Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

суддів: Катеринчук Л.Й., Удовиченка О.С.,

за участю представників:

КП Кам`янської міської ради "Тепломережі" - Сорокіної А.В. (угода про надання правової допомоги від 07.09.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу комунального підприємства Кам`янської міської ради

"Тепломережі"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 26.06.2017

у справі № 904/12425/16 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом комунального підприємства Кам`янської міської ради

"Тепломережі"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН"

про стягнення коштів,

У грудні 2016 року позивач - Комунальне підприємство (КП) Кам`янської міської ради "Тепломережі" звернувся до господарського суду із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ПАН" про стягнення заборгованості за поставку теплової енергії у розмірі 20952,48 грн., на які нараховані пені - 4292,11 грн., 3% річних - 785,55 грн. інфляційні втрати - 5419,15 грн., всього 61449,29 грн.

Вказує, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2016, визнано укладеним договір на відпуск теплової енергії № 432т/14 від 01.10.2014, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався прийняти і оплатити теплову енергію на умовах, передбачених цим договором.

КП Кам`янської міської ради "Тепломережі" виконало свої зобов'язання за договором № 432т/14, однак відповідач ухиляється від виконання зобов'язань щодо оплати за отриману теплову енергію.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Пан" на користь КП Кам'янської міської ради "Тепломережі" заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі 20952,47 грн., пеню у розмірі 388,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 1088,82грн., 3% річних у розмірі 408,67 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 000,70 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що правовідносини між сторонами врегульовано договором на відпуск теплової енергії № 432т/14 від 01.10.2014 року, який укладено на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015.

Позивач довів факт порушення відповідачем п.3.2 договору в частині оплати спожитої теплової енергії та наявність заборгованості за період з жовтня 2014 року по березень 2016 року в розмірі 20 952,48 грн.

Стягуючи пеню, суд послався на погодження її розміру в пункті 5.2 договору і обґрунтованість проведеного позивачем розрахунку.

Правовою підставою стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд вказав положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 (колегія суддів у складі: Т.А. Верхогляд, А.Є. Чередко, Ю.Б.Парусніков) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 скасовано. В позові відмовлено. Стягнуто з КП Кам'янської міської ради "Тепломережі" на користь ТОВ "Пан" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 515,80 грн., адвокатські послуги в розмірі 3000,00 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк дії договору почався з 06.06.2016 року - дати набрання законної сили рішення 23.07.2015 у справі № 904/4655/15 про визнання укладеним договору на відпуск теплової енергії № 432т/14 від 01.10.2014. В той час як правовідносини сторін за спірний період знаходяться поза межами договору, на який посилався позивач.

В касаційній скарзі КП Кам'янської міської ради "Тепломережі" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 залишити в силі.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 у справі № 904/4655/15 визнано укладеним договір на відпуск теплової енергії № 432т/14 від 01.10.2014 року між КП Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" та ТОВ "Пан" на умовах, запропонованих Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі № 904/4655/15 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі № 904/4655/15 скасовано, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 - залишено в силі.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Стаття 631 Цивільного кодексу України передбачає, що надання будь-якій угоді зворотної дії може мати місце лише за згодою сторін.

Звернувшись з позовною заявою КП Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" просить суд відповідно до умов укладеного договору стягнути з ТОВ "Пан" заборгованість за спожиту теплову енергію за період жовтня 2014 року по березень 2016 року, пеню згідно п.5.2 договору та передбачені ст. 625 ЦК України інфляційні та 3% річних.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що правовідносини між сторонами врегульовано договором на відпуск теплової енергії № 432т/14 від 01.10.2014 року, який укладено на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 року у справі № 904/4655/15. Позивачем доведено факт порушення відповідачем п.3.2 договору в частині оплати спожитої теплової енергії, наявність заборгованості за період з жовтня 2014 року по березень 2016 року в розмірі 20 952,48 грн.

При цьому, посилаючись на положення ст. 35 ГПК України, вказав, що у постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2016 року вказано, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 року визнано укладеним договір на відпуск теплової енергії № 432т/14 від 01.10.2014 року між КП Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" та ТОВ "Пан" з дня його підписання, а саме з 01.10.2014 року; орендоване відповідачем приміщення загальною опалювальною площею 61,1 кв.м (вул. Сачка, буд. 24) підключено до центральних мереж опалення міста, що підтверджує Акт огляду від 22.07.2014 року; визнано доведеним факт систематичної подачі тепла в приміщення, орендоване відповідачем. Крім того, відповідач був обізнаний про наявність у нього, як споживача відповідних послуг, обов'язку укласти договір про їх надання, однак, жодних дій щодо цього не вчинив.

Апеляційний господарський суд, відповідно до вимог ст.ст. 99- 101 ГПК України належним чином дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст постанови Вищого господарського суду України від 06.06.2016, якою рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 у справі № 904/4655/15 залишене в силі, встановив, що у вказаній постанові не міститься висновку про укладеність договору саме з 01.10.2014 року. У вступній частині вказаної постанови Вищий господарський суд України процитував зміст рішення господарського суду, законність якого переглядалась в касаційному порядку.

Відтак, строк дії договору почався з 06.06.2016 року - дати набрання законної сили рішення 23.07.2015 у справі № 904/4655/15 про визнання укладеним договору на відпуск теплової енергії № 432т/14 від 01.10.2014.

Отже, правовідносини сторін за спірний період (з жовтня 2014 року по березень 2016 року) знаходяться поза межами договору, на який посилався позивач.

Встановивши, що заявлені позовні вимоги не підтверджуються наданими суду доказами щодо наявності договірних відносин між сторонами за спірний період, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

При цьому, вірно зазначив, що право позивача на стягнення вартості спожитої відповідачем теплової енергії може бути реалізовано шляхом звернення до суду з інших підстав, оскільки факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг з теплопостачання з огляду на положення ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" та п.5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відтак, твердження, зазначені в касаційній скарзі, про помилковість висновків апеляційного господарського суду, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні. Крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що відповідно ст. - 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст.ст. - 111-5, - 111-7 ГПК України, вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 26.06.2017 ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями - 111-7, - 111-9 , - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 по справі № 904/12425/16 залишити без змін.