911/3480/16 Про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт по розробці та супроводженню програмного забезпечення та передачі ліцензії на його використання - 17.08.2017 Прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2017 у справі № 911/3480/16 (суддя Подоляк Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 (головуючий суддя Зубець Л.П., судді Зеленін В.О., Алданова С.О.) частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська національна розрахункова картка" на користь позивача 253800,00 грн. попередньої оплати та 3807,00 грн. витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2017, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 у справі № 911/3480/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 524, 533, 549, 625 Цивільного кодексу України, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України.

Сторони згідно з приписами статті - 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 14.08.2014 між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Українська національна розрахункова картка" (виконавець) було укладено договір на виконання робіт по розробці та супроводженню програмного забезпечення № 2р/12, відповідно до умов якого в порядку та на умовах останнього визначаються основні умови, строки та порядок взаємодії сторін при виконанні виконавцем робіт по розробці та супроводженню програмного забезпечення "BCZ-SST" (далі роботи по розробці - роботи); (супроводження ПЗ "BCZ-SST" - супроводження); (програмне забезпечення "BCZ-SST" - система). Функціонал системи надає можливість юридичним особам, фізичним особам-підприємцям, та фізичним особам виконувати платежі у національній валюті готівкою та в безготівковій формі з використанням банківських платіжних карток, емітованих банками "УкрКарт" (банки, що є членами платіжної системи "УкрКарт") та емітованих іншими банками на програмно-технічних комплексах самообслуговування замовника по договорам на прийом платежів шляхом інтеграції з білінговою системою "CashBiling" ("Cash&Biling" - система, що забезпечує ведення бази договорів на прийом платежів та безпосередньо прийом платежів використовується замовником на підставі окремого договору). Вимоги до системи містяться в додатку № 1 до даного договору. В результаті виконаних робіт виконавець надає замовнику систему та безстрокове право на використання системи (далі - ліцензія) на умовах, зазначених в розділі 6 цього договору, в підтвердження чого сторонами підписується акт приймання-передачі робіт. Датою надання замовнику ліцензії є дата підписання сторонами акта приймання передачі робіт. Оплата робіт, супроводження та надання ліцензії здійснюється замовником в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У пунктах 2.1, 2.2 договору визначені роботи, а саме: розробка виконавцем системи, в т.ч. плану-графіка виконання робіт, що погоджується з замовником (в т.ч. містить в собі технологію платежів, екранні форми, зразки чеків, операції платежів у виписці Extract); впровадження на межхостовому інтерфейсі та інтеграцію системи з відповідною білінговою системою "CashBiling" (інтеграція системи з білінговою системою "Cash&Biling" відбувається через систему SWPayments - додаток № 1 до даного договору) виконання комплексного тестування; введення в експлуатацію системи. Після виконання робіт, зазначених в п.2.1 договору та передачі ліцензії, виконавець здійснює супроводження системи: усунення програмних помилок та збоїв; доопрацювання /переробка /модифікація системи згідно з вимогами законодавства України та Національного банку України; технічна підтримка та інструктаж персоналу замовника з 9:00 до 18:00 в робочі дні виконавця.

Згідно з пунктом 2.3 договору строк виконання робіт, зазначених в п. 2.1 договору складає 6 місяців з моменту здійснення замовником передплати відповідно до п. 3.3.1 договору.

Як передбачено пунктами 3.1 - 3.3 договору, всі розрахунки за договором здійснюються в національній валюті на підставі рахунків-фактур, наданих виконавцем. Вартість робіт по договору та надання ліцензії складає 507600 грн., у тому числі: виконання робіт - 42300 грн., крім того ПДВ 20% - 8460 грн., всього з ПДВ 507600 грн.; надання ліцензії - 456840 грн., без ПДВ (не є об'єктом оподаткування ПДВ, платіж роялті). Замовник здійснює оплату робіт та надання ліцензії в наступному порядку: після підписання договору, виконавець виставляє рахунок-фактуру замовнику на передплату в сумі 50% вартості зазначеної в п. 3.2 договору. Замовник протягом 10-ти банківських днів з дня отримання рахунка-фактури здійснює платіж на рахунок виконавця, що зазначений в реквізитах сторін; після підписання акта приймання-передачі робіт (додаток № 2 до договору), виконавець виставляє рахунок-фактуру замовнику на решту вартості в розмірі 50% вартості зазначеної в п. 3.2 договору. Замовник протягом 10-ти банківських днів з дня отримання рахунка-фактури здійснює платіж решти вартості на рахунок виконавця зазначеного в реквізитах сторін.

Відповідно до пункту 3.5 договору факт виконання робіт та надання ліцензії оформлюється сторонами підписанням акта приймання-передачі робіт.

У разі порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених Договором, виконавець виплачує штраф замовнику в розмірі 0,1% від вартості робіт за кожний день прострочення. Загальна сума штрафу не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України на день виставлення штрафу, що діє у період, за який сплачується штраф від суми вартості робіт (п. 5.3 Договору).

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов'язання, позивач звернувся до відповідача з листом № 170/10809/2015 від 16.12.2015, в якому пропонував укласти додаткову угоду про розірвання договору та повернути позивачу 253800,00 грн. передоплати.

30.03.2016 позивач направив відповідачеві вимогу № 170/11536/2016 від 30.03.2016 про повернення передплати в розмірі 253800,00 грн.

Неповернення відповідачем суми передплати стало підставою звернення позивача із позовом до суду про стягнення з відповідача 253800,00 грн. попередньої оплати, 41509,48 грн. неустойки, 16270,34 грн. інфляційних втрат та 6153,78 грн. 3% річних.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволені позовні вимоги позивача.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Згідно з частиною 4 статті 882 даного Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як передбачено частиною 1 статті 854 даного Кодексу, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Як встановлено судами, на виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві передоплату у загальній сумі 253800,00 грн. Відповідач свої зобов'язання по виконанню робіт у порядку і строки, погоджені сторонами в договорі, не виконав, в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі виконаних робіт, акти виконаних робіт, та докази направлення вказаних актів замовнику.

Частинами 2 - 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки завдані розірванням договору.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Судами з'ясовано, що позивач скористався наданим йому правом на односторонню відмову від договору.

Оскільки судами встановлено факт оплати позивачем суми передоплати в розмірі 253800,00 грн. та факт невиконання відповідачем підрядних робіт, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із обґрунтованим висновком судів про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 253800 грн. передоплати.

Судами правомірно відмовлено позивачеві в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахованих на передоплату, оскільки стягнення з виконавця суми попередньої оплати, перерахованої за договором, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Наведеної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14.

Також відповідно до п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (v0014600-13) обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Згідно із пунктом 5.3 договору у разі порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених Договором, виконавець виплачує штраф замовнику в розмірі 0,1% від вартості робіт за кожний день прострочення. Загальна сума штрафу не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України на день виставлення штрафу, що діє у період, за який сплачується штраф від суми вартості робіт.

Пунктом 2.3 договору визначено, що строк виконання робіт складає 6 місяців з моменту здійснення замовником передплати відповідно до п. 3.3.1 договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач здійснив попередню оплату 27.08.2014, в погоджені сторонами строки відповідач свої зобов'язання не виконав, тому прострочення відповідача розпочалось з 28.02.2015.

З позовною заявою позивач звернувся до Господарського суду Київської області 26.10.2016, тобто з пропуском строку встановленого статтею 258 Цивільного кодексу України.

Враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача щодо стягнення 41509,48 грн. неустойки, апеляційним господарським судом правомірно відмовлено позивачеві у задоволенні вказаних позовних вимог.

Відповідно до статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для її зміни чи скасування.