815/4831/13-а Про визнання протиправними дій ДПІ щодо призначення та проведення позапланової перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) - 11.10.2019 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 (судді: Єщенко О.В. (головуючий), Димерлій О.О., Романішин В.Л.) у справі № 815/4831/13-а за позовом Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "Ексімтранссервіс-Південь" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання неправомірними дій щодо призначення та проведення позапланової перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000301505 від 17.06.2013, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 12 879 194,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом порушено приписи норм Податкового кодексу України (2755-17) щодо призначення та проведення перевірки, невраховано вимоги п. 44.6 статті 44 Податкового кодексу України щодо виїмки у Підприємства документів, а відповідно безпідставно зроблено висновки про відсутність у позивача первинних документів, що підтверджують правомірність формування даних податкового обліку, та прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 (суддя Токмілова Л.М.) позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від № 0000301505 від 17.06.2013, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В частині задоволених позовних вимог суд дійшов висновку, що позивач правомірно сформував залишок від`ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо визнання неправомірними дій контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки суд дійшов висновку, що позивач не скористався своїм правом на недопущення фахівців до проведення перевірки, а відтак відсутні підстави для задоволення вимог позивача в цій частині.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні адміністративного позову Підприємства відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано висновком про те, що позивачем до перевірки не було надано первинних документів в підтвердження правомірності формування ПДВ, а посилання Підприємства на те, що документи не були надані в зв`язку з їх направленням до Малиновського районного суду не підтверджені належними доказами.

Відносно позовної вимоги про визнання неправомірними дій контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки суд апеляційної інстанції погодився з мотивами на підставі яких суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні такої.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Підприємство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2013.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу відповідно до вимог п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України в період з 15.05.2013 по 18.05.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності декларування ПП "Ексімтранссервіс-Південь" залишку від`ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за грудень 2012 року - січень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 54/15-510/33567045 від 24.05.2013, у висновках якого зазначено про порушення Підприємством вимог п. 44.6 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема завищено податкові зобов`язання (р.9) за грудень 2012 року на загальну суму 5449387 грн; завищено податковий кредит (р.17) за грудень 2012 року на 3622860 грн; завищено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту (р.18) за грудень 2012 року на 1826527 грн; завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за грудень 2012 року на 6134586 грн; завищено податкові зобов`язання (р.9) за січень 2013 року на загальну суму 342100 грн; завищено податковий кредит (р.17) за січень 2013 року на 398978 грн; завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту (р.19) за січень 2013 року на 56878 грн; завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за січень 2013 року на 12 879 194 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що Підприємством до перевірки не надано первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій за якими позивачем було сформовано податковий облік, зокрема податковий кредит (документи, що підтверджують сплату грошових коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО), передачу товарів, виконання робіт (товарно - транспортні накладні, податкові накладні, реєстри податкових накладних, рахунки - фактури, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, акти приймання - передачі, тощо), експортні та імпортні ВМД, контракти та угоди, оборотньо - сальдові відомості, аналізи рахунків та інші документи). Також контролюючий орган вказав на відсутність документів, які б підтверджували наявність у позивача основних засобів, власних чи орендованих складських приміщень, наявність трудових ресурсів.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000301505 від 17.06.2013, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на 12 879 194 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неврахування судом апеляційної інстанції всіх обставин справи, зокрема того, щодо позивачем вже неодноразово надавались документи під час проведення перевірок за ті ж самі періоди, також документи надавались і до суду під час розгляду справ № 2-а-7535/10/1570 та №815/3726/13а.

9. Контролюючий орган надав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (2755-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

10.2. Пункт 44.1статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункт 44.6 статті 44.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

10.4. Пункт 44.7 статті 44.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

10.5. Пункт 85.2 статті 85.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

10.7. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.8. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

12. На підтвердження правомірності формування податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними первинними документами.

13. Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Також платник податків у разі якщо посадова особа контролюючого органу, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, має право до закінчення перевірки надіслати такі безпосередньо до контролюючого органу. Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі ж якщо до закінчення перевірки або у вказаний вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

15. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доводам та доказам, наведених та наданих як позивачем так і контролюючим органом та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечувалось позивачем, що посадові особи контролюючого органу були допущені до проведення перевірки, проте первинних документів, які підтверджують правомірність декларування залишку від`ємного значення за грудень 2012 року - 2013 року, що сформований у попередніх податкових періодах, Підприємством надано не було, а відтак з огляду на приписи пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Доводи позивача відносно того, що документи не були надані в зв`язку з їх направленням до Малиновського районного суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки позивачем не надано будь - яких доказів в підтвердження зазначеного, як не надано і доказів на підтвердження виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем також не надано доказів того, що ним вчинялись будь - які дії, які передбачені нормами Податкового кодексу (2755-17) , щодо надання (надіслання) ним первинних документів до контролюючого органу.

Позивачем не надано такі первинні документи і до суду першої та апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи, матеріали справи копій первинних документів не містять.

16. Посилання позивача на те, що ним вже неодноразово надавались документи контролюючому органу під час проведення перевірок за ті ж самі періоди, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що дакі доводи не були підставою при зверненні Підприємства з цим позовом.

Суд не бере до уваги і посилань на те, що первинні документи щодо правомірності формування від`ємного значення ПДВ надавались позивачем до суду під час розгляду справ № 2-а-7535/10/1570 та №815/3726/13а, оскільки предметом розгляду вказаних справ були інші податкові повідомлення - рішення, що прийняті за наслідками інших документальних перевірок Підприємства.

Крім того, необхідно зазначити, що у справі № 2-а-7535/10/1570 постановою Верховного Суду від 06.11.2018 рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому посилання позивача на те, що судовим рішенням підтверджено правомірність формування від`ємного значення ПДВ за відповідні періоди 2009 року, які є спірними у цій справі, також не приймається до уваги.

17. Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з огляду на відсутність у позивача первинних документів неможливо підтвердити фактичне вчинення господарських операцій та правомірність формування від`ємного значення ПДВ, а відтак прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним.

18. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені Підприємством доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).