914/2203/16 - 02.10.2017 Прийняття - Юридический Харьков плюс

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" про зобов'язання здійснити обов'язковий викуп належних позивачу 420 000 простих іменних акції ПАТ "Миколаївцемент" за ціною 30,00 гривень за 1 акцію на загальну суму 12 600 000,00 гривень, шляхом укладення договору викупу акцій у запропонованій ним редакції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.02.2017 у справі № 914/2203/16 (колегія суддів у складі: Щигельська О.І., судді Мороз Н.В., Сухович Ю.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 (колегія суддів у складі: Кордюк Г.Т., Гриців В.М., Давид Л.Л.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Миколаївцемент" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду змінити, а саме виключити з мотивувальної частини наступний висновок: "Оскільки відповідний значний правочин, укладення якого попередньо схвалено Загальними зборами акціонерів, вчинено, відтак, настав реальний юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення в акціонерного товариства обов'язку здійснити викуп акцій акціонера, який голосував "проти" прийняття такого рішення".

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 16.08.2017 у зв'язку зі звільненням з посади судді Вищого господарського суду України Самусенко С.С. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 914/2203/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2017 у справі № 914/2203/16 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Картере В.І.

Скаржник подав додаткові пояснення, у яких повторно викладає вимоги, тотожні вимогам касаційної скарги.

Позивач подав додаткові пояснення, у яких просить постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 01.09.2017 у зв'язку з запланованою відпусткою судді Картере В.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 914/2203/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2017 у справі № 914/2203/16 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Демидова А.М.

Від скаржника надійшли пояснення, у яких він, зокрема, зазначає, що оскаржуваний висновок судів першої та апеляційної інстанції суперечить нормам матеріального права, а саме п. 1 ст. 68 та ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. - 111-7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 є акціонером ПАТ "Миколаївцемент" та зареєструвався для участі у загальних зборах акціонерів ПАТ "Миколаївцемент", призначених на 15.04.2014. У реєстраційній картці зазначено код реєстрації - 53. Кількість належних ОСОБА_4 простих іменних акцій - 420 000 штук.

ПАТ "Миколаївцемент" проведено зазначені загальні збори акціонерів, а прийняті ними рішення оформлено протоколом № 19 від 15.04.2014. На зборах прийнято рішення, зокрема: - попередньо схвалити укладання товариством протягом не більш як одного року з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами акціонерів значних правочинів, ринкова вартість кожного з яких перевищує 25% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства, та гранична сукупна вартість яких не може перевищувати 140% від вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства, та які відповідають наступним критеріям: отримання товариством кредитів, позик; придбання товариством сировини, енергоресурсів, інших ресурсів, продукції, робіт, послуг для потреб виробництва та/або діяльності товариства; - уповноважити керівника виконавчого органу товариства або особу, що виконує його обов'язки, підписувати дані договори, додатки, додаткові угоди, специфікації, інші необхідні документи тощо до даних договорів та вчиняти інші необхідні дії.

При цьому проти прийняття вказаного рішення голосували 580 238 простих іменних голосуючих акцій, що складає 0,364446% від кількості акцій товариства, зареєстрованих для участі у Загальних зборах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 голосував проти прийняття зазначеного рішення всією кількістю належних йому акцій.

28.04.2014 між ПАТ "УкрСиббанк" (кредитор) та ВАТ "Подільський цемент" (позичальник-1), ТОВ "Цемент" (позичальник-2), ПАТ "Миколаївцемент" (позичальник-3) укладено генеральний кредитний договір № 1 про кредитування, за яким кредитор зобов'язався надати позичальнику, а позичальник - прийняти кредит на визначених умовах (умови кредитування № 11465931000 від 28.04.2014). Зокрема погоджено, що дозволена сума - 50 000 000,00 доларів США.

08.05.2014 ОСОБА_4 звернувся із вимогою до ПАТ "Миколаївцемент" про викуп належних йому голосуючих акцій на підставі ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства".

Проте листом № 000585 від 26.05.2014 ПАТ "Миколаївцемент" повідомило ОСОБА_4, що не вбачає наявності законних підстав для здійснення обов'язкового викупу належних йому акцій відповідно до чинного законодавства України.

Предметом даного позову є вимоги позивача зобов'язати відповідача здійснити обов'язковий викуп належних позивачу 420 000 простих іменних акції ПАТ "Миколаївцемент" за ціною 30,00 гривень за 1 акцію на загальну суму 12 600 000,00 гривень шляхом укладення договору викупу акцій у запропонованій ним редакції, обґрунтовані ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства".

Зі змісту рішення та постанови судів попередніх інстанцій вбачається, що суди дійшли висновку про те, що у відповідача виникло право викупу акцій позивача, який голосував "проти" прийняття рішення про попереднє схвалення значних правочинів, однак відмовили у задоволенні позову з огляду на відсутність у поданому позивачем договорі погоджених в установленому порядку таких істотних умов як ціна договору та порядок викупу акцій.

Вищий господарський суд України не може погодись з мотивами відмови у позові з огляду на таке.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення загальних зборів про попереднє схвалення значного правочину) передбачено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про вчинення товариством значного правочину.

Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.

Верховним Судом України у постанові від 21.05.2013 у справі № 07/5026/796/2012 роз'яснено, що законодавець розмежовує поняття "рішення про вчинення значного правочину" та "рішення про попереднє схвалення значних правочинів". При цьому прийняття загальними зборами акціонерів рішення про вчинення значного правочину кореспондує виконавчому органу товариства обов'язок вчинити конкретний значний правочин. У той же час, прийняття загальними зборами акціонерів рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом року, означає лише згоду на можливість вчинення значних правочинів у майбутньому. І це не має наслідком реального настання юридичного факту, з яким закон пов'язує виникнення в акціонерного товариства обов'язку здійснити викуп акцій акціонера.

Як вже було зазначено, на загальних зборах акціонерів ПАТ "Миколаївцемент" від 15.04.2014 були прийняті рішення, оформлені протоколом №19, зокрема, щодо: - попереднього схвалення укладання товариством протягом не більш як одного року з моменту прийняття цього рішення загальними зборами акціонерів значних правочинів, ринкова вартість кожного з яких перевищує 25% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства, та гранична сукупна вартість яких не може перевищувати 140% від вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства, та які відповідають наступним критеріям: отримання товариством кредитів, позик; придбання товариством сировини, енергоресурсів, інших ресурсів, продукції, робіт, послуг для потреб виробництва та/або діяльності товариства; - уповноваження керівника виконавчого органу товариства або особи, що виконує його обов'язки, підписувати дані договори, додатки, додаткові угоди, специфікації, інші необхідні документи тощо до даних договорів та вчинення інші необхідні дії.

На момент прийняття рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ "Миколаївцемент" від 15.04.2014 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" не передбачала право акціонера вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій у разі, якщо він голосував проти прийняття рішення саме про попереднє схвалення значного правочину.

Таким чином, місцевий господарський суд у мотивувальній частині рішення безпідставно зазначив про те, що оскільки відповідний значний правочин, укладення якого попередньо схвалено загальними зборами акціонерів, вчинено, то настав реальний юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення в акціонерного товариства обов'язку здійснити викуп акцій акціонера, котрий голосував "проти" прийняття такого рішення.

Апеляційний господарський суд також безпідставно підтримав вказані висновки місцевого господарського суду. При цьому навів непереконливі мотиви відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 у справі № 07/5026/796/2012, оскільки вони ґрунтуються на вибірковому розширеному тлумаченні змісту норми ст. ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення загальних зборів про попереднє схвалення значного правочину).

Таким чином, враховуючи відсутність у позивача права вимагати у відповідача викупу належних йому акцій, саме наведені обставини є першочерговою підставою для відмови у задоволенні позову, а не лише відсутність у поданому позивачем договорі погоджених в установлено порядку таких істотних умов як ціна договору та порядок викупу акцій.

Разом з тим, хибні висновки з приводу цих обставин, викладені в мотивувальних частинах рішення та постанови судів попередніх інстанцій, не призвели до неправильного вирішення спору та не вплинули на правильність резолютивної частини цього рішення, враховуючи, що місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.