ПОСТАНОВА
Іменем України
15 жовтня 2019 року
Київ
справа №127/25893/16-а
адміністративне провадження №К/9901/34248/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2017 року (суддя Венгрин О.О.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року ( судді: Сапальова Т.В., Боровицький О.А., Матохнюк Д,Б.) у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
В грудні 2016 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - позивач) звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач, ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області)про скасування постанови від 24 листопада 2016 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 51873955.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року у справі №127/7364/16-а не містить зобов`язань щодо врахування складових на час призначення пенсії, за виключенням розміру окладу, який необхідно застосовувати відповідно до довідки Департаменту житлово-комунального господарства енергетики та інфраструктури № 01-11-02/36 від 11.01.2016 року.
Натомість ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2016 року у справі №127/73 64/16-а, на яку посилається державний виконавець, відмовлено у роз`ясненні постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25.04.2016 року у справі №127/7364/16-а.
Вимога державного виконавця від 18 жовтня 2016 року є проявом власного нічим не підтвердженого вільного тлумачення положень судового рішення та розуміння того, яким чином слід перераховувати пенсію стягувана.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суди вказували, що постанова про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду в м. Вінниці в розмірі10200 грн. ВП № 51873955 від 24 листопада 2016 року прийнята відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О.М. на підставі статей 18, 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Водночас, про виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року у справі №127/7364/16-а, державного виконавця повідомлено лише 18 квітня 2017 року, що підтверджується матеріалами справи.
З урахуванням невиконання у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що державний виконавець під час здійснення виконавчих дій та прийняття постанови ВП № 51873955 від 24 листопада 2016 року діяв у межах, в порядку та у спосіб, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19)
.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Зазначив, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року у справі №127/7364/16-а зобов`язано позивача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2015 року відповідно до довідки Департаменту житлово-комунального господарства енергетики та інфраструктури №01-11-02/36 від 11.01.2016 року.
Проте, жодних зобов`язань щодо врахування складових на час призначення пенсії, за виключенням розміру окладу, який необхідно застосовувати відповідно до довідки Департаменту житлово-комунального господарства енергетики та інфраструктури №01-11-02/36 від 11.01.2016 року ОСОБА_1 постанова суду не містить.
Також вказував, що відповідачем у судовому порядку було оскаржено постанову про накладання штрафу за попереднє невиконання вказаного рішення суду від 04 листопада 2016 року № 51873955 грн. на суму 5100 грн.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
Рух касаційної скарги
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 14 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження на постанову постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2017 року (суддя Венгрин О.О.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року
15 березня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
(далі - КАС України (2747-15)
).
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Шарапи В.М. (суддя-доповідач), Бевзенка В.М. Данилевич Н.А.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Сторони не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю.
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року прийнято адміністративну справу до провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року у справі №127/7364/16-а визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", постанов Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 (865-2000-п)
, від 09 грудня 2015 року №1013 (1013-2015-п)
; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2015 року відповідно до довідки Департаменту житлово-комунального господарства енергетики та інфраструктури №01-11-02/36 від 11 січня 2016 року.
Постановою Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкритто виконавчого провадження ВП № 51873955 від 05 серпня 2016 року з виконання вказаного судового рішення.
У зв`язку з невиконанням у визначений строк без поважних причин постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року у справі №127/7364/16-а постановою від 04 листопада 2016 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. накладено штраф в розмірі 5100,00 грн. на боржника - позивача Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 грудня 2017 року в справі №127/24419/16-а, яку ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року залишено без змін, відмовлено в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа - ОСОБА_1, про скасування постанови від 04 листопада 2016 року про накладення штрафу.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 грудня 2016 року в справі №127/24419/16-а встановлено, що постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року в справі №127/7364/16-а боржником (позивачем) Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці на час розгляду справи не виконана без поважних причин.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. від 24 листопада 2016 року на боржника (позивача) Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. за невиконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року в справі №127/7364/16-а без поважних причин.
Постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року у справі №127/7364/16-а виконана боржником Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці 03 квітня 2017 року, про що свідчить копія протоколу від 03 квітня 2017 року, про що повідомлено державного виконавця 18 квітня 2017 року.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу від 24 листопада 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404 - VIII врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 1, підпункту 1 пункту 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 1,16 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження")
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно до частини 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу (частина 2 статті 51 КАС України).
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
З матеріалів справи слідує, що на примусовому виконанні в управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області знаходиться виконавчий лист з виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року у справі № 127/7364/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
05 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 51873955 з виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року у справі № 127/7364/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, стягувачем у якому є ОСОБА_1
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції, розглядаючи справу щодо оскарження постанови накладення штрафу в розмірі 10200 грн за невиконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області, до участі в цій справі не було залучено ОСОБА_1, за заявою якого відкрито відповідне виконавче провадження № 51873955 та на користь якого здійснюється це виконавче провадження. При цьому, суд дійшов висновків про правомірність притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, оскільки боржником в повному обсязі не виконано судове рішення.
Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України (2747-15)
.
При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
На порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом першої інстанції не залучено до участі у справі як третьої особи ОСОБА_1, не зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у рамках виконавчого провадження, стягувачем у якому є ОСОБА_1, а тому, результат розгляду даної справи безпосередньо вплине на права та інтереси ОСОБА_1 як учасника виконавчого провадження.
За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме ОСОБА_1 .
Отже, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі.
Усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає. Вирішення спору по суті заявлених вимог без залучення осіб, рішення яке може мати вплив на їх права та обов`язки, створює порушення процесуальної правоздатності та дієздатності щодо належної реалізації належними особами своїх прав та обов`язків визначених положеннями КАС України (2747-15)
.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом четвертим частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, яка має вирішити питання про необхідність залучення ОСОБА_1 до участі в справі в якості третьої особи.
Відповідно до частини п`ятої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці задовольнити частково.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року скасувати та направити справу на новий розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді Л.О.Єресько
В.М. Соколов