924/451/17 Про стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу - 05.06.2018 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/451/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз",

представник позивача - Дороніна О.М. адвокат (довіреність від 13.04.2018 № 007.2Др-53-0418, свідоцтво від 24.11.2017 № НОМЕР_3),

відповідач - квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницького,

представник відповідача - Клюк В.Ф. адвокат (довіреність від 11.05.2018 № 1712, посвідчення від 19.10.2002 № НОМЕР_4),

третя особа-1 на стороні відповідача - Міністерство оборони України,

представник третьої особи-1 на стороні відповідача - не з'явився,

третя особа-2 на стороні відповідача - Військова частина А 3267,

представник третьої особи-2 на стороні відповідача - не з'явився,

третя особа-3 на стороні відповідача - Славутський об'єднаний міський військовий комісаріат,

представник третьої особи-3 на стороні відповідача - не з'явився,

третя особа-4 на стороні відповідача - Віньковецький районний військовий комісаріат,

представник третьої особи-4 на стороні відповідача - не з'явився,

третя особа-5 на стороні відповідача - Військова частина А 0553,

представник третьої особи-5 на стороні відповідача - не з'явився,

третя особа-6 на стороні відповідача - Чемеровецький районний військовий комісаріат,

представник третьої особи-6 на стороні відповідача - не з'явився,

третя особа-7 на стороні відповідача - Військова частина А 1358,

представник третьої особи-7 на стороні відповідача - не з'явився,

третя особа-8 на стороні відповідача - Зональний відділ правопорядку,

представник третьої особи-8 на стороні відповідача - не з'явився,

третя особа-9 на стороні відповідача - Теофіпольський районний військовий комісаріат,

представник третьої особи-9 на стороні відповідача - не з'явився,

третя особа-10 на стороні відповідача - Волочиський районний військовий комісаріат,

представник третьої особи-10 на стороні відповідача - не з'явився,

третя особа-11 на стороні відповідача - Військова частина А 2287,

представник третьої особи-11 на стороні відповідача - не з'явився,

розглянув касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького

на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017 (головуючий Димбовський В.В., судді: Гладюк Ю.В. і Смаровоз М.В.)

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 (головуючий Демянчук Ю.Г., судді: Юрчук М.І. і Крейбух О.Г.)

у справі № 924/451/17

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (далі - Товариство)

до квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького (далі - КЕВ),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Міністерство оборони України, м. Київ (далі - Міністерство);

2) Військова частина А 3267, м. Старокостянтинів (далі - В/Ч А3267);

3) Славутський об'єднаний міський військовий комісаріат, м. Славута (далі - Комісаріат-1);

4) Віньковецький районний військовий комісаріат, смт Віньківці (далі - Комісаріат-2);

5) Військова частина А 0553, м. Хмельницький (далі - В/Ч А0553);

6) Чемеровецький районний військовий комісаріат, смт Чемерівці (далі - Комісаріат-3);

7) Військова частина А 1358, Славутський район, с. Цвітоха (далі - В/Ч А1358);

8) Зональний відділ правопорядку, м. Хмельницький (далі - Відділ);

9) Теофіпольський районний військовий комісаріат, смт Теофіполь (далі - Комісаріат-4);

10) Волочиський районний військовий комісаріат, м. Волочиськ (далі - Комісаріат-5);

