923/9/17 Про стягнення заборгованості за договором на виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин - 25.01.2018 Прийняття

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнум" (далі - ТОВ "Магнум") звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" (далі - ПАТ "АрселорМіттал Берислав") про стягнення заборгованості за договором на виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин від 07.04.2014 № 8 (далі - Договір № 8) у сумі 331 710,85 грн, яка включає в себе 133 793,64 грн - основний борг, 9 391,00 грн - 3 % річних, 104 393,19 грн - інфляційні втрати.

Позов обґрунтовано тим, що на виконанням умов Договору № 8 ТОВ "Магнум" (виконавець) у період з 25.04.2014 по 15.05.2014 виконало комплекс робіт з навантаження в самоскиди та транспортування 6 030 т готової продукції з Південної частини Архангельського кар'єра на залізничну станцію "Блакитна" Одеської залізниці, з подальшим її завантаженням у залізничні вагони, на загальну суму 133 793,64 грн, про що складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.05.2014 № МА-0000009 і рахунок-фактуру від 16.05.2014 № МА-0000012.

Проте, ПАТ "АрселорМіттал Берислав" (замовник) відмовився від підписання акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) і не провів з позивачем розрахунку за виконані роботи без будь-яких зауважень щодо якості цих робіт.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.03.2017 (суддя Гридасов Ю.В.) у задоволенні позову ТОВ "Магнум" відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріально-правові підстави (статті 853, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), якими ТОВ "Магнум" обґрунтовує позовні вимоги, не передбачають виникнення у ПАТ "АрселорМіттал Берислав" як замовника за Договором № 8 зобов'язання щодо оплати фактично виконаних позивачем робіт без узгодження (підписання) відповідного акта здачі-прийняття таких робіт, а положення статті 882 ЦК регулюють відносини будівельного підряду і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Також суд зазначив, що за наявності спору між сторонами щодо обсягу фактично виконаних позивачем робіт, експертиза з приводу цього недоліку на вимогу однієї із сторін не призначалася (частина 4 статті 853 ЦК); позивач як підрядник не скористався своїм правом продати результати роботи (частина 5 статті 853 ЦК); оскільки виконані позивачем роботи не прийняті відповідачем і після спливу строку здачі (виконання) робіт (кінцевий термін виконання робіт за Договором № 8 згідно з п. 2.8 - 30.11.2014), а відповідач фактично розпорядився виготовленою позивачем продукцією, то відповідно до п. 2.8 Договору № 8 та частини 6 статті 853 ЦК право власності на цю продукцію перейшло до відповідача 30.11.2014.

За таких обставин позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом до замовника про стягнення коштів у розмірі вартості виконаних робіт за Договором № 8 за період з 25.04.2014 по 15.05.2014, зокрема у вигляді збитків, зазначивши інші матеріально-правові підстави позову та надавши відповідні докази.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 рішення суду першої інстанції частково скасовано, позов ТОВ "Магнум" задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "АрселорМіттал Берислав" на користь ТОВ "Магнум" 133 793,64 грн основного боргу, 104 393,19 грн інфляційних втрат, 9 391,48 грн - 3 % річних, 3 713,67 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову. У решті позову відмовлено.

Додатковою постановою цього ж суду від 01.06.2017 стягнуто з ПАТ "АрселорМіттал Берислав" на користь ТОВ "Магнум" 4 085,04 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційний суд, приймаючи нове рішення, керувався статтями 509, 625, 626, 837, 853, 882, 901, 903 ЦК, статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК), умовами укладеного між сторонами Договору № 8 та виходив із того, що відмова замовника від підписання акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.05.2014 № МА-0000009, який ним було отримано від виконавця робіт через засоби поштового зв'язку ще 08.08.2014, направлена відповідачем (замовником) на адресу позивача (виконавця) листом № 417 лише 13.12.2014, тобто з порушенням визначеного умовами Договору № 8 триденного строку для перевірки та підписання актів замовником чи надання мотивованої відмови від їх підписання, отже перелічені у цьому акті роботи на суму 133 793,64 грн вважаються прийнятими ПАТ "АрселорМіттал Берислав", а відтак у останнього настав обов'язок їх оплатити.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, апеляційний суд, здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення сум, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат з підстав, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК, за період з 21.08.2014 по 22.12.2016.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у жовтні 2017 ПАТ "АрселорМіттал Берислав" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (статей 174, 179, 193 ГК), статей 11, 526, частини 4 статті 882 ЦК, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") та порушення норм процесуального права (статей 33, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017), просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2017, а рішення Господарського суду Херсонської області від 21.03.2017 залишити в силі.

Свою касаційну скаргу ПАТ "АрселорМіттал Берислав" обґрунтовує неналежною оцінкою судом апеляційної інстанції обставин справи на предмет обґрунтованості заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 8, зокрема:

- ТОВ "Магнум" не надано доказів про направлення ПАТ "АрселорМіттал Берислав" в установленому порядку актів виконаних робіт, які є предметом Договору № 8, а акт звірки № 23, акт здачі-прийняття робіт від 16.05.2014 № МА-0000009 та рахунок-фактура від 16.05.2014 № МА-0000012, на які посилається суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, не містять будь-які посилання на Договір № 8 та визначену у ньому термінологію щодо його предмету, тому відсутні підстави, передбачені ЦК і ГК, для застосування до спірних правовідносин умов цього договору та проведення розрахунків за виконані роботи;

- висновки апеляційного суду про прийняття ПАТ "АрселорМіттал Берислав" виконаних ТОВ "Магнум" робіт на загальну суму 133 793,64 грн, які зроблені з огляду на встановлені судом обставини надіслання відповідачем (замовником) на адресу позивача (виконавця) відмови від підписання акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.05.2014 № МА-0000009 лише у грудні 2014 із значним пропуском триденного строку для його розгляду замовником, є помилковими, оскільки чинним законодавством не передбачено правових наслідків у разі не направлення відмови (або несвоєчасного направлення) від підписання акта та не встановлено принципу мовчазної згоди щодо прийняття виконання у відносинах між замовником і виконавцем при виконанні робіт з добування корисних копалин та їх перевезення;

- акт звірки № 23, акт здачі-прийняття робіт від 16.05.2014 № МА-0000009 та рахунок-фактура від 16.05.2014 № МА-0000012, які апеляційним судом оцінено як належний доказ, не узгоджуються з вимогами законодавства про бухгалтерський облік щодо форми та змісту первинних документів, які фіксують факти здійснення господарської операції.

У відзиві на подану касаційну скаргу ТОВ "Магнум" вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, з наданням належної оцінки всім наданим сторонами доказам та з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення на касаційну скаргу та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 ГК договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відносини сторін щодо виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин урегульовано Договором № 8, який за своєю правовою природою є змішаним договором (про підряд і надання послуг), та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до положень статей 173, 174 ГК та статей 11, 202, 509 ЦК.

За умовами Договору № 8 виконавець (позивач) виконує комплекс робіт (зокрема, добування вапняку, його дроблення та сортування, транспортування на залізничну станцію "Блакитна" Одеської залізниці, з подальшим її завантаженням у залізничні вагони та ін.) (п.п.1.1.1 - 1.1.9), а замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи за актом виконаних робіт і у разі відсутності зауважень до якості виконаних робіт підписати акт протягом трьох робочих днів (п.п. 3.3.3); здача і приймання виконаних робіт здійснюється шляхом надання виконавцем замовнику відповідних актів (п. 5.1, 5.2, 5.3).

Апеляційним судом установлено, що 16.05.2014 комісією у складі уповноважених представників ПАТ "АрселорМіттал Берислав" і ТОВ "Магнум" складено та підписано без зауважень і заперечень акт звірки перевезеної продукції від 16.05.2014 № 23, у якому зазначено, що у період з 25.04.2014 по 15.05.2014 включно ТОВ "Магнум" виконало перевезення 6 030 т готової продукції 3 і 4 шару з Південної частини Архангельського кар'єра на залізничну станцію "Блакитна" для забезпечення завантаження вагонів.

