803/1024/17 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язаня Головного управління Держгеокадастру області розглянути заяву - 25.09.2019 Прийняття

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду, прийняту 25 вересня 2017 року у складі судді Денисюка А.П. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 15 січня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого - Шинкар Т.І., суддів Пліша М.А., Ільчишин Н.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, просила визнати незаконними дії відповідача, а саме необґрунтовані пояснення та рекомендації позивачу; визнати незаконною бездіяльність відповідача, що проявилась у ненаданні позивачу дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області згідно поданої заяви від 11 квітня 2017 року; надати позивачу дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області на передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, орієнтоване (бажане) місцезнаходження котрої вказано у викопіюванні з кадастрової карти (плану) виданому Відділом Держгеокадастру у Горохівському районі 15 березня 2017 року № ЗВ-0703319362017.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо рекомендування ОСОБА_1 повторно звернутись із матеріалами про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно, у встановленому законодавством порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 квітня 2017 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із заявою (від 11 квітня 2017 року № Л-1665/0/5-17) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка знаходиться на території Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області за межами населеного пункту, додавши до заяви викопіювання з кадастрової карти (плану) з Інформацією щодо земельної ділянки, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; довідку із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; довідку про неотримання земель для особистого селянського господарства за місцем постійного місця реєстрації та копії паспорта.

Листом від 10 травня 2017 року № Л-1665/0-1136/0/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про те, що в результаті розгляду наданих до заяви графічних матеріалів місця розташування земельної ділянки встановлено, що відповідно до проекту розмежувань земель державної та комунальної власності бажана до відведення земельна ділянка перебуває в користуванні (власності) третіх осіб. Для прийняття Управлінням наказу про надання дозволу на розробку документації із землеустрою рекомендовано надати матеріали, які підтверджують право користування земельною ділянкою.

Вважаючи, що Управління допустило бездіяльність та незаконні дії, що проявилось у ненаданні відповідного дозволу, ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що відповідач під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 квітня 2017 року порушив вимоги частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, чим вчинив протиправні дії щодо рекомендування позивачу повторно звернутись із матеріалами про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, лише після попереднього належного розгляду відповідачем вказаної заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою буде можливим у судовому порядку надати правову оцінку правомірності дій відповідача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови в його наданні.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (z1391-16) (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за № 1391/29521 (z1391-16) .

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

В межах цього адміністративного спору позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, наданий відповідачем лист не може сприйматися судом як належна відмова у наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.

Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України (2768-14) , без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача належним чином розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного владного рішення.

Лише після попереднього належного розгляду відповідачем вказаної заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою буде можливим у судовому порядку надати правову оцінку правомірності дій відповідача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови в його наданні.

Позивач також просить визнати протиправними дії відповідача, а саме необґрунтовані пояснення та рекомендації позивачу.

Суд зауважує, що вказані дії відповідача, разом із бездіяльністю, свідчать про нездійснення належного розгляду заяви позивача. Отже, доречним способом захисту прав позивача є визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Також, відсутні підстави визнавати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо рекомендування ОСОБА_1 повторно звернутись із матеріалами про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як це зробив суд першої інстанції, оскільки це не було причиною нездійснення відповідачем своїх обов`язків з розгляду заяви позивача і не є предметом позовних вимог.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 КАС передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фактично, у цій справі належить задовольнити вимоги позивача щодо визнання бездіяльності протиправною та про зобов`язання вчинити дії, хоч і з застосуванням інших формулювань способів захисту, тому понесені позивачем судові витрати належить відшкодувати у повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій повністю з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 139, 344, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду, прийняту 25 вересня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 15 січня 2018 року у справі № 803/1024/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, яка полягає у нездійсненні належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 квітня 2017 року № Л-1665/0/5-17 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Волинській області у встановленому законодавством порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 квітня 2017 року № Л-1665/0/5-17 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.