41/207 Про заміну сторони у виконавчому провадженні - 17.08.2017 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Анкіл" та публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Анкіл" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 41/207 господарського суду міста Києва

товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин ОЙЛ"

акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

треті особи:

1) товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ресурси", 2) дочірнє підприємство "Стальінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут"

виконання зобов 'язання в натурі,

за участю представників позивача: не з 'явились, відповідача: Кравчика С.М., третьої особи-1: Горєва В.О., третьої особи-2: не з 'явились, ТОВ "Юридична компанія "Анкіл": Швець М.П., (в судовому засіданні 18.07.2017 оголошувалась перерва до 19.07.2017 та в судовому засіданні 15.08.2017 - до 17.08.2017 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України1798-12|st77 ),

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207, зокрема, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ресурси" задоволено повністю. Зобов'язано відповідача повернути в натурі на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381, 67 тонн заставною вартістю 55 839 674 грн., що знаходиться на зберіганні на "Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго" АЕК "Київенерго".

На виконання зазначеного рішення 06.05.2009 господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2009 змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207. Зокрема стягнуто з відповідача на користь третьої особи-1 55 839 674 грн. вартості мазуту. Визнано такими, що втратили чинність накази господарського суду міста Києва № 41/207 від 06.05.2009.

У лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Анкіл" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, у якій просило замінити стягувача у справі з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ресурси" на товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Анкіл".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2017 зазначену заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Анкіл" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 41/207 задоволено. Замінено стягувача у справі з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ресурси" на товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Анкіл".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 ухвалу місцевого господарського суду скасовано, а у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Анкіл" про заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Анкіл" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Крім цього, до Вищого господарського суду України звернулось з касаційною скаргою публічне акціонерне товариство "Київенерго", у якій просить виключити з мотивувальної частини постанови апеляційного господарського суду висновок про фактичну відсутність у відповідача мазуту внаслідок його знищення публічним акціонерним товариством "Київенерго".

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного, а також ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг, з огляду на таке.

Задовольняючи заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Анкіл" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні у справі № 41/207 місцевий господарський суд виходив з того, що між товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Столиця" (заставодержателем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" (заставодавцем) 25.11.2008 укладено договори застави товарів в обороті № 19/07-К-2Z та № 24/07-К-4Z, відповідно до умов яких заставодавець передав в заставу заставодержателю в якості забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметалзабезпечення" зобов'язань за договором про надання кредиту №19/07-К від 19.09.2007, всіма додатками та договорами про внесення змін до нього, а саме: мазуту М-100 в кількості 12 066, 95 т, а також у забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Груп" зобов'язань за договором про надання кредиту № 24/07-К від 26.12.2007, всіма додатками та договорами про внесення змін до нього, а саме: мазуту М-100 в кількості 16 097, 30 т. Предмети договору застави зберігаються за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1а, АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго").

Відповідно до укладеного між публічним акціонерним товариством "Банк Столиця" (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "І.С. Інвест" (покупцем) договору купівлі-продажу прав вимоги від 12.01.2015, останньому передано право вимоги за договорами про надання кредиту № 19/07-К від 19.09.2007, № 24/07-К від 26.12.2007 та договорами застави товарів в обороті від 25.11.2008 № 19/07-К-2Z та № 24/07-К-4Z.

В подальшому між товариством з обмеженою відповідальністю "І.С. Інвест" (первісним кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт" (новим кредитором) 05.04.2016 укладено договір відступлення права вимоги № 05/04/16, за умовами якого первісний кредитор передав новому кредиторові, а новий кредитор прийняв право вимоги за договорами про надання кредиту № 19/07-К від 19.09.2007, № 24/07-К від 26.12.2007 та договорами застави товарів в обороті від 25.11.2008 № 19/07-К-2Z та № 24/07-К-4Z, які належали первісному кредиторові в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав у первісного кредитора.

