815/800/15 Про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, скасування податкового повідомлення-рішення, яким нараховано штраф - 10.10.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року (суддя Аракелян М.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року (колегія у складі суддів: Бойка А.В., Танасогло Т.М., Яковлєва О.В.) у справі № 815/800/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (після реорганізації Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС) (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, скасування податкового повідомлення-рішення, яким нараховано штраф у розмірі 10% за порушення граничного строку сплати авансових внесків з податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сума податкового боргу з авансових внесків в тому числі за березень 2014 року оскаржено в судовому порядку та не є узгодженою, а отже підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача були відсутні.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 5 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2015 року № 0000013800 про сплату штрафу у розмірі 59 480,30 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки податкова вимога податкового органу від 31 жовтня 2014 року № 56-25 скасована в судовому порядку (справа №815/6625/14), податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2015 року № 0000013800 про сплату штрафу у розмірі 59480,30 грн також підлягає скасуванню.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питання не сплати в установлений законом термін самостійно узгодженого податкового зобов`язання по авансовим внескам з податку на прибуток за березень 2014 року, задекларованого в декларації з податку на прибуток за 2013 рік. За результатами перевірки складено акт перевірки від 23 грудня 2014 року №156/28-08-38/31795619/4.

Встановлено порушення вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасно сплачено до бюджету в установлений законом термін (з урахуванням переплат) самостійно визначене податкове зобов`язання по авансовим внескам з податку на прибуток, задеклароване в декларації з податку на прибуток за 2013 рік, за березень 2014 року у сумі 594 803,0 грн.

На підставі висновків акта податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2015 року № 0000013800 про зобов`язання сплатити штраф у сумі 59 483,30 грн (10% від 594 803,0 грн).

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариством електронними засобами зв`язку надана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2013 рік №9090988936 від 28 лютого 2014 року, згідно якої платником самостійно визначена сума авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно у розмірі 2 097 483 грн.

Станом на 11 березня 2014 року (після проведення перерахунку згідно декларації з податку на прибуток за 2013 рік) в карточці особового рахунка підприємства в системі "Податковий блок" існувала переплата у сумі 1 502 680 грн.

30 березня 2014 року нараховано 2 097 483 грн авансових внесків з податку на прибуток за березень поточного року.

Таким чином податковий орган дійшов висновку про несвоєчасну сплату позивачем до бюджету самостійно визначеного податкового зобов`язання по авансовим внескам з податку на прибуток в сумі 594 803 грн (2 097 483 - 1 502 680 = 594 803).

31 жовтня 2014 року податковим органом сформована та направлена на адресу позивача податкова вимога № 56-25, згідно якої визначено суму податкового зобов`язання Товариства за узгодженими податковими зобов`язаннями з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств станом на 30 жовтня 2014 року у сумі 4 195 098,37 грн, в тому числі за основним платежем - у сумі 4 162 358,08 грн та пені - у сумі 32 740,29 грн.

Товариством 2 грудня 2014 року подано до Одеського окружного адміністративного суду позов до податкового органу, в якому серед іншого, Товариство просило скасувати податкову вимогу № 56-25 від 31 жовтня 2014 року про сплату податкового боргу в сумі 4 195 098,37 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі № 815/6625/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, адміністративний позов Товариства задоволено частково. Скасовано податкову вимогу від 31 жовтня 2014 року № 56-25 про сплату Товариством податкового боргу в сумі 4 162 358,08 грн та пені у сумі 32 740 грн. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 23 квітня 2015 року.

У справі № 815/6625/14 суди аналізуючи спірну операцію з приводу наявності відображення податкового богу Товариства в картці особового рахунку за 2014 рік встановили, що починаючи з травня 2014 року Товариство сплачувало авансові внески у розмірі 1 413 483, 00 грн, тобто, меншому ніж було задекларовано раніше, а саме - 2 097 483, 00 грн, оскільки підприємством задекларовано від`ємне значення податку на прибуток за 2013 рік, що складає переплату до Держбюджету у сумі 8 319 024,00 грн та використане право зарахування вказаної переплати у рахунок зменшення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у 2014 році, що відповідає положенням статті 57 Податкового кодексу України.

Відсутність податкового боргу у Товариства зі сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, доводить відсутність у податкового органу підстав для формування податкової вимоги №56-25 від 31 жовтня 2014 року.

Отже, судовими рішеннями, прийнятими за наслідками розгляду справи № 815/6625/14 встановлено відсутність у Товариства станом на 30 жовтня 2014 року податкового боргу зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення судами попередніх інстанцій) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В акті перевірки від 23 грудня 2014 року №156/28-08-38/31795619/4 податковий орган посилався на наявність у Товариства за березень 2014 року суми недоїмки, яка склала 594 803 грн. Зазначена сума недоїмки, на думку податкового органу, утворилась у зв`язку несплатою позивачем в установлені терміни (граничний термін - 30 березня 2014 року) узгодженої суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 2 097 483 грн, за наявності в той же час станом на 28 лютого 2014 року переплати в розмірі 1 502 680 грн.

Саме на зазначену суму недоїмки (594 803 грн) податковим органом нараховано позивачу штраф у розмірі 10 % цієї суми, що склало 59 480,30 грн, згідно податкового повідомлення-рішення № 0000013800 від 19 січня 2015 року.

Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності висновків податкового органу про порушення Товариством вимог Податкового кодексу України (2755-17) в частині несвоєчасної сплати до бюджету в установлений законом термін самостійно визначеного податкового зобов`язання по авансовим внескам з податку на прибуток, а також щодо відсутності підстав для застосування до Товариства штрафу у розмірі 59 480,30 грн.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року у справі № 815/800/15 залишити в силі.