ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 913/64/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

за участю представників:

позивача - Кисіль Т.В.,

відповідача - Бруль А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2018 (Зубченко І.В., Дучал Н.М., Чернота Л.Ф.) та рішення Господарського суду Луганської області від 22.05.2018 (Корнієнко В.В.) у справі № 913/64/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про стягнення 31 074 710,95 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - Відповідач) про стягнення боргу в сумі 21 087 319,19 грн по оплаті вартості природного газу, поставленого Відповідачу в січні 2016 року за договором купівлі-продажу природного газу № 16-148-Б від 12.01.2016, 3% річних в сумі 1 081 737,33 грн, втрат від інфляції в сумі 4 898 487,63 грн та пені в сумі 4 007 166,80 грн за прострочення платежів.

2. В обґрунтування позовних вимог Позивач послався на те, що в порушення умов договору купівлі-продажу природного газу № 16-148-Б Відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався за поставлений газ, внаслідок чого утворилась заборгованості, яка підлягає стягненню разом з нарахованими на неї 3% річних, інфляційними втратами та пенею.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення, прийнятого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.05.2018 позов задоволено частково.

3.1. Суд стягнув з Відповідача на користь Позивача борг в сумі 21 087 319,19 грн, пеню в сумі 3 606 450,12 грн, втрати від інфляції в сумі 4 898 487,63 грн, 3% річних в сумі 1 081 737,33 грн. В решті позову (про стягнення пені в сумі 400 716,68 грн) відмовлено.

4. Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи доведено факт порушення Відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу №16-148-Б від 12.01.2016 в частині своєчасних та повних розрахунків за спожитий природний газ, у зв'язку з чим суд визначив наявність правових підстав для стягнення основного боргу та нарахованих на суму простроченого зобов'язання 3% річних, інфляційних та пені. Водночас, суд, зважаючи на клопотання Відповідача, дійшов висновку про наявність виняткових підстав для зменшення заявленого до стягнення Позивачем розміру пені на 10%.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2018 рішення Господарського суду Луганської області від 22.05.2018 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Позивач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки в сумі 400 716,68 грн та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Порушено норми матеріального права, зокрема, статтю 233 ГК України, статті 549- 552, 599, 625 ЦК України.

8. Порушено норми процесуального права щодо дослідження усіх істотних обставин справи.

Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу

9. Судами обґрунтовано прийнято до уваги доводи Відповідача щодо наявності підстав для зменшення пені, а тому оскаржувані судові рішення є законними та такими, що прийняті у відповідності до норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

10. Колегія суддів зазначає, що, як вбачається із тексту та прохальної частини касаційної скарги, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду Позивачем оскаржуються лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача пені в сумі 400 716,68грн. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядаються.

11. Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

12. Суди попередніх інстанції, здійснюючи розгляд клопотання Відповідача про максимальне зменшення суми пені, заявленої Позивачем до стягнення, враховуючи приписи статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, а також встановлені судами обставини справи, які базуються на доказах, наявних в матеріалах справи, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів про наявність підстав для зменшення розміру пені на 10% до 3 606 450,12 грн, оскільки господарські суди попередніх інстанцій прийняли до уваги обставини, що вплинули на виконання зобов'язання, поведінку винної сторони, причини неналежного виконання зобов'язання, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження завдання Позивачу збитків та те, що Відповідач є соціально значущим підприємством регіону та надає виключні послуги з газопостачання населенню в контексті положень статті 3 Конституції України та загальновідомих обставин проведення АТО на території ліцензійної діяльності Відповідача.

13. При цьому зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

14. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 (v007p710-13) .

15. Посилання скаржника, викладені в пункті 7 постанови відхиляються, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права. Під час розгляду справи судами вірно застосовано норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

16. Доводи касаційної скарги, викладені в пункті 8 постанови, колегією суддів відхиляються, оскільки стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях зі справи. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Суд приймає до уваги та погоджується з відповідними аргументами, наведеними у пункті 9 постанови суду.

18. Крім того, колегія суддів зазначає, що у пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява №4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див.рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

19. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. З огляду на викладене вище, касаційна скарга Позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Щодо розподілу судових витрат

21. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2018 та рішення Господарського суду Луганської області від 22.05.2018 у справі №913/64/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.