ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/19702/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Весма",

на постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Отрюх Б.В., судді - Станік С.Р., Михальська Ю.Б.)

від 25.09.2018,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Весма",

до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан",

про стягнення 62 810,31 грн,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Весма" звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 62 810,31 грн, з яких 56 973, 28 грн - основний борг, 505, 74 грн - 3 % річних, 4 248,80 грн - пеня, 1 082, 49 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного 05.01.2015 між ТОВ "Торговий дім "Весма" і ТОВ "Проскан" договору поставки № 12-016 позивач 21.06.2017 поставив відповідачу товар (мастильні матеріали) на загальну суму 56 973, 28 грн, що підтверджується видатковою накладною № 15025 від 21.06.2017. Згідно з п. 3.2.1 договору відповідач повинен був оплатити поставлений йому товар впродовж 30 днів від дати його поставки. Оскільки, в порушення п. 3.2.1 договору № 12-016 від 05.01.2015, ТОВ "Проскан" товар не оплатив, чим порушив умови договору № 12-016 від 05.01.2015 та вимоги ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, то з відповідача підлягає стягненню 56 973, 28 грн основного боргу, разом з 4 248,80 грн пені згідно з п. 7.2 договору № 12-016 від 05.01.2015 та 505, 74 грн - 3 % річних, 1 082, 49 грн - інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Проскан" на користь ТОВ "Торговий дім "Весма" 56 973,28 грн основного боргу, 4 248,80 грн пені, 505,74 грн 3 % річних, 1 082,49 грн інфляційних втрат та судовий збір.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 та прийнято нове рішення, яким відмовлено ТОВ "Торговий дім "Весма" у задоволенні позову. Здійснено розподіл судового збору.

19.10.2018 позивач ТОВ "Торговий дім "Весма" подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018, в якій просить вказану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами для скасування постанови апеляційного суду вказує, що апеляційним судом не було взято до уваги те, що на момент звернення з позовною заявою, порушення провадження у справі з боку відповідача не було висловлено жодних претензій щодо непоставки, недопоставки товару чи завищення ціни за товар. Зазначає, що в силу умов договору № 12-016 від 05.01.2015 ТОВ "Торговий дім "Весма" має право змінювати ціну в односторонньому порядку після погодження з ТОВ "Сканія Україна", а не з відповідачем. Крім того, позивач не змінював ціну товару всупереч договору № 12-016 від 05.01.2015, про що свідчить лист ТОВ "Сканія Україна" № 34 від 13.06.2018, який надавався позивачем апеляційному суду разом з додатковими поясненнями № в/081/18 від 15.06.2018. Вважає безпідставним врахування апеляційним судом листа ТОВ "Сканія Україна" від 18.04.2017, що надавався відповідачем, оскільки, ціна товару була погоджена, починаючи з 15.09.2016, а ТОВ "Сканія Україна" повідомила про зміну постачальника з 01.05.2017. Разом з цим, лист датований 18.04.2017, а поставка за накладною здійснена - 21.06.2017. Зазначає, що у п. 2.1 договору № 12-016 від 05.01.2015 закріплено саме право, а не обов'язок сторін щодо підписання нової специфікації. Вважає, що апеляційний суд посилався на положення наказу "Про порядок оформлення, рух та облік первинних документів" № 4 від 12.01.2012, яке відсутнє в цьому наказі. На думку позивача, відсутність довіреності не може заперечувати господарську операцію щодо поставки товару, оскільки, вона не є первинним документом, що її підтверджує. За наявності інших первинних документів, що відповідають чинному законодавству, така господарська операція визнається. Вказує на порушення апеляційним судом ст. 236, 269 ГПК України, неврахування ст. ст. 525, 526, 530, 598, 599, 610, 629 ЦК України, ч. 1 ст. 692 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, а також правових позицій Верховного Суду (справи № 910/49/17, № 923/712/17, № 910/9472/17, № 806/1033/17), Верховного Суду України у справі № 3-77гс15 в аналогічних правовідносинах.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на безпідставність доводів позивача про те, що останній має право змінювати ціну товару в односторонньому порядку після погодження з ТОВ "Сканія Україна", а не з відповідачем. Зазначає, що якщо позивач змінює ціну товару, то згідно з п. 2.1 договору № 12-016 від 05.01.2015 після її погодження з ТОВ "Сканія Україна", нова ціна вказуватись в специфікації, яка підписується постачальником та покупцем. Якщо нова специфікації між сторонами не підписується, то не відбувається зміни ціни. Таким чином, ТОВ "Торговий дім "Весма" повинно було постачати товар відповідачу виключно за тією ціною, яка вказана у підписаній між сторонами специфікації (додаток № 1 до договору). Також, вказав і на те, що видаткова накладна не є належним доказом, адже, в ній зазначено іншу адресу поставки товару, ніж та, що була погоджена у договорі № 12-016; з неї не можна встановити особу, яка отримала цей товар та відсутнє будь-яке посилання на довіреність цієї особи. Зазначає і про неотримання відповідачем рахунку на оплату товару за видатковою накладною № 15025 від 21.06.2017. На думку відповідача, постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 05.01.2015 між ТОВ "ТД "Весма" (постачальником) та ТОВ "Проскан" (покупцем) було укладено договір поставки № 12-016, за умовами якого покупець зобов'язується протягом терміну дії цього договору придбати у продавця товар - мастильні матеріали торгівельної марки "MOBIL" для транспортних засобів (товар) в кількості (обсягу) за асортиментом та за ціною відповідно до умов договору та своєчасно сплачувати за товар на умовах, що визначені цим договором, а продавець - своєчасно поставляти товар згідно з замовленнями покупця.

