914/271/17 Про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства - 04.06.2018 Прийняття

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр КАМАЗ" (далі - ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ") про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", яка затверджена рішенням позачергових загальних зборів учасників від 30.01.2017, що оформлене протоколом №01-01/17.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилається на те, що він є учасником ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" із часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 84,5%, що підтверджується протоколами загальних зборів учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" №2 від 30.06.2007 та №3 від 05.05.2008. Вказаний факт також встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 24.06.2010 у справі №24/123, рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2010 у справі №4/115, рішенням Господарського суду Львівської області від 11.10.2013 у справі №14/103. Як стало відомо позивачу, 30.01.2017 відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", на яких було прийнято рішення, що оформлені протоколом №01-01/17, зокрема, про надання згоди товариством на відкликання заяв учасників про вихід з товариства, скасування рішень загальних зборів учасників, що оформлені протоколом №2 від 30.06.2007 та протоколом №3 від 05.05.2008, звільнення з посади директора товариства ОСОБА_4, обрання генерального директора, затвердження нової редакції статуту (протокол №01-01/17). Про проведення вищевказаних зборів позивач не був повідомлений та, відповідно, участі у зборах і прийнятті рішень не брав.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2017 позов задоволено, суд визнав недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" від 30.01.2017, що оформлені протоколом №01-01/17; визнав недійсною нову редакцію статуту ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", яка затверджена рішенням позачергових загальних зборів учасників від 30.01.2017, що оформлене протоколом №01-01/17.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2017 залишено без змін.

Господарськими судами встановлено такі обставини:

- відповідно до статуту ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", зареєстрованого 19.03.1998, учасниками товариства зазначено: Регіональне відділення Фонду Державного майна України, частка якого становить 15,5% статутного фонду та 29 фізичних осіб, а саме: ОСОБА_8 із часткою 3,79%, ОСОБА_9 із часткою 2,46%, ОСОБА_10 із часткою 2,56%, ОСОБА_11 із часткою 2,83%, ОСОБА_12 із часткою 2,87%, ОСОБА_13 із часткою 4,29%, ОСОБА_14 із часткою 2,71%, ОСОБА_15 із часткою 4,18%, ОСОБА_16 із часткою 5,34, ОСОБА_17 із часткою 4,50%, ОСОБА_18 із часткою 4,34%, ОСОБА_19 із часткою 2,54%, ОСОБА_20 із часткою 5,04%, ОСОБА_21 із часткою 2,87%, ОСОБА_22 із часткою 2,14%, ОСОБА_23 із часткою 3,00%, ОСОБА_24 із часткою 2,58%, ОСОБА_25 із часткою 3,10%, ОСОБА_26 із часткою 2,68%, ОСОБА_27 із часткою 3,43%, ОСОБА_28 із часткою 2,46%, ОСОБА_29 із часткою 1,96%, ОСОБА_30 із часткою 2,60%, ОСОБА_31 із часткою 3,20%, ОСОБА_32 із часткою 1,43 %, ОСОБА_33 із часткою 1,35%, ОСОБА_34 із часткою 1,35%, ОСОБА_35 із часткою 1,40% та ОСОБА_36 із часткою 1,50%;

- рішенням загальних зборів учасників товариства від 30.06.2007, яке оформлене протоколом №2, збори учасників прийняли ОСОБА_4 до складу учасників товариства, задоволили заяви 25 учасників, а саме: ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_24, ОСОБА_29, ОСОБА_21, ОСОБА_18., ОСОБА_28, ОСОБА_34, ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_14, ОСОБА_37, ОСОБА_11, ОСОБА_31, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_38, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ОСОБА_27, ОСОБА_8, ОСОБА_36 та ОСОБА_19 про їх вихід з числа учасників товариства, прийняли рішення про виключення названих осіб з числа учасників товариства, надали згоду на відступлення належних їм часток ОСОБА_4, затвердили нову редакцію статуту, звільнили за власним бажанням директора ОСОБА_12, обрали директором товариства ОСОБА_4;

- рішенням загальних зборів учасників товариства від 05.05.2008, що оформлені протоколом №3, виключено з числа учасників товариства ОСОБА_16, частка якого становила 5,34%, який ще в 2001 році подав заяву про вихід з числа учасників та з яким в 2006 році проведено розрахунок в межах справи про банкрутство, та ОСОБА_17 (розмір частки 4,5%) у зв'язку з систематичним невиконанням своїх обов'язків, вирішено провести розрахунок з ОСОБА_17, а їхні частки передати ОСОБА_4;

