910/19381/17 Про визнання недійсним договору про постачання природного газу - 06.06.2018 Прийняття

ТОВ "Крафт Фінанс" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору про постачання природного газу №В/2017/22 від 20.02.2017р., укладеного між ТОВ "Глікохім" та ТОВ "Енерджі Трейд Груп" та про визнання ТОВ "Крафт Фінанс" єдиним гарантованим постачальником природного газу в червні-жовтні 2017 року.

Позов обґрунтований, зокрема тим, що відповідачем-1 порушені умови зміни постачальника, передбачені Правилами постачання природного газу, оскільки на момент укладення спірного договору у відповідача-1 була заборгованість перед позивачем, що є підставою для визнання недійсним договору поставки, укладеного з іншим постачальником.

Також позивач послався на порушення п. 21 розділу ІІ Правил в частині одночасного укладення декількох договорів постачання природного газу.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.12.2017р. у справі №910/19381/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018р., в позові відмовлено.

Суди виходили із того, що при укладенні спірного договору сторонами були дотримані норми чинного законодавства, а саме: зміст правочину не суперечить законодавству, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі; спірний договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими особами та завірений печатками, у відповідності до законодавства; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання ТОВ "Крафт Фінанс" єдиним гарантованим постачальником природного газу в червні-жовтні 2017 року, суди послались на її безпідставність та необгрунтованість.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ТОВ "Крафт Фінанс", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скаржник вказує на наявний борг по оплаті природного газу та стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили вказаних обставин.

Також скаржник посилається на положення п. 21 розділу ІІ Правил постачання природного газу та наполягає на їх порушенні відповідачем-1 при укладенні спірного договору.

ТОВ "Крафт Фінанс" вважає помилковими посилання судів на відсутність заборгованості на момент укладення спірного договору, оскільки фактична поставка газу за ним розпочалася з червня 2017 року.

Також зазначає, що судами невірно трактовано вимогу позивача про визнання його єдиним гарантованим постачальником і вказує на порушення судами принципів диспозитивності та змагальності.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Глікохім" вважає її доводи необгрунтованими та просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. Товариство стверджує, що при укладенні договору про постачання природного газу з ТОВ "Енерджі Трейд Груп" дотримано всіх вимог чинного законодавства України.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

20 лютого 2017 р. між ТОВ "Крафт Фінанс" як постачальником та ТОВ "Глохім" як покупцем було укладено договір про постачання природного газу №В/2017/22 (далі - договір-1), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати покупцю природний газ в обумовлених договором порядку та кількості, а позивач - оплатити газ у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору-1 постачальник передає покупцю газ у період 2017 року загальною кількістю, яка визначається відповідно до заявок позивача з березня 2017 року, у т.ч. у березні - 250 тис. куб.м., у квітні-вересні по 240 тис. куб.м., у жовтні-грудні по 250 тис. куб.м.

20 лютого 2017 р. між ТОВ "Енерджі Трейд Груп" як постачальником та ТОВ "Глохім" як покупцем було укладено договір про постачання природного газу №В/2017/22 (далі - договір-2), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати покупцю природний газ в обумовлених договором порядку та кількості, а позивач - оплатити газ у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору-2 постачальник передає покупцю газ у період 2017 року загальною кількістю, яка визначається відповідно до заявок позивача з червня 2017 року, у т.ч. у червні-вересні по 240 тис. куб.м., у жовтні-грудні по 250 тис. куб.м.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/9380/17 від 28.11.2017р. стягнуто з ТОВ "Крафт Фінанс" на користь ТОВ "Глікохім" 3 300 000 грн. штрафу, 4 915,40 грн. вартості розпломбування вхідної газової засувки; стягнуто з ТОВ "Глікохім" на користь ТОВ "Крафт Фінанс" 1 070 141,30 грн. основної заборгованості, 117 241,10 грн. пені, 148 89,53 грн. 3% річних, 21 957,65 грн. інфляційних втрат.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судами встановлено, що спірний договір за своєю правовою природою є договором поставки природного газу.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. №2496 (z1382-15) (далі - Правила), укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням, зокрема, вимоги про те, що споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.