11) Військова частина А 2287, м. Хмельницький (далі - В/Ч А2287),

про стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за лютий 2017 року в розмірі 4 018 503,22 грн. та 36 019,83 грн. компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до КЕВ про стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за лютий 2017 року в розмірі 4 018 503,22 грн. та компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами в розмірі 36 019,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що КЕВ у лютому 2017 року здійснювався відбір природного газу з газопостачальної системи без наявності укладеного з постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, тому КЕВ було здійснено несанкціонований відбір природного газу в об'ємі, що, відповідно до даних вузлів обліку природного газу, становить 218 302 м-3 станом на 28.02.2017. Даний об'єм газу є неврегульованим небалансом, віднесеним на небаланс Товариства, вартість якого становить 218,302 тисяч м-3 х 9 204 грн. (вартість природного газу на лютий 2017 року за 1 000 м-3) х 2 (коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 2,0) = 4 018 503,22 грн. з ПДВ. Також, посилаючись на пункт 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), Товариство вважає, що вартість природного газу, який був несанкціоновано відібраний КЕВ з газорозподільної системи в лютому 2017 року, має бути компенсована оператору газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ). Крім того, Товариство посилалось на те, що ним було оплачено ПАТ "Уктрансгаз" вартість послуг транспортування магістральними трубопроводами газу, відібраного КЕВ з газорозподільної системи в лютому 2017 року. Тариф на послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами встановлено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.12.2015 № 3159 (далі - Постанова № 3159), який для Товариства складає 137,50 грн. за 1 000 м-3 без ПДВ (165,00 грн. за 1000 м-3 з ПДВ), а тому КЕВ зобов'язане компенсувати Товариству вартість послуг транспортування природного газу, відібраного в лютому 2017 року в розмірі [218 302 м-3 х 0,165 (за 1 м.куб. з ПДВ)] 36 019,83 грн. з ПДВ.

Ухвалами господарського суду Хмельницької області від 12.06.2017 та від 10.08.2017 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство; В/Ч А3267; Комісаріат-1; Комісаріат-2; В/Ч А 0553; Комісаріат-3; В/Ч А1358; Відділ; Комісаріат-4; Комісаріат-5; В/Ч А2287.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2018, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з КЕВ на користь Товариства 4 018 503,22 грн. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за лютий 2017 року. У частині позовних вимог щодо стягнення компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами в розмірі 36 019,83 грн. відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позовні вимоги про стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за лютий 2017 року в розмірі 4 018 503,22 грн. є правомірними і обґрунтованими та відсутністю підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 36 019,83 грн. компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за лютий 2017 року в розмірі 4 018 503,22 грн., КЕВ звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за лютий 2017 року в розмірі 4 018 503,22 грн. та у скасованій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у частині нарахування оперативно-господарських санкцій у розмірі 2 009 251,61грн.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно погодились з доводами Товариства про застосування у формулі розрахунку коефіцієнта на рівні 2, а також тим, що застосування до КЕВ оперативно-господарських санкцій суперечить вимогами Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ).

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від інших учасників судового процесу відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що відповідно до заяви-приєднання від 01.01.2016 № 094207PSCTAB016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) КЕВ приєдналось до умов типового договору розподілу природного газу (далі - Типовий договір), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (z1384-15) . КЕВ присвоєно персональний EIC-код 56SX00007PSCT00K.

Пунктом 1.1 Типового договору передбачено, що цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з пунктом 1.2 Типового договору умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" (329-19) і Кодексу ГРС.

Відповідно до пункту 1.3 Типового договору цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з пунктом 3.1 Типового договору санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюються споживачем за умови наявності в нього укладеного з постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС), а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ з газорозподільної системи.

Пунктом 3.2 Типового договору передбачено, що за наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Приймання-передача обсягу газу, належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від оператора ГРМ до споживача відбуваються на межі балансової належності об'єкта споживача.

Відповідно до пункту 3.3 Типового договору споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

Згідно з пунктом 5.1 Типового договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС.

Пунктом 5.2 Типового договору передбачено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та цим договором. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.

Відповідно до пункту 5.4 Типового договору порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору.

Згідно з підпунктами 2, 4 пункту 7.1 Типового договору оператор ГРМ зобов'язується забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об'єкта та передачу належних споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору; забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об'єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період.

Підпунктом 1 пункту 7.3 Типового договору передбачено, що споживач має право на отримання цілодобового доступу до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об'єкта та передачу належних споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з належним рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання ним вимог цього договору.

