826/19427/16 Про визнання протиправним і скасування акту перевірки комісії з перевірки правочинів (інших договорів), укладених АТ "КБ" "Про організаційні заходи щодо перевірки договорів", у частині складення висновку та пропозиції видання наказу про нікчемність правочину з переказу коштів - 16.10.2019 Прийняття

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" (далі - уповноважена особа, Фонд, АТ "КБ "Євробанк" відповідно) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року (суддя Васильченко І. П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (судді Вівдиченко Т. Р., Файдюк В. В., Чаку Є. В.) у справі № 826/19427/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи, третя особа - Фонд, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:

- визнати протиправним і скасувати акт перевірки від 10 серпня 2016 року № 17 комісії з перевірки правочинів (інших договорів), укладених АТ "КБ "Євробанк", призначеної наказом від 21 червня 2016 року № 26 "Про організаційні заходи щодо перевірки договорів", у частині складення висновку та пропозиції видання наказу про нікчемність правочину з переказу коштів у сумі 178 тис. 200 грн з призначенням платежу - агентська винагорода згідно з договором від 05 січня 2016 року № 0001/А-16 (далі - договір № 0001/А-16), здійсненого 15 червня 2016 року Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Київська Русь" (далі - ПрАТ "СК "Київська Русь") з власного рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 10 серпня 2016 року № 189-ОД "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями" в частині прийняття рішення про нікчемність указаного правочину;

- визнати дійсним правочин з переказу коштів у сумі 178 тис. 200 грн з призначенням платежу - агентська винагорода згідно з договором № 0001/А-16;

- зобов`язати відповідача включити відомості про рахунок № НОМЕР_2, що належить позивачці за договором від 13 квітня 2016 року № PR-006319 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки (далі - договір № PR-006319), у перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду;

- зобов`язати відповідача надати Фонду додаткову інформацію про належний позивачці за договором № PR-006319 рахунок № НОМЕР_2, який включено до тих рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду.

2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що після віднесення АТ "КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних і його подальшої ліквідації, позивачку безпідставно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. На думку позивачки, дії та рішення відповідача про нікчемність правочину (трансакції) з переказу коштів у сумі 178 тис. 200 грн з призначенням платежу - агентська винагорода згідно з договором № 0001/А-16 від 05 січня 2016 року, здійсненого 15 червня 2016 року ПрАТ "СК "Київська Русь" з власного рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, на підставі пункту 7 частини третьої статі 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (далі - Закон № 4452-VI (4452-17) ) є протиправними й такими, що підлягать скасуванню.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 жовтня 2018 року позов задовольнив частково: зобов`язав уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором № РR-006319. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

5. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив, зокрема, з того, що договір банківського вкладу, укладений між позивачкою та банком, не містить ознак нікчемного правочину, передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI. До того ж відповідач не довів наявності правових підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ "КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у межах гарантованої суми відшкодування. Отже, за відсутності ознак нікчемності правочину уповноважена особа зобов`язана подати до Фонду додаткову інформацію про позивачку як вкладницю, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "КБ "Євробанк" за рахунок Фонду.

6. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскаржувані наказ і акт є внутрішніми документами банку, які безпосередньо не порушують прав позивачки.

7. При цьому, вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

8. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, щоці рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що відповідно до рішення Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 15 червня 2016 року № 70-рш/БТ "Про віднесення АТ "КБ "Євробанк" до категорії проблемних" для банку було встановлено обмеження, а саме: не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. На підставі цього правочин, стороною якого є позивачка, був виявлений як нікчемний, оскільки був вчинений під час дії зазначеного вище рішення, про що було повідомлено позивачку листом.

9. Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили процесуальні норми, що визначають предметну юрисдикцію спору, оскільки, на думку уповноваженої особи, спір щодо дійсності правочину, відсутності підстав його нікчемності та застосування наслідків його нікчемності має розглядатися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

10. У зв`язку з викладеним скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Позиція інших учасників справи

11. У відзиві на касаційну скаргу позивачка вказала, що вважає наведені в касаційній скарзі вимоги необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.

Рух касаційної скарги

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 06 червня 2019 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 липня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, а саме з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю та характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

14. 13 квітня 2016 року між АТ "КБ "Євробанк" і ОСОБА_1 укладено договір № PR-006319, відповідно до умов якого банк відкриває картковий рахунок у гривнях № 26259003330301, випускає та надає банківську платіжну картку.

15. 15 червня 2016 року на вказаний рахунок позивачки було зараховано кошти від ПрАТ "СК "Київська Русь" у сумі 178 тис. 200 грн з призначенням платежу - агентська винагорода згідно з договором № 0001/А-16 від 05 січня 2016 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

16. Правління НБУ рішенням від 15 червня 2016 року віднесло АТ "КБ "Євробанк" до категорії проблемних.

17. На підставі рішення Правління НБУ від 17 червня 2016 року № 73-рш "Про віднесення АТ "КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 червня 2016 року № 1041 про запровадження в цьому банку тимчасової адміністрації на один місяць - із 17 червня по 16 липня 2016 року та призначено уповноважену особу.

18. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07 липня 2016 року № 1183 продовжено строк тимчасової адміністрації в АТ "КБ "Євробанк" із 17 липня по 16 серпня 2016 року та повноваження уповноваженої особи.

19. Відповідно до рішення Правління НБУ від 16 серпня 2016 року № 215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "КБ "Євробанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 серпня 2016 року № 1523 "Про початок процедури ліквідації АТ "КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Євробанк" із 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року та призначено уповноважену особу Фонду.

20. З 19 серпня 2016 року Фонд розпочав виплати коштів вкладникам зазначеного банку.

21. 12 вересня 2016 року на адресу позивачки надійшло повідомлення від уповноваженої особи про нікчемність правочинів (трансакцій) з перерахування коштів з поточних рахунків юридичних та/або фізичних осіб на вкладні (депозитні)/поточні (карткові) рахунки фізичних осіб - клієнтів банку від 16 серпня 2016 року № 01-24.3/3220.

22. Вказаним листом позивачку повідомлено про нікчемність правочину (трансакції) з переказу коштів у сумі 178 тис. 200 грн з призначенням платежу - агентська винагорода згідно з договором № 0001/А-16 від 05 січня 2016 року, здійсненого 15 червня 2016 року ПрАТ "СК "Київська Русь" з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

23. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

24. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

25. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

26. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС Українисуб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

27. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

28. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

29. Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи, зокрема, з вимогами про зобов`язання відповідача включити відомості про рахунок № НОМЕР_2, що належить позивачці за договором від 13 квітня 2016 року № PR-006319, до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, а також зобов`язання відповідача надати Фонду додаткову інформацію про рахунок № НОМЕР_2 як такий, що належить до рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

30. Розглядаючи вказані позовні вимоги в порядку адміністративного судочинства і визначаючи належним способом захисту права ОСОБА_1 про зобов`язання уповноваженої особи включити інформацію про позивачку до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, суди дійшли висновку про задоволення позову шляхом зобов`язання уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладниці, що має право на відшкодування коштів за вкладом у банку за рахунок Фонду.

31. Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки судів попередніх інстанції з огляду на таке.

32. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом № 4452-VI (4452-17) (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

33. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

34. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

35. Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

36. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

37. На підставі частин першої та другої статті 6 зазначеного Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

38. За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

39. Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд у цих відносинах є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України (2747-15) .

40. Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, щодо формування реєстру відшкодувань вкладникам, які мають право на таке відшкодування, складаються без участі банку-боржника.

41. Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов`язки.

42. Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону № 4452-VI (4452-17) вирішує виключно Фонд.

43. Так, за змістом частин першої та другої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

44. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

45. У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).

46. Нормами статті 27 Закону № 4452-VI установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема:

-уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

- уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;

- Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному вебсайті Фонду та оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

47. Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

48. Отже, отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду відбувається без участі банку-боржника.

49. Саме тому на банки не поширюється дія Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що встановлено частиною восьмою статті 36 Закону № 4452-VI.

50. Таким чином, немає підстав вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, складаються з участю банку. Ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування коштів вкладникам.

51. Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, гарантованого державою, є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI), тому його не можна вважати спором у зв`язку з процесом ліквідації банку.

52. Велика Палата Верховного Суду вважає, що Фонд як юридична особа публічного права виконує спеціальну функцію у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та затвердження реєстру відшкодувань вкладникам за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

53. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18), від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 (провадження № 11-409апп18) та від 30 січня 2019 року у справі № 820/4270/16 (провадження № 11-1351апп18).

54. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору стосовно подання уповноваженою особою до Фонду додаткової інформації про позивачку як вкладницю, яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

55. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

56. Як зазначалося вище, згідно із частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

57. У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).

58. На підставі частин першої та другої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

59. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

60. Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року № 823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI.

61. Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

62. Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI.

63. Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

64. Пунктами 2-4 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

65. Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

66. Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

67. На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду останній розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

68. Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

69. При цьому уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку в межах гарантованої суми відшкодування.

70. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

71. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VIвклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

72. Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом № 4452-VI (4452-17) , є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу з походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

73. Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

74. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18) та від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 (провадження № 11-1403апп18).

75. Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

76. Станом на дату укладення між АТ "КБ "Євробанк" і ОСОБА_1 договору карткового рахунку частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) ;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

77. На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

78. Як установили суди попередніх інстанцій, за результатами перевірки правочинів, вчинених (укладених) АТ "КБ "Євробанк" на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, уповноважена особа повідомила ОСОБА_1 про нікчемність правочину з перерахування грошових коштів у загальній сумі 178 тис. 200 грн з поточного рахунку ПрАТ "СК "Київська Русь" у АТ "КБ "Євробанк" № НОМЕР_1 на особовий рахунок № НОМЕР_2 у цьому ж банку, відкритий на ім`я ОСОБА_1, з підстав, передбачених пунктом 7 частини третьої статті 38 вказаного Закону.