Відповідно до п. 2 розділу IV Правил кожен споживач (у тому числі побутовий споживач) має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами. Зміні постачальника у відповідному розрахунковому періоді має передувати укладання договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу, а також відсутність у споживача простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 14 Закону України "Про ринок природного газу" за умови виконання споживачем своїх зобов'язань за договором постачання зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена в термін не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника, за умови дотримання правил зміни постачальника, у тому числі обов'язку щодо здійснення повного остаточного розрахунку з попереднім постачальником.

Господарські суди попередніх інстанцій, при прийнятті оскаржуваних рішень, виходили із того, що при укладанні спірного договору-2 сторонами були дотримані норми чинного законодавства. Також зазначили, що прострочена заборгованість у ТОВ "Глікохім" відповідно до акту звіряння розрахунків, укладеного між НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Глікохім", станом на 28.02.2017р. відсутня.

Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки їх зроблено з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Вказуючи на відсутність заборгованості у ТОВ "Глікохім" перед НАК "Нафтогаз України" станом на 28.02.2017р., суди не врахували, що спірний договір поставки-2 хоч і укладений 20.02.2017р., проте поставка газу ним передбачена з червня 2017 року, тоді як поставка за договором поставки-1, укладеним ТОВ "Глікохім" з позивачем, передбачена з березня по грудень 2017 року.

Крім того, позивач у позовній заяві та у касаційній скарзі посилається на порушення п. 21 розділу ІІ Правил відповідачем-1 при укладенні спірного договору.

Згідно з с споживач має право, зокрема, на одночасне укладення декількох договорів постачання природного газу, якщо його річний обсяг споживання природного газу перевищує 30 млн. куб. метрів.

Господарські суди попередніх інстанцій, встановивши, що ТОВ "Глохім" 20.02.2017р. уклало договори про постачання природного газу одночасно з ТОВ "Крафт Фінанс" та з ТОВ "Енерджі Трейд Груп", не надали оцінці вказаним доводам позивача щодо порушення п. 21 розділу ІІ Правил та не встановили річний обсяг споживання природного газу ТОВ "Глохім".

Процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права. Ігноруючи конкретний, доречний і важливий аргумент заявника, національні суди не виконують своїх зобов'язань за п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України").

Верховний Суд вважає, що доводи, які наводив позивач при розгляді даної справи судами попередніх інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду їх повного дослідження, надання їм оцінки і відображення у судовому рішенні.

Не дослідивши обсягу споживання природного газу ТОВ "Глохім", господарські суди дійшли передчасного висновку щодо дотримання сторонами при укладенні спірного договору норм чинного законодавства та проігнорували одну з підстав позовних вимог.

Також, Верховний Суд звертає увагу, що відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання ТОВ "Крафт Фінанс" єдиним гарантованим постачальником природного газу в червні-жовтні 2017 року, суди не встановили змісту вказаної вимоги, передчасно трактуючи її як вимогу про визнання позивача постачальником "останньої надії".

Відповідно до ч. 1 ст. 4- 7, ст. 43 ГПК України в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення місцевого господарського суду, судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За положеннями ст. 86 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017р., суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним нормам законодавства, суди попередніх інстанцій не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі розгляду справи Верховним Судом не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з урахуванням викладених вказівок цієї постанови.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги та дії, які повинен виконати суд першої інстанції при новому розгляді

Виходячи з вищевикладеного, з дотриманням передбачених ГПК України (1798-12) меж перегляду судових рішень, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

При новому розгляді справи суду слід належним чином перевірити доводи учасників справи, встановити обставини, які входять в предмет доказування, зокрема щодо відповідності річного обсягу споживання газу ТОВ "Глікохім" вимогам п. 21 розділу ІІ Правил, наявності порушень при укладенні спірного договору, на які посилається позивач, надати оцінку наданим у справі доказам та дослідити правову природу позовних вимог.

Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого суду, то відповідно до вимог ч. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Фінанс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018р. у справі №910/19381/17 скасувати.