813/2238/16 Про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді в управлінні Державної прикордонної служби України та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - 25.09.2019 Прийняття

1. Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив: визнати протиправним і скасувати наказ Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 250аг від 28.04.2016 "Про результати службового розслідування"; визнати протиправним і скасувати підпункт 7.1 пункту 7 наказу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 309-ос від 30.06.2016 "По особовому складу"; поновити ОСОБА_1 на посаді старшини опорного вузла зв`язку військової частини 1468 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України; поновити грошове та матеріальне забезпечення ОСОБА_1, згідно займаної посади та військового звання; стягнути з відповідача грошове забезпечення за посадою, з якої був незаконно звільнений ОСОБА_1, за час вимушеного прогулу - з моменту незаконного звільнення з військової служби до поновлення згідно рішенням суду; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн.; визнати протиправним і скасувати наказ Начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 291-ос від 22.06.2016 "По особовому складу".

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із збігом обставин у нього виявилось бажання вчинити самогубство, після чого 18.04.2016 наніс собі різані рани в ділянці обох передпліч. Однак, усвідомивши малодушність такого вчинку щодо сім`ї, 18.04.2016 звернувся до Львівського клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України, де було проведено ПХО ран та за скеруванням начальника Львівського клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України був скерований для проведення обстеження і лікування до Комунального закладу "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня", де перебував на стаціонарному лікуванні з 18.04.2016 до 21.06.2016 з діагнозом: розлад адаптації, затяжний перебіг з помірно вираженими стійкими депресивними симптомами. Як стало відомо позивачу після виписки з лікувального закладу за фактом неприбуття його на службу 18.04.2016 було проведено службове розслідування, за результатами якого наказом було вирішено притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення "звільнення з військової служби". На підставі вказаного наказу позивача було звільнено з військової служби у запас та виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення. Вказує про протиправність зазначених наказів, а проведення на їх підставі звільнення - незаконним.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 про залишення позовної заяви без розгляду в частині оскарження Наказу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 250аг від 28.04.2016 "Про результати службового розслідування" - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

5. При прийнятті рішень, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки звільнення позивача з військової служби здійснено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. У касаційній скарзі позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

7. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, помилковій оцінці доказів. Вказує про неправомірність застосування до нього дисциплінарного стягнення, як звільнення з військової служби, оскільки єдиною підставою дисциплінарної відповідальності є склад дисциплінарного проступку у діях особи, однак такий відсутній у даній ситуації з огляду на відсутність у діях ОСОБА_1 винного ставлення щодо неприбуття на службу. Зазначає, що неприбуття на службу було зумовлено поважними обставинами - незадовільним станом психічного здоров`я та відсутністю фізичної можливості прибуття на службу чи хоча б повідомлення про обставини таких перешкод.

Позиція інших учасників справи

8. В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Рух касаційної скарги

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

10. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2019 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

11. 18.04.2016 під час перевірки виконання розпорядку дня, особовим складом опорного вузла зв`язку, начальником опорного вузла зв`язку майором ОСОБА_2 встановлено, що старшина опорного вузла зв`язку ОСОБА_1 не прибув на службу, про що ОСОБА_2 встановленим порядком доповів рапортом від 18.04.2016 № 969 своєму безпосередньому начальнику.

12. Підтвердженням відсутності протягом 18.04.2016 ОСОБА_1 на службі є витяг з системи контролю доступу Західного регіонального управління, згідно якого встановлено, що старшина ОСОБА_1 вибув з управління Західного регіонального управління 15.04.2016 о 13 год. 27 хв. та в період по 17 год. 30 хв. 18.04.2016 за місцем проходження військової служби не з`являвся.

13. Згідно наказу Західного регіонального управління від 18.04.2016 № 228-аг проведено службове розслідування по встановленню обставин неприбуття на службу старшиною ОСОБА_1, за результатами якого складено висновок.

14. Згідно висновку службового розслідування, із пояснень чергового лікаря Львівського клінічного госпіталю ДПСУ лейтенанта медичної служби ОСОБА_3 . встановлено, 18.04.2016 близько 20 год. 30 хв., звернувся військовослужбовець військової частини 1468, старшина ОСОБА_1, при його огляді було виявлено "Ріжучі рани обох передпліч", про що було здійснено запис до Журналу № 44 обліку амбулаторних хворих.

15. В подальшому начальником клініки неврології та реабілітації хворих підполковником медичної служби ОСОБА_4, старшину ОСОБА_1 направлено до КЗ "Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні" з діагнозом "Гостра реакція на стрес з суїцидальною спробою".

16. З пояснень старшини ОСОБА_1 встановлено, що він 18.04.2016 не виконав свій службовий обов`язок та не прибув на робоче місце до військової частини 1468, у зв`язку з тим, що проснувся за межами міста Львова в лісосмузі поблизу села Грибовичі, та перебував в стані алкогольного сп`яніння. Виявив порізи на обох руках і розряджений мобільний телефон, через що не зміг нікому зателефонувати. З його пояснень встановлено, що спиртні напої вживав з 16.04.2018 по 18.04.2016 в різних місцях міста Львова, що супроводжувалось азартними іграми з невідомими особами. Під дією сильного алкогольного сп`яніння, як потрапив за межі міста Львова не пам`ятає. В пішому порядку 18.04.2016 приблизно о 20 год. 00 хв. добрався до Львівського клінічного госпіталю. В госпіталі старшині ОСОБА_1 надали першу медичну допомогу. Після спілкування з лікарем невропатологом було прийняте рішення про направлення його одразу на лікування до КЗ "Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні".

