Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Головчук С.В.,

Ліпського Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, третя особа - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, про повернення страхових внесків, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року,

У жовтні 2013 року Петриківська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області (далі - сільська рада) звернулася в суд із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (далі - Управління) і просила зобов'язати відповідача повернути до сільського бюджету зайво сплачені страхові внески за період з 01.06. 2005 р. по 31.12.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що перевіркою Петриківського сільського бюджету, проведеною Тернопільською обласною фінансовою інспекцією (далі - Фінансова інспекція), виявлено порушення вимог законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) , внаслідок чого виникла переплата по сплаті єдиного внеску в сумі 5521,32 грн. та по сплаті страхових внесків в сумі 60348,08 грн.. Станом на 17.09.2013 р. відповідачем повернуто утримання із заробітної плати на суму 415,31 грн. і зайво сплачених внесків на суму 4229,16 грн, зараховано в рахунок майбутніх платежів утримання із заробітної плати в сумі 794,34 грн. та зайво сплачені внески в сумі 4726,98 грн. Позивач зазначав, що він неодноразово звертався з листами до Управління про повернення зайво сплачених страхових внесків за період з 01.06.2005 р. по 31.12.2009 р., однак відповідач безпідставно відмовляється повертати частину цих коштів.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Постаново Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та прийнято нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Зобов'язано Управління повернути до сільської ради зайво сплачені страхові внески за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2009 року.

У касаційній скарзі Управління, не погоджуючись з постановою апеляційного суду, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та залишити позов без розгляду. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема, частини 2 статті 99 і частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) щодо строку звернення до суду та наслідків пропуску цього строку. Зазначає, що заява про повернення надміру сплачених сум подається до Пенсійного фонду протягом 1095 днів з наступного дня після здійснення такої переплати і цей строк позивачем пропущено.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що в період з 30 січня 2012 року по 03 березня 2012 року Фінансовою інспекцією проведено ревізію Петриківського сільського бюджету за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 13 березня 2012 року. У ході ревізії встановлено безпідставну виплату працівникам сільської ради надбавок, премії, відпускних та матеріальної допомоги, що призвело до зайвого перерахування, зокрема, до Пенсійного фонду нарахованих на ці виплати коштів єдиного соціального внеску за січень-грудень 2011 року в сумі 4467,79 грн.

04 квітня 2012 року Фінансова інспекція направила сільській раді вимогу про усунення до 05 червня 2012 року порушень законодавства з питань використання фінансів, в якій наряду з іншим вимагалось провести перерахунок та взаємозвірки щодо сум внесків до Пенсійного фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 4467,79 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року зобов'язано Петриківську сільську раду виконати в повному обсязі вимоги ДФІ в Тернопільській області від 04 квітня 2012 року, у тому числі щодо зазначеної суми.

05 жовтня 2012 року сільська рада звернулась до Управління із заявою про проведення перерахунку та повернення зайво сплачених коштів без вказівки їх суми.

12 жовтня 2012 року відповідачем проведено позапланову перевірку сільської ради, про що складено акт. Перевіркою виявлено, зокрема, порушення пп.1 п.1 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", внаслідок чого виникла переплата по сплаті страхових внесків в сумі 60348,08 грн. та єдиного внеску в сумі 5521,32 грн.

29 жовтня 2012 року Петриківська сільська рада звернулась до Управління з листом, в якому просила на виконання обов'язкових вимог Фінансової інспекції від 04 квітня 2012 року перерахувати зайво нараховані та сплачені страхові внески за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2010 року в сумі 60348,08 грн. до сільського бюджету та зарахувати зайво нарахований та сплачений єдиний внесок за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року в сумі 5218,57 грн. як майбутні витрати платника єдиного внеску.

30 жовтня 2012 року Управління повідомило Петриківську сільську раду, що відповідно до пункту 7 Порядку ведення органами пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року за № 2-4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 березня 2002 року за № 212/6500 (z0212-02) (далі - Порядок від 19 січня 2002 року № 2-4), Управлінням буде перераховано зайво нараховані та сплачені страхові внески за 2010 рік у розмірі 4644,47 гривні до Петриківського сільського бюджету та зараховано в рахунок майбутніх платежів зайво нарахований та сплачений єдиний внесок за період з 01 січня 2011 року по 01 жовтня 2012 року на загальну суму 5521,32 грн. При цьому Управління виходило з того, що заява про повернення надміру сплачених сум подається до Пенсійного фонду не пізніше 1095 днів, наступного за днем здійснення такої переплати.

Листами від 15 квітня 2013 року та від 17 вересня 2013 року сільська рада повторно зверталась до Управління з проханням перерахувати зайво нараховані та сплачені страхові внески за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2009 року в сумі 55703,61 гривні до Петриківського сільського бюджету, однак відповідач листом від 19 вересня 2013 року відмовив у цьому з посиланням на пропуск строку звернення із заявою про повернення надміру сплачених сум.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сільська рада подала заяву про повернення надміру сплачених сум після спливу 1095 днів, наступних за днем здійснення переплати.

Висновок про наявність підстав для задоволення позову апеляційний суд мотивував тим, що такий строк не пропущено.

Частиною 13 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне cтрахування" передбачено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються у рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Згідно з частиною 13 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Пунктом 7 Порядку від 19.01.2002 р. № 2-4 (z0212-02) було передбачено, що облік сум переплати за платежами, які на певну дату надійшли понад зобов'язання, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, здійснюється органом Пенсійного фонду України в особових рахунках платників у графі "Переплата". Повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду України на підставі заяви платника. Надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в особових рахунках платників більше 1095 днів без руху (відсутні нарахування або зменшення та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення зараховуються до бюджету відповідного органу Пенсійного фонду України. Зарахування здійснюється на підставі висновку, складеного органом Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 3.

Відповідач не надав доказів складення ним висновку про зарахування до бюджету відповідного органу пенсійного фонду надміру сплачених сільською радою коштів за період чинності вказаного Порядку.

Окрім того, зайве нарахування страхових внесків на безпідставно виплачену працівникам сільської ради заробітну плату було виявлено під час перевірок частково у березні 2012 року і в повному обсязі в жовтні того ж року. Надміру сплачені суми страхових внесків і єдиного внеску виявив сам відповідач в 2012 році, тому нема підстав вважати пропуск сільською радою строку звернення з відповідною заявою до органу пенсійного фонду.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 27.09.2010 р. № 21-1 (z0955-10) (з набранням яким чинності втратив дію Порядок від 19.01.2002 р. № 2-4 (z0212-02) ), у випадку помилкової сплати суми єдиного внеску на відповідний рахунок управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування, органом Пенсійного фонду здійснюється зарахування коштів у рахунок майбутніх платежів по тому самому виду платежу (рахунку) відповідно до встановленого розміру єдиного внеску, який повинен надходити на рахунок, на який було їх сплачено, в порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з цього платежу. Повернення коштів здійснюється у випадках: - помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску; - помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду. Повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску.

Зі змісту наведених правових положень видно, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу зайво або помилково внесені суми платежів до Пенсійного фонду України за заявою платника.

Вперше таку заяву сільська рада подала 29 жовтня 2012 року, а з позовом в суд звернулася 18 жовтня 2012 року.

За приписами частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 КАС України).

Виходячи з наведених процесуальних норм, суди мали встановити, коли було порушено право сільської ради на повернення надміру сплачених коштів, коли їй стало відомо або повинно було стати відомим про порушення прав (інтересів), чи пред'явлено позов з дотриманням встановленого строку, а якщо ні, то обговорити питання про поважність його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суди першої та апеляційної інстанцій не виконали зазначених вимог процесуального закону, тому ухвалені ними рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки порушення допустили обидві судові інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.