За п. 2.1 договору асортимент (номенклатура) і ціна товару вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1). Асортимент (номенклатура) товару може змінюватися протягом дії цього договору. Протягом строку дії цього договору постачальник має право змінювати ціну на товар. Оскільки покупець є членом авторизованої мережі Сканія в Україні, то ціна на товар для покупця може змінюватися постачальником тільки після узгодження з ТОВ "Сканія Україна". Ціна товару для покупця не може перевищувати ціну аналогічного товару для ТОВ "Сканія Україна". Підставою для зміни ціни на товар може бути зміна відпускної ціни заводу - виробника, зміна курсу валюти (євро, долар США) щодо гривні, зміни в законодавстві, інші фактори, які можуть впливати на формування кінцевої ціни, тощо але не виключно. У випадку зміни асортименту або ціни товару сторони можуть підписати нову специфікацію, яка буде невід'ємною частиною цього договору.

Асортимент на конкретну поставку товару, кількість, дата, час, адреса доставки та інші умови поставки товару визначаються у замовленні покупця. Замовлення може містити і інші положення, які визначаються за взаємною згодою сторін. Замовлення на поставку партії товару може бути зроблено покупцем через мережу інтернет за допомогою телефонного чи факсимільного зв'язку або іншими засобами зв'язку (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору всі розрахунки за цим договором здійснюються виключно у національній валюті України - гривні. Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на підставі рахунку, що виставляється постачальником, в обумовлений цим договором строк шляхом перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 3.2.1 договору визначено, що покупець здійснює розрахунок за відповідну партію товару у формі попередньої оплати повної вартості партії товару або відстрочки платежу на 30 днів від дати відвантаження товару покупцю.

Згідно з п. 4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах DDP (Інкотермс - 2010) на склад покупця за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 22.

Місцевим судом встановлено, що на виконання умов договору № 12-016 від 05.01.2015 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 56 973,28 грн, що підтверджується видатковою накладною № 15025 від 21.06.2017, яка була підписана представниками сторін та засвідчена печатками позивача і відповідача.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що між сторонами була підписана одна специфікація до договору № 12-016 від 05.01.2015, в якій була погоджена ціна за якою мав поставлятися відповідачу товар, однак, як вбачається із видаткової накладної № 15025 від 21.06.2017, позивачем було завищено ціну за товар. Вказав і на те, що поставка за видатковою накладною № 15025 від 21.06.2017 здійснювалась з порушенням умов договору № 12-016 від 05.01.2015, оскільки, товар за нею поставлявся за іншою адресою, ніж та, що була погоджена сторонами у п. 4.1. договору. Посилався на те, що видаткова накладна № 15025 від 21.06.2017 складена з порушенням ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже, в ній не зазначено посадових осіб ТОВ "Проскан", які були відповідальні за здійснення господарської операції з прийняття спірного товару та реквізитів довіреності на підставі якої вказані особи мали право отримати цей товар. Також апеляційний суд зазначив і про відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем рахунку на оплату товару за цією видатковою накладною. Не було прийнято судом апеляційної інстанції до уваги лист № 34 від 13.06.2018, в якому вказано про те що, починаючи з 15.09.2016, на продукти виробництва компанії ExxonMobil Ц Petroleum, що постачаються дистриб'ютором ТОВ "Торговий дім "Весма", були погоджені зміни цін згідно з переліком, який визначений в листі; рахунок № 15795 від 21.06.2017 (який не містить відтиску печатки позивача та підпис відповідальної особи), оскільки, позивач не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції.

Проте, погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.

За ст. ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України і ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

За ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (z0168-95) , згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Вказуючи на те, що у видатковій накладній № 15025 від 21.06.2017 не було зазначено посадових осіб ТОВ "Проскан", відповідальних за здійснення господарської операції з прийняття спірного товару та реквізитів довіреності на підставі яких ці особи діяли від імені відповідача, апеляційний суд не звернув увагу на те, що така видаткова накладна містила такі обов'язкові реквізити як дату її складання; назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цією накладною; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис уповноважених осіб сторін (підписи яких були засвідчені відтиском печатки товариств).

Відсутність у видатковій накладній № 15025 від 21.06.2017 назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видатковій накладній № 15025 від 21.06.2017 є свідченням участі ТОВ "Проскан", як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною.

Відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяли уповноважені особи відповідача при прийнятті товару) в накладній також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Щодо посилання апеляційного суду на ненадання позивачем відповідачу рахунку на оплату товару за видатковою накладною № 15025 від 21.06.2017, то необхідно зазначити, що за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти (такі реквізити містилися, зокрема у договорі № 12-016 від 05.01.2015); ненадання рахунку на оплату не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити поставлений йому товар.

Враховуючи вказане, п. п. 2.1, 2.2 договору № 12-016 від 05.01.2015, а також те, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковою накладною № 15025 від 21.06.2017, яка була підписана без будь-яких зауважень з боку відповідача, однак такий товар останній не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 56 973, 28 грн, то місцевий суд, на відміну від апеляційного суду, дійшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 56 973, 28 грн основного боргу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на нарахування пені сторони узгодили в п. 7.2 договору, яким передбачили, що у разі порушення строків оплати вартості відповідної партії товару, що встановлені п. 3.3 цього договору, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від вартості відповідної партії товару за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши, що відповідач своє зобов'язання з оплати товару не виконав, врахувавши період прострочення такого невиконання та, здійснивши належний перерахунок пені, 3 % річних, інфляційних втрат, місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 4 248,80 грн пені, 505,74 грн 3% річних та 1 082,49 грн інфляційних втрат.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, та з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

За ст. 312 ЦК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки постанова апеляційного суду прийнята з порушенням вимог матеріального права; апеляційним судом було скасовано законне рішення суду першої інстанції, то постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 200, 00 грн витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Весма" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2018 року у справі за № 910/19702/17 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2017 року залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" (03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога, буд. 22, код ЄДРПОУ 21634980) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Весма" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, Н/П № 43, код ЄДРПОУ 32250025) 3 200, 00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач