Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Владимиренко С.В. - головуючого,

Демидової А.М.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Укртехбезпека"

на постанову Одеського апеляційного господарського

суду від 19.07.2017 року

у справі № 916/2835/15

господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Укртехбезпека"

до Приватного акціонерного товариства

"Одеський завод шампанських вин"

про стягнення 117 359,83 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явились;

відповідача - не з'явились

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" про стягнення 117359,83 грн. заборгованості за договором підряду.

Справа слухалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2017 р. у справі № 916/2835/15 (суддя Гуляк Г.І.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" у задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2017 р. у справі № 916/2835/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Разом з тим, під час слухання справи у апеляційному господарського суді, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека", керуючись вимогами ст. 100 Господарського процесуального кодексу України відмовилось від своєї апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2017 р. у справі № 916/2835/15 (а.с.108, т.3). Зазначене клопотання позивача було задоволено судом апеляційної інстанції та відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 р. прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" від його апеляційної скарги та припинено апеляційне провадження у справі № 916/2835/15, а справу повернуто до господарського суду Одеської області.

22.05.2017 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" та Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" про затвердження мирової угоди про врегулювання спору у справі № 916/2835/15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2017 р. у справі № 916/2835/15 спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" та Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" про затвердження мирової угоди у справі прийнято до провадження та призначено її розгляд у засіданні суду на 13.06.2017 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2017 р. (суддя Цісельський О.В.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" та Приватному акціонерному товариству "Одеський завод шампанських вин" у затвердженні мирової угоди у справі в порядку ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017р. (колегією суддів у складі головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів: Лашина В.В., Філінюка І.Г.) ухвалу господарського суду Одеської області від 13.06.2017р. у справі № 916/2835/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 р. у справі № 916/2835/15 скасувати повністю та прийняти у справі № 916/2835/15 нову ухвалу, якою затвердити мирову угоду між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" та Приватним акціонерним товариством "Одеський завод шампанських вин".

Уточнень вимог касаційної скарги до Вищого господарського суду України не надходило.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України визначено основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, позивач вправі до прийняття рішення у справі відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. Ці дії є проявом принципу диспозитивності господарського судочинства.

Крім того, у ч.ч.1-3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Тобто даними положеннями надано сторонам право у добровільному порядку самостійно врегулювати спір, шляхом укладення мирової угоди.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства та положень доктрини права вбачається, що мировою угодою по суті є погоджений сторонами договір, який укладається з метою припинення спору. При цьому, мирова угода не може призводити до вирішення спору по суті, що є компетенцією суду. Тобто сторони вправі відмовитись від судового захисту, вирішивши свій правовий конфлікт самостійно, погодивши відповідні умови.

Таким чином мирова угода, що укладається в господарському процесі: - укладається в процесі розгляду справи у господарському суді; - укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; - підлягає затвердженню господарським судом; - не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини.

Право на укладення мирової угоди сторонами спору у справі передбачено і ч.5 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка набрала чинності 05.10.2016 р. відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (1404-19) . Так, відповідно до вказаної статті мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення незалежно від наявності виконавчого провадження. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Виконання рішення - це по суті реалізація права стягувача, підтверджена відповідним судовим актом. Тобто, як вірно вказав апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові, рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2017 р. у даній справі у повному обсязі відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" у задоволенні його позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" про стягнення спірної суми грошових коштів, що взагалі виключає наявність будь-якого виконавчого провадження. Тобто, суд першої інстанції, вирішивши по суті спір у даній справі, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача до відповідача в межах даної господарської справи. Зазначене рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2017 р. набрало законної сили, а відтак є обов'язковим для сторін даної справи.

Таким чином, не скориставшись правом на врегулювання даного спору в порядку згаданої вище статті 78 Господарського процесуального кодексу України під час слухання справи у суді, зважаючи на результат її розгляду судом, а саме - відмову в повному обсязі у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека", господарським судом Одеської області в ухвалі від 13.06.2017 р. здійснено вірний висновок про відмову у задоволенні заяви сторін справи № 916/2835/15 про затвердження мирової угоди у цій справі.

Проте слід зазначити наступне. Зі змісту ухвали господарського суду Одеської області від 13.06.2017 р., залишеної без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 р. у даній справі вбачається, що мотивуючи відмову у задоволенні спільної заяви Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" про затвердження мирової угоди, суди попередніх інстанцій процитували приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши наступне: "Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. За приписами ч. 4 ст. 121 цього Кодексу мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.". Тобто поза увагою судів попередніх інстанцій залишено зазначені вище зміни, внесені Законом України № 1404-VІІІ від 02.06.2016 р. (1404-19) до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , зокрема, перше речення частини п'ятої статті 121 цього кодексу доповнено словами: "незалежно від наявності виконавчого провадження".

Тобто, висновки судів щодо необґрунтованості заяви сторін з підстав відсутності відкритого виконавчого провадження, що є обов'язковою умовою для затвердження мирової угоди, здійснені без врахування змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) згідно із Законом України № 1404-VІІІ від 02.06.2016 р. (1404-19)

Проте, помилкове застосування судами попередніх інстанцій старої редакції ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, не призвело до невірності висновків про відмову у затвердженні мирової угоди за результатами судового розгляду спільної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" та Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" у справі, рішенням у якій встановлено відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно із статтею - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі (п.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 р. (v0011600-11) ).

Крім того, зважаючи на закріплений у ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що останні не обмежені у праві врегулювати спірні правовідносини, що виникли між ними у будь-який інший договірний чи позадоговірний спосіб за домовленістю між собою, добровільно.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення питання про відмову у затвердженні мирової угоди, поданої сторонами у даній справі, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про відсутність правових підстав для задоволення зазначеної вище спільної заяви позивача та відповідача. Враховуючи, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів та ґрунтуються на помилковому тлумаченні заявником норм чинного в Україні законодавства, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для повного або часткового задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека", а відтак, оскаржувану постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 р. слід залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехбезпека" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 року у справі № 916/2835/15 залишити без змін.