79. Проте зі змісту цієї норми вбачається, що її не можна застосовувати до договору, укладеного між АТ "КБ "Євробанк" і ОСОБА_1, оскільки на підставі цього договору у позивачки не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачці. Відповідач зі свого боку не довів належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору карткового рахунку та здійснення трансакції ПрАТ "СК "Київська Русь" щодо зарахування суми коштів на особовий рахунок позивачка отримала перевагу стосовно інших вкладників банку, та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

80. Відповідно до статті 1062 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

81. Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.

82. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про зобов`язання уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

83. Стосовно позовних вимог щодо: визнання протиправним і скасування акта перевірки від 10 серпня 2016 року № 17 комісії з перевірки правочинів (інших договорів), укладених АТ "КБ "Євробанк", призначеної наказом від 21 червня 2016 року № 26 "Про організаційні заходи щодо перевірки договорів", у частині складення висновку та пропозиції видання наказу про нікчемність правочину з переказу коштів у сумі 178 тис. 200 грн з призначенням платежу - агентська винагорода згідно з договором № 0001/А-16, здійсненого 15 червня 2016 року ПрАТ "СК "Київська Русь" з власного рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 ; визнання протиправним і скасування наказу відповідача від 10 серпня 2016 року № 189-ОД "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями" в частині прийняття рішення про нікчемність вказаного правочину; визнання дійсним правочину з переказу коштів у сумі 178 тис. 200 грн з призначенням платежу - агентська винагорода згідно з договором № 0001/А-16, - Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

84. Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

85. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати їх нікчемними.

86. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина друга статті 215 ЦК України та частина третя статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів АТ "КБ "Євробанк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Отже, наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

87. Відповідна правова позиція відображена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа № 910/12294/16), від 16 травня 2018 року (справа № 910/24198/16) та від 26 червня 2019 року (справа № 804/1278/16).

88. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати жодних прав таких осіб унаслідок його прийняття.

89. Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивачки в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

90. Отже, встановлена правова природа згаданого наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором про відкриття банківського рахунку, укладеного між АТ "КБ "Євробанк" та ОСОБА_1, відтак така позовна вимога не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

91. Акт перевірки від 10 серпня 2016 року № 17 комісії з перевірки укладених АТ "КБ "Євробанк" правочинів (інших договорів) також не порушує прав, свобод або інтересів ОСОБА_1, оскільки не установлює відповідальності для позивачки та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 19 КАС України, а тому висновки, викладені в ньому, не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин у свою чергу унеможливлює звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

92. Виходячи в наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що, правильно встановивши правову природу спірного наказу про нікчемність правочинів, виданого уповноваженою особою, та акта перевірки, суд першої інстанції, на що у свою чергу не звернув уваги й апеляційний суд, помилково розглянув вказані вимоги в порядку адміністративного судочинства та відмовив у їх задоволенні замість закриття провадження у справі в цій частині вимог.

93. Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовної вимоги про визнання дійсним правочину з переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у сумі 178 тис. 200 грн з призначенням платежу - агентська винагорода згідно з договором № 0001/А-16 від 05 січня 2016 року, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обраний позивачкою спосіб захисту щодо визнання дійсним правочину з переказу коштів за договором про відкриття карткового рахунку між нею та АТ "КБ "Євробанк" не передбачений статтею 5 КАС України.

94. Велика Палата Верховного Суду з цього приводу зазначає, що вказана позовна вимога є похідною від вимоги про визнання протиправними та скасування акта перевірки від 10 серпня 2016 року № 17 і наказу уповноваженої особи від 10 серпня 2016 року № 189-ОД, які слугували підставою для визнання нікчемним правочину з переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у сумі 178 тис. 200 грн з призначенням платежу - агентська винагорода згідно з договором № 0001/А-16 від 05 січня 2016 року, а тому також не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

95. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки суду першої інстанції, з якими погодився й суд апеляційної інстанції, про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, постановлено із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, що відповідно до частини першої статті 350 КАС Україниє підставою для залишення судових рішень у вказаній частині без змін.

96. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

97. На підставі пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

98. За правилами частини першої статті 354 КАС Українисуд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

99. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули позовні вимоги про визнання протиправними та скасування акта перевірки й наказу уповноваженої особи щодо застосування наслідків нікчемності до операції з розміщення 15 червня 2016 року на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 коштів у розмірі 178 тис. 200 грн, а також про визнання правочину дійсним з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про скасування постановлених у справі судових рішень у цій частині із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 354, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування акта перевірки правочинів від 10 серпня 2016 року № 17 та наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" від 10 серпня 2016 року № 189-ОД "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями" в частині застосування наслідків нікчемності до операції з розміщення 15 червня 2016 року на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 коштів у розмірі 178 тис. 200 грн з призначенням платежу "Агентська винагорода згідно з договором № 0001/А-16 від 05 січня 2016 року", а також зобов`язання визнати дійсним правочин з переказу коштів у розмірі 178 тис. 200 грн - скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.