним майном зареєстровано за Закарпатським окружним адміністративним судом.

26.06.2017 (після реєстрації речових прав) Закарпатський окружний адміністративний суд направив відповідачу повідомлення від 26.06.2017 № 206/17 про вивільнення приміщень у строк до 26.07.2017. У зазначеному повідомленні містилася вимога про невідкладне припинення дії договорів оренди приміщень за адресою: пл. Народна, 5, м. Ужгород, укладених Закарпатською обласною радою професійних спілок безпосередньо з орендарями, у зв'язку з відсутністю прав на передачу державного майна в оренду. Це повідомлення представник відповідача отримав 03.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

У газеті "Новини Закарпаття" від 27.06.2017 № 45 (4660) опубліковано повідомлення Закарпатського окружного адміністративного суду про необхідність вивільнення зайнятих підприємствами, установами, організаціями (іншими особами), приміщень, розташованих за адресою: пл. Народна, 5, м. Ужгород.

Позивач стверджує, що відповідач відповіді на зазначені листи не надіслав, приміщення не звільнив та не передав його позивачу.

У матеріалах справи наявний акт від 12.10.2017, який було складено у присутності працівників Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції, в якому зафіксовано факт відмови працівникам суду у допуску до спірної будівлі.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК).

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК).

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні ним законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян із неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно наявних перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Отже, задоволення негаторного позову можливе за сукупності двох підстав: наявності у позивача права вимоги усунення перешкод; вчинення перешкод відповідачем.

За відсутності хоча б однієї із зазначених обставин підстав для задоволення негаторного позову немає.

Місцевим судом встановлено, що право власності на спірний об'єкт нерухомості у визначеному законодавством порядку зареєстровано за ДСА, що підтверджується наявним у справі витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.06.2017 № 90262612.

Відповідно до статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині 1 статті 148 цього Кодексу.

Спірне нерухоме майно закріплено на праві оперативного управління за Закарпатським окружним адміністративним судом, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.06.2017 № 90266849.

Матеріали справи підтверджують наявність у позивача необхідного обсягу правомочностей з приводу користування спірним майном.

Факт користування Закарпатською обласною радою професійних спілок частиною будівлі, розташованої за адресою: пл. Народна, 5, м. Ужгород, загальною площею 3676,4 м-2 відповідач не заперечує.

Ураховуючи те, що у відповідача немає правових підстав для користування спірним майном, закріпленим на праві оперативного управління за Закарпатським окружним адміністративним судом, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що захист права користування та розпорядження Закарпатським окружним адміністративним судом частиною будівлі літ. АА-1 за адресою: пл. Народна, 5, м. Ужгород, загальною площею 3676,4 м-2 може бути реалізовано через усунення перешкод у користуванні зазначеною частиною будівлі шляхом її звільнення. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Колегія суддів не погоджується із доводами скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 22 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, та про неправомірне позбавлення відповідача права залучити як третю особу на стороні відповідача - Закарпатську обласну державну адміністрацію, оскільки Закарпатською обласною радою професійних спілок не надано роз'яснень, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права та обов'язки Закарпатської обласної державної адміністрації, як це передбачено статтею 27 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017.

Доводи скаржника про не приділення судами належної уваги доказам, наданим відповідачем, спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до статті 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Перебування спірного майна у користуванні відповідача не спростовує правомірності вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні належним йому на праві оперативного управління майном з огляду на відсутність між ними договірних правовідносин.

Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про правомірність користування ним спірною будівлею із посиланням на додані до касаційної скарги судові рішення в інших справах, оскільки висновки, викладені у зазначених рішеннях, не доводять ані права власності, ані іншого речового права відповідача на спірне нерухоме майно.

Також необґрунтованими є твердження відповідача про те, що суди попередніх інстанцій не розглянули заявленої відповідачем у судових засіданнях 27.11.2017 та 08.02.2018 вимоги про повернення профспілкам будівлі по вул. Духновича, 2 у м. Ужгороді з огляду на таке. За змістом статті 60 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду із первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Отже, заявлення відповідачем самостійних вимог в інший спосіб, аніж встановленний наведеною процесуальною нормою, не передбачено чинним законодавством.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно зі статтею 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені рішення та постанову судами попередніх інстанцій ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закарпатської обласної ради професійних спілок залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 907/791/17 залишити без змін.