826/2624/15 Про скасування податкового повідомлення - рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з ПДВ - 10.10.2019 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Іщука І.О. від 10 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Борисюк Л.П., суддів Ключковича В.Ю., Петрика І.Й. від 21 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кімберлі-Кларк Україна" до Міжрегіонального головного управління ДФС -Центральний офіс з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кімберлі-Кларк Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Управління), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2015 року №0000103710.

Обґрунтовуючи позовну заяву, посилалось на безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем положень підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) за жовтень 2014 року у розмірі 509644,00 грн., оскільки законодавство не обмежує права платника податку на включення до складу податкового кредиту меншої суми ПДВ, ніж фактично нарахована/сплачена.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове оскаржуване повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що причиною для зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року стало декларування ним меншої суми ПДВ у складі податкового кредиту вересня 2014 року, ніж підтверджена митними деклараціями, однак, за висновком судів, невключення до складу податкового кредиту всієї суми ПДВ, фактично сплаченої платником, не може розцінюватися як порушення податкового законодавства та є правом, а не обов`язком останнього. Суди також зазначили, що правомірність формування позивачем податкового кредиту у вересні 2014 року у сумі 509644,00 грн. та підтвердження сплати ПДВ до Державного бюджету України встановлена судом у справі №826/1455/15, рішення якого набрало законної сили, а відтак контролюючим органом безпідставно зменшено оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням суму заявленого Товариством до бюджетного відшкодування у жовтні 2014 року ПДВ у вказаному розмірі.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у фактичному завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2014 року у розмірі 509644,00 грн. внаслідок завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язанняя та податкового кредиту у вересні 2014 року та подальшого його включення до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (жовтень 2014 року).

Товариство подало заперечення на касаційну скаргу, в яких просить останню залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариством суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов`язань наступних податкових періодів за жовтень 2014 року складено акт від 19 січня 2015 року №58/28-10-37-20-217014, за висновком якого позивачем порушено вимоги підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2014 року у розмірі 509644,00 грн., яка підлягає зменшенню.

Перевіркою встановлено, що згідно з поданою позивачем декларацією з ПДВ за жовтень 2014 року відображена в рядку 23.2 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних періодів, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за вересень 2014 року, складає 5362428,00 грн.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за вересень 2014 року у розмірі 5362428,00 грн., як зазначено у акті перевірки, є перевищення обсягів придбання над обсягами реалізації товару.

Надалі вказується, що актом документальної позапланової виїзної перевірки від 19 грудня 2014 року №1544/28-10-37-20/21701474 встановлено завищення Товариством податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2014 року у сумі 509644,00 грн., що, на думку відповідача, призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за вересень 2014 року, внаслідок чого невірно відображена сума по ряд. 20.2 зарахування від`ємного значення різниці за вересень 2014 року до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду жовтня 2014 року.

За висновками податкового органу, порушення, виявлені за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом перевірки від 19 грудня 2014 року №1544/28-10-37-20/21701474, вплинули на визначення від`ємного значення попереднього звітного періоду, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2014 року у розмірі 509644,00 грн.

На підставі акта відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 04 лютого 2015 року №0000103710, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 509644,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 254822,00 грн.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 цього Кодексу).

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином права та обов`язки платника податків щодо сплати податкового зобов`язання, нарахованого рішенням контролюючого органу, оскарженим у судовому порядку, виникають лише після набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

При цьому податкове законодавство не містить заборони на декларування від`ємного значення та включення його розміру до податкового кредиту в наступному податковому періоді з підстав неврахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов`язкових до закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та не спростовується відповідачем у касаційній скарзі, Управлінням проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов`язань наступних звітних періодів за вересень 2014 року, результати якої оформлено актом від 19 грудня 2014 року №1544/28-10-37-20/21701474, у якому, окрім іншого, встановлено завищення суми від`ємного значення за вересень 2014 року у розмірі 509644,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2015 року №0000033710, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 509644,00 грн. за вересень 2014 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 05 березня 2015 року у справі №826/1455/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, позов Товариства задовольнив; скасував податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2015 року №0000033710.

У справі №826/1455/15 суди дійшли висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит у вересні 2014 року у меншому розмірі, ніж це підтверджено сплатою ПДВ згідно з ВМД.

Зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване у даній справі податкове повідомлення - рішення про зменшення Товариству бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року в розмірі 509644,00 грн., підставою для прийняття якого слугували виключно висновки контролюючого органу, наведені у акті попередньої перевірки Товариства від 19 грудня 2014 року №1544/28-10-37-20/21701474, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином Верховний Суд вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм при ухваленні рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 360 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року - без змін.