17. Вказане підтверджується і поясненнями начальника клініки неврології та реабілітації хворих Клінічного госпіталю Львів Держприкордонслужби України ОСОБА_4, відповідно до якого при огляді позивача 18.04.2016, останній надавав скарги на залежність та потягу до ігор в букмекерських конторах, періодичні запійні стани. Протягом останніх 5-ти років відвідує букмекерські контори, робить ставки в них, неодноразово програвав великі суми грошей, особливо після вживання алкоголю. 16.04.16 знову пішов у букмекерську контору, де вживав алкоголь на протязі двох днів. Внаслідок гри програв близько 30 тис. грн., які позичив. 18.04.16 отямився, та побачив порізи на внутрішніх частинах передпліч.

18. 28.04.2016 відповідачем, наданою йому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України дисциплінарною владою, прийнято наказ за № 250аг "Про результати службового розслідування", яким за невиконання вимог статей 13, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, невиконання службового обов`язку, наказу Західного регіонального управління від 18.12.2015 № 103 "Про організацію служби військ в управлінні Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в 2016 році" в частині порушення розпорядку дня, особисту недисциплінованість, безвідповідальність, старшину ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення відповідно до пункту "и" статті 51 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України "звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю".

19. 22.06.2016 відповідачем прийнято наказ № 291-ос "По особовому складу", яким згідно статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом "е" (через службову невідповідність) пункту 1 частини восьмої статті 26 у запас по західному регіональному управлінню (І категорії) старшину ОСОБА_1 без права носіння військової форми одягу.

20. 30.06.2016 відповідачем прийнято наказ за № 309-ос "По особовому складу", яким згідно Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (2232-12) , Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (1115/2009) виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення по Західному регіональному управлінню (І категорії) старшину ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас через службову невідповідність.

21. Вважаючи звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

22. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Відповідно до статей 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (551-14) (далі - Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

26. Згідно із пунктом 13 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (548-14) (далі - Статут) військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

27. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (пункт 16 Статуту).

28. Пунктом 49 Статуту передбачено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

29. Відповідно до пункту 241 Статуту кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

30. Пунктом 26 Статуту визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

31. Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

32. Частиною першою статті 84 Дисциплінарного статуту передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

33. Згідно із частиною першою статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

34. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць (частина третя статті 85 Дисциплінарного статуту).

35. Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

36. Статтею 87 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

37. Відповідно до підпункту "е" пункту 1 частини восьмої статті 26 "Про військовий обов`язок і військову службу" під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини, через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

38. Отже, прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини.

39. Аналіз наведених вище норм дає також підстави для висновку, що під час вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

40. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами службового розслідування встановлено невиконання позивачем вимог статей 13, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, невиконання службового обов`язку, наказу Західного регіонального управління від 18.12.2015 № 103 "Про організацію служби військ в управлінні Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в 2016 році" в частині порушення розпорядку дня, особисту недисциплінованість, безвідповідальність.

41. Слід зазначити, що вказані висновки службового розслідування підтверджується матеріалами справи (поясненнями позивача, поясненнями начальника клініки неврології та реабілітації хворих Клінічного госпіталю Львів Держприкордонслужби України).

42. Посилання позивача в касаційній скарзі на порушення відповідачем статті 86 Дисциплінарного статуту в частині непроведення розмов командування з ОСОБА_1 судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки проведення бесіди з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення є правом командира.

43. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що застосування до нього дисциплінарного стягнення є неправомірним, оскільки єдиною підставою дисциплінарної відповідальності є склад дисциплінарного проступку у діях особи, однак такий відсутній у вказаній ситуації з огляду на відсутність у діях ОСОБА_1 винного ставлення щодо неприбуття на службу 18.04.2016.

44. Тобто на думку скаржника застосування дисциплінарного стягнення зумовлене лише неприбуттям на службу.

45. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що моральним принципом для всіх військовослужбовців є честь і гідність, вміння достойно пронести своє звання під час служби і поза нею. Незалежно від звання, специфіки роботи чи посади військовий завжди повинен бути прикладом для наслідування, вміщувати в собі такі якості як чесність, тактовність, дисциплінованість, відважність. У своїх діях і помислах керуватися лише благородними, правильними думками, котрі не будуть виходити поза межі законодавства і загальнолюдських норм. В житті і на службі, залежно від потреби, виявляти стійкість, хоробрість, мужність, силу характеру, вольову і фізичні готовність, але ні в якому разі не зловживати цими якостями і службовим становищем, якщо не має потреби.

46. Враховуючи обставини, встановлені висновком службового розслідування, які передували неприбуттю позивача на службу, неприбуття на службу, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем вимог статей 13, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, та правомірним прийняттям відповідачем наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, шляхом звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

48. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

49. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

50. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

51. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.