- в подальшому рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", які відбулися 06.06.2008, прийнято заяви від 25 попередніх учасників товариства та оголошено недійсними подані в 2007 році заяви про їх вихід з товариства; скасовано рішення зборів учасників товариства, що оформлені протоколом №2 від 30.06.2007; скасовано рішення зборів учасників товариства від 05.05.2008; звільнено ОСОБА_4 з посади директора товариства; обрано генеральним директором товариства Подвисоцького О.В.; затверджено нову редакцію статуту товариства;

- вказане рішення загальних зборів учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", які відбулися 06.06.2008, визнано недійсним рішенням Господарського суду Львівської області від 24.06.2010 у справі № 24/123. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 рішення у справі №24/123 було скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2011 заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 в даній справі скасовано. Прийнято нову постанову, якою рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2010 у справі №24/123 залишено без змін;

- рішенням Господарського суду Львівської області від 24.06.2010 у справі №24/123 встановлено, що станом на 30.06.2007 25 учасників товариства подали товариству нотаріально посвідчені заяви про свій вихід з товариства та про відступлення їх часток ОСОБА_4 30.06.2007 загальними зборами учасників товариства розглянуті заяви 25 учасників про вихід з товариства та відступлення їх часток ОСОБА_4, прийнято рішення про виключення 25 учасників на підставі поданих заяв з числа учасників товариства, збори надали згоду на відступлення належних їм часток ОСОБА_4, прийняли останнього в число учасників товариства та обрали його директором товариства. Таким чином, на підставі поданих заяв 25 осіб, які вийшли з товариства, їх корпоративні права з товариством припинилися, частки у статутному фонді товариства, що належали цим особам, згідно з рішенням загальних зборів від 30.06.2007, яке оформлено протоколом № 2, перейшли до ОСОБА_4;

- 09.12.2008 було проведено загальні збори учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", якими було прийнято рішення про затвердження складу учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" та розподіл між ними часток у статутному капіталі товариства, визначено, що РВ ФДМУ по Львівській області належить частка 15, 50%, що складає 115 617, 91 грн.; ОСОБА_40 - належить частка 84, 50% статутного капіталу товариства, що складає 630 304, 09 грн;

- 18.03.2010 було проведено загальні збори учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", якими було прийнято рішення про ліквідацію ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ"; призначення ліквідатором Подвисоцького О.В.; проведення процедури ліквідації відповідно до вимог чинного законодавства та забезпечення заходів, пов'язаних з ліквідацією ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ";

- вказані рішення загальних зборів учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", які відбулися 09.12.2008 та 18.03.2010, визнано недійсними рішенням Господарського суду Львівської області від 11.10.2013 у справі №14/103, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014;

- рішенням Господарського суду Львівської області від 11.10.2013 у справі №14/103 встановлено, що в силу недійсності за рішенням суду рішень загальних зборів від 06.06.2008 ОСОБА_4 залишився учасником товариства з часткою 84,5% та директором вказаного товариства. Наступні збори учасників товариства від 09.12.2008 та від 18.03.2010 повинні були проводитись із повідомленням ОСОБА_4 про їх скликання та за його участі, оскільки його частка в розмірі 84,5% мала враховуватися при визначенні кворуму. Проте, ОСОБА_4 не був повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце скликання загальних зборів учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", які відбулися 09.12.2008 та від 18.03.2010. Крім того, збори скликано особою, яка не мала таких повноважень, оскільки відповідно до статуту, директор товариства є єдиною особою, яка уповноважена скликати загальні збори учасників товариства;

- також у рішенні Господарського суду Львівської області від 18.05.2010, яке залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010, у справі №4/115 за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_12 до ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, РВ ФДМУ по Львівській області, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_41, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_28, ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_36, ОСОБА_11, ОСОБА_27, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_38, ОСОБА_29, ОСОБА_31, ОСОБА_35 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" від 30.06.2007, визнання недійсними заяв позивачів про вихід з товариства і відступлення частки ОСОБА_4, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено, встановлено, що на момент прийняття рішень 30.06.2007 позивачі вже не були учасниками ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", корпоративні відносини позивачів з товариством припинилися у зв'язку із поданням ними заяв про вихід з товариства. Чинним законодавством, статутом ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" не передбачено права учасників товариства відкликати раніше подані заяви про їх вихід із товариства. Також судом встановлено, що необхідні зміни щодо складу учасників товариства - відомості про розмір часток кожного з учасників до державного реєстру не були внесені. Проте невиконання названих приписів закону товариством не може вплинути на волевиявлення учасника товариства, позбавити чи обмежити учасника вільно розпорядитися своїми корпоративними правами, зокрема, вийти з товариства, а також не означає, що учасник, який у встановленому порядку вибув з товариства, автоматично повертається в число учасників. Момент виходу учасника з товариства законодавство не пов'язує з реєстрацією змін до установчих документів. Вихід учасника з товариства є лише підставою для внесення змін до установчих документів та їх державної реєстрації;

