914/1374/13 Про відмову ТОВ у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду у справі про визнання боржника банкрутом - 03.10.2017 Прийняття

у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/1374/13 про банкрутство ТОВ "Біля Універмагу" (далі - боржника), порушена ухвалою від 30.04.2013 за заявою ТОВ "Ресторан "Беркут" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство); визнано безспірними вимоги ініціюючого кредитора на суму 600 000 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Білана Н.М. Зазначену ухвалу підготовчого засідання місцевого господарського суду залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції від 19.06.2013 та постановою суду касаційної інстанції від 11.09.2013.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.06.2016, з урахуванням ухвали від 08.07.2016 про виправлення описки, затверджено реєстр вимог кредиторів з вимогами кредиторів першої черги на загальну суму 9 176 грн., з яких вимоги ТОВ "Ресторан Беркут" на суму 5 735 грн., ОСОБА_7 на суму 1 147 грн., ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" на суму 1 147 грн. та ПАТ "Укргазпромбанк" на суму 1 147 грн.; вимогами четвертої черги на загальну суму 23 165 462, 21 грн., з яких вимоги ТОВ "Ресторан Беркут" на суму 600 000 грн., ОСОБА_7 на суму 19 926 820 грн., ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" на суму 1 603 359, 96 грн. та ПАТ "Укргазпромбанк" на суму 1 035 282, 25 грн.; вимогами ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" на суму 900 144, 80 грн. у шосту чергу; окремо внесено до реєстру вимоги ПАТ "Укргазпромбанк" на суму 228 841, 87 грн. та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" на суму 4 578 900 грн. як забезпечені заставою майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.10.2016, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 11.01.2017 та постановою касаційного суду від 21.03.2017, введено процедуру санації ТОВ "Біля Універмагу" та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Надлонка А.І.

18.01.2017 арбітражний керуючий Надлонок А.І. звернувся до місцевого господарського суду із заявою за № 01-21/02-24/31 від 17.01.2017 про його звільнення від виконання обов'язків керуючого санацією ТОВ "Біля Універмагу", у зв'язку з великою завантаженістю та сімейними обставинами (вх. № 205/17) (том 13а, а.с. 27).

26.01.2017 ОСОБА_7, як голова комітету кредиторів боржника, подав до місцевого господарського суду клопотання про призначення керуючим санацією ТОВ "Біля Універмагу" арбітражного керуючого Коваля В.В. та продовження строку процедури санації для розроблення плану санації (вх. № 337/17) (том 13а, а.с. 33 - 36).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 (суддя Чорній Л.З.) заяву арбітражного керуючого Надлонка А.І. від 18.01.2017 щодо звільнення його від виконання повноважень керуючого санацією ТОВ "Біля Універмагу" задоволено; звільнено Надлонка А.І. від виконання повноважень керуючого санацією ТОВ "Біля Універмагу"; керуючим санацією ТОВ "Біля Універмагу" призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.; зобов'язано арбітражного керуючого Надлонка А.І. передати керуючому санацією боржника Ковалю В.В. усю наявну документацію по підприємству боржника; у задоволенні заяв арбітражних керуючих Глеваського В.В. та Черевача М.М. про їх призначення керуючим санацією ТОВ "Біля Універмагу" відмовлено; клопотання голови комітету кредиторів ОСОБА_7 щодо продовження строку процедури санації задоволено, продовжено строк санації до 14.06.2017; розгляд справи відкладено на 14.06.2017; зобов'язано керуючого санацією надати суду погоджений комітетом кредиторів план санації боржника, надати докази звернення до інвестора щодо плану санації, позицію комітету кредиторів щодо клопотання про введення процедури ліквідації (том 13а, а.с. 158 - 164).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 04.06.2017 конкурсний кредитор - ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" (далі - скаржник), вимоги якого частково забезпечені заставою майна боржника, звернулося до Львівського апеляційного господарського суду шляхом направлення поштового відправлення на адресу місцевого господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 10.05.2017 та прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що винесена з порушенням вимог законодавства про банкрутство щодо порядку призначення керуючого санацією боржника та за умов неповноти дослідження обставин справи на предмет наявності підстав для продовження строку процедури санації у даній справі, та прийняти нове рішення, яким призначити керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Черевача М.М., справу передати до місцевого господарського суду для продовження її розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Гриців В.М., суддів: Малех І.Б., Плотніцького Б.Д.) відмовлено ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 у даній справі з підстав недоведення скаржником поважності причин пропуску встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду про заміну керуючого санацією боржника та продовження строку процедури санації (том 13а, а.с. 188 - 190).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 у даній справі повернено без розгляду як таку, що її подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, у відновленні якого скаржнику було відмовлено ухвалою апеляційного суду від 16.06.2017.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою про відмову у відновленні процесуального строку на апеляційне оскарження, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 16.06.2017 про відмову ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду від 10.05.2017, а матеріали справи направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо порушення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 у даній справі. Касаційна скарга обґрунтована порушенням апеляційним судом положень статей - 4-2, 53, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), що полягало в неналежній оцінці апеляційним судом об'єктивних обставин, які наводились скаржником як поважні причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 10.05.2017 про заміну керуючого санацією боржника та продовження строку процедури санації у даній справі. При цьому, ухвала апеляційного суду від 16.06.2017 про повернення апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" в касаційному порядку не оскаржена.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.09.2017 касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 19.09.2017 о 10 год. 20 хв., зобов'язано скаржника до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги за вих. № 03.154 від 02.06.2017 з додатками на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 у даній справі.

18.09.2017 через канцелярію Вищого господарського суду України скаржником подано документи, витребувані ухвалою суду касаційної інстанції від 07.09.2017 (вх. № 9244 Д1/15738).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2017 розгляд касаційної скарги скаржника відкладено на 03.10.2017 о 10 год. 20 хв.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2017 про відмову ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" у відновленні строку на подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду від 10.05.2017 на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" - Гамея В.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Згідно з частиною 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу, зокрема, відповідно до пункту 10 частини 1 зазначеної статті - ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013, положення якого застосовуються в процедурі банкрутства ТОВ "Біля Універмагу", в апеляційному порядку можуть бути оскаржені усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених ГПК України (1798-12) та цим Законом.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом, яка може бути оскаржена.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 13.07.2016 у справі № Б29/162-10.

Отже, відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у Постанові від 17.01.2006 у справі № 39/62-12/140.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, оскаржувану в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції прийнято 10.05.2017 та надіслано 15.05.2017 її копії учасникам провадженні у справі, в тому числі забезпеченому кредитору ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", про що зроблено відмітку на звороті ухвали (том 13а, а.с. 164-зворот); при цьому, в межах строку, визначеного статтею 93 ГПК України, зазначена ухвала ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу шляхом направлення поштового відправлення на адресу місцевого господарського суду лише 04.06.2017, тобто з пропуском п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 10.05.2017 на 20 днів, що не заперечується скаржником.

Апеляційним судом встановлено обставини подання скаржником клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що в судовому засіданні від 10.05.2017 судом першої інстанції було оголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, тоді як її повний текст опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 16.05.2017, про що скаржнику стало відомо 02.06.2017; при цьому, на момент подання апеляційної скарги копія ухвали суду першої інстанції від 10.05.2017 на адресу скаржника не надходила, що унеможливило її оскарження в апеляційному порядку в межах строку, визначеного частиною 1 статті 93 ГПК України. Зазначені обставини заявник апеляційної скарги вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 10.05.2017 у даній справі.

Розглянувши клопотання скаржника про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" не надано апеляційному суду належних та достатніх доказів на підтвердження його доводів, викладених у клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Зазначене стало підставою для відмови ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 10.05.2017 у даній справі, про що прийнято ухвалу від 16.06.2017, яка є предметом касаційного оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного суду про відсутність поважних причин для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 10.05.2017, який пропущено скаржником на 20 днів, зроблені за умов повної оцінки обставини справи та прийняті з дотриманням положень статей 43, 93, 97 ГПК України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України, з наведенням мотивів такої оцінки доказів (неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження), а також підстав, за яких подане скаржником клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження не може бути задоволене.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала місцевого господарського суду від 10.05.2017 зареєстрована 14.05.2017 та оприлюднена 16.05.2017 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень" (3262-15) , що дозволяло скаржнику ознайомитися з її повним текстом без одержання копії ухвали від суду апеляційної інстанції в максимально стислі строки. Однак, забезпечений кредитор реалізував своє процесуальне право на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 10.05.2017 у даній справі лише у червні 2017, тобто із спливом 20-ти днів після набрання оскаржуваною ухвалою законної сили, що не узгоджується з принципом юридичної визначеності судового рішення.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", представник якого був присутній в засіданні місцевого господарського суду 10.05.2017, не був позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції із заявою про видачу копії повного тексту судового рішення (ухвали) від 10.05.2017 та оскаржити зазначену ухвалу в апеляційному порядку в максимально стислі строки з моменту ознайомлення з її повним текстом (том 13а, а.с. 156 - 157).

Отже, забезпечений кредитор ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" недобросовісно користувався своїми процесуальними правами як сторони у справі про банкрутство ТОВ "Біля Універмагу". При цьому, предметом касаційного оскарження скаржником визначено лише ухвалу апеляційного суду про відмову у відновленні процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 10.05.2017, тоді як вимога про скасування ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, як окремого процесуального документа, скаржником не заявлялася.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей - 111-5, - 111-7 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" та скасування ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2017 про відмову ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" у відновленні строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 у даній справі, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду за змістом оскаржуваної ухвали, а спрямовані на переоцінку доказів судом касаційної інстанції, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно статті - 111-7 ГПК України, тому є необґрунтованими.