Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Луганської області

(суддя - Іванов А.В.)

від 29.08.2017

та постанову Донецького апеляційного господарського суду

(головуючий - Склярук О.І., судді - Дучал Н.М., Сгара Е.В.)

від 03.10.2017,

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"

до державного підприємства "Первомайськвугілля"

про стягнення 380 980 496,53 грн

24.10.2017 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з касаційними скаргами № 31330 від 17.10.2017 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 29.08.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 913/1147/16 до суду касаційної інстанції.

Підпунктом 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції з 15.12.2017) встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Однак касаційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не відповідають вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою).

Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) встановлено, зокрема, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу (в редакції чинній з 15.12.2017) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте до касаційних скарг не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі .

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні касаційної скарги на ухвалу господарського суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"( в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги)

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600,00 грн.

У зв'язку із тим, що касаційні скарги на ухвалу Господарського суду Луганської області від 29.08.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2017 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав 24.10.2017, то при подачі цих касаційних скарг останній повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 600,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, касаційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судовим збором не оплачені, натомість ним було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою, розрахунково - касове обслуговування якої здійснюється Державною казаначейською службою України, а законодавством передбачені стислі строки подачі касаційних скарг.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим, в силу вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.

Оскільки вказане клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами, то у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв'язку з несплатою судового збору, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України необхідно усунути недоліки касаційних скарг та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому на час подання касаційної скарги розмірі 1 600,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що Листом Державної казначейської служби України № 16-08/1082-20145 від 01.12.2017 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом:

- Рахунок отримувача: 31213207700007;

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні,

- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Код банку отримувача: 820019;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 .

Враховуючи викладене та приписи підпункту 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції чинній з 15.12.2017), касаційні скарги № 31330 від 17.10.2017 подані без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, які діяли до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, а тому підлягають залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Крім того, суд звертає увагу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що подані ним касаційні скарги № 31330 від 17.10.2017 є однаковими, а тому суд вважає за необхідне роз'яснити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України право на відкликання касаційної скарги, передбачене статтею 298 Господарського процесуального кодексу України з метою уникнення сплати судового збору по кожній з касаційних скарг .

Керуючись статтею 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), статтями 174, 234, 290, 292 та підпунктом 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір"(в редакції від 17.05.2017), суд

1. Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Луганської області від 29.08.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 913/1147/16 залишити без руху.

3. Надати Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз'яснити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарги вважатимуться неподаними та будуть повернуті скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.