- 30.01.2017 відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", на яких було прийнято рішення: 1) про обрання голови та секретаря зборів; 2) надання згоди товариством на відкликання заяв учасників про вихід з товариства; 3) скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", які оформлені протоколом №2 від 30.06.2007 та протоколом №3 від 05.05.2008; 4) звільнення з посади директора ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ"; 5) обрання генерального директора ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ"; 6) затвердження нової редакції статуту ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ"; 7) про надання повноважень на вчинення реєстраційних дій. Вказані рішення оформлено протоколом №01-01/17 від 30.01.2017.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", які відбулися 30.01.2017, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в порушення вимог статті 61 Закону України "Про господарські товариства" позивача, як учасника ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", не було повідомлено про проведення 30.01.2017 позачергових загальних зборів учасників товариства, про порядок денний вказаних зборів та не було надано можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, про результати голосування та прийняті на зборах рішення.

Окрім того судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу №01-01/17 від 30.01.2017, яким оформлено оспорюване рішення, на загальних зборах учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" був присутній ОСОБА_5 із зазначенням частки у розмірі 75,97% статутного капіталу. Разом з тим рішення загальних зборів ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" від 06.06.2008 та від 09.12.2008 про перерозподіл часток було визнано недійсними. Таким чином, станом на дату проведення позачергових зборів учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" - 30.01.2017, ОСОБА_4 володів часткою у розмірі 84,5% статутного капіталу. З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій також дійшли висновку, що рішення, прийняті на позачергових зборах учасників ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", що відбулися 30.01.2017, були прийняті за відсутності учасника, який володіє часткою у розмірі 84,5% відповідно, та за відсутності у зв'язку з цим законодавчо встановленого кворуму (в розмірі більше як 50 відсотків голосів).

З огляду на те, що на підставі рішення, яке підлягає визнанню недійсним, було зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ", то позовні вимоги в цій частині також задоволені місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2017 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2018, ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Узагальнені доводи касаційної скарги:

- виникнення права участі в підприємницькому товаристві без набуття права на частку в його статутному капіталі є неможливим. Право власності на частку виникає з моменту кладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. Отже судам попередніх інстанцій належало встановити чи набув позивач право власності на частку у статутному капіталі товариства у розмірі 84, 5 %;

- оскільки ОСОБА_4 не набув права власності на частку ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" у встановлений законом спосіб, то він не може ставити питання про захист порушеного корпоративного права, якого немає;

- власником 75, 97 % часток у статутному капіталі товариства є ОСОБА_42, які він набув на підставі 26 договорів купівлі-продажу часток з первісними учасниками товариства;

- судом апеляційної інстанції порушено частини 4, 5, 7 статті 75 ГПК України, оскільки як місцевим господарським судом, так і судом апеляційної інстанції взято до уваги не обставини, встановлені у господарських справах № 4/115, 24/123, 14/103, а їх правову оцінку;

- господарськими судами порушено статті 148, 316- 319, 321 ЦК України, статтю 55 Закону України "Про господарські товариства".

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2018 відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Львівський автоцентр КАМАЗ" на рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 у справі №914/271/17 на 08.05.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2018 у розгляді касаційної скарги ТОВ "Львівський автоцентр КАМАЗ" на рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 у справі №914/271/17 оголошено перерву до 15.05.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2018 у розгляді касаційної скарги ТОВ "Львівський автоцентр КАМАЗ" на рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 у справі №914/271/17 оголошено перерву до 04.06.2018.

Відповідно до позиції позивача актуальний склад учасників товариства є наступним: ОСОБА_4 із часткою 84,5% та Регіональне відділення Фонду Державного майна України, частка якого становить 15,5%. Вказаний склад учасників, на думку позивача, випливає зі змісту рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколами №2 від 30.06.2007, №2/1 від 30.06.2007, №3 від 05.05.2008, які є чинними та не визнані недійсними, а також зі змісту судових рішень у господарських справах №4/115, №24/123, №14/103, а також з обставин, що встановлені в цих судових рішеннях.

Згідно з позицією відповідача та третьої особи, склад учасників товариства є наступним: ОСОБА_5 із часткою 75,97%, ОСОБА_40 із часткою 8,53% та Регіональне відділення Фонду Державного майна України, частка якого становить 15,5%. Доказами, які підтверджують статус ОСОБА_5 як учасника товариства з часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 75,97%, відповідач та третя особа вважають наступні документи: 1) копії нотаріально посвідчених заяв 24 учасників товариства, складених у період з 29.03.2008 по 01.04.2008, про визнання недійсними їх заяв про вихід зі складу товариства (а.с. 116-139, т.1); 2) копії нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, підписаних 06.06.2008 між 26 учасниками товариства та ОСОБА_5 (серед яких 24 учасники, які подали заяви про відкликання своїх заяв про вихід, а також ОСОБА_36 та ОСОБА_43.).

Крім того, відповідач та третя особа вважають, що до ОСОБА_4 не перейшли частки ОСОБА_26, ОСОБА_33 та ОСОБА_17, оскільки їх спадкоємці звернулися до товариства із заявами від 06.06.2008 про вступ до товариства, а згодом, 09.12.2008, кожен з них уклав договір купівлі-продажу своєї частки у статутному капіталі товариства з ОСОБА_40

ОСОБА_5 через канцелярію суду 23.05.2018 було подано письмові пояснення щодо касаційної скарги, якими підтримано доводи скаржника. ОСОБА_5 просить касаційну скаргу ТОВ "Львівський автоцентр КАМАЗ" задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У засідання суду, призначене на 04.06.2018, з'явились представники позивача та третьої особи, представник відповідача не з'явився, що разом з тим, в силу приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень, оскільки його участь в судовому засіданні не визнавалася судом обов'язковою. Окрім того, суд враховує, що представник відповідача брав участь в судових засіданнях 08.05.2018 та 15.05.2018.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі статтею 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Своє право брати участь в управлінні справами товариства учасники реалізують через загальні збори учасників товариства, які є вищим органом товариства (частина 1 статті 145 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 100 ЦК України, учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Частиною 1 ст. 148 ЦК України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними (пункт 28 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) ).

Відкликання заяви про вихід після її отримання товариством допускається лише за згодою самого товариства та у разі, якщо відповідні зміни у складі учасників товариства не пройшли державної реєстрації (пункт 4.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (v0004600-16) ).

З врахуванням викладеного, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зокрема щодо: подання нотаріально засвідчених заяв 25 учасниками про їх вихід з товариства; наявності рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколами №2 від 30.06.2007, №2/1 від 30.06.2007, №3 від 05.05.2008, які є чинними та не визнані недійсними, з яких вбачається, що: 1) після виходу з товариства 25 учасників, самим товариством було прийнято рішення про відступлення належних їм часток в загальному розмірі 70,63% ОСОБА_4; 2) товариством було прийнято рішення про передачу ОСОБА_4 часток померлих учасників ОСОБА_26 та ОСОБА_33 (в розмірі 2,68% та 1,35% відповідно); 3) товариством було прийнято рішення про передачу ОСОБА_4 частки ОСОБА_16, який у 2001 році подав заяву про вихід з товариства та частки ОСОБА_17, якого було виключено з товариства у зв'язку з систематичним невиконанням своїх обов'язків (частки в розмірі 5,34% і 4,5% відповідно), а відтак колишні учасники товариства, які 06.06.2008 уклали з ОСОБА_5 договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, станом на 06.06.2008 були такими, що вийшли з товариства, а, отже, не володіли відповідними частками у статутному капіталі ТОВ "Львівський автоцентр КАМАЗ", то колегія суддів погоджується з висновком господарських судів про те, що ОСОБА_5 не може вважатися учасником ТОВ "Львівський автоцентр КАМАЗ".

При цьому господарськими судами встановлено, що хоча з огляду на викладене ОСОБА_5 не набув частки у статутному капіталі ТОВ "Львівський автоцентр КАМАЗ" на підставі договорів купівлі-продажу часток від 06.06.2008 та не може вважатися учасником цього товариства, в той же час, як вбачається із протоколу №01-01/17 від 30.01.2017, яким оформлено рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що є предметом оскарження у даній справі, на вказаних загальних зборах був присутній ОСОБА_5, який фактично одноособово прийняв рішення, які оформлені як рішення вищого органу управління ТОВ "Львівський автоцентр КАМАЗ".

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оспорюване рішення загальних зборів прийняте неправомочними загальними зборами, оскільки ОСОБА_5 не був учасником товариства, та відповідно правильно встановили наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Наведеним спростовуються доводи ТОВ "Львівський автоцентр КАМАЗ" про те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено чи набув позивач право власності на частку у статутному капіталі товариства у розмірі 84, 5 %; а також про те, що власником 75, 97 % часток у статутному капіталі товариства є ОСОБА_42, які він набув на підставі 26 договорів купівлі-продажу часток з первісними учасниками.

Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції порушено частини 4, 5, 7 статті 75 ГПК України, оскільки як місцевим господарським судом, так і судом апеляційної інстанції взято до уваги не обставини, встановлені у господарських справах № 4/115, 24/123, 14/103, а їх правову оцінку, колегією суддів також відхиляються, оскільки суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статей 269, 270 Господарського процесуального кодексу України самостійно встановив дійсні фактичні обставини справи, здійснив перевірку їх відповідними доказами та надав їм належну правову оцінку. При цьому такі ж обставини були встановлені господарськими судами у згаданих скаржником справах.