927/451/15 Про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - 17.08.2017 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Чернігівської області із заявою про визнання наказу Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016 у справі № 927/451/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10402885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 503554,64 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 73080,00 грн. судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2017 у справі № 927/451/15 (суддя Сидоренко А.С.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 (головуючий суддя Тарасенко К.В., судді Гаврилюк О.М., Іонікова І.А.), задоволено заяву ПАТ "Облтеплокомуненерго", визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016 у справі № 927/451/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" в дохід Державного бюджету України 73080,00 грн. судового збору. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016 по справі № 927/451/15 про стягнення з ПАТ "Облтеплокомуненерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10402885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 503554,64 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі № 927/451/15, прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Облтеплокомуненерго" у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В касаційній скарзі заявник вказує порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", статей 115, 117 Господарського процесуального кодексу України.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті - 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач-1 та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі № 927/451/15 частково задоволені позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України", присуджено до стягнення з ПАТ "Облтеплокомуненерго" 10402885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 503554,64 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 9137434,66 грн. пені. Крім того, присуджено до стягнення з ПАТ "Облтеплокомуненерго" в доход Державного бюджету України 206700,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 по справі № 927/451/15 скасовано в частині стягнення з ПАТ "Облтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 9137434,66 грн. пені та прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Облтеплокомуненерго" пені у розмірі 9137434,66 грн. відмовлено повністю. Розподіл судових витрат за подання позовної заяви здійснено у розмірі 73080,00 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі № 927/451/15 залишено без змін. Присуджено до стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Облтеплокомуненерго" 45474,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

На примусове виконання вказаного вище судового рішення, 31.05.2016 видані відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2016, розстрочено виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі № 927/451/15 на примусове виконання якого видано наказ від 31.05.2016 на 36 місяців, починаючи з червня 2016 року, зі стягненням з боржника на користь стягувача згідно з графіком.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наданих відповідачем платіжних доручень від 23.06.2016 № 2617, від 28.07.2016 № 3040, від 22.08.2016 № 3309, від 23.08.2016 № 3346, від 25.08.2016 № 3353, від 29.08.2016 № 3373, від 26.09.2016 № 3609, від 27.09.2016 № 3640, від 20.10.2016 № 3988, від 24.10.2016 № 4017, від 29.11.2016 № 4705, від 22.12.2016 № 5143 та заяви ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про зарахування зустрічних однорідних вимог, після надання господарським судом розстрочки виконання рішення ПАТ "Облтеплокомуненерго" було сплачено ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 712440,30 грн. заборгованості, присудженої до стягнення рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі № 927/451/15.

Крім того, платіжним дорученням від 28.07.2016 № 3113 відповідачем перераховано в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

25.01.2017 на засіданні комісії ПАТ "Облтеплокомуненерго" з питань списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних було прийнято рішення (протокол № 1 від 25.01.2017), зокрема, списати за договором купівлі - продажу природного газу № 1718/14-ТЕ-39 від 28.11.2013 заборгованість перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у розмірі: індекс інфляції - 9690445,36 грн., 3 % річних з простроченої суми -503554,64 грн.

Протокол № 1 від 25.01.2017 надіслано на адресу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та отримано останнім 31.01.2017.

Публічним акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" подано заяву про визнання наказу Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016 № 927/451/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10402885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 503554,64 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 73080,00 грн. судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Судом першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задоволено заяву позивача.

Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджуються факти сплати боржником в доход Державного бюджету України судового збору в розмірі 73080,00 грн., сплати на користь стягувача нарахованого на суму боргу індексу інфляції в розмірі 666966,30 грн., а також зарахування стягувачем зустрічної однорідної вимоги в розмірі 45474,00 грн. (сума судового збору присуджена до стягнення на користь Боржника), зобов'язання по сплаті цих сум є припиненими.

Згідно з частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується факт погашення Боржником в повному обсязі основної суми заборгованості за поставлений природний газ, згідно з умовами договору купівлі-продажу природного газу № 1718/14-ТЕ-39 від 28.11.2013, на момент набрання чинності Законом № 1730-VIII (1730-19) , а тому списання нарахованих на суму боргу інфляційних нарахувань та процентів річних суди попередніх інстанцій вважають правомірним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 (v0006600-12) ).

Частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Згідно з пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: - якщо його видано помилково; - якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Отже, однією з підстав для визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, є відсутність обов'язку боржника за наказом повністю чи частково у зв'язку з його припиненням іншою особою або з інших причин.

Встановивши, що відповідач сплатив в доход Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 73080,00 грн., суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про припинення зобов'язань відповідача в цій частині та правомірно визнали наказ Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016 № 927/451/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" в дохід Державного бюджету України 73080,00 грн. судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновками судів про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016 по справі № 927/451/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10402885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 503554,64 грн. трьох процентів річних з простроченої суми з огляду на таке.

Комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення визначений Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 3 листопада 2016 № 1730-VIII (1730-19) , який набрав чинності 30 листопада 2016 року, згідно із ст. 1 якого учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з абзацом 9 частини 1 статті 1 Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Відповідно до статті 2 Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Статтею 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" визначено порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості.

Згідно з частиною 1, 2 наведеної норми для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності; копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період; довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; копії актів звіряння взаєморозрахунків; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості.

Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Предметом спору є стягнення інфляційних та 3 % річних, нарахованих на основний борг за спожитий природний газ, борг у повному обсязі погашений відповідачем, тобто, нараховані на цей борг інфляційні та 3 % річних підлягають списанню.

Разом з тим положення вказаного Закону України не встановлюють порядку та строків такого списання, як і не містить норм, які б передбачали автоматичне списання нарахованих пені, інфляційних втрат та річних з дня набрання чинності Законом. Для списання вказаних сум в порядку, передбаченому вказаним Законом, відповідач мав набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до реєстру.

Однак, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання реалізації відповідачем права на списання передбачених Законом сум, а також обставини звернення відповідача із заявою про включення до реєстру та внесення останнього до вказаного реєстру.

З огляду на викладене, місцевим та апеляційним господарськими судами, у порушення вимог частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не повно з'ясовано та не перевірено всі обставини справи, не надано їм у сукупності належної правової оцінки.

Оскільки, в силу приписів статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню в частині визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016 № 927/451/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" сум нарахованого індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі № 927/451/15 в частині визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2016 № 927/451/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суми 10402885,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 503554,64 грн. трьох процентів річних.