916/3545/15 Про припинення процедури розпорядження майном боржника та введення процедури санації боржника строком на 6 місяців у справі про банкрутство - 04.10.2017 Прийняття

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2015 порушено провадження у справі № 915/3545/15 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Реом" (далі -ПАТ "Реом", боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI (4212-17) , далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою попереднього засідання від 20.10.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено грошові вимоги двох кредиторів: Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на суму 466 223, 56 грн. четверта черга, 2 756 грн. перша черга та гр. ОСОБА_7 на суму 67 600 грн. четверта черга, 2 436 грн. перша черга (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 21.10.2015).

Постановою від 10.11.2015 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 вказану постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном.

У березні 2017 року розпорядник майна арбітражний керуючий Слободян В.М. звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про відкриття щодо боржника процедури санації строком на 6 місяців на підставі рішення комітету кредиторів від 20.03.2017.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2017 (суддя Грабован Л.І.) припинено процедуру розпорядження майном, введено процедуру санації боржника строком на 6 місяців, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Слободяна В.М. та інше. Суд першої інстанції виходив з наявності відповідного клопотання комітету кредиторів, дослідивши при цьому звіт розпорядника майна та фінансовий стан боржника.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 (судді: Філінюк І.Г. - головуючий, Лавриненко Л.В., Лашин В.В.) вказану ухвалу від 24.03.2017 скасовано, матеріали справи № 916/3545/15 направлено до господарського суду Одеської області на стадію розпорядження майном. Постанова мотивована тим, що рішення про введення процедури санації належить до компетенції зборів кредиторів, а не комітету кредиторів. Проте відповідне рішення зборами кредиторів боржника не приймалося.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду арбітражний керуючий Слободян В.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу від 24.03.2017 залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 26, 27 Закону про банкрутство. Скаржник зазначає про дотримання встановленого чинним законодавством порядку введення процедури санації боржника, оскільки до складу комітету кредиторів, який прийняв рішення про санацію, входять всі визнані конкурсні кредитори боржника.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону про банкрутство господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. Також частина 8 статті 26 Закону про банкрутство відносить до компетенції комітету кредиторів прийняття рішення про звернення до суду з клопотанням про відкриття процедури санації.

У той же час частина 2 статті 27 Закону про банкрутство визначає обов'язок зборів кредиторів до закінчення процедури розпорядження майном боржника прийняти рішення про подання до господарського суду клопотання про введення процедури санації.

При цьому за приписами частини 3 статті 27 Закону про банкрутство у підсумковому засіданні господарський суд приймає ухвалу про введення процедури санації на підставі рішення зборів кредиторів.

Отже, системний аналіз статей 26, 27, 28 Закону про банкрутство свідчить, що правом пропонувати суду процедуру санації боржника наділені загальні збори кредиторів. Що стосується комітету кредиторів, то за ним таке право зберігається тільки у разі делегування відповідних повноважень зборами кредиторів.

Як встановлено судом, до реєстру вимог кредиторів боржника включено вимоги лише двох кредиторів - Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси та гр. ОСОБА_7

30.10.2015 на виконання вимог ст. 26 Закону про банкрутство загальними зборами кредиторів обрано комітет кредиторів у складі Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси та гр. ОСОБА_7 (правонаступник - ФОП ОСОБА_8.).

Отже, всі конкурсні кредитори з правом вирішального голосу на зборах увійшли до складу комітету кредиторів, тобто у даному випадку склад зборів та комітету кредиторів є ідентичним.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про введення санації, суд апеляційної інстанції послався на положення ст. 26 Закону про банкрутство та вказав на не повідомлення про дату і час проведення зборів кредиторів осіб із правом дорадчого голосу, зокрема, представника працівників боржника, уповноваженої особи засновників (учасників) боржника. Вказане, на думку суду, є порушенням порядку введення процедури санації.

Проте такі висновки суду є передчасними з огляду на таке.

Як вбачається, на виконання вимог ст. 26 Закону про банкрутство розпорядником майна 07.02.2017 скликано збори кредиторів, до порядку денного яких було включено питання у тому числі про перехід до процедури санації. На вказані збори було запрошено і представників працівників боржника та його засновників. Проте вказані особи на засідання зборів кредиторів 07.02.2017 не з'явилися, що підтверджується відповідним протоколом (а.с. 80-99, том 8).

У подальшому 20.03.2017 комітетом кредиторів прийнято рішення про введення щодо боржника процедури санації та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Слободяна В.М., яким і керувався суд першої інстанції.

При цьому колегія суддів зазначає, що прийняття рішення про введення санації комітетом кредиторів не порушує прав кредиторів боржника, які є членами зборів кредиторів, оскільки у даному випадку вони є одними і тими ж самими особами. Введення такої процедури не порушує і прав боржника, оскільки саме в санації відбувається відновлення його платоспроможності, а отже збереження господарюючого суб'єкта, тому її введення щодо боржника є пріоритетним у провадженні у справі банкрутства.

Більше того, частиною 5 статті 27 Закону про банкрутство передбачено можливість введення процедури санації судом самостійно, не залежно від волі кредиторів.

Що стосується учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу, то прийняття рішення кредиторами без їх участі не свідчить про порушення порядку введення санації боржника. Відповідно до норм Закону про банкрутство право прийняття рішення про долю боржника в процедурі банкрутства належить виключно конкурсним кредиторам боржника, які і мають вирішальний голос на зборах (комітеті) кредиторів. Метою ж запрошення осіб з правом дорадчого голосу на збори кредиторів є лише їх інформування про хід процедури банкрутства. У свою чергу обов'язок інформування кредиторів та запрошених осіб про фінансове становище боржника, можливість відновлення його платоспроможності та інші обставини процедури банкрутства покладено на розпорядника майна (ст. 22 Закону про банкрутство).

Більше того, процедура розпорядження майном ПАТ "Реом" замість максимально встановленого статтею 22 Закону про банкрутство строку триває вже більше двох років, що свідчить про затягування розгляду справи про банкрутство, у тому числі з боку керівництва боржника, що завдає шкоди кредиторам боржника, у тому числі внаслідок дії введеного у справі про банкрутство мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права, а законна та обґрунтована ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 22, 26- 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VІ (4212-17) ), ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд