Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:

Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л. Гольцової Л.А.

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"

на ухвалу та постанову

Господарського суду Донецької області від 13.03.2017 Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017

у справі

№ 905/566/17 Господарського суду Донецької області

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"

до

1. Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод № 2" 2. Приватного акціонерного товариства "Геркулес" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня-Продукти" 4. Приватного підприємства "Український продукт" 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Горняк"

про

солідарне стягнення 10057784,42 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 06.03.2017 становить 272759560,01 грн.

за участю представників:

позивача: Кириченко Р.Ю.

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: не з'явилися

відповідача-3: не з'явилися

відповідача-4: не з'явилися

відповідача-5: не з'явилися

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.03.2017 у справі № 905/566/17 (суддя Паляниця Ю.О.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 (головуючий суддя Малашкевич С.А. судді: Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.), повернуто позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.03.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 905/566/17, задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" про звільнення від сплати судового збору та передати справу на розгляд до Господарського суду Донецької області.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 4, 8 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зазначаючи про те, що судами не було з'ясовано тих обставин, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Загальні вимоги, яким має відповідати позовна заява встановлені статтею 57 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за яких позовна заява і додані до неї документи повертаються без розгляду, серед яких, зокрема неподання позивачем доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" були порушені вимоги вищезазначених норм, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

В свою чергу, Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" просило суд першої інстанції відстрочити сплату судового збору в розмірі 240000,00 грн. до ухвалення судового рішення або звільнити від його сплати, мотивуючи відповідне клопотання важким фінансовим становищем.

Розглянувши доводи