На підставі зазначеного акта позивачем складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.05.2014 № МА-0000009, у якому зазначено обсяг і перелік виконаних робіт (наданих послуг) на суму 133 793,64 грн, а також рахунок-фактуру від 16.05.2014 № МА-0000012 для оплати цієї суми, які було направлено позивачем відповідачу засобами поштового зв'язку 04.08.2014 і отримано відповідачем 08.08.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на те, що акт звірки від 16.05.2014 № 23 щодо обсягу і переліку виконаних позивачем робіт за Договором № 8 підписано уповноваженими представниками відповідача без зауважень і заперечень, тому позивач правомірно послався на нього при складанні спірного акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) та у рахунку-фактурі.

Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За змістом статті 854 ЦК, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договором № 8, укладеним між сторонами, встановлено, що оплата виконаних робіт здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання відповідного акта виконаних робіт, який надається виконавцем замовнику (п. 4.8, 5.1, 5.2, 5.3); замовник розглядає та підписує акти протягом 3 робочих днів; у разі відмови від підписання замовник повинен надати письмову мотивовану відмову від підписання не пізніше 3 календарних днів після спливу терміну, передбаченого цим пунктом на розгляд такого акта (п. 5.4).

Відповідно до вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладено саме на замовника. Аналогічні обов'язки відповідача як замовника щодо вчинення відповідних дій містять і умови Договору № 8 (п.п. 3.3.3, п. 4.8, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4).

Апеляційний суд, встановивши належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо направлення відповідного акта на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 04.08.2014 та отримання його відповідачем 08.08.2014, дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушення відповідачем визначеного умовами Договору № 8 триденного строку для перевірки та підписання актів замовником чи надання мотивованої відмови від їх підписання, є підставою вважати прийнятими ПАТ "АрселорМіттал Берислав" перелічені у цьому акті роботи на суму 133 793,64 грн, а відтак і настання обов'язку у замовника (відповідача) їх оплатити.

Крім наведених вище норм матеріального права, суд апеляційної інстанції при вирішенні спору в цій справі помилково послався на положення статті 882 ЦК, яка не регулює спірні правовідносини, що однак не впливає на правильність висновків апеляційного суду в цілому про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи ПАТ "АрселорМіттал Берислав" про непідтвердження позивачем належними та допустимими доказами факту виконання ним робіт (надання послуг) саме відповідно до умов Договору № 8, зважаючи на відсутність такого посилання у складених 16.05.2014 актах звірки, здачі-прийняття робіт та рахунку-фактурі, а також про невідповідність цих документів вимогам законодавства про бухгалтерський облік щодо форми та змісту первинних документів, є безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції установлено і це підтверджено матеріалами справи, що аналогічні акти виконаних позивачем робіт та здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені за інший період виконання, також не містять посилання на Договір № 8, однак їх вартість була оплачена відповідачем за виставленим рахунком-фактурою. Разом із тим сторонами Договору № 8 не визначалася точна форма актів, а тільки погоджувалося, що розрахунки проводяться на підставі складеного позивачем акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідно до виконаного обсягу робіт.

Крім того, зазначені доводи ПАТ "АрселорМіттал Берислав" спростовуються також тією обставиною, що виконання робіт і надання послуг позивачем відповідачу було передбачено умовами тільки одного укладеного між ними договору - Договору № 8.

У сукупності оцінивши надані сторонами докази, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог про стягнення основної заборгованості за Договором № 8 у сумі 133 793,64 грн, а також про стягнення на підставі статті 625 ЦК за період з 21.08.2014 по 22.12.2016 3 % річних у сумі 9 391,48 грн і 104 393,19 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишенню в силі рішення суду першої інстанції відповідно до вимог статті 312 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15.12.2017, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.