908/868/18 Про стягнення основного боргу та неустойки за переданий природний газ згідно з умовами укладеного договору купівлі-продажу природного газу - 22.01.2019 Прийняття

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.07.2018 (суддя Проскуряков К. В.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018 (головуючий суддя Коваль Л. А., судді Пархоменко Н. В., Чередко А. Є.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Газ Мелітополя" Публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз" про стягнення 7 558 095,43 грн.,

Короткий зміст позовних вимог

1. 05.05.2018 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулось до Дочірнього підприємства "Газ Мелітополя" Публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення боргу у загальній сумі 7 558 095, 43 грн., у тому числі: 3 938 571,65 грн. пені, 922 630,86 грн. три проценти річних, 2 696 892,92 грн. інфляційних втрат.

2. Позовна заява мотивована тим, що Відповідач не здійснив своєчасно оплату за переданий природний газ згідно з умовами укладеного між ним та Позивачем договору купівлі-продажу природного газу № 16-158-Н від 30.12.2015 (далі - Договір).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. 26.07.2018 Господарський суд Запорізької області прийняв рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018, яким позов задовольнив частково; стягнув з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором у розмірі 5 565 382, 40 грн., у тому числі пеню за період з 25.03.2016 по 21.11.2016 включно у розмірі 1 969 285,83 грн., 3 % річних за період з 25.03.2016 по 25.12.2016 включно на суму 907 575,93 грн., інфляційні втрати за період з травня по жовтень 2016 року включно у розмірі 2 688 520,71 грн.; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовив.

4. Суди встановили, що на підставі Договору протягом січня - вересня 2016 року Позивач передав Відповідачу природний газ власного видобутку для подальшої реалізації побутовим споживачам за узгодженою умовами Договору та додатковими угодами до нього ціною на загальну суму 155 893 473, 20 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2016 на суму 34 327 064, 22 грн., від 29.02.2016 на суму 32 368 476, 17 грн., від 31.03.2016 на суму 31 869 660, 43 грн., від 30.04.2016 на суму 20 465 141, 06 грн., від 31.05.2016 на суму 9 163 538, 09 грн., від 30.06.2016 на суму 6 629 007, 26 грн., від 31.07.2016 на суму 6 493 016, 84 грн., від 31.08.2016 на суму 6 516 540, 31 грн. та від 30.09.2016 на суму 8 061 028, 82 грн.

5. За умовами пункту 6.1 Договору оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

6. Згідно з пунктом 1 додаткової угоди № 3 від 22.08.2016 до Договору, сторони доповнили пункт 6.1 розділу VI "Порядок та умови проведення розрахунків" Договору абзацами три і чотири у наступній редакції: "Оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій може проводитися за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) . Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) не змінює строків та умов розрахунків за цим договором".

7. У період з лютого по жовтень 2016 року включно між ГУ ДКСУ у Запорізькій області (сторона № 1), Департаментом фінансів Запорізької облдержадміністрації (сторона № 2), Фінансовим управлінням Мелітопольської міської ради Запорізької області (сторона № 3), Управлінням соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (сторона № 4) відповідачем (сторона № 5) та Позивачем (сторона остання) підписано ряд спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (далі - Рішення) та складено відповідні зведені реєстри.

8. Пунктами 2.2 та 2.7 Рішення № 607 від 18.02.2016 встановлено, що Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні № 1 у сумі 12 652 836, 05 грн. з приміткою: "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20" (пункт 2.2). Сторона № 5 перераховує стороні останній кошти в сумі 12 652 836, 05 грн. у т.ч. ПДВ 2 108 806, 01 грн. за природний газ 2016 року згідно з Договором з наступним записом у графі "призначення платежу": "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20, за природний газ 2016 року, договір від 30.12.2015 № 16-158-Н у т.ч. ПДВ 2 108 806, 01 грн."(пункт 2.7).

9. Відповідно до зведеного реєстру актів звіряння для погашення заборгованості згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , підписаного Позивачем та Відповідачем, станом на 01.02.2016 сума складає 12 652 836, 05 грн.

10. Згідно з пунктами 2.2 та 2.7 Рішення № 608 від 18.02.2016 Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні № 1 у сумі 13 452 157, 85 грн. з приміткою: "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20" (пункт 2.2). Сторона № 5 перераховує стороні останній кошти в сумі 13 452 157, 85 грн. у т.ч. ПДВ 2 242 026, 31 грн. за природний газ 2016 року згідно з Договором з наступним записом у графі "призначення платежу": "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20 за природний газ 2016 року, договір від 30.12.2015 № 16-158-Н у т.ч. ПДВ 2 242 026, 31 грн.". (пункт 2.7).

