914/228/17 Про скасування та визнання незаконним рішення щодо нарахування збитків, оформленого протоколом з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією - 05.06.2018 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Біраковського Богдана Євгеновича

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Біраковського Богдана Євгеновича

до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"

про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Фізична особа-підприємець Біраковський Богдан Євгенович (далі - ФОП Біраковський Б.Є.) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (далі - ПрАТ "Львівобленерго") про скасування та визнання незаконним рішення щодо нарахування збитків у сумі 257 706,00 грн, оформленого протоколом від 07.12.2016 № 027087-ЛОЕ засідання комісії ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) (далі - ПКЕЕ).

Позовні вимоги обґрунтовано незаконністю прийняття відповідачем оспорюваного рішення; дотриманням позивачем вимог ПКЕЕ; неправильним розрахунком відповідачем обсягів і вартості недоврахованої електроенергії.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 (судді: Крупник Р.В., Березяк Н.Є., Синчук М.М) припинено провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Мотивуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що станом на день розгляду справи, оскаржуваного рішення відповідача фактично не існує, оскільки воно було змінено іншим рішенням, оформленим протоколом засідання комісії ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 08.11.2017 № 027087а-ЛОЕ, а тому предмет спору відсутній.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 (судді: Желік М.Б., Костів Т.С., Марко Р.І.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 скасовано. Матеріали справи передано до Господарського суду Львівської області для розгляду справи по суті. Здійснено розподіл судових витрат.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення провадження у справі, оскільки оскаржуване позивачем рішення не скасовано відповідачем шляхом прийняття рішення, оформленого протоколом від 08.11.2017, а лише змінено ним у частині зняття 13 516,33 грн із нарахування споживання електроенергії у святкові дні, а також про те, що таке рішення є невід'ємною частиною спірного рішення.

Не погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду, ФОП Біраковський Б.Є. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 залишити в силі.

Підставами для скасування оскарженої постанови у справі скаржник вважає порушення вимог чинного законодавства, посилаючись, зокрема, на те, що внесення змін до протоколу комісії відповідача з розгляду актів про порушення ПКЕЕ законодавством не передбачено та акцентуючи, що провадження у цій справі підлягає припиненню, оскільки станом на день розгляду справи оскаржуваного рішення відповідача не існує, воно було змінено іншим рішенням, оформленим протоколом комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ № 027087а-ЛОЕ, а тому предмета спору немає. Крім того, скаржник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 20.06.2013 у справі № 6/5005/10803/2012, від 01.11.2012 у справі № 7/5005/4580/2012.

Від ПрАТ "Львівобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, а постанову у справі - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної у справі постанови, оскільки вони суперечать положенням чинного законодавства та не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що оскаржену у справі постанову суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому вона підлягає залишенню без змін із таких підстав.

Судом апеляційної інстанції установлено, що 15.11.2016 представниками ПрАТ "Львівобленерго" за участю ФОП Біраковського Б.Є. проведено перевірку електроустановок споживача на об'єкті - майстерні за адресою: м. Стрий, вул. Сидора, 4, за результатами якої складено акт про порушення ПКЕЕ № 027087. Перевіркою виявлено порушення споживачем ПКЕЕ. У цьому акті зазначено, що комісія постачальника з розгляду такого акта буде проводитися 07.12.2016. Акт підписано трьома представниками ПрАТ "Львівобленерго", третіми особами, а також споживачем, при цьому останнім - із зауваженнями.

Згідно з протоколом від 07.12.2016 засідання комісії ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ за результатами розгляду акта про порушення від 15.11.2016 № 027087 комісія вирішила провести нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії з 03.01.2014 (дата опломбування засобів обліку). В розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії вказано про визначення обсягу в кількості 146549 кВт*год на суму 257 706,00 грн за період із 03.01.2014 по 15.11.2016. У протоколі зазначено про відсутність представника споживача.

08.11.2017 за зверненням позивача щодо перегляду розрахунку за рішенням, оформленим протоколом від 07.12.2016 № 027087-ЛОЕ, відбулося засідання комісії ПрАТ "Львівобленерго", на якому прийнято рішення, оформлене протоколом від 08.11.2017 № 027087а-ЛОЕ. Цим рішенням було частково змінено рішення відповідача, яке є предметом спору у цій справі, а саме: проведено нарахування за період із 03.01.2014 (дата опломбування засобів обліку), виходячи із дозволеної потужності та режиму роботи електрообладнання згідно з договором, проведено нарахування недоврахованої електроенергії на суму 244 189,67 грн.

Суд апеляційної інстанції установив, що оскаржуване позивачем рішення відповідача не скасовано відповідачем, його було змінено лише в частині нарахування позивачеві 13 516,33 грн за споживання електроенергії у святкові дні, а також що таке рішення є невід'ємною частиною рішення, оформленого протоколом від 08.11.2017 № 27084а-ЛОЕ, що унеможливлює висновок про відсутність предмета спору у цій справі та, відповідно, застосування у цьому випадку положень пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.

Таким чином, як з'ясував суд апеляційної інстанції, припиняючи провадження у справі за відсутністю предмета спору, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що рішення відповідача, оформлене протоколом від 07.12.2016 № 027087-ЛОЕ, скасовано внаслідок прийняття рішення, оформленого протоколом від 08.11.2017 № 27084а-ЛОЕ.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017 (яка діяла на час прийняття ухвали місцевим господарським судом про припинення провадження у справі), господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У розумінні наведених положень процесуального законодавства припинення провадження у справі є однією із форм завершення справи, яке зумовлено передбаченими законом обставинами, що відкидають можливість судочинства. Тобто припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо обґрунтованості припинення провадження у справі, не засновані на наведених положеннях процесуального законодавства та спростовуються обставинами, установленими судом апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів визнає необґрунтованими посилання скаржника на судову практику у справах № 6/5005/10803/2012, № 7/5005/4580/2012, оскільки висновки, викладені у постановах Вищого господарського суду України від 20.06.2013 у справі № 6/5005/10803/2012, від 01.11.2012 у справі № 7/5005/4580/2012, не спростовують обставин, установлених судом апеляційної інстанції у цій справі, та не впливають на правильне застосування судом положень процесуального законодавства, яким урегульовано припинення провадження у справі. Водночас колегія суддів зауважує, що у зазначених справах вирішувався спір по суті, натомість у даному випадку суд апеляційної інстанції переглядав ухвалу місцевого господарського суду, якою було припинено провадження у справі.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи викладене, а також беручи до уваги наведені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що оскаржену постанову у справі ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Оскільки підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги скаржника немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.