320/5800/18 Про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та зобов`язання вчинити певні дії - 09.10.2019 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Марго" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року (суддя: Балаклицький А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року (судді: Собків Я.М., Ісаєнко Ю.А., Ганечко О.М.) у справі №320/5800/18 за позовом Приватного підприємства "Марго" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Марго" (далі - ПП "Марго", позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - Київська міська митниця ДФС, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС, у формі Картки відмови від 16.10.2018 №UA100010/2018/00257 про відмову в прийнятті митної декларації від 12.07.2018 №UA100010/2018/140430;

- зобов`язати Київську міську митницю ДФС вчинити необхідні дії з метою відновлення прав ПП "Марго" та завершити митне оформлення митної декларації від 12.07.2018 №UA100010/2018/140430.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що висновок митного органу про розбіжність між відомостями країни виробництва зазначених у митній декларації (Китай) та у Посвідченні про державну реєстрацію Міністерства екології та природних ресурсів України (Ліхтенштейн), не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки поняття "виробник товару" та "країна виробництва товару" не мають законодавчо закріпленого визначення, а їх використання при митному декларуванні є правом декларанта, а не обов`язком.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Представник Київської міської митниці ДФС в судове засідання не з`явився.

Представники позивача у судовому засідання підтримали вимоги касаційної скарги у повному обсязі. Додатково акцентували увагу суду на тому, що чинне законодавство України з питань митної справи не містить визначень "виробника товару" та "країни виробництва товару". При митному оформленні спірного товару, декларантом було зазначено саме країну походження товару, оскільки місце виробництва препарату може відрізнятись від фактичного місця розташування виробника, що цілком відповідає законодавству Європейського Союзу.

Також, на переконання скаржника, вільне (самостійне, на власний розсуд) трактування цих понять посадовими особами органів доходів і зборів створює штучні перешкоди у веденні зовнішньоекономічної діяльності підприємства, оскільки являє собою дієвий механізм блокування митного оформлення товару декларанта. Крім того, обов`язку зазначити конкретні приписи чинного законодавства, які порушив декларант, митним органом не виконано.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 02.10.2017 між Фірмою DDE FARM AG, Ліхтенштейн - продавець та Приватним підприємством "Марго", Україна - покупець укладено договір №К-1, відповідно до умов якого продавець - виробник товару продав, а покупець купив пестициди, регулятори росту в асортименті, зазначеному у Доповненнях до цього договору. На підставі означеного вище договору продавцем було поставлено на адресу позивача гербіцид "Штефклорам" у кількісті 12480 л на загальну вартість 162 240 доларів США.

Фірмою DDE FARM AG було надано позивачу інвойс від 15.05.2018 № 1802UA120G, у відповідності до якого відправник товару - NANJING RED SUN INTERNATIONAL TRADING CO., LTD для "DDE FARM AG" Grossfeld 8, FL-9492 Eschen, Liechtenstein; покупець - ПП "Марго", Україна, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 158; країна походження товару - Китайська Народна Республіка; одержувач вантажу - ПП "Марго", Україна, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 158; умови поставки - СРТ - Чорноморськ, ІНКОТЕРМС - 2010.

12 липня 2018 року позивачем заявлено до митного оформлення за електронною митною декларацією типу ІМ 40 №UA100010/2018/140430 товар - "гербіцид "Штефклорам" в кількості 12480 л. Призначення - для застосування в сільському господарстві на посівах ріпаку. Виробник: DDE FARM AG. Країна виробництва: СN".

Разом із митною декларацією №UA100010/2018/140430 позивачем було подано до митного органу наступні документи: пакувальний лист від 15.05.2018; інвойс від 15.05.2018 №1802UA120G; коносамент від 28.05.2018 №577635328; автотранспортну накладну від 04.07.2018 №407; декларацію про походження товару від 15.05.2018 №1802UA120G; додаткову угоду №1 від 04.10.2017 до договору №К-1 від 02.10.2017; доповнення №10 від 02.04.2018 до договору №К-1 від 02.10.2017; додаткову угоду №3 від 16.04.2018 до договору №К-1 від 02.10.2017; договір №К-1 від 02.10.2017; договір про надання послуг митного брокера від 23.03.2017 №6; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами від 09.07.2018 №2782432; відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів від 16.01.2013 Серія А №03420; висновок від 03.04.2018 №142005803-0230; лист від 02.04.2018 №04-02-9/2; сертифікат аналізу-відповідності від 15.05.2018; технічний опис від 12.07.2018.

За результатами розгляду вказаних документів Київською міською митницею ДФС оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.10.2018 №UA100010/2018/00257, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів по митній декларації від 12.07.2018 №UA100010/2018/140430.

В оскаржуваній картці зазначено, що подана митна декларація не може бути оформлена, оскільки згідно відомостями Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання на території України, та даними Посвідчення про державну реєстрацію А №03420, (запис у державному реєстрі №68040 від 16.01.2013) виробником препарату зазначено підприємство - ДДЕ Фарм АГ, країна виробництва - Ліхтенштейн. Виробництво зазначених препаратів на інших заводах та інших країнах, заявником не передбачено. У той же час відповідно до відомостей, зазначених у митній декларації (графи 31, 34) та поданих разом з митною декларацією товаросупровідних документів (декларація про походження товару від 15.05.2018 №1802UA120G) країна походження та виробництва товару - Китайська Народна Республіка (СN).

З письмових пояснень відповідача вбачається, що при прийнятті оскаржуваної відмови митним органом також було враховано, що в рамках досудового розслідування №42017111100000202 від 20.07.2017 слідчим СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області було вилучено за юридиною адресою ПП "Марго", зокрема, білі аркуші паперу формату А4 які містять підпис невстановленої особи синього кольору на 16 арк; білі аркуші паперу формату А4 які містять відтиск штампу DDE Farm AG Gaessle 5 FL-9495 Triesen на 28 арк; білі аркуші паперу формату А4, які містять відтиск штампу DDE Farm AG Gaessle 5 FL-9495 Triesen та підпис невстановленої особи синього кольору на 12 арк.; аркуші паперу формату А4, які містять печатку з написом DDE FARM AG Mitteldorf 1 FL 9490 Vaduz 075/233 22 47 та підпис невстановленої особи на 2 арк.

Вважаючи відмову у митному оформленні товару протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про законність прийнятої відповідачем Картки від 16.10.2018 №UA100010/2018/00257 про відмову в прийнятті митної декларації від 12.07.2018 №UA100010/2018/140430 та, відповідно, про відсутність підстав до задоволення позовних вимог.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (4495-17) та інших актів законодавства, прийнятих у відповідності до вимог цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органові доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування товарів здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування країни походження товарів (за наявності) та відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України (частина восьма статті 257 МК України).

Відповідно до статті 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Документами, які підтверджують країну походження товару, є: сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості (частини перша та восьма статті 43 МК України).

Згідно з приписами частинини одинадцятої статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою до відмови у митному оформленні товару за спірною митною декларацією позивача стала наявність розбіжностей, що містяться у відомостях Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання на території України, а також даних Посвідчення про державну реєстрацію А № 03420 з відомостями, зазначеними у митній декларації (графи 31, 34) та поданих разом з митною декларацією товаросупровідних документах.

Так, позивачем за даними митної декларації від 12.07.2018 №UA100010/2018/140430 було заявлено до митного оформлення товар - "гербіцид "Штефклорам" з визначенням коду товару "38089327".

Даний товар надійшов від китайської компанії NANJING RED SUN INTERNATIONAL TRADING CO., LTD. Виробник - "DDE-Farm AG". Країна виробництва та походження - Китай (CN).

В свою чергу, за інформацією, що міститься в посвідченні про державну реєстрацію Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.01.2013 серії А №03420 на "гербіцид "Штефклорам", наданого позивачем до митного оформлення, виробником даного препарату зазначена компанія "DDE Farm AG", країна знаходження виробника - Ліхтенштейн. Виробництво зазначених препаратів на інших заводах та країнах не передбачено.

При цьому позивач не скористався своїм правом, передбаченим частиною восьмою статті 43 МК України, та не надав жодних інших додаткових документів на підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару.

Посилання позивача на лист DDE FARM AG від 10.07.2018, відповідно якого товар виготовлявся на замовлення компанії на потужностях заводу в Китаї, колегія суддів вважає такими, що не спростовують наявності відповідних розбіжностей у товаросупровідних документах, оскільки, згідно листів МЗС України від 06.02.2018 та Посольства України в КНР від 26.01.2018 Департаменту міжнародного співробітництва Інституту з контролю за агрохімічною продукцією Міністерства сільського господарства КНР (ІСАМА), компанія "DDE Farm AG" не зареєстрована як виробник пестицидів та, відповідно, не має зареєстрованих продуктів власного виробництва.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про пестициди та агрохімікати", одним із основних принципів державної політики у сфері діяльності, пов`язаної з пестицидами і агрохімікатами, є державна підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі і застосування.

Приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" встановлено, що забороняються ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації, крім випадків, встановлених цим Законом. Вимоги щодо проведення державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів не поширюються на дослідні партії, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень; виробництво для експорту та виробництво дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань, а також на агрохімікати за переліком згідно з додатком до цього Закону. Обов`язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для цих цілей є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Правові засади державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів в Україні регулюються вищеозначеним Законом та Порядком проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 №295 (295-96-п) (далі - Порядок).

В пункті 20 Порядку визначено, що серед документів, які подаються до Мінприроди для реєстрації препарату, подаються також матеріали (досьє) на діючу речовину і препаративну форму, на підставі яких складається заявка на реєстрацію препарату, що комплектуються за розділами і пунктами заявки.

Відповідно до п. 1.2 заявки на державну реєстрацію препарату, форма якої затверджена Наказом Мінприроди №149 від 25.03.2008, заявник зазначає повне найменування, місцезнаходження, номер телефона виробника.

На підставі заяви та всіх процедур, дотримання яких є необхідним для реєстрації препарату, видається "Посвідчення про державну реєстрацію", зразок якого затверджений Наказом Мінприроди №490 від 08.11.2016.

Так, в Додатку 1 до Наказу Мінприроди №490 від 08.11.2016 вказується, що в Посвідчені має бути вказаний виробник препаративної форми та його місцезнаходження, а також виробник діючої речовини та країна.

Отже, інформація, зазначена в посвідченні про реєстрацію на певний препарат, стосується виключно цього препарату (у т ч щодо конкретного виробника).

Таким чином, пестициди та агрохімікати, що ввозяться на територію України, а також перебувають у вільному обігу на території України, мають відповідати даним, які внесені до посвідчення про державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів, у тому числі щодо виробника та країни виробництва. Ввезення такого ж препарату іншого виробника не звільняє сторону контракту від обов`язку дотримання приписів частини 2 статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати".

Враховуючи вищенаведені положення законодавства колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що при митному оформленні товару - "гербіцид "Штефклорам" позивачем використано посвідчення про державну реєстрацію Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.01.2016 серії А №05211 з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.10.2018 №UA125270/2018/00159 прийнята правомірно, а відтак, правові підстави до визнання її протиправною та скасування, так само як і зобов`язання відповідача завершити митне оформлення митної декларації від 08.10.2018 №UA12570/2018/865443, відсутні.

Доводи касаційної скарги повторюють зміст позицій позивача під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Марго", - без задоволення.