916/831/17 Про стягнення суми заборгованості за договором поставки продукції - 31.10.2017 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСОПАК" звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ КИПРЕЙ" про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 138 966,15 грн. та судових витрат за подання позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2017 р. (суддя О.Ю. Оборотова), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 р. (судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А., Величко Т.А.) зустрічну позовну заяву ТОВ "АРТ КИПРЕЙ" повернуто останньому без розгляду на підставі п. 4, ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись із ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт Кипрей" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу, постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов направити до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСОПАК" звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ КИПРЕЙ" про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 175 319,48 грн. та судових витрат за подання позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.04.2017 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

01.06.2017 р. до господарського суду Одеської області від ТОВ "ІСОПАК" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 185 932,66 грн.

06.06.2017 р. ТОВ "АРТ КИПРЕЙ" звернулося до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ТОВ "ІСОПАК" про стягнення з ТОВ "ІСОПАК" 138 966, 15 грн. за непоставлену гофропродукцію та стягнення суми судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

Повертаючи зустрічну позовну заяву суди керувались п. 4, ч. 1 ст. 63 ГПК України, а саме не сплата судового збору як за вимогу немайнового характеру.

Вищий господарський суд України, не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх не обґрунтованими належним чином, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 60 ГПК України передбачено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Статтею 63 ГПК України визначено підстави для повернення позовної заяви, зокрема, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Повертаючи без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ "АРТ КИПРЕЙ", господарські суди вказали на недотримання позивачем за зустрічним позовом вищевказаної вимоги процесуального законодавства, ненадання останнім доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а саме несплата 1600 гр. як за вимогу немайнового характеру.

Але, як вбачається з матеріалів справи позивач при поданні зустрічного позову просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 185 932,66 грн. Законом України "Про судовий збір" (3674-17) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становить 1600 гривень (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік").

Таким чином, при поданні зустрічної позовної заяви ТОВ "АРТ КИПРЕЙ" повинен був надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2084,49 грн. як за майнову вимогу, натомість до позову додано квитанцію № 0.0.779596320.1 від 06.06.2017 р. про сплату судового збору у сумі 208,45 грн.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання позову у зв'язку з важким майновим станом сторони.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З наведеного випливає, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору, є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії зустрічної позовної заяви, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору, при зверненні до суду з зустрічним позовом, ТОВ ""АРТ КИПРЕЙ" не заявлялось.

Пунктом 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (va007600-13) встановлено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:

- зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК);

- у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

За таких обставин, зобов'язання здійснення стороною доплати судового збору у встановленому законом розмірі є правом суду, яке може бути реалізовано за наслідками встановлення вказаних недоліків у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги).

Проте, факт недоплати судового збору ТОВ "АРТ КИПРЕЙ" за подання зустрічної позовної заяви правомірно встановлено господарськими судами на стадії розгляду питання щодо наявності підстав для прийняття зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісним позовом.

За п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Оскільки допущене скаржником порушення норм процесуального закону при подачі зустрічного позову тягнуть за собою наслідки, передбачені пунктами 4 статті 63 ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, оскаржену ухвалу та постанову частково не можна визнати законними та обґрунтованими. Але, Вищий господарський суд України залишає їх без змін з інших мотивів.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Кипрей" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 08.06.2017 р. у справі № 916/831/17 залишити без змін.