Відповідно до підпункту 5 пункту 7.4 Типового договору споживач зобов'язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Згідно з пунктом 8.1 Типового договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 12.1 Типового договору передбачено, що він укладається на невизначений строк.

У додатках № 4 до Типового договору встановлено розрахунок втрат і витрат природного газу; перелік точок комерційного обліку споживача: В/Ч А2339 (вул. Чорновола, 122) з величиною приєднаної потужності 16,47 м-3/год.; В/Ч А4239 (вул. Чорновола, 194) з величиною приєднаної потужності 16,47 м-3/год.; В/Ч А4239 (вул. Чорновола, 24/83) з величиною приєднаної потужності 10,30 м-3/год.; В/Ч А0553 (вул. Толстого, 4) з величиною приєднаної потужності 6,18 та 10,30 м-3/год.; Хмельницьке об'єднання військовий комісаріат (вул. Проскурівська, 35) з величиною приєднаної потужності 16,47 та 16,47 м-3/год.; В/Ч А2678 (вул. Чорновола, 39) з величиною приєднаної потужності 16,47, 16,47, 6,18 та 10,30 м-3/год.; В/Ч А3808 (вул. Козацька, 2/34) з величиною приєднаної потужності 10,30 м-3/год.; КЕВ м. Хмельницького (вул. Толстого, 4); КЕВ м. Хмельницького (вул. Ціолковського, 19); В/Ч А2287 (Красовського, 31/1); В/Ч А2287 (вул. Городовікова, 9).

Стосовно ціни закупівлі природного газу оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат газу ГРМ у відповідний період Товариством долучено лист від 16.06.2017 № Нм 05.2-2ЛВ-3010-0617 до голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.06.2017 № 6910/16/7-17.

У лютому 2017 року КЕВ здійснило відбір природного газу з газорозподільної системи без наявності укладеного на момент споживання договору поставки природного газу та підтвердженого постачальником відповідача обсягу споживання природного газу на вказаний розрахунковий період.

28.02.2017 Товариством та КЕВ складено та підписано акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2017, в якому вказано об'єм розподіленого КЕВ у лютому 2017 року природного газу за всіма адресами об'єктів газоспоживання. Згідно з вказаним актом КЕВ спожило за лютий 2017 року газ в об'ємі 218 302 м-3.

Вказаний об'єм спожитого у лютому 2017 року газу, а саме: 218 302 м-3, відображений також в акті надання послуг з розподілу природного газу від 01.03.2017 № 1/2, складеним представником Товариства в особі комерційного директора, який діє на підставі довіреності від 15.07.2016 № 3425/18.

Також складалися акти приймання-передачі за адресою об'єкту газоспоживання відповідача окремо, а саме: за адресою об'єкта споживання: м. Старокостянтинів, вул. Героїв Чорнобильців, 8 згідно з актами від 20.01.2017 № ХМ00006712 спожито 105 м-3, від 20.01.2017 № ХМ00009373 спожито 105 м-3, від 31.03.2017 № ХМ00014014 спожито 150 м-3.

