922/4692/16 Про стягнення суми заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом - 31.10.2017 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-ПР-10604 від 20.12.2012 р. у розмірі 45 637,01 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2017 р. у справі № 922/4692/16 (суддя Добреля Н.С.), яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 р. (судді: Камишева Л.М., Лакіза В.В., Плахова О.В.) у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою та рішенням судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову, рішення господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.12.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (постачальник) та Фізичною особою ОСОБА_4 (споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-ПР-10604 (далі - договір), відповідно до якого постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору, договірні обсяги постачання природного газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених в додатку 1 до договору.

послуг з постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України 27.12.2005 N 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 р. за N 67/11941 (z0067-06) , а також згідно з Технічною угодою та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його розподілу.

Пунктами 3.4, 3.5 договору передбачено, що постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, у тому числі за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, газопроводи та газоспоживне обладнання, які розташовані на території об'єктів споживача, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології. Порядок та строки перевірки передбачені Технічною угодою. Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників постачальника до вузлів обліку, відключаючих пристроїв, газопроводів та газоспоживного обладнання, що розташовані на території споживача. На підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку сторонами складаються щомісяця акти приймання-передачі газу.

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансованими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2. Авансовані платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим (п. п. 4.5, 4.5.2, 4.6, 4.6.1, 4.6.3 договору).

Відповідно до п. п. 10.1, 10.1.1 договору, цей договір набуває чинності з дати підписання та, відповідно до ч. 3 статті 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2013 року та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Крім того, за твердженням позивача, 27.01.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (сторона-1) та Фізичною особою ОСОБА_4 (сторона-2) укладено технічну угоду про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільчими мережами № 10604, відповідно до якої сторона-1 зобов'язується здійснювати транспортування природного газу газорозподільними мережами до місця передачі стороні-2 на вході у газову мережу сторони-2, а сторона-2 зобов'язується прийняти природний газ та виконувати інші обов'язки, передбачені цією технічною угодою (п.1.1 технічної угоди).

Згідно з п. 2.1. технічної угоди, транспортування газу здійснюється згідно планових обсягів договору на постачання природного газу.

Згідно з п. 3.3.2. технічної угоди, відповідальність за належний та технічний (справний) стан комерційних вузлів газу, за своєчасну перевірку ЗВТ, а також за цілісність встановлених пломб несуть власники цих комерційних вузлів обліку газу згідно з чинним законодавством.

Як зазначає позивач, 14.12.2016 р. ПАТ "Харківгаз" направлено на адресу відповідача лист за № 03/12/2941 із двома примірниками акту приймання-передачі газу за лютий, березень 2015 року, які були підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Враховуючи, що відповідач вказані акти приймання-передачі газу не підписав та не надав обґрунтованої письмової відмови від їх підписання, вважає, що акти приймання-передачі газу за лютий, березень 2015 року вважаються підписаними відповідачем.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди виходили з положення Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України 27.12.2005 N 618 (z0067-06) , та з того, що позивачем не надано доказів наявності ознак втручання споживача в роботу газового лічильника, інших доказів заниження показань лічильника, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для визначення обсягу спожитого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання об'ємів газу.

Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками суддів попередніх інстанцій та вважає їх передчасним, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання газу, а 27.01.2014 р. укладена технічна угода.

Згідно з п.5.7 Правил обліку N 618 від 27.12.2005 р. (z0067-06) засоби вимірювальної техніки мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

Відповідно до п. 5.9 Правил обліку N 618 від 27.12.2005 р. (z0067-06) власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки. У разі виявлення на комерційних вузлах обліку газу несправності ЗВТ, витоків газу з імпульсних ліній диференційних манометрів, манометрів, пошкодження пломб або захисних елементів та інше власник комерційного вузла обліку газу має терміново проінформувати про це іншу сторону договору і, за необхідності, вжити заходів для забезпечення функціонування комерційного вузла обліку газу в робочому стані.

Отже суди не звернули уваги на те, що власник комерційного вузла (відповідач) є відповідальною особою за технічний стан комерційного вузла обліку газу.

Судами також не встановлено, чи було взагалі та в якому обсязі за відповідний період спожито відповідачем природний газ.

Крім того, відповідно до п. 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618 (z0067-06) , та п. 3.12.2 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181 (z1715-12) , є господарсько-правовою санкцією для споживачів природного газу, що порушують правила його споживання та не вживають достатніх та необхідних заходів для забезпечення достовірності обліку природного газу.

Перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Отже, суди також не звернули уваги, що у відповідному пункті (5.13 Правил) міститься вичерпний перелік підстав проведення перерахунків об'ємів протранспортованого газу, у тому числі непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12 (v0006600-12) ).

Таким чином, оскільки суди не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають частковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.