За умовами п. 1.4 зазначеного договору новий кредитор матиме можливість використовувати та розпоряджатися правом вимоги лише після набрання законної сили рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 2200/15 за позовом ТОВ "І.С. Інвест" до ТОВ "Торговий дім "Ресурси" про звернення стягнення на предмет застави на користь ТОВ "І.С. Інвест" про задоволення/часткове задоволення позовних вимог. У випадку, якщо рішенням цього третейського суду у згаданій справі в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави буде відмовлено, цей договір втрачає чинність з дня ухвалення такого рішення, і право вимоги вважається таким, що не перейшло до нового кредитора.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18.05.2016 у справі № 2200-15 позовні вимоги ТОВ "І.С. Інвест" задоволено частково. Вирішено звернути стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті від 25.11.2008 № 24/07-К-4Z, а саме: товари в обороті, мазут М-100, в кількості 16 097, 30 т, що належить ТОВ "Торговий дім "Ресурси" та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1А, АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго"), шляхом продажу ТОВ "І.С. Інвест" мазуту М-100 в кількості 16 097, 30 т з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем для задоволення вимог ТОВ "І.С. Інвест" до ТОВ "Альтернатива Груп" за договором про надання кредиту № 24/07-К від 26.12.2007 в розмірі 19 567 091, 23 грн. Звернуто стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті від 15.11.2008 № 19/07-К-2Z, а саме: товари в обороті, мазут М-100 в кількості 12 066, 95 т, що належить ТОВ "Торговий дім "Ресурси" та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1А, АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго"), шляхом продажу ТОВ "І.С.Інвест" мазуту М-100 в кількості 12 066, 95 т з укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем для задоволення вимог ТОВ "І.С. Інвест" до ТОВ "Укрметалзабезпечення" за договором про надання кредиту № 19/07-К від 19.09.2007 у розмірі 14 669 599, 43 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18.05.2016 у справі № 2200-15 залишено без змін ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2016, постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 у справі № 910/10097/16.

Право застави ТОВ "Іссахар-Зевелун Імпорт-Експорт" було зареєстровано в Держаному реєстрі обтяжень рухомого майна, відтак заставодержателем належного ТОВ "Торговий дім "Ресурси" мазуту стало ТОВ "Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт".

В подальшому між ТОВ "Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт" (постачальником) та ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" (покупцем) 16.11.2016 укладено договір поставки № 16-11/16, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупець зобов'язався прийняти і сплатити їх вартість на умовах договору.

Згідно з п. 1.3 цього договору товар належить на праві власності ТОВ "Торговий дім "Ресурси", право продажу товару надано постачальнику відповідно до договору відступлення права вимоги № 05/04/16 від 05.04.2016 та рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18.05.2016 у справі № 2200-15.

За висновками місцевого господарського суду внаслідок укладення вищевказаних договорів ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" набуло права власності на мазут М-100 в кількості 28 164, 25 т, який належав ТОВ "Торговий дім "Ресурси" та який було передано в заставу банку за договорами застави товарів в обороті від 25.11.2008 № 19/07-К-2Z та № 24/07-К-4Z. Оскільки рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207 ПАТ "Київенерго" зобов'язано повернути ТОВ "Торговий дім "Ресурси" мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381, 67 т, суд вважав за можливе замінити на стадії виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207 стягувача з ТОВ "Торговий дім "Ресурси" на ТОВ "Юридична компанія "Анкіл", адже права на вказаний мазут в повному обсязі перейшли до останнього.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд апеляційної інстанції виходив з того, що внаслідок винесення ухвали господарського суду міста Києва від 12.05.2009, якою змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207, зобов'язальні правовідносини між стягувачем (ТОВ "Торговий дім "Ресурси") та боржником (ПАТ "Київенерго") зазнали змін, а саме обов'язок ПАТ "Київенерго" повернути мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381, 67 т було видозмінено, у зв'язку з чим у ПАТ "Київенерго" виникли зобов'язання перерахувати ТОВ "Торговий дім "Ресурси" 55 839 674 грн. вартості мазуту. При цьому матеріли справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правонаступництва ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" прав та обов'язків ТОВ "Торговий дім "Ресурси" в грошовому зобов'язанні по відношенню до ПАТ "Київенерго" щодо сплати 55 839 674 грн. вартості мазуту. Крім цього, предметом договору поставки № 16-11/16 від 16.11.2016 є нафтопродукти, а не мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381, 67 т заставною вартістю 55 839 674 грн., який належав ТОВ "Торговий дім "Ресурси" та про повернення якого останній звернувся до суду.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів передчасними, з огляду на таке.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим вважається рішення, винесене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В свою чергу ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів вказаним вимогам не відповідають.

За приписами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Питання щодо заміни сторони правонаступником на стадії виконавчого провадження врегульовані ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених у ст. 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 512 Цивільного кодексу України, ст. - 121-4 Господарського процесуального кодексу України та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку вибуття кредитора у зобов'язанні він замінюється правонаступником. Виходячи з цих норм, зокрема, ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, у випадку заміни кредитора іншою особою - передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) або правонаступництва на стадії виконання судового рішення здійснюється вибуття кредитора.