Крім того, 28.02.2017 Старокостянтинівським відділенням Товариства у присутності представника споживача (м. Старокостянтинів, вул. Героїв Чорнобильців, 8) складено акт перевірки дотримання правил споживання природного газу; об'єкт споживання: Комісаріат-1 згідно з актом від 28.02.2017 спожито 2 215 м-3; В/Ч А1358 згідно з актом від 28.02.2017 спожито 72 951 м-3, в тому числі виробничо-технологічні витрати 435 м-3; місячний звіт В/Ч А1358 за лютий 2017 року; за адресою об'єкту газоспоживання: Віньківці, вул. Відродження, 11, згідно з актом від 30.01.2017 № ХМ00007490 спожито 3187 м-3; згідно з актом від 23.02.2017 № ХМ00009733 спожито 2 848 м-3; згідно з актом від 31.03.2017 № ХМ00012309 спожито 3 200 м-3; за адресою об'єкту газоспоживання: Теофіполь, пров. Б. Хмельницького, 19, згідно з актом від 28.02.2017 № ХМ00014073 спожито 548 м-3; за об'єктом споживання: ВСП будівля 2/82 № 00041114 згідно з актом від 31.01.2017 № 24 спожито 2 939 м-3; згідно з актом від 28.02.2017 № 24 спожито 2 700 м-3; за об'єктом споживання: котельня 1/315 по коректору вул. Толстого, 1(а) згідно з актом від 31.01.2017 № 92 спожито 136 025 м-3; згідно з актом від 28.02.2017 № 92 спожито 99 573 м-3; за об'єктом споживання: котельня 2/331; № 6036, коректор ВЕГА 1.01, зав. №07300 згідно з актом від 31.01.2017 № 24 спожито 22 603 м-3, згідно з актом від 28.02.2017 № 24 спожито 26 880 м-3; за адресами об'єктів газоспоживання: м. Волочиськ, вул. Богуслаєва, 6; вул. Незалежності, 5; вул. Незалежності, 5, корпус 1, згідно з актом від 21.02.2017 № ХМ00009563 спожито 8 368 м-3.

Представником Товариства складено акт від 01.03.2017 № 1 компенсації вартості природного газу за лютий 2017 року КЕВ, згідно з яким компенсаційна вартість природного газу становить 4 018 503,22 грн. з ПДВ. В акті зазначено, що обсяг негативного місячного небалансу КЕВ за лютий 2017 року становить 218 302 м-3.

Додатком до зазначеного акта є розрахунок вартості природного газу, який компенсується Товариству відповідно до пункту 5 розділу VI Кодексу із застосуванням коефіцієнту 2. У розрахунку зазначено, що небаланс КЕВ за лютий 2017 року становить 218 302 м-3, вартість природного газу за лютий 2017 року - 9 204 грн. за 1 000 м-3 (з ПДВ), вартість послуг балансування за лютий 2017 року становить 4 018 503,22 грн. (з ПДВ).

Товариством виставлено КЕВ рахунок від 01.03.2017 № 1 на компенсацію обсягів природного газу у лютому 2017 року на суму 4 018 503,22 грн. з ПДВ.

Акт компенсації вартості природного газу, розрахунок вартості природного газу та рахунок на оплату були надіслані КЕВ 03.03.2017 листом від 03.03.2017 № Нм03.2-ЛВ-1025-0317. У листі Товариство вимагало здійснити оплату за рахунком протягом 3 днів.

Також Товариством виставлено КЕВ рахунок №1/1 від 01.03.2017р. на компенсацію вартості послуг транспортування газу магістральними газопроводами у лютому 2017 року на суму 36 019,83 грн. з ПДВ, який був надісланий КЕВ 03.04.2017 листом № Нм03.2-ЛВ-1455-0417 з вимогою здійснити оплату рахунка не пізніше наступного робочого дня з дня його отримання.

КЕВ надано договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 06.03.2017 № НОМЕР_1 (далі - Договір № НОМЕР_1), укладений між публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз") в особі начальника Красилівського ЛВУМГ філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (газотранспортне підприємство) та КЕВ (споживач). Відповідно до пункту 1.1 цього договору газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

У розділі 2 Договору № НОМЕР_1 передбачено умови транспортування газу. Так, згідно з пунктами 2.1-2.5 підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (далі - підтверджені обсяги). Замовник передає газотранспортному підприємству газ у загальному потоці в підтверджених обсягах у пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи газотранспортного підприємства. Газотранспортне підприємство приймає газ від замовника на пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ замовнику в загальному потоці в газорозподільні мережі. Приймання-передача газу в пунктах приймання-передачі та на ГРС здійснюється сторонами відповідно до порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до пункту 2.8 Договору № НОМЕР_1 обсяг відбору газу замовником та його споживачами протягом місяця не повинен перевищувати обсяг газу, що передається замовником у магістральні трубопроводи газотранспортного підприємства в цьому місяці.

Згідно з пунктами 3.1, 5.1 Договору № НОМЕР_1 послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Пунктом 11.1 Договору № НОМЕР_1 передбачено, що цей договір укладається на строк до 31.12.2017, умови цього договору поширюються на відносини між сторонами, які виникли з 01.12.2016. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Матеріали справи містять рахунок № 03-17-1701000265, виставлений ПАТ "Укртрансгаз" КЕВ, платіжне доручення від 23.03.2017 №215 про сплату КЕВ ПАТ "Укртрансгаз" 150 000,72 грн. з призначенням платежу: "за трансп.пр. газу маг. труб. в 03.17р.".

Водночас ПАТ "Укртрансгаз" відповідно до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № НОМЕР_2 (далі - Договір № НОМЕР_2) складено односторонній акт надання послуг балансування обсягів природного газу за лютий 2017 року від 28.02.2017 № 02-17-1512000715-БАЛАНС для Товариства на суму 41 909 723,70 грн. з ПДВ (з додатком - розрахунком вартості послуг балансування) та виставлено Товариству рахунок від 28.02.2017 №02-17-1512000715-БАЛАНС на послуги балансування обсягів природного газу в лютому 2017 року на суму 41 909 723,70 грн.

Відповідно до Договору № НОМЕР_2, укладеного ПАТ "Укртрансгаз" (оператор) та Товариством (замовник), оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

За умовами пункту 7.1 Договору № НОМЕР_2 вартість, зокрема, послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 9.1 Договору № НОМЕР_2 у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу газотранспортної системи в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Матеріали справи містять акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.02.2017 № 02-17-1109011170/П42 за лютий 2017 року, підписаний ПАТ "Укртрансгаз" та Товариством щодо транспортування природного газу магістральними трубопроводами в обсязі 4 553,425 тис. м-3 на суму 751 315,13 грн., платіжне доручення від 21.02.2017 № 10393, виписку по рахунку з 01.01.2017 до 16.06.2017 про сплату Товариством ПАТ "Укртрансгаз" 636 371,51 грн. за транспортування природного газу.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за лютий 2017 року в розмірі 4 018 503,22 грн. та 36 019,83 грн. компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами.

Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що відповідно до пункту 39 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" суб'єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Пунктом 10 частини першої статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Згідно із статтею 38 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (z1379-15) , яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 (z1379-15) , затверджено Кодекс ГРС, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРС передбачено, що дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини: між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи; між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під'єднання несанкціонованого газопроводу.

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРС основними функціями оператора ГРМ є, зокрема: забезпечення балансування між об'ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГРС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об'ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ); формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об'єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об'єктах суб'єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді.

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що за договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Відповідно до пунктів 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Судами встановлено, що Товариство здійснює діяльність з розподілу природного газу і є оператором ГРМ.

01.01.2016 КЕВ вчинені дії щодо укладення з Товариством договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), що підтверджується заявою-приєднанням.

За умовами пункту 3.1 Типового договору санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором.

Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником.

За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Відповідно до статей 174, 193 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань). Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС встановлено, що підтверджений обсяг природного газу - це об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, та підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГТС.

Аналогічне визначення містить і пункт 5 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (z1382-15) .

Відповідно до пунктів 1-3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та оператором ГРМ здійснюється за умови: наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Порядок набуття підтверджених обсягів природного газу (лімітів) визначається відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Пунктом 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добової норми (узгодженого графіка) та/або підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку оператора ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку. Споживач та його постачальник мають право на коригування підтверджених обсягів природного газу в установленому законодавством порядку, у тому числі впродовж поточного розрахункового місяця.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначені обов'язки споживача, зокрема, укласти договір про постачання природного газу, не допускати несанкціонованого відбору природного газу, припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 4 глави 5 Розділу VI Кодексу ГРС якщо за підсумками місяця фактичний обєм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений оператором ГТС на небаланс оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати оператору ГРМ його вартість, що розраховується за відповідною формулою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що КЕВ не було укладено з постачальником договору постачання природного газу у лютому 2017 року, як це передбачено частиною другою статті 13 Закону України "Про ринок природного газу". Між тим, наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 свідчить про те, що КЕВ спожило за лютий 2017 року газ в об'ємі 218 302 м-3. Підписавши акт приймання-передачі природного газу, КЕВ погодилось з обсягами спожитого газу, що спростовує його заперечення стосовно об'єму отриманого газу.

