2340/3219/18 Про визнання протиправним та скасування рішення Реєстратора про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень - права власності на нерухомий комплекс, скасування державної реєстрації права власності, що була здійснена на підставі рішення, та зобов`язання вчинити дії - 09.10.2019 Прийняття

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства (далі - ПП) "ПАМІР-А" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (суддя Тимошенко В. П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року (судді Мєзєнцев Є. І., Файдюк В. В., Чаку Є. В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради "ДОБРОБУТ-ГАРАНТ" Бойка Олега Миколайовича (далі - Реєстратор), третя особа - ПП "ПАМІР-А", про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, і

ВСТАНОВИЛА:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстратора, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ПП "ПАМІР-А", про:

визнання протиправним та скасування рішення Реєстратора, індексний номер 42435809 та 42437678 від 06 серпня 2018 року, про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, а саме про реєстрацію за ПП "ПАМІР-А"права власності на комплекс за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасування державної реєстрації права власності (номер запису про право власності 27392275) ПП "ПАМІР-А" на комплекс за адресою: АДРЕСА_1, що була здійснена на підставі рішення Реєстратора, індексний номер 42435809 та 42437678 від 06 серпня 2018 року, про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

Вимоги мотивував тим, що відповідач усупереч вимогам статей 10, 18, 24 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (1127-2015-п) , здійснив реєстрацію права власності на комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 22 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року, адміністративний позов задовольнив повністю.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв не в межах повноважень і не у спосіб, встановлений законом України.

3. Підприємство не примирилося із рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій і 8 травня 2019 року подало касаційну скаргу про їх скасування та закриття провадження у справі. Скарга обґрунтована тим, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням умов цивільно-правового договору, а тому спір не є публічно-правовим, основується на договірних відносинах і має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

4. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "ПАМІР-А" та ухвалою від 21 серпня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

5. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про таке.

Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що ОСОБА_1 є власником комплексу за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1287,6 кв. м, до складу якого входять: цех залізобетонних виробів з прибудовами (літери та номери за планом земельної ділянки: "Ф", "Ф1", "Ф2", "ФЗ", "Ф4", "МЗ") - 1211,1 кв. м, вагова (літери та номери за планом земельної ділянки: "Ч", "Ч1", 15,4 кв. м, навіс (літери та номери за планом земельної ділянки - "X"), підземна галерея (літери та номери за планом земельної ділянки- "XІ"), бомбосховище (літери та номери за планом земельної ділянки - "Ц"), вбиральня (літери та номери за планом земельної ділянки - "Ю"), адмінбудівля (літери та номери за планом земельної ділянки - "ПІ", "І") - 26,6 кв. м, трансформаторна (літери та номери за планом земельної ділянки - "ТІ"), 34,5 кв. м, полігон з пропарювальними камерами № 1 (літери та номери за планом земельної ділянки - 2, 3), похила галерея (літери та номери за планом земельної ділянки - III), вапногасильна (літери та номери за планом земельної ділянки - V), замощення (літери та номери за планом земельної ділянки - 1), огорожа (далі по тексту - комплекс у відповідних відмінках).

29 грудня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Юрата" в особі директора Климюка Ю. І. уклало із ТОВ "Український промисловий банк" кредитний договір № 31/К-05.

На виконання пункту 3.1, 3.2 кредитного договору № 31/К-05 29 грудня 2005 року позивач як майновий поручитель за ТОВ "Юрата" уклав із ТОВ "Український промисловий банк" договір іпотеки № 31/ZKin-05, за яким передав належний йому комплекс в іпотеку з метою забезпечення повернення кредитних ресурсів за вищевказаним кредитним договором, процентів, комісійної винагороди, неустойки, витрат - в утримання, страхування предмета іпотеки (пункт 1.1 договору іпотеки).

02 липня 2010 року ТОВ "Український промисловий банк" та Акціонерне товариство (далі - АТ) "Дельта банк" уклали договір про передачу активів у рахунок погашення заборгованості, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є. та зареєстрований у реєстрі за № 2263, за яким право вимоги за кредитним договором № 31/К-05 від 29 грудня 2005 року перейшло від ТОВ "Український промисловий банк" до АТ "Дельта банк".

05 квітня 2018 року позивач отримав вимогу від ПП "ПАМІР-А", в якій було вказано, що 22 березня 2018 року ПП "ПАМІР-А" на підставі договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22 березня 2018 року набуло права вимоги до нього та висунуло вимогу протягом 30 календарних днів достроково виконати боргові зобов`язання у повному обсязі (на суму 1 507 297 грн), а у разі невиконання вимоги попередило про те, що ПП "ПAMIP-A" в порядку статті 37 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" зверне стягнення на предмет іпотеки.

09 серпня 2018 року на підставі рішення про реєстрацію речових прав та їх обтяжень (індексний номер 42435809 та 42437678 від 6 серпня 2018 року) Реєстратор зареєстрував право власності (номер запису про право власності 27392275) на комплекс за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1287,6 кв. м за ПП "ПАМІРА-А", що зареєстроване за адресою: м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 8 .

Позивач не погодився з цим рішенням і звернувся до суду.

6. Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала позицію у спорі з аналогічними правовідносинами, зокрема, в постанові від 18 червня 2018 року у справі № 924/478/18.

У тій справі, фактичні обставини якої не тотожні, але певним чином чимось схожі до обставин цієї справи [і в тій, і в цій справі спір виник стосовно об`єктів нерухомого майна], Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача особою, за якою зареєстровано право власності на ці об`єкти нерухомого майна. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Велика Палата Верховного Суду також вирішила, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, то такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Отже, спір у такій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

А саме про те, що у спорах про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку незалежно від того, чи порушує позивач питання правомірності укладення цивільно-правових угод, на підставі яких здійснено оспорюваний запис, вирішення такого спору в будь-якому разі вплине на майнові права тієї особи, щодо прав якої здійснено оспорюваний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Такий спір є спором про цивільне право на одну й ту ж земельну ділянку [об`єкт нерухомості].

Водночас, викладений у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від її висновку, викладеного у постановах від 04 квітня 2018 року у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10 квітня 2018 року у справі № 808/8972/15, від 16 травня 2018 року у справі № 826/4460/17, від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16, від 05 червня 2018 року у справі № 804/20728/14, від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, від 13 червня 2018 року у справах № 20/2675/17 та № 803/1125/17. Спори у цих справах також стосувались оскарження рішення державного реєстратора або запису, здійсненого державним реєстратором у відповідному державному реєстрі щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно за особою, яка не була заявником стосовно вчинення відповідних реєстраційних дій.

У всіх наведених вище справах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що розгляд позовних вимог особи (яка не була заявником щодо реєстраційних дій) до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у відповідному державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки державним реєстратором вчинені істотні порушення процедури реєстрації. А тому спірні відносини мають публічно-правовий характер.

З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 04 квітня 2018 року у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10 квітня 2018 року у справі № 808/8972/15, від 16 травня 2018 року у справі № 826/4460/17, від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16, від 05 червня 2018 року у справі № 04/20728/14, від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, від 13 червня 2018 року у справах № 820/2675/17 та № 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

7. Як убачається із судових рішень, спір у справі, що розглядається, стосується права власності на комплекс об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 оскаржив до суду реєстрацію права власності на це майно за ПП "ПAMIP-A", оскільки вважає, що протиправні дії Реєстратора призвели до втрати ним права власності на майно й водночас до протиправного привласнення його (нерухомого майна) на третю особу.

Суд першої інстанції розглядав позов по суті, а суд апеляційної інстанції переглядав рішення суду першої інстанції за правилами адміністративного судочинства, оскільки виходили з того, що оскаржуються протиправні дії суб`єкта власних повноважень.

Втім, зміст та суть заявлених вимог позивача, фактичні обставини справи, судова правозастосовна практика, яка склалася за наслідками розгляду справи за подібних спірних правовідносин, не дають підстав погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що характер та зміст означених спірних правовідносин та суб`єктний склад їхніх учасників вказують на те, що на розгляд цієї справи поширюється юрисдикція цивільних судів.

8. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України (2747-15) ) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі пункту 5 частини першої статті 349 цього Кодексусуд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

За правилами частини першої статті 354 КАСУкраїни суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, ВеликаПалата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ПАМІР-А" задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року скасувати.

Провадження у справі № 2340/3219/18 за позовом ОСОБА_1 до реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради "ДОБРОБУТ-ГАРАНТ" Бойка Олега Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Приватне підприємство "ПАМІР-А", про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності - закрити.