5023/7064/11 Про заміну кредитора Публічного акціонерного товариства "Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю у справі про визнання боржникаа банкрутом - 05.06.2018 Прийняття

1. 07.03.2018, через Харківський апеляційний господарський суд, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою від 07.03.2018 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі №5023/7064/11, прийняту за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 21.12.2017 (про заміну кредитора Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив") в порядку статей 286, 288 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК (1798-12) України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. 11.04.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 29.03.2018, колегією суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 (про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 21.12.2017 про заміну кредитора Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив") та призначено її розгляд на 05.06.2018 о 09 год. 30 хв.

3. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5023/7064/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2018; ухвалою від 04.06.2018 зазначеною колегією суддів касаційну скаргу прийнято до провадження та ухвалено здійснити її розгляд у судовому засіданні 05.06.2018 о 09 год. 30 хв., призначеному ухвалою Суду від 11.04.2018.

4. Ліквідатор - арбітражний керуючий Мегеря Артур Валерійович та Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" подали відзиви на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс".

5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статей 513, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статей 73, 74, 86, 269, 277 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Провадження у справі №5023/7064/11 про банкрутство Корпорації "Співдружність Комп" (далі - боржник), порушене ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2011 за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк", ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, введено процедуру розпорядження майном боржника.

7. Ухвалою підготовчого засідання від 12.09.2011 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора (ПАТ "ВТБ Банк") на суму 241 800 719, 46 грн. з яких: 183 092 910 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 32 539 678, 89 грн. - прострочена заборгованість зі сплати процентів; 16 936 094, 18 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 2 258 196, 78 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 6 387 307, 37 грн. - 3% річних за весь час прострочення плати кредиту; 558 296, 25 грн. - 3% річних за весь час прострочення плати процентів; 2 500 грн. - штраф за невиконання умов кредитного договору; 25 500 грн. - державного мита; 236 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Ухвалою попереднього засідання місцевого суду від 05.03.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів Корпорації "Співдружність Комп" до якого, зокрема, включено вимоги ПАТ "ВТБ Банк", а саме основний борг - 451 606 196, 44 грн. (четверта черга задоволення); неустойка (пеня, штраф) - 31 955 595, 96 грн. (шоста черга задоволення); витрати пов`язані з провадженням у справі про банкрутство - 125 грн. (перша черга задоволення), окремо внесено до реєстру вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, зокрема, ПАТ "ВТБ Банк" в розмірі 286 457 061, 27 грн. (перша черга задоволення).

9. Постановою Господарського суду Харківської області від 14.05.2012 визнано Корпорацію "Співдружність Комп" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Севостьянова Є.В.

10. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.03.2013 припинено повноваження ліквідатора Корпорацїі "Співдружність Комп" - арбітражного керуючого Севостьянова Є.В., призначено ліквідатором Корпорації "Співдружність Комп" арбітражного керуючого Мегерю Артура Валерійовича.

11. 03.02.2017 від ПАТ "ВТБ Банк" надійшла заява від 31.01.2017 (з урахуванням уточнення від 28.03.2017) про заміну кредитора у справі №5023/7064/11 про банкрутство Корпорація "Співдружність Комп", а саме заміну ПАТ "ВТБ Банк" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" на суму кредиторських вимог в розмірі 451 606 196, 44 грн. основного боргу (четверта черга задоволення), 31 955 595, 96 грн. неустойки (пеня, штраф - шоста черга).

12. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2017, з урахуванням ухвали місцевого суду від 03.01.2018 про виправлення описки, відмовлено ліквідатору у задоволенні клопотання про витребування документів, задоволено заяву ПАТ "ВТБ Банк" (вх. №3570 від 03.02.2017) про заміну кредитора, замінено ПАТ "ВТБ Банк" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" в розмірі 451 606 196, 44 грн. основного боргу (четверта черга), 31 955 595, 96 грн. неустойки (шоста черга).

13. Суд першої інстанції на підставі статей 512, 516 ЦК України, статті 52 ГПК України дійшов висновку про обґрунтованість заяви ПАТ "ВТБ Банк" (вх. №3570 від 03.02.2017) про заміну кредитора та замінив ПАТ "ВТБ Банк" на його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" (код 39827925) в розмірі 451 606 196, 44 грн. основного боргу (четверта черга), 31 955 595, 96 грн. неустойки (шоста черга).

14. Судом встановлено, що 28.12.2016 між ПАТ "ВТБ Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" (новий кредитор) укладено договори №28/12/2016/КБ/1 (далі - договір-1) та №28/12/2016/КБ/2 (далі - договір-2) про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами та прав вимоги за договорами забезпечення, відповідно до яких ПАТ "ВТБ Банк" передає ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" своє право вимоги до боржників, в тому числі, за договорами про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/167к-08 від 10.06.2008, укладений з ТОВ "Інтер-Авто", та №100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008, укладений з ПП "РС-Центр", а ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" набуває зазначені права вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цими договорами.

15. Судом встановлено, що відповідно до пункту 3.1.3 договорів, право вимоги переходить до нового кредитора з моменту зарахування коштів в розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, вказаний в пункті 12 цього договору, після чого ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості за кредитними договорами, про що між первісним кредитором та новим кредитором в день зарахування коштів в розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора складається акт приймання-передачі права вимоги, що є невід'ємною частиною цього договору. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов'язані з цим права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав у первісного кредитора або можуть виникнути в майбутньому. Згідно з пунктом 4.1 договору-1, його ціна складає 26 650 670 грн. та з пунктом 4.1 договору-2 - його ціна складає 1,0 грн.

16. Судом встановлено, що 28.12.2016 ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" здійснено оплату відповідно до розділу 4 договорів, що підтверджується випискою по особових рахунках, а також платіжними дорученнями №1 та №2 від 28.12.2016, укладено та підписано акти приймання-передачі права вимоги та документації до договорів відступлення права вимоги між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив".

17. З огляду на встановлені фактичні обставини, місцевий суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" набула права вимоги за кредитними договорами від ПАТ "ВТБ Банк" та ухвалив замінити ПАТ "ВТБ Банк" у реєстрі вимог кредиторів на ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив".

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

18. Арбітражний керуючий Мегеря А.В., не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2017 у справі №5023/7064/11, якою відмовлено ліквідатору у задоволенні клопотання про витребування документів, задоволено заяву ПАТ "ВТБ Банк" про заміну кредитора, замінено ПАТ "ВТБ Банк" його правонаступником ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" в розмірі 451 606 196, 44 грн. основного боргу (четверта черга), 31 955 595, 96 грн. неустойки (шоста черга) скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" про заміну кредитора у справі №5023/7064/11 ПАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив". В апеляційній скарзі заявник також заявив клопотання про прийняття додаткових доказів, які не були подані суду першої інстанції, з обґрунтуванням причин, що не залежали від нього.

19. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу арбітражний керуючий Мегеря А.В., зазначав, що під час вирішення питання щодо заміни кредитора ПАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" суд першої інстанції припустився порушень статті 514 ЦК України, статті 36 Закону України "Про іпотеку", статті 52 ГПК України щодо правомірності заміни кредитора, не дослідивши при цьому того факту, що грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" щодо невиконання умов кредитного договору №100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008 є припиненими; не встановлено надання новим кредитором (ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив") в порушення статті 74 ГПК України та статті 517 ЦК України оригіналів та належним чином оформлених копій текстів первинних документів щодо спірних правовідносин; не підтверджено зарахування на рахунок первісного кредитора грошових коштів (ціни договору) та відповідно переходу права вимоги до нового кредитора.

20. 08.02.2018 постановою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мегері А.В. задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2017 у справі №5023/7064/11 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" про заміну кредитора.

21. Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

21.1. Апеляційним судом встановлено, що грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" до Корпорації "Співдружність Комп" ґрунтувалися на зобов'язаннях, що виникли внаслідок неналежного виконання ПП "РС-Центр" (позичальником) умов договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008 та ТОВ "Інтер-Авто" (позичальником) умов договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/167к-08 від 10.06.2008.

21.2. Апеляційним судом встановлено, що 26.05.2008 між ПАТ "ВТБ Банк" та ПП "РС-Центр" укладено Договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/137к-08, за умовами якого Приватному підприємству "РС-Центр" надано грошові кошти (кредит). Заборгованість Приватного підприємства "РС-Центр" перед ПАТ "ВТБ Банк" станом на 19.08.2011 за курсом НБУ складала 286 457 061, 27 грн. В якості забезпечення виконання ПП "РС-Центр" своїх зобов'язань за договором №100.2.3-01/137к-08 щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, 26.05.2008 між ПАТ "ВТБ Банк" та боржником (Корпорацією "АИС", яку перейменовано в Корпорацію "Співдружність Комп") укладено договір поруки №100.2.3-01/143п-08. Також, виконання зобов'язань за кредитним договором №100.2.3-01/137к-08 було забезпечено іпотекою згідно з іпотечним договором від 26.05.2008, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Латанюк І.А., та зареєстрованим в реєстрі за №3104, відповідно до умов якого боржник передав в іпотеку ПАТ "ВТБ Банк" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №100.2.3-01/137к-08 будівлі та споруди, котельню, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, буд. 64 А, та складаються з адміністративно-інженерного корпусу, корпус №2: південний прольот до ливарної лабораторії; південний прольот; південний прольот ливарна лабораторія; побутовий корпус, загальною площею 9553,9 кв. м., літ. А, а, аг, гараж цегляний, площею 353. Також, виконання зобов'язань за кредитним договором №100.2.3-01/137к-08 було забезпечено договором застави основних засобів №100.2.3.-01/147з-08 від 27.05.2008. Тобто, вимоги ПАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором №100.2.3-01/137к-08 на суму 286 457 061, 27 грн. були забезпечені заставою/іпотекою майна боржника.

21.3. Апеляційним судом встановлено, що 10.06.2008 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Інтер-Авто" укладено Договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/167к-08, за умовами якого зазначеному товариству надано грошові кошти (кредит). Заборгованість ТОВ "Інтер-Авто" перед ПАТ "ВТБ Банк" станом на 19.08.2011 за курсом НБУ складала 483 561 792, 40 грн. В якості забезпечення виконання ТОВ "Інтер-Авто" своїх зобов'язань за договором №100.2.3-01/167к-08 щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат 10.06.2008 між ПАТ "ВТБ Банк" та боржником (Корпорацією "АИС", яку перейменовано в Корпорацію "Співдружність Комп") укладено договір поруки №100.2.3-01/169п-08.

21.4. Апеляційним судом встановлено, що дані обставини були встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2011 під час розгляду заяви ПАТ "ВТБ Банк" про порушення справи про банкрутство та ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2012 (попереднє судове засідання) під час розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, в тому числі ПАТ "ВТБ Банк" (вх. №32466 від 19.10.2011), за наслідками розгляду яких вимоги ПАТ "ВТБ Банк" включено до реєстру вимог кредиторів, а саме: основний борг - 451 606 196, 44 грн. (четверта черга задоволення); неустойка (пеня, штраф) - 31 955 595, 96 грн. (шоста черга задоволення); витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство - 125 грн. (перша черга задоволення). Окремо внесено до реєстру вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, зокрема, ПАТ "ВТБ Банк" в розмірі 286 457 061, 27 грн. (перша черга задоволення).

21.5. Отже, судом зазначено, що вимоги ПАТ "ВТБ Банк" до Корпорації "Співдружність Комп" ґрунтувалися на зобов'язаннях, що виникли за договорами про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/167к-08 від 10.06.2008 (укладений з ТОВ "Інтер-Авто"), які забезпечені договором поруки №100.2.3-01/169п-08 від 10.06.2008 та №100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008 (укладений з ПП "РС-Центр"), забезпечені іпотечним договором від 26.05.2008 та договором застави основних засобів №100.2.3-01/147з-08 від 27.05.2008.

21.6. Апеляційний суд зазначив, що предметом договорів №28/12/2016/КБ/1 та №28/12/2016/КБ/2 від 28.12.2016 була передача права вимоги, в тому числі за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008 та договором застави основних засобів №100.2.3-01/147з-08 від 27.05.2008, проте, права за іпотечним договором від 26.05.2008, який був нотаріально посвідчений, не були предметом договорів №28/12/2016/КБ/1 та №28/12/2016/КБ/2, а відповідно не передавалися новому кредитору за даними правочинами.

21.7. Апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, проте мали б істотне значення для з'ясування обсягу прав та обов'язків, які перейшли до нового кредитора, оскільки відповідно положень статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, у даній справі про банкрутство ПАТ "ВТБ Банк" мав статус забезпеченого кредитора в частині зобов'язань за договором №100.2.3-01/137к-08 (в тому числі за іпотечним договором від 26.05.2008). Передання первісним кредитором новому прав вимоги лише за основним зобов'язанням (кредитним договором) без передачі відповідних прав за договором іпотеки, яке мало відбуватися у такій самій формі (нотаріальній), що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, не могло свідчити про дотримання сторонами цих правочинів положень статей 513, 514 ЦК України.

21.8. Апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції розглянута та задоволена заява ПАТ "ВТБ Банк" про заміну кредитора, з урахуванням уточнень, де заявник наполягав на заміні його на нового кредитора лише в частині незабезпечених заставою/іпотекою вимог в розмірі 451 606 196, 44 грн. основного боргу (четверта черга) та 31 955 595, 96 грн. неустойки (шоста черга), тобто вимог за договором №100.2.3-01/167к-08, які були забезпечені договором поруки №100.2.3-01/169п-08 від 10.06.2008, у зв'язку з чим фактично відбулась заміна ПАТ "ВТБ Банк" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" лише в частині вимог за договором №100.2.3-01/167к-08 (в розмірі 451 606 196, 44 грн. основного боргу (четверта черга) та 31 955 595, 96 грн. неустойки (шоста черга), тобто вимог, які не були забезпечені заставою майна боржника.

21.9. Щодо тверджень ліквідатора, що зобов'язання за договором №100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008 було припинено шляхом передачі у власність банку іпотечного майна, у зв'язку з чим припинилися не тільки зобов'язання за договором іпотеки, а й основне зобов'язання, тобто ПАТ "ВТБ Банк" відступив вимоги за договором №100.2.3-01/137к-08, зобов'язання за яким припинено, що підтверджуються наданими до суду апеляційної інстанції додатковими доказами, а саме копією постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 у справі №18/2186/12 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, апеляційний суд зауважив, з огляду на те, що ліквідатором не доведено неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, тому в силу положень частини 3 статті 269 ГПК України, не може вважати обґрунтованим клопотання ліквідатора про прийняття таких додаткових доказів, в той же час, це не позбавляє учасників процесу посилатися на відомості з відповідних державних реєстрів, як на обставини, які не потребують доказування в силу частини 3 статті 75 ГПК України, якщо такі будуть визнані судом загальновідомими.

21.10. Апеляційний суд прийняв доводи ліквідатора про ненадання первісним та новим кредитором в порушення статті 74 ГПК України та статті 517 ЦК України оригіналів та належним чином оформлених копій первинних документів щодо спірних правовідносин, з огляду на те, що матеріалами справи, а зокрема, протоколами судових засідань від 30.03.2017 та 08.06.2017 та ухвалами Господарського суду Харківської області від 30.03.2017, 08.06.2017 та 21.12.2017 не підтверджується надання для огляду ні первісним, ні новим кредитором оригіналів документів, які обґрунтовують правонаступництво, а також дослідження їх судом першої інстанції; місцевим господарським судом була прийнята ухвала про відхилення клопотання ліквідатора про витребування оригіналів документів, що підтверджують обставини правонаступництва, а також прийнято відповідне рішення про заміну кредитора на підставі копій документів, які не повинні були братися судом до уваги без дослідження оригіналів цих доказів, а тому судове рішення не може вважатися обгрунтованим.

21.11. Апеляційний суд встановив, що матеріали справи не містять розрахунків заборгованості, яка була відступлена новому кредитору (в тому числі, і зазначених в договорах 1 та 2), у зв'язку з чим, в суду не має можливості встановити, які саме зобов'язання боржника, зокрема, за який період та у якому розмірі були передані новому кредитору, а тим самим перевірити їх дійсність.

21.12. Апеляційний суд встановив, що ПАТ "ВТБ Банк", звертаючись із заявою з додатковими грошовими вимогами від 18.10.2011 та визначаючи станом на 19.08.2011 склад та розмір вимог за кредитним договором №100.2.3-01/167к-08, визначив їх в загальному розмірі 60 664 507, 89 доларів США, з яких, зокрема, заборгованість за кредитом 39 000 000 доларів США та заборгованість за відсотками 14 196 000, 07 доларів США. В свою чергу, за договором-1 ПАТ "ВТБ Банк" відступлено права вимоги за кредитним договором №100.2.3-01/167к-08 в загальному розмірі 54 080 808, 53 доларів США, з яких: за основним боргом - 38 762 475, 12 доларів США, за процентами - 15 318 333, 41 доларів США. Отже, розмір відступлених банком вимог відрізняється від тих, які були включені до реєстру вимог кредиторів. При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б пояснювали вказану різницю, на що суд першої інстанції увагу не звернув.