Отже, у лютому 2017 року КЕВ здійснило відбір природного газу з газорозподільної системи без наявності укладеного на момент споживання договору поставки природного газу та підтвердженого постачальником обсягу споживання природного газу за вказаний розрахунковий період.

У зв'язку з цим у лютому 2017 року виник неврегульований небаланс. Тому відповідно до пункту 4 глави 5 розділу VІ Кодексу ГРС КЕВ зобов'язане компенсувати Товариству вартість спожитого газу.

Згідно з пунктом 4 глави 5 Розділу VI Кодексу ГРС вартість природного газу, який віднесений на небаланс оператора ГРМ та має бути компенсований споживачем, розраховується за формулою:

В = (V ф - V п) х Ц х К, де

В - вартість природного газу, який компенсується оператору ГРМ;

Vф - об'єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий за відповідний розрахунковий період;

Vп - об'єм (обсяг) природного газу, фактично поставлений споживачу його постачальником (постачальниками) за відповідний розрахунковий період за даними Оператора ГТС;

Ц - ціна закупівлі природного газу оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат газу в ГРМ у відповідний період;

K - коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 1,5.

Згідно з актом приймання-передачі, складеним позивачем та відповідачем, об'єм природного газу, спожитий відповідачем у лютому 2017 року, становив 218 302 м-3. Ціна закупівлі природного газу у лютому 2017 року становила 7 670,00 грн. за 1 000 м-3 без ПДВ, 9 204,00 грн. за 1 000 м-3 з ПДВ.

Отже, вартість природного газу за лютий 2017 року, який КЕВ зобов'язане компенсувати Товариству, становить 218 302 м-3 х 9 204,00 грн. = 2 009 251,61 грн.

При цьому, зважаючи на відсутність у КЕВ підтвердженого обсягу природного газу на вказаний розрахунковий період, даний об'єм віднесений на небаланс Товариства, і коефіцієнт компенсації, який слід застосовувати згідно з приписами пункту 4 глави 5 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, становить 2.

Враховуючи вимоги пункту 4 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС, Товариством було нараховано КЕВ та включено до акта вартість небалансу газу в розмірі 4 018 503,22 грн.

За таких обставин суди дійшли висновку, що позовні вимоги про стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за лютий 2017 року в розмірі 4 018 503,22 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Що ж до позовних вимог про стягнення з КЕВ компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами у розмірі 36 019,83 грн., то суди виходили з того, що відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин (зокрема, відшкодування заподіяних збитків) є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків, а за частинами першою, другою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність збитків; 2) протиправна поведінка заподіювача збитків; 3) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина. При цьому позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлена Товариством до стягнення компенсація вартості послуг транспортування природного газу не має необхідних ознак збитків відповідно до приписів статті 623 ЦК України та статті 224 ГК України, а саме факт наявності вказаних витрат на оплату послуг транспортування та їх розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку із поведінкою КЕВ, яка полягала у здійсненні у лютому 2017 року відбору природного газу з газорозподільної системи за відсутності у нього підтвердженого обсягу природного газу.

Таким чином, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 36 019,83 грн. компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно погодились з доводами Товариства про застосування у формулі розрахунку коефіцієнта на рівні 2, а також те, що застосування до КЕВ оперативно-господарських санкцій суперечить вимогами ГК України (436-15) , не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами було прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що надає підстави залишити їх без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у даній справі судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 у справі № 924/451/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко