ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2017 року
Справа № 923/216/17
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Погребняка В.Я.,
суддів:
Білошкап О.В., Панової І.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу
Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"
на рішення
господарського суду Херсонської області від 18.05.2017 року
та постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року
у справі № 923/216/17 господарського суду Херсонської області
за позовом
Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"
до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"
про стягнення 20273,88 грн.,
за участю представників сторін: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - Хмельовська Н.В. дов № 6819 від 30.10.2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "АМПУ" в особі Херсонської філії ДП "АМПУ") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (далі - ДП "ХМТП") про стягнення заборгованості у сумі 20 273 грн. 88 коп. за Договором підряду № 36Р/58-П-ХЕФ-14 від 14.03.2014 року, з яких 10076 грн. 61 коп. основного боргу, 7860 грн.19 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 756 грн. 49 коп. з урахуванням 3% річних, 1580 грн. 59 коп. пені.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.05.2017 року (суддя - Гридасов Ю.В.) позов задоволено. Стягнуто з ДП "ХМТП" на користь ДП "АМПУ" в особі Херсонської філії ДП "АМПУ" 10076 грн. 61 коп. основного боргу, 7860 грн. 19 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 756 грн.49 коп. з урахуванням 3% річних, 1580 грн. 59 коп. пені, 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року у справі № 923/216/17 (головуючий суддя - Ліпчанська Н.В., суддя - Лисенко В.А., суддя - Ярош А.І.) апеляційну скаргу ДП "ХМТП" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Херсонської області від 18.05.2017 року у справі № 923/216/17 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 року та з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року у справі № 923/216/17, ДП "ХМТП" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, розподілити судовий збір.
У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 526, 530, 625, 843 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15)
).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/216/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -Погребняк В.Я., суддя - Поляков Б.М., суддя - Білошкап О.В. (протокол автоматизованого розподілу від 03.10.2017 року в матеріалах справи).
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 10.10.2017 року № 08.03.-04/4843, у зв'язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці, відповідно до п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії у справі № 923/216/17 (розпорядження в матеріалах справи).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/216/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Білошкап О.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.10.2017 року в матеріалах справи).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 року у справі № 923/216/17 прийнято касаційну скаргу ДП "ХМТП" на рішення господарського суду Херсонської області від 18.05.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року у справі № 923/216/17 до провадження. Призначено розгляд касаційної скарги у засіданні колегії суддів Вищого господарського суду України на 31.10.2017 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України у зазначеному вище складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, на виконання вимог Закону України "Про морські порти України" (4709-17)
, розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 року № 133-р "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту" (133-2013-р)
, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 року № 163 (v0163733-13)
"Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України", 13.06.2013 року створено ДП "Адміністрація морських портів України" у зв'язку із реорганізацією ДП "ХМТП".
Відповідно до ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15)
) підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Згідно із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.05.2013 року створено Херсонську філію державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрацію Херсонського морського порту) .
Відповідно до Статуту ДП "АМПУ", затвердженого наказом Міністерством інфраструктури України від 25.03.2016 року № 119 (v0119733-16)
, підприємство має право відповідно до п. п. 6.1.3. Статуту за погодження з Уповноваженим органом управління відповідно до законодавства України створювати, реорганізовувати та ліквідовувати філії (адміністрації морських портів), які не мають статусу юридичної особи, наділяються майном Підприємства, мають окремий баланс та діють на підставі положень, які затверджуються Уповноваженим органом управління; відповідно до абз. 5 п. 7.6. Статуту Голова Підприємства укладає договори, ти видає довіреності (у разі його відсутності - особа, яка його заміщує), відкриває в установах банків поточні та інші рахунки у національній та іноземній валюті.