21.13. На доводи скаржника про відсутність доказів зарахування коштів в розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого переходить право вимоги до нового кредитора, апеляційний суд встановив, що в матеріалах справи містяться виписка по особовому рахунку за 28.12.2016, а також платіжні доручення №1 та 2 від 28.12.2016 з відмітками банку про проведення платежу, які підтверджують здійснення ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" оплати на користь ПАТ "ВТБ Банк" за договором №28/12/2016/КБ/1 в розмірі 26 650 670 грн. та за договором №28/12/2016/КБ/2 в розмірі 1 грн., також між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" укладено та підписано акти приймання-передачі права вимоги від 28.12.2016, та зазначив, що дата фактичного зарахування коштів на поточний рахунок отримувача платежу може не збігатися з датою прийняття банком платника платіжного документа до виконання, проте в даному випадку з урахуванням положень пунктів 3.1.3 договорів 1 та 2, за наявності актів приймання-передачі вимоги, виписки банку по особовому рахунку та платіжних доручень з доказами проведення їх банком, момент фактичного зарахування коштів не має істотного значення для встановлення обставин самого факту переходу права вимоги.

21.14. Апеляційний суд погодився з доводами ліквідатора Мегері А.В. про відсутність в нового кредитора необхідного обсягу правоздатності на вчинення правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні, на яке відповідно до чинного законодавства вимагається отримання спеціального дозволу (ліцензії), з огляду на те, що суд першої інстанції, досліджуючи факт переходу до ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" права вимоги за договором кредиту та надаючи правову оцінку змісту укладених договорів, не з'ясував обсягу правосуб'єктності та правовий статус зазначеної особи щодо набуття прав кредитора за зобов'язаннями, що випливають із кредитних правовідносин, а саме чи отримала зазначена особа у встановленому порядку повноваження (дозвіл, ліцензію) на надання банківських послуг з кредитування за рахунок залучених коштів, тобто чи має вона необхідну правоздатність відповідно до частини 3 статті 91 ЦК України.

21.15. Апеляційним судом встановлено, що за загальнодоступними даними Державного реєстру фінансових установ ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" входить до переліку фінансових установ, які можуть надавати фінансові послуги. Крім того у договорах 1 та 2 зазначено, що ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серія ФК №601, виданого 28.07.2015 Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Проте, за даними загальнодоступної комплексної інформаційної системи Нацкомфінпослуг, ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" отримало ліцензію Нацкомфінпослуг щодо права на здійснення таких фінансових послуг, як надання коштів в позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, 07.11.2017 (розпорядження №4235). Однак, за загальнодоступними джерелами, а також за матеріалами справи, судом не встановлено, що станом на час укладання договорів відступлення права вимоги (28.12.2016) новий кредитор мав право на здійснення зазначених фінансових послуг.

21.16. Також, враховуючи, що передача права вимоги відбувалась, в тому числі, за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії, суд апеляційної інстанції, перевіривши загальнодоступні відомості, розміщені на офіційному Інтернет-представництві Національного банку України, встановив, що ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" не має відповідної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій.

21.17. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що враховуючи те, що первісним кредитором за договорами 1 та 2 є ПАТ "ВТБ Банк", який за реєстрами Національного банку України має відповідні ліцензії (як на надання банківських послуг, так і здіснення валютних операцій), а новий кредитор ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" не надав суду доказів набуття правоздатності на здійснення валютних операцій та надання фінансових послуг на час відступлення йому прав вимоги, то він не міг приймати на себе права та обов'язки первісного кредитора.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ТОВ "Кредо Солюшнс")

22. Скаржник доводив, що постанова апеляційного суду винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуального права, що призвело до скасування судового рішення першої інстанції, яке відповідає вимогам закону.

22.1. Скаржник зазначав, що об'єм прав, що передаються від одного кредитора до іншого в результаті заміни кредитора у зобов'язанні може відрізнятись від обсягу прав, що існували на момент переходу цих прав, оскільки за період невиконання договору може збільшитись поточна заборгованість за первісним договором або відбутись задоволення вимог. Крім того, законом не передбачена заборона відступлення прав вимоги за основним зобов'язанням без передачі прав за договорами забезпечення, а отже, передача права вимоги за кредитним договором без передачі прав за іпотечним договором не може свідчити про недійсність відступленої вимоги та про порушення положень статей 513, 514 ЦК України.

22.2. Скаржник доводив, що апеляційний суд безпідставно послався на недослідженість оригіналів договорів судом першої інстанції, однак, такі твердження не відповідають дійсності, оскільки вимоги первісного кредитора за ними визнано та включено до реєстру ухвалою суду, а тому висновки суду першої інстанції прийнято з врахуванням висновків суду при затвердження реєстру вимог кредиторів, які є преюдиційними.

22.3. Скаржник аргументував, що відмінність між сумами грошових вимог не є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну кредитора в розмірі кредиторських вимог, визнаних судом, оскільки не суперечить вимогам статті 514 ЦК України.

22.4. Скаржник заперечував, що отримання права вимоги зі сплати заборгованості за кредитним договором є діяльністю з кредитування за рахунок залучених коштів та наполягав на тому, що вона не потребує наявності спеціальної ліцензії на надання фінансових послуг, відповідно до вимог частини 3 статті 91 ЦК України.

22.5. Скаржник не погоджувався з твердженням апеляційного суду про відсутність у ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" відповідної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій та зазначив, що по-перше відповідно до статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства, а по-друге, розрахунки між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Фінактив" за договором про відступлення права вимоги здійснювались у валюті України - гривні, не містять ознак здійснення операції з валютними цінностями, а тому для отримання права вимоги за Договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №100.2.3-01/137к-08 не потрібно отримувати ліцензію НБУ.

22.6. Скаржник доводив, що судом апеляційної інстанції не враховано приписи статті 204 ЦК України; отже, оскільки договори відступлення права вимоги від 28.12.2016 за №28/12/2016/КБ/1 та №28/12/2016/КБ/2 недійсними у встановленому порядку не визнані, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви про заміну кредитора у справі про банкрутство не вбачається.

Доводи інших учасників справи

23. Ліквідатор - арбітражний керуючий Мегеря Артур Валерійович та Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" у відзивах на касаційну скаргу заперечували доводи скаржника та погодилися з висновками суду апеляційної інстанції про недотримання положень статей 91, 236, 513, 514 ЦК України.

24. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" зазначило, що суд апеляційної інстанції в межах власних повноважень (стаття 275 ГПК України) правомірно відмовив у задоволенні заяви про заміну кредитора, з огляду на відсутність належних доказів у сингулярному правонаступництві, суд першої інстанції взагалі не звернув уваги на те, що на момент проведення заміни ПАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "ФК "Фінактив" новий кредитор уже відчужив свої майнові права іншій особі, оскільки в матеріалах справи станом на 21.12.2017 були докази набуття спірних прав вимоги до боржника новим кредитором ТОВ "Кредо Солюшнс".

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

25. Цивільний кодекс України (435-15)

Частина 1 статті 512 - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Частина 2 статті 512 - кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Частина 3 статті 512 - кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 514 - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

26. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011 (4212-17)

Стаття 1 - кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Частина 1 статті 14 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

27. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) в редакції до 15.12.2017

Частина 1 статті 25 - у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Частина 1 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

28. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) в редакції з 15.12.2017

Частина 1, 3, 4 статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не зв'язаний доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправмльне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

29. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права - статей 21, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 512, 514 ЦК України та статей 25, 43 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ, статей 73, 74, 86, 269 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів та мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

30. Системний аналіз положень статей 1, 14 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013, яка застосовується до боржника у даній справі), статей 512, 514 ЦК України, статті 25 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), дозволяє зробити висновок про те, що у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду можливе сингулярне правонаступництво кредитора у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов'язанні. В такому випадку господарський суд за заявою правонаступника здійснює заміну первісного кредитора правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Також, заява правонаступника повинна містити виклад обставин, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості та визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги (конкурсні, поточні, забезпечені або не забезпечені заставою майна боржника), з окремим виділенням суми неустойки (штрафу, пені), а суд, виходячи з положень статей 86, 233, 237, 238 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення судом першої інстанції), статей 1, 14, 15 Закону про банкрутство, має встановити дані обставини та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого рішення вносяться зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів. Вимоги кредитора мають бути чинними на момент розгляду заяви кредитора судом, інакше їх визнання може перешкодити визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів іншої особи, яка набула прав вимоги первісного (первісних кредиторів у випадку декількох відступлень прав вимоги) або обліку в реєстрі вимог, які припинили своє існування (погасилися), внаслідок чого кількість голосів кредиторів може не відображати реального пасиву конкурсних вимог до боржника.

31. Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства. Принципи господарського судочинства передбачають здійснення правосуддя на засадах рівності перед законом і судом, верховенства права, змагальності, диспозитивності, пропорційності та обов'язковості судових рішень (статті 7, 11, 13, 14, 18 ГПК України в редакції Закону України №2147-УІІІ від 03.10.2017).

32. Згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав. Отже, навіть якщо лише частина висновків апеляційного суду щодо неправомірності визнання правонаступництва ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" є вірними, касаційний суд не може скасовувати таке судове рішення, оскільки воно правильне по суті.

33. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28.12.2016 було укладено Договори №1, №2 про відступлення прав вимоги та в цей же день здійснено оплату за ними із складенням актів приймання-передачі прав вимоги та документації до договорів прав вимоги. Разом з тим, згідно з ухвалою місцевого суду від 21.12.2017 щодо результату визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Кредо Солюшнс", вбачається, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції 21.12.2017 юридична особа ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" уже не володіла майновими правами щодо боржника, оскільки відчужила їх ТДВ "Гармонія" 28.12.2016 за договорами №28/12/2016/1 та №28/12/2016/2 про відступлення прав вимоги, яка в свою чергу, 15.03.2017 відчужила спірні майнові права ТОВ "Кредо Солюшнс" (новому кредитору) за договорами №15/03/2017/1 та №15/03/2017/2.

34. Отже, на час розгляду справи в суді першої інстанції - 21.12.2017 ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" уже не була кредитором боржника, оскільки не володіла майновими вимогами до нього, тому її заміна в порядку статей 1, 14 Закону про банкрутство із включенням до реєстру вимог кредиторів не відповідає зазначеним нормам та є незаконною.

35. З огляду на зазначене, Суд погоджується в цілому з висновками апеляційного суду про порушення судом першої інстанції положень статей 1, 14 Закону про банкрутство та статей 112, 114 ЦК України при здійсненні заміни ПАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" у реєстрі вимог кредиторів, про правильність відмови ПАТ "ВТБ Банк" у проведенні заміни кредитора та недоведення належними доказами новим кредитором чинності його вимог на момент прийняття рішення про процесуальне правонаступництво.

36. Приймаючи до уваги зазначений висновок, Суд не вбачає необхідності досліджувати правовий статус нового кредитора на предмет наявності в нього ліцензій на здійснення валютних операцій та фінансової діяльності та правомірності набуття ним прав вимоги за мультивалютними кредитами боржника, оскільки вимога про визнання недійсним правочину з відступлення прав вимоги у процедурі банкрутства не заявлялася.

37. Доводи скаржника згідно з пунктом 22 мотивувальної частини постанови Суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що вони зводяться до неналежної оцінки доказів судом апеляційної інстанції, що розглядається Судом як намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів та є порушенням статті 300 ГПК України, а також спростовуються висновками Суду згідно з пунктами 30-36 мотивувальної частини даної постанови.

38. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

39. При цьому, очевидним є той факт, що суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, повинен був привести більш аргументовані доводи, аніж ті, що їх наведено судом першої інстанції у своєму рішенні. Такий висновок випливає з наведеного вище Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006. Без наведення подібних більш аргументованих доводів, аніж ті, що лягли в основу рішення суду першої інстанції, постанова Харківського апеляційного господарського суду у цій справі була б такою, що не спростувала висновків суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд навів такі аргументи, які в цілому свідчать про ненадання новим кредитором, який взагалі не звертався до суду у справі про банкрутство про визнання його кредитором (ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив"), належних доказів набуття ним прав вимоги за договором відступлення прав вимоги 28.12.2016 та первісними кредитними договорами на момент розгляду судом заяви про його заміну в реєстрі вимог кредиторів, що в цілому дозволяє зробити висновок про необґрунтованість правонаступництва ним вимог ПАТ "ВТБ Банк" в реєстрі вимог кредиторів Корпорації "Співдружність Комп".

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ "Кредо Солюшнс" без задоволення та залишення без змін постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 (про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 21.12.2017 про заміну кредитора ПАТ "ВТБ Банк" на його правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив") у справі №5023/7064/11 як такої, що в цілому є правильною.