11. Відповідно до зведеного реєстру актів звіряння для погашення заборгованості згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , підписаного Позивачем та Відповідачем, станом на 01.02.2016 року сума складає 13 452 157, 85 грн.

12. Відповідно до пунктів 2.2 та 2.6 Рішення № 2624 від 20.10.2016 Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні № 1 у сумі 14 104 072, 97 грн. з приміткою: "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20" (пункт 2.2). Сторона № 4 перераховує стороні № 5 кошти в сумі 14 104 072,97 грн. з таким записом у графі "призначення платежу": "за березень - серпень 2016 року" "п" 3 003 184, 18 грн.; "за квітень-червень 2016 року" "с" 11 100 888, 79 грн.

13. Пунктом 2.7 Рішення № 2624 визначено, що сторона-5 перераховує стороні останній кошти в сумі 14 104 072, 97 грн. у т.ч. ПДВ 2 350 678, 83 грн. за природний газ за квітень - вересень 2016 року згідно з Договором з наступним записом у графі "призначення платежу": "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20 за природний газ за квітень - вересень 2016 року, договір від 30.12.2015 № 16-158-Н у т.ч. ПДВ 2 350 678, 83 грн.

14. Відповідно до зведеного реєстру актів звіряння для погашення заборгованості згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , підписаного Позивачем та Відповідачем, станом на 01.10.2016 сума складає 14 104 072, 97 грн.

15. Згідно з пунктами 2.2 та 2.7 Рішення № 2626 від 20.10.2016 Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні № 1 у сумі 465 122, 97 грн. з приміткою: "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20" (пункт 2.2). Сторона № 5 перераховує стороні останній кошти в сумі 465 122, 97 грн. у т.ч. ПДВ 77 520, 50 грн. за природний газ за квітень - вересень 2016 року згідно з Договором з наступним записом у графі "призначення платежу": "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20 за природний газ за квітень - вересень 2016 року, договором від 30.12.2015 № 16-158-Н у т.ч. ПДВ 77 520, 50 грн. (пункт 2.7).

16. Відповідно до зведеного реєстру актів звіряння для погашення заборгованості згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , підписаного Позивачем та Відповідачем, станом на 01.10.2016 сума складає 465 122, 97 грн.

17. Відповідно до пунктів 2.2 та 2.7 Рішення № 2627 від 20.10.2016 Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні №1 у сумі 30 702 026, 28 грн. з приміткою: "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20" (пункт 2.2.). Сторона № 5 перераховує стороні останній кошти в сумі 30 702 026, 28 грн. у т.ч. ПДВ 5 117 004, 38 грн. за природний газ за квітень - вересень 2016 року згідно з Договоромз наступним записом у графі "призначення платежу": "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20 за природний газ за квітень - вересень 2016 року, договір від 30.12.2015 № 16-158-Н у т.ч. ПДВ 5 117 004, 38 грн. (пункт 2.7.).

18. Відповідно до зведеного реєстру актів звіряння для погашення заборгованості згідно з постановою Кабінет Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , підписаного Позивачем та Відповідачем, станом на 01.10.2016 року сума складає 30 702 026, 28 грн.

19. Згідно з операціями за Договором за період з 31.01.2016 по 26.12.2016 Відповідач розрахувався за спірними зобов'язаннями у повному обсязі, останній платіж здійснено 26.12.2016, однак з порушенням строків, встановлених Договором, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) .

20. У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором, а саме проведення оплати вартості природного газу з порушенням строків, встановлених зазначеним договором, Позивач заявив до стягнення з Відповідача пеню на підставі пункту 7.2 Договору за період з 25.03.2016 по 21.11.2016 включно у розмірі 3 938 571, 65 грн., а також відповідно до частини другої статті 625 ЦК України 3 % річних за період з 25.03.2016 по 25.12.2016 включно у розмірі 922 630, 86 грн. та інфляційні втрати, розраховані із застосування індексів інфляції за травень - листопад 2016 року включно, на суму 2 696 892, 92 грн.

21. Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

22. Згідно з пунктом 4 додаткової угоди № 3 від 22.08.2016 до Договору пункт 7.2 розділу VII "Відповідальність Сторін" Договору викладено в наступній редакції: "7.2 У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку суми простроченого платежу за кожний день його прострочення. Нарахування пені не здійснюється продавцем на суми оплат, проведені покупцем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) ".

23. Також суди встановили, що за результатами фінансової діяльності Відповідача згідно з податковою декларацією за 2016 рік, він прибутків не отримав, натомість збитки склали 426 189,00 грн.; за 2017 рік Відповідач отримав прибуток на суму 48 201,00 грн.

24. Станом на 01.01.2018 заборгованість держави перед Відповідачем за пільгами та субсидіями за 2017 рік склала 113 700 245,98 грн., розмір поточної заборгованості держави станом на дату прийняття цього рішення складає 26 059 891,93 грн. Заборгованість населення перед Відповідачем за надані пільги і субсидії населенню на природний газ за рахунок субвенцій з державного бюджету згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 (20-2005-п) за період з січня 2018 по квітень 2018 складає 121 458 311,78 грн.

25. Станом на 07.06.2018 заборгованість Відповідача перед Позивачем за іншими укладеними сторонами договорами складає 147 200 000,00 грн.; за 2016 рік Позивач отримав чистий прибуток у розмірі 39,3 млрд. грн., що на 48 % більше результату 2016 року.

26. Відповідно до податкових декларацій з податку на прибуток Відповідача різниці, які виникли відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) (далі - ПК України) складають 426 189,00 грн., об'єкт оподаткування становить 48 201,00 грн.

27. Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема щодо Відповідача - його діяльністю є виключно торгівля газом через місцеві локальні трубопроводи на території міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського та Приазовського районів, поточну заборгованість, а також наведені обставини, сума заявленої до стягнення пені підлягає зменшенню на 50 %, тобто до 1 969 285,83 грн. Суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення 3 % річних за період з 02.11.2016 по 13.11.2016 у розмірі 15 054,93 грн., оскільки перерахування грошових коштів за Договором у сумі 465 122,97 грн. відбулось 02.11.2016 на підставі спільного протокольного рішення за процедурою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) , тому 3 % річних підлягають стягненню за період прострочення з 25.03.2016 по 25.12.2016 включно у розмірі 907 575,93 грн. Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат суд дійшов висновку про те, що ці вимоги підлягають задоволенню частково на суму 2 688 520,71 грн., з відмовою у стягненні 8 372,21 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

28. 23.11.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 26.07.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018 в частині відмови у стягненні 1 969 285,82 грн. пені, 15 054,93 грн. 3 % річних, 8 372,21 грн. інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

29. 08.01.2019 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, судові рішення залишити в силі.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

30. Оскаржуване рішення в частині зменшення пені прийнято з порушенням вимог статей 219, 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), статті 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України), оскільки, застосовуючи ці норми, суди мали дослідити майновий стан сторін та обставини, які обумовили прострочення. При цьому несвоєчасність здійснення оплати контрагентами прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів.

31. Умовами Договору сторони погодили, що укладення спільних протокольних рішень в будь-якому випадку не змінює строків, порядку розрахунків, а внесення змін до Договору має відбуватись лише шляхом укладення додаткової угоди, тому посилання на спільні протокольні рішення як на підставу для зміни порядку та строку розрахунків суперечать умовам Договору.

32. Висновок суду про те, що додаткова угода № 3 суперечить постанові Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2015, не узгоджується з положеннями статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) щодо правомірності правочину, обов'язковості умов договору для сторін, що передбачено статтею 629 ЦК України.

33. Постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2015 встановлено державне регулювання саме порядку перерахунку субвенцій, ця постанова не регулює відносини між постачальником та покупцем газу або будь-які питання впливу спільних протокольних рішень на порядок та умови розрахунків за договором поставки природного газу.

34. Посилання на судову практику Верховного Суду недоцільне, оскільки у справах, на які послались суди, договори купівлі-продажу газу не містили спеціальних умов щодо спільних протокольних рішень.

Доводи Відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

35. Рішення судів попередніх інстанцій законні та обґрунтовані, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судами у повному обсязі з'ясовані обставини, які мають значення для справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.

Позиція Верховного Суду

Щодо зменшення пені

36. Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

37. Згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

38. За положенням частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

39. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

40. Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17).

41. Суди перевірили та надали оцінку доводам та доказам, наданим для обґрунтування клопотання Відповідача про зменшення розміру пені на 99 %, та запереченням Позивача проти задоволення цього клопотання, зокрема щодо фінансового стану сторін, врахували майнові інтереси сторін, значний розмір нарахованої до стягнення суми пені, а також те, що станом на час звернення до суду сума основного боргу за договором сплачена Відповідачем у повному обсязі. З огляду на наведене, встановлені судами обставини (пункти 23 - 26) в сукупності свідчать про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій підставно частково задовольнили клопотання Відповідача, зменшивши розмір пені на 50 %, до 1 969 285,83 грн.

42. Враховуючи викладене, Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 30) про те, що оскаржувані судові рішення в частині зменшення пені прийняті з порушенням статей 219, 233 ГК України, статті 76 ГПК України з посиланням на необхідність дослідження майнового стану сторін та обставин, які обумовили прострочення зобов'язання.

Щодо спільних протокольних рішень

43. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

44. Як встановлено судами заявлені Позивачем до стягнення суми 3 % річних та інфляційних розраховані від суми боргу за поставлений природний газ за кожним актом приймання-передачі природного газу, у тому числі і на розрахунки, проведені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (далі - Порядок), чинної на час виникнення спірних правовідносин.

45. Вказаний Порядок визначає механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг, в тому числі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального для фізичних осіб (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) і компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату, рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (далі - субвенція).

46. Абзацом четвертим пункту 7 Порядку передбачено, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

47. Суди встановили, що у період з лютого по жовтень 2016 року включно між ГУ ДКСУ у Запорізькій області, Департаментом фінансів Запорізької облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Мелітопольської міської ради Запорізької області, Управлінням соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, Відповідачем та Позивачем підписано ряд спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету та складено відповідні зведені реєстри відповідно до Порядку.

48. Таким чином, підписавши зазначені спільні протокольні рішення, сторони погодили, що відшкодування частини боргу Відповідача, який полягає у витратах, пов'язаних за газопостачанням населення, що використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, зобов'язання з відшкодування яких взяла на себе держава, здійснюватиметься відповідно до встановлених зазначеними рішеннями порядку.

49. Доводи Скаржника (пункти 31, 32) про те, що додатковою угодою № 3 до Договору сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень не змінює строків та умов розрахунків за цим Договором, тому посилання на спільні протокольні рішення як на підставу для зміни порядку та строку розрахунків суперечать умовам Договору, а також на невідповідність положенням статей 204 ЦК України, 629 ЦК України (435-15) висновку суду про те, що додаткова угода № 3 суперечить постанові Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2015, Суд відхиляє з огляду на таке.

50. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За положеннями статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, тобто умови які є обов'язковими для сторін цього договору.

51. Отже умови Договору є обов'язковими для Позивача та Відповідача, тобто сторін Договору, та не регулюють порядок відшкодування боргу відповідно до зазначених спільних протокольних рішень, підписаних на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 № 20.

52. При цьому для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, які діяли на момент розгляду справа. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 у справі № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, від 01.07.2015 у справі № 924/1230/14, від 16.09.2015 у справі № 917/2520/14, від 07.10.2015 у справі № 924/406/14, від 01.10.2015 у справі № 917/2519/14 та постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 904/1858/16, від 14.03.2018 у справі № 910/9806/16, від 12.06.2018 у справі № 922/1010/16, від 02.08.2018 у справі № 922/3873/17.

53. Отже, підставою застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, яка була несвоєчасно оплачена відповідачем за рахунок власних коштів. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 904/1858/16, від 12.06.2018 у справі № 922/1010/16, від 28.11.2018 у справі № 927/370/18.

54. З огляду на викладене Суд вважає доводи Скаржника (пункт 34) про недоречність посилання в оскаржуваних судових рішеннях на судову практику Верховного Суду (оскільки, на думку Скаржника, у тих справах договори купівлі-продажу газу не містили спеціальних умов щодо спільних протокольних рішень), необґрунтованими Суд враховуює також те, що у справі № 927/370/18 відповідні умови містилися в укладеному сторонами договорі.

55. З огляду на наведене Суд доходить висновку, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що перерахування грошових коштів в розмірі 465 122,97 грн. відбулось 02.11.2016 на підставі спільного протокольного рішення за процедурою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 № 20, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для нарахування 3 % річних за період з 02.11.2016 по 13.11.2016 у розмірі 15 054,93 грн., на підставі чого відмовили у стягненні 3 % річних у вказаному розмірі.

56. Доводи Скаржника (пункт 33) про те, що постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2015 встановлено державне регулювання саме порядку перерахунку субвенцій, і ця постанова не регулює відносини між постачальником та покупцем газу або будь-які питання впливу спільних протокольних рішень на порядок та умови розрахунків за договором поставки природного газу, наведених висновків не спростовують.

57. За наведених підстав суди попередніх інстанцій відмовили також у стягненні інфляційних втрат в розмірі 8 372,21 грн., враховуючи перерахування 02.11.2016 грошових коштів у розмірі 465 122, 97 грн. відповідно до спільних протокольних рішень, у зв'язку з чим зазначена сума підставно не включена судами до складу основного боргу, на яку нараховувалась сума інфляційних втрат, оскільки не підлягала сплаті Відповідачем за рахунок власних коштів.