Згідно із Положенням про Херсонську філію ДП "АМПУ" затвердженого наказом Міністерством інфраструктури України від 18.04.2014 року № 184: п. 3.1.- Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи та здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності; п. 5.2.- Начальник Філії підпорядковується Голові Підприємства та діє на підставі цього Положення, яке затверджується Уповноваженим органом управління, довіреності на право вчинення дій, виданої Головою Підприємства, та розпорядчими документами Підприємства; п. 5.3.- у довіреності визначається обсяг повноважень Начальника Філії при здійсненні від імені Підприємства дій, в тому числі укладанні договорів.
14.03.2014 року ДП "АМПУ" в особі начальника Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Херсонського морського порту) (далі - Підрядник) та Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (далі - Замовник) укладено Договір № 36Р/58-П-ХЕФ-14 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Підрядник зобов'язується впродовж строку дії даного Договору надавати послуги з ремонту підіймально-транспортного устаткування, плавучих засобів, металевих конструкцій Замовника у відповідності до вимог чинного законодавства України (далі - послуги).
Відповідно до умов п.п. 1.2, 1.3 Договору Замовник зобов'язується прийняти надані Підрядником послуги й оплатити їх відповідно до умов даного Договору, а також оплатити вартість використаних матеріалів (запасних частин) Підрядника. Послуги по даному Договору надаються спеціалістами портових майстерень Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту).
Умовами п. 2.1. Договору визначено, що послуги по даному Договору надаються на підставі письмових заявок Замовника.
Відповідно до умов п.п. 3.1.2, 3.1.4, 3.1.5. Договору, Замовник зобов'язується прийняти надані Підрядником послуги по Акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання. При відсутності впродовж 10 (десяти) робочих днів з моменту одержання зазначеного Акту письмової заяви від Замовника про неможливість підписання Акту з зазначенням причини відмови та у разі підписання зазначеного Акту послуги вважаються прийнятими в повному обсязі та без зауважень згідно Акту приймання-передачі робіт (надання послуг), підписаного Підрядником в односторонньому порядку. Замовник зобов'язується сплачувати рахунки Підрядника у повному обсязі в строки, визначені в даному Договорі. Замовник зобов'язується оплачувати вартість використаних матеріалів (запасних частин) Підрядника в строки та в порядку, що передбачені умовами даного Договору.
Згідно із п.п. 3.2.8. Договору, Підрядник має право вимагати від Замовника оплатити вартість фактично наданих послуг згідно Акту приймання-передачі робіт (надання послуг), а також компенсувати вартість матеріалів (запасних частин), замовлених Підрядником для надання послуг, у разі розірвання даного Договору за ініціативою Замовника.
Відповідно до п. 4.3. Договору, оплату наданих послуг по даному Договору Замовник здійснює на підставі рахунку (рахунку-фактури) Підрядника впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі робіт (наданих послуг), який складається згідно фактичних витрат матеріалів та робочої сили.
Судами встановлено, що на виконання п.2.1 Договору № 36Р/58-П-ХЕФ-14 від 14.03.2017 року Замовником направлено письмові заявки Підряднику, щодо проведення ремонту: № 200 від 22.05.2014 року; № 241від 18.06.2014 року; № 242 від 19.06.2014 року; № 245 від 20.06.2014 року; № 248 від 23.06.2014 року; № 249 від 23.06.2014 року; № 250 від 24.06.2014 року; № 252 від 24.06.2014 року.
За результатами виконаних ремонтних робіт за Договором № 36Р/58-П-ХЕФ-14 від 14.03.2017 Замовнику направлено для оплати рахунок на оплату № 4532 від 21.07.2014 на суму 8199,76 грн. та Акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) № 3897 від 21.07.2014 року.
Судами встановлено, що Замовником Акт прийому передачі робіт (наданих послуг) № 3897 від 21.07.2014 року підписано, однак надані Підрядником послуги у сумі 8199,76 грн. не оплачено.
Судами також встановлено, що від Замовника Підряднику надходили заявки щодо проведення ремонту устаткування № 408 від 01.12.2014 року, № 455 від 10.12.2014 року та № 487 від 03.12.2014 року.
За результатами виконання ремонтних робіт за Договором № 36Р/58-П-ХЕФ-14 від 14.03.2017 року Замовнику направлено для оплати рахунок № 8683 від 31.12.2014 року на суму 4638,32 грн. та Акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) № 7506 від 31.12.2014 року.
Судами встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 1306 від 31.03.2015 року Замовником перераховано Підряднику грошові кошти у сумі 65143,34 грн. з призначенням платежу "за ремонтні роботи", однак кошти щодо оплати рахунку № 8683 від 31.12.2014 року надійшли у сумі 2761,47 грн., тобто не в повному обсязі, що підтверджується копією роздруківки з програми 1С (Автоматизована система управління підприємством та бухгалтерського обліку ДП "АМПУ") та пояснень ДП "АМПУ" в особі Херсонської філії ДП "АМПУ".
Також, встановлено, що Акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) від 31.12.2014 року № 7506 на суму 4638,32 грн. Відповідачем підписано, отже, з урахуванням умов укладеного сторонами Договору від 14.03.2014 року, зокрема п.4.3, Замовник повинен здійснити оплату наданих послуг по даному Договору на підставі рахунку Підрядника впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі робіт (наданих послуг).
Як встановлено судами, починаючи з шостого дня після підписання зазначених вище актів приймання-передачі робіт (наданих послуг), ДП "ХМТП" (з урахуванням часткової оплати) прострочено виконання основного грошового зобов'язання на загальну суму 10 076,61 грн.
Також, судами встановлено, що 13.10.2016 року Підрядником направлено Замовнику Претензію вих. № 26-03-26/2/9, яка отримана ДП "ХМТП" 19.10.2016 року.
Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ч. 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Таким чином, за загальним правилом замовник зобов'язаний оплатити роботу замовнику після остаточної її здачі, але за умови, що роботу виконано належним чином і у встановлений строк. Разом з тим, в договорі підряду сторони можуть встановити інший порядок проведення розрахунків, зокрема, попередньо за всю роботу або окремі етапи; за результатом виконання певних етапів чи видів робіт.
Відповідно до ст. ст. 6, 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач, підписавши акти прийому-передачі виконаних робіт від 21.07.2014 року № 3897 і від 31.12.2014 № 7506 та прийнявши тим самим роботи (послуги) із ремонту підіймально-транспортного устаткування, плавучих засобів, металевих конструкцій, не здійснив повної оплати робіт в передбаченому договором підряду. Відповідні докази повної оплати відповідачем таких робіт відсутні в матеріалах справи.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня".
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано".
Як було встановлено місцевим господарським судом та погоджено сторонами в Договорі від 14.03.2014 року у п.п. 5.3, 5.4, за недотримання строків сплати зазначених в пункті 3.1.2 Договору ДП "ХМТП" сплачує ДП "АМПУ" в особі Херсонської філії ДП "АМПУ" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. При цьому, Підрядник, у разі порушення термінів оплати наданих послуг Замовником, має право відповідно до ст. 625 ЦК України стягнути з останнього суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з суми простроченого платежу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Розрахунок заявлених до стягнення з ДП "ХМТП" на користь ДП "АМПУ" в особі Херсонської філії ДП "АМПУ" пені, інфляційних втрат та 3 % річних місцевим господарським судом перевірено та встановлено правильність визначення позивачем періодів нарахування річних, інфляційних втрат та пені. Апеляційним господарським судом здійснено перерахунок та визнано розрахунок позивача арифметично вірним.
Встановивши факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо повної оплати підрядних робіт за Договір № 36Р/58-П-ХЕФ-14 від 14.03.2014 року, відсутність доказів такої оплати, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань, а також, інфляційних втрат, пені та 3 % річних.
Відповідно до ч. 2 ст. - 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно з нормами ч. 2 ст. - 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Відповідно до ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України оскаржувані судові акти ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями - 111-7, - 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 18.05.2017 та Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року у справі № 923/216/17 залишити без змін.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя:
|
Погребняк В.Я.
Білошкап О.В.
Панова І.Ю.
|