906/1264/16 Про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства - 17.08.2017 Прийняття

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.03.2017 у справі № 906/1264/16 (суддя Гансецький В.П.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., Бучинська Г.Б., Розізнана І.В.), задоволено позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 05.03.2015, а саме:

- п. 1 про виключення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро": про передачу частки ОСОБА_4 у розмірі 10% вартістю 200,00 грн. ОСОБА_6; про передачу частки ОСОБА_5 у розмірі 10% вартістю 200,00 грн. ОСОБА_7; про затвердження перерозподілу часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро";

- п. 3 про внесення змін до Статуту, шляхом викладення його в новій редакції та затвердження нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро".

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 906/1264/16, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на те, що місцевим господарським судом в порушенням норм процесуального права прийнято заяву позивача про зміну предмету позову після початку розгляду справи по суті, тим самим суд вийшов за межі заявлених позовних вимог; зазначає про неправильне застосування судами ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" щодо порядку формування статутного капіталу, у зв'язку із чим дійшли помилкового висновку про сплату позивачами своїх внесків до статутного капіталу.

Сторони згідно з приписами статті - 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро" (далі - Товариство) створене 20.02.2014, до складу часників увійшли ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Згідно із пп.10.5 Статуту Товариства для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладу учасників формується статутний капітал Товариства в розмірі 2000 грн. У створенні статутного капіталу Товариства беруть участь своїми вкладами учасники:

ОСОБА_6 - розмір внеску: 800,00 грн., розмір частки 40% статутного капіталу, кількість голосів 40;

ОСОБА_7 - розмір внеску: 800,00 грн., розмір частки 40% статутного капіталу, кількість голосів 40;

ОСОБА_4 - розмір внеску: 200,00 грн., розмір частки 10% статутного капіталу, кількість голосів 10;

ОСОБА_5 - розмір внеску: 200,00 грн., розмір частки 10% статутного капіталу, кількість голосів 10; Статутний капітал підлягає сплаті протягом одного року з моменту державної реєстрації товариства.

Судами визначено, що протоколом № 2 від 05.03.2015 загальних зборів учасників Товариства були оформлені рішення загальних зборів учасників, які вирішили:

1) виключити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зі складу учасників ТОВ "Черемошне Агро";

2) передати частку ОСОБА_4 у розмірі 10% вартістю 200 грн. ОСОБА_6;

3) передати частку ОСОБА_5 у розмірі 10% вартістю 200 грн. ОСОБА_7;

4) затвердити частки учасників у Товаристві: ОСОБА_6 - 1000 грн. - 50%; ОСОБА_7 - 1000 грн. - 50%;

5) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зобов'язані поповнити статутний капітал до необхідного розміру.

Крім того, у зв'язку зі зміною складу учасників та зміною юридичної адреси було вирішено затвердити та підписати нову редакцію статуту.

Згідно Протоколу, на вказаних зборах були присутні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які володіють у сукупності 80% відсотками голосів.

Предметом позову у справі є позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 05.03.2015, а саме: про виключення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зі складу учасників Товариства, передачу частки ОСОБА_4 у розмірі 10% вартістю 200,00 грн. ОСОБА_6; про передачу частки ОСОБА_5 у розмірі 10% вартістю 200,00 грн. ОСОБА_7; про затвердження перерозподілу часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро"; про внесення змін до Статуту, шляхом викладення його в новій редакції та затвердження нової редакції Статуту Товариства.

Обґрунтовуючи підстави недійсності рішень загальних зборів учасників Товариства від 05.03.2015, позивачі вказують на те, що у рішенні загальних зборів не наведено жодних причин, які б давали підстави вважати, що позивачі систематично не виконували або неналежним чином виконували обов'язки учасників товариства, передбачені законодавством та установчими документами Товариства або перешкоджали своїми діями досягненню цілей Товариства; жодних письмових повідомлень про проведення загальних зборів учасників Товариства із зазначенням порядку денного з питанням про виключення їх зі складу учасників Товариства - не отримували та були позбавлені можливості прийняти участь в загальних зборах учасників Товариства.

Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті, виходив з того, що надані відповідачем копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та копії фіскальних чеків на підтвердження направлення позивачам повідомлення про проведення зборів не свідчать про належне повідомлення позивачів про проведення 05.03.2015 загальних зборів, оскільки з даних повідомлень не вбачається, що саме було направлено позивачам і чи стосуються ці направлення оголошених загальних зборів 05.03.2015; у протоколі загальних зборів учасників Товариства № 2 від 05.03.2015 не обґрунтовано причини виключення позивачів зі складу учасників Товариства, не було зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасників, в чому полягає систематичність невиконання ними обов'язків учасників Товариства, якими саме діями (бездіяльністю) позивачі перешкоджають досягненню цілей Товариства; факт внесення коштів до статутного капіталу підтверджується поясненнями позивачів, які вказали, що самостійно внесли по 200 грн. до статутного фонду Товариства, але квитанції про це не зберегли; факт внесення ними коштів підтверджується реєстраційною справою Товариства, з якої видно, що 21.02.2014 була проведена державна реєстрація товариства, і яка б не відбулася без сплати позивачами їх часток

З огляду на вищенаведене суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 (v0006600-12) ).

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

Як передбачено ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до пунктів 17, 18, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) , підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право, зокрема брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 2-39гс14).

Згідно із ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Як визначено у п. 11.8 Статуту Товариства, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту належного повідомлення позивачів про проведення загальних зборів учасників Товариства 05.03.2015, а надані відповідачем копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень та копії фіскальних чеків від 24.12.2014 та 28.01.2015 не свідчать про таке повідомлення, оскільки з їх змісту неможливо встановити, що саме було направлено позивачам і чи містили ці поштові відправлення повідомлення про скликання загальних зборів.

Разом з тим, судами не досліджено і надано оцінки вмісту наявного в матеріалах справи поштового відправлення (конверту) на адресу ОСОБА_5 від 28.01.2015, яким, як пояснив відповідач, позивачеві було направлено повідомлення про проведення загальних зборів, а тому колегія суддів вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про неможливість встановити, що саме було направлено позивачам і чи містили ці поштові відправлення повідомлення про скликання загальних зборів.

Також в матеріалах справи міститься повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства на 05.03.2015, якому судом апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 101 Господарського процесуального кодексу України правової оцінки також надано не було.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасними висновки судів про те, що позивачі не були належним чином повідомлені про час, місце і порядок денний загальних зборів учасників Товариства 05.03.2015.

При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів (п. 29 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) ).

На підставі змісту протоколу загальних зборів від 05.03.2015, суди встановили, що підставою для виключення позивачів зі складу учасників Товариства є те, що вони систематично не виконують обов'язки учасників Товариства, не внесли вклади до статутного капіталу, не з'являються на загальні збори учасників Товариства, що перешкоджає досягненню цілей Товариства.

Так, місцевим господарським судом з'ясовано, що згідно із банківської виписки за 31.12.2014 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сплатили по 800,00 грн. внесків до статутного фонду, а згідно банківської виписки від 03.04.2015 - внесли по 200,00 грн. до статутного фонду.

Як визначено ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими висновки судів про те, що у разі відсутності сплати позивачами часток не міг бути сформований статутний фонд і не відбулась б реєстрація товариства 21.02.2014, оскільки такий висновок не ґрунтується на вищенаведених нормах законодавства, наявних в матеріалах справи доказах та є припущенням.

Разом з тим, без дослідження обставин внесення позивачами своїх внесків до статутного капіталу Товариства та, зокрема, відображення вказаних обставин у фінансовій звітності Товариства (балансі), є неможливим з'ясування правомірності всіх підстав виключення позивачів зі складу учасників Товариства.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неповноту у дослідженні обставин справи та дійшли передчасних висновків щодо правового змісту тих правовідносин, які склалися між сторонами.

За таких обставин, оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.