При цьому фактично така заміна здійснюється поза межами виконавчого провадження, однак для належного вступу особи, яка вважає себе правонаступником кредитора, який вибув із зобов'язання, щодо якого існує рішення суду, яке набрало законної сили і перебуває на стадії примусового виконання, у виконавче провадження, така заміна має відбуватись з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Для того щоб дійти обґрунтованого висновку про належність правонаступництва сторони на стадії виконавчого провадження, необхідно дослідити обставини як передання кредитором своїх прав правонаступнику, так і набуття їх останнім поза межами виконавчого провадження, зокрема на підставі відповідних правочинів.

Саме ж дослідження таких обставин повинно відбуватись із дотриманням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому не можна визнати належним чином та повністю дослідженими обставини, в розумінні ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, щодо передання ТОВ "Торговий дім "Ресурси" прав на спірний мазут та їх набуття ТОВ "Юридична компанія "Анкіл", та відповідно - вичерпним висновок місцевого суду про те, що внаслідок укладення вищеописаних договорів ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" набуло права власності на мазут М-100 в кількості 28 164, 25 т, з огляду на сам лише опис предметів таких договорів та їх умов без детального та повного аналізу судом обставини переходу прав кредитора від ТОВ "Торговий дім "Ресурси" до ТОВ "Юридична компанія "Анкіл".

В свою чергу не може вважатися спростуванням висновку місцевого господарського суду та належним дослідженням усіх обставин переходу прав кредитора від ТОВ "Торговий дім "Ресурси" до ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" висновок суду апеляційної інстанції, що предметом договору поставки № 16-11/16 від 16.11.2016 є нафтопродукти, а не мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381,67 т заставною вартістю 55 839 674 грн., який належав ТОВ "Торговий дім "Ресурси" та про повернення якого останній звернувся до суду, оскільки поза увагою апеляційного господарського суду залишилася наявна в матеріалах справи копія специфікації до договору поставки № 16-11/16 від 16.11.2016, якій суд взагалі не надав оцінки, що є порушенням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що при дослідженні обставин переходу прав кредитора від ТОВ "Торговий дім "Ресурси" до ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" необхідно враховувати положення ст. 204 Цивільного кодексу України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору у справі, що переглядається, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Разом з тим, посилаючись на ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2009 змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207. Зокрема стягнуто з відповідача на користь третьої особи-1 55 839 674 грн. вартості мазуту.

Внаслідок винесення згаданої ухвали зобов'язальні правовідносини між стягувачем та боржником зазнали змін, а саме обов'язок відповідача повернути мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381, 67 т було видозмінено, внаслідок чого у останнього виникли зобов'язання перерахувати третій особі-1 55 839 674 грн. вартості мазуту. Отже з 12.05.2009 між третьою особою-1 та відповідачем існують лише грошові зобов'язання, в силу яких останній зобов'язаний сплатити ТОВ "Торговий дім "Ресурси" грошові кошти за мазут (55 839 674 грн.), у зв'язку з чим в матеріальних правовідносинах між ПАТ "Київенерго" і ТОВ "Торговий дім "Ресурси", які були предметом розгляду у справі № 41/207 ніяких змін не відбулося, а матеріли справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правонаступництва ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" прав та обов'язків ТОВ "Торговий дім "Ресурси" в грошовому зобов'язанні по відношенню до ПАТ "Київенерго" щодо сплати 55 839 674 грн. вартості мазуту.

Разом з тим судом апеляційної інстанції встановлено, що при зміні способу виконання судового рішення 12.05.2009 господарським судом міста Києва було враховано фактичну відсутність у відповідача мазуту та технічну неможливість виконання судового рішення від 21.04.2009 шляхом повернення мазуту зі зберігання.

Таким чином, без повного та належного дослідження усіх обставин переходу прав кредитора від ТОВ "Торговий дім "Ресурси" до ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" відмова у задоволенні заяви ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" про заміну сторони у виконавчому провадженні призводить до порушення прав останнього, передбачених договором № 16-11/16 від 16.11.2016, який в силу ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним (позаяк судами не встановлено протилежного).

Крім цього, відповідно до ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Констатуючи фактичну відсутність у відповідача мазуту марки М-100, переданого на зберігання ТОВ "Торговий дім "Ресурси", суди попередніх інстанцій не встановили, чи є зазначений мазут річчю, визначеною родовими ознаками (тобто таким, що не може бути індивідуалізованим з-поміж іншого мазуту, який може бути в наявності у відповідача), та чи має відповідач можливість замінити його на інший, ніж той, що був переданий на зберігання. Позаяк навіть за наявності відповідних доказів сам факт знищення мазуту, який належав ТОВ "Торговий дім "Ресурси" і був переданий ПАТ "Київенерго" на зберігання, не свідчить про відсутність у відповідача можливості замінити його на відповідну кількість мазуту такого самого роду та такої самої якості, та, як наслідок, виконати вимоги ст. 949 Цивільного кодексу України. При цьому суди обох інстанцій під час попереднього розгляду не надали належної оцінки доводам відповідача про наявність у нього відповідного мазуту марки М-100, який, за твердженням відповідача, він готовий був повернути ТОВ "Торговий Дім "Ресурси". Разом з тим, за наявності у останнього відповідної кількості мазуту марки М-100 протягом всього строку зберігання означає, що відповідач продовжує зберігати у себе майно ТОВ "Торговий Дім "Ресурси", і право власності на це майно у останнього не припинилося.

З огляду на зазначене судам необхідно було встановити, чи була у відповідача в наявності відповідна кількість мазуту марки М-100 протягом всього періоду зберігання.

Крім цього слід звернути увагу на те, що відсутність у відповідача технічної можливості видати (повернути) власнику в натурі мазут марки М-100 у відповідній кількості не може бути підставою для обмеження або позбавлення власника права власності на належне йому майно.

Що ж до висновку апеляційного господарського суду про те, що відповідно до п.п. 2.1.8 наявних у матеріалах справи договорів застави товарів в обороті від 25.11.2008 № 19/07-K-2Z і № 24/07-K-4Z, заставодержатель має право вимагати від заставодавця заміни предмету застави на інше такої ж або більшої вартості у разі зниження вартості засобів забезпечення виконання зобов'язань за цим договором та договором кредиту, в тому числі у разі знищення, пошкодження або зіпсування предмету застави, у зв'язку з чим заставодержатель за згаданими договорами застави має право на отримання від заставодавця майна, яке за вартістю покрило б його вимоги до заставодавця (ТОВ "Торговий дім "Ресурси"), а не від минулого зберігача (ПАТ "Київенерго"), колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що в даному провадженні вирішується питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, а не спір між заставодавцем та заставодержателем.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що укладаючи договори застави товарів в обороті № 19/07-К-2Z та № 24/07-К-4Z ТОВ "Торговий дім "Ресурси" передало в заставу заставодержателю в якості забезпечення виконання ТОВ "Укрметалзабезпечення" зобов'язань за договором про надання кредиту № 19/07-К від 19.09.2007, всіма додатками та договорами про внесення змін до нього, а саме: мазуту М-100 в кількості 12 066, 95 т, а також у забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Груп" зобов'язань за договором про надання кредиту № 24/07-К від 26.12.2007, всіма додатками та договорами про внесення змін до нього, а саме: мазуту М-100 в кількості 16 097, 30 т.

Зазначені договори, за якими ТОВ "Торговий дім "Ресурси" передав в заставу мазут у загальній кількості 28 164, 25 т, укладені 25.11.2008, тобто до прийняття рішення господарським судом міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207, яким зобов'язано відповідача повернути в натурі на користь ТОВ "Торговий дім "Ресурси" мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381, 67 т заставною вартістю 55 839 674 грн.

Таким чином ТОВ "Торговий дім "Ресурси" при укладенні договорів застави передбачав можливі наслідки невиконання ТОВ "Укрметалзабезпечення" зобов'язань за договором про надання кредиту №19/07-К від 19.09.2007, всіма додатками та договорами про внесення змін до нього, а також ТОВ "Альтернатива Груп" зобов'язань за договором про надання кредиту № 24/07-К від 26.12.2007, всіма додатками та договорами про внесення змін до нього, та як результат - усвідомлював можливість звернення стягнення на заставлене майно - мазут М-100 в кількості 12 066, 95 т, та в кількості 16 097, 30 т відповідно.

Враховуючи викладене, оскаржувані у даній справі ухвалу господарського суду міста Києва від 20.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 не можна визнати обґрунтованими, а тому, з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню з направленням заяви ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" про заміну сторони у виконавчому провадженні на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід врахувати викладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів дослідити обставини переходу прав кредитора від ТОВ "Торговий дім "Ресурси" до ТОВ "Юридична компанія "Анкіл", зробити вичерпний висновок щодо їх передання кредитором правонаступнику, так і щодо набуття їх останнім поза межами виконавчого провадження, встановити чи є мазут марки М-100, який був переданий ТОВ "Торговий Дім "Ресурси" на зберігання відповідачу річчю, визначеною родовими ознаками, та чи був він в наявності у відповідній кількості у відповідача протягом всього строку зберігання, що, в такому разі, означало фактичне продовження зберігання відповідачем мазуту ТОВ "Торговий Дім "Ресурси" до його відчуження ТОВ "Юридична компанія "Анкіл" в порядку звернення стягнення на предмет застави, та на підставі всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, розглянути заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні та вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню у даному випадку.