Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач),

Грек Б.М., Студенець В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року у справі № 917/178/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро" до Виконавчого комітету Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК", про визнання незаконним та скасування свідоцтва,

У лютому 2017 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.09.2009 року, видане Виконавчим комітетом Остапівської сільської ради щодо права власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" на зерносховище № 1, розташоване в селі Остапівка Лубенського району по вул. Гагаріна, 17 "Г".

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником об'єкту нерухомого майна - зерносховища № 1, дізнався про те, що спірне майно зареєстровано за іншою особою на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видавалося згідно з рішенням виконавчого комітету Остапівської сільської ради від 27.03.2007 року, яке було скасовано рішенням Остапівської сільської ради від 24.01.2012 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.04.2017 року (суддя Семчук О.С.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року (судді: Крестьянінов О.О., Пуль О.А., Шевель О. В.) рішення суду першої інстанції залишене без змін.

У касаційній скарзі позивач вважають, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, позов задовольнити.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача та третьої особи до суду не надходив.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2007 року виконавчий комітет Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області прийняв рішення № 11, яким вирішив оформити право власності СТОВ "НИВА" з видачею свідоцтва про право на власність на нерухоме майно, розташоване в селі Остапівка Лубенського району Полтавської області, а саме: зерносховище № 1, розташоване по вул. Гагаріна, 17 "Г". Цим же рішенням рекомендовано Лубенському бюро технічної інвентаризації підготувати документи для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Лубенською міжрайонною прокуратурою, в порядку здійснення правозахисної діяльності, проведено перевірку щодо додержання вимог законодавства про приватизацію в діяльності Остапівської сільської ради Лубенського району. 11.01.2012 року Лубенським міжрайонним прокурором був винесений протест № 107-128 вих-12, з вимогою скасувати рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради №11 "Про встановлення права власності на нерухоме майно" від 27.03.2007 року.

За результатами розгляду протесту прокурора, рішенням шістнадцятої (позачергової) сесії шостого скликання Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 24.01.2012 року було скасовано рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради № 11 "Про встановлення права власності на нерухоме майно" від 27.03.2007 року. Скасованим рішенням засвідчувалося право власності СТОВ "НИВА" на нерухоме майно, а саме: зерносховище № 1, розташоване в селі Остапівка Лубенського району по вул. Гагаріна, 17 "Г".

Отже, оскільки рішенням Остапівської сільської ради від 24.01.2012 року було скасовано рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради від 27.03.2007 року, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.09.2009 року щодо права власності СТОВ "НИВА" на зерносховище № 1, розташоване в селі Остапівка Лубенського району по вул. Гагаріна, 17 "Г".

Позивач звертаючись з позовною заявою зазначає, що він є власником нерухомого майна - зерносховище № 1, що розташоване за адресою: с. Остапівка, Лубенського району по вул. Гагаріна, 17 "Г". На підтвердження вказаного позивачем надано копію витягу № 21840211 від 11.02.2009 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, згідно з яким за позивачем було зареєстровано право власності на вищевказане майно на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 22.01.2009 року у справі № 43/94. Також, в обґрунтування своєї позиції позивачем надано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 69696068 від 04.10.2016 року.

Проте, з Інформаційних довідок що були отримані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у грудні 2015 року позивач дізнався, що цей об'єкт переписаний на інших осіб. При цьому відчужувачем вказаний не він, а інша юридична особа (СТОВ "Нива"). Ця юридична особа припинила свою діяльність і запис про неї вилучений із Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як стверджує позивач, у вересні 2016 року він отримав Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що СТОВ "Нива" двічі реєструвало своє право власності на нерухомість, а саме: у 2007 році та у 2009 році. Підставою виникнення права власності зазначалися Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, кожне з яких видавалося згідно з рішенням виконавчого комітету Остапівської сільської ради від 27.03.2007 року.

На думку позивача, свідоцтво про право власності на нерухоме майно: зерносховище № 1, розташоване за адресою: с. Остапівка, Лубенського району по вул. Гагаріна, 17г, що було видане Виконавчим комітетом Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області 08.09.2009 року суперечить актам цивільного законодавства і порушує його права власності.

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.09.2009 року, а саме: зерносховище № 1, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Остапівка, вул. Гагаріна, 17г, власником якого є СТОВ "Нива" на підставі рішення від 27.03.2007 року.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СТОВ "Нива" (код 30380232) припинено 04.01.2012 року.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.04.2017 року №84221346 право власності на спірне нерухоме майно 06.07.2016 року зареєстровано за ТОВ "Гранум-Трейд АПК".

Відповідачем до суду подано заяву про застосування строків позовної давності.

Предметом даного судового розгляду є вимоги особи, яка вважає себе власником спірного нерухомого майна, до органу місцевого самоврядування про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з скасуванням рішення органу місцевого самоврядування, яке було підставою для видачі свідоцтва і внесення реєстраційного запису.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив з того, що позивач не є власником спірного нерухомого майна та ним не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, яким чином наявність вказаного свідоцтва на це майно порушує його права та законні інтереси.

Так, рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 22.01.2009 року у справі № 43/94 визнано за позивачем право власності, зокрема, на нерухоме майно зерносховище № 1, що розташоване за адресою: Полтавська обл., Лубенський район, с. Остапівка, вул. Гагаріна, 17г.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.01.2009 року у справі № 6-66/09 видано виконавчий документ про зобов'язання КП "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на вищевказане нерухоме майно за позивачем.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02.09.2009 року у справі № 22ц-2242/2009 скасовано ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 30.01.2009 року та відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Порцелак-Агро" про видачу виконавчого документу за рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 22.01.2009 року у справі № 43/94.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 19.01.2010 року у справі № 6-3/10 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.04.2010 року) скасовано рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 22.01.2009 року у справі № 43/94 про визнання договору про взаєморозрахунки дійсним та визнання права власності за ТОВ "Порцелак-Агро" на нерухоме майно, зокрема, зерносховище № 1, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Лубенський район, с. Остапівка, вул. Гагаріна, 17г. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 23.06.2010 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19.01.2010 року залишено без змін.

До того ж, рішенням господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 9/97 за позовом СТОВ "Нива" до Остапівської сільської ради Лубенського району про визнання недійсним рішення позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення дев'ятої сесії п'ятого скликання Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 19.04.2007 року "Про відміну рішень виконавчого комітету від 27.03.2007 року".

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов СТОВ "Нива" до Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області задоволено повністю, визнано недійсним рішення дев'ятої сесії п'ятого скликання Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 19.04.2007 року "Про відміну рішень виконавчого комітету від 27.03.2007 року". Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2010 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року у справі № 9/97 залишено без змін.

Рішенням сьомої сесії сьомого скликання Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 18.05.2016 року скасовано рішення шістнадцятої (позачергової) сесії шостого скликання від 24.01.2012 року щодо скасування рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради № 11 "Про встановлення права власності на нерухоме майно" від 27.03.2007 року на підставі рішень господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року, постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року, постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2010 року.

Отже, на думку судів попередніх інстанцій, станом на час розгляду справи відсутні докази того, що рішення виконавчого комітету Остапівської сільської ради № 11 "Про встановлення права власності на нерухоме майно" від 27.03.2007 року є не чинним, а тому позивачем не доведено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.09.2009 року на спірний об'єкт нерухомого майна суперечить актам цивільного законодавства або порушує його права та законні інтереси.

А враховуючи, що судом не встановлено порушень прав або охоронюваних законом інтересів позивача та відмовлено в позові за його необґрунтованості, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Проте, суд касаційної інстанції висновки обох судових інстанцій вважає передчасними з наступних підстав.

Господарські суди вирішуючи питання про підвідомчість справ повинні враховувати вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" де визначено, що місцевим господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги ст.ст. 1, - 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

- захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

- інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.09.2009 року, видане Виконавчим комітетом Остапівської сільської ради щодо права власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" на зерносховище № 1, розташоване в селі Остапівка Лубенського району по вул. Гагаріна, 17 "Г".

Підставою позову є те, що спірне свідоцтво про право власності видавалося згідно з рішенням виконавчого комітету Остапівської сільської ради від 27.03.2007 року, яке було скасовано рішенням Остапівської сільської ради від 24.01.2012 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Отже, видача виконавчим комітетом свідоцтв про право власності на нерухоме майно є лише підтвердженням державної реєстрації цієї дії, а підставою для її вчинення є документи за переліком, встановленим Тимчасовим положенням про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02) , тобто оформлення свідоцтва на право власності є наслідком подання для реєстрації такого права певного переліку правовстановлюючих документів. Оскільки свідоцтво на право власності лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки воно не є актом в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, який може бути оскаржено до господарського суду.

Свідоцтво про право власності є різновидом правовстановлюючого документа, однак не відноситься до первинних документів, на підставі яких може виникнути право власності.

Проте, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволені позову, достеменно не з'ясували змісту позовних вимог, чи це вимоги особи до суб'єкта владних повноважень про скасування виданого ним правовстановлюючого документа, чи це вимоги особи, яка вважає себе власником, про захист права власності на об'єкт нерухомого майна шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення його права з боку іншої особи, на ім'я якої видано спірний правовстановлюючий документ.

До того ж, судам обох інстанцій слід було мати на увазі, що уповноважений орган, який здійснює оформлення права власності та видає свідоцтво про право власності, не перебуває з позивачем у правовідносинах з права власності на майно щодо якого заявлені позовні вимоги особою, яка вважає себе власником цього майна, а тому такий орган не є суб'єктом спору про право власності на таке майно.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, який посвідчував право власності СТОВ "Нива" на нерухоме майно, а саме: зерносховище № 1, розташоване в селі Остапівка Лубенського району по вул. Гагаріна, 17 "Г", однак ця юридична особа припинила свою діяльність і запис про неї вилучений із Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Встановивши, що поданий позов безпосередньо стосується суб'єктивного цивільного права та охоронюваних законом інтересів СТОВ "Нива", суди не з'ясували питання про те, ким має виступати така особа у спірних правовідносинах з урахуванням предмету спору та не встановили її процесуального становища відповідно до ст.ст. 21, 22 ГПК України.

Тобто, судам попередніх інстанцій необхідно було з'ясувати правові підстави та зміст даного позову і процесуальне становище СТОВ "Нива" у даній справі та в залежності від встановленого визначити, чи підвідомчий такий спір господарським судам та чи може бути прийнято рішення щодо цивільних прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка припинила свою діяльність.

Однак, вказаних обставин попередні судові інстанції відповідно до вимог ст. 43 ГПК України не з'ясували та належної правової оцінки їм не надали.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року та рішення господарського суду Полтавської області від 19.04.2017 року скасувати, і справу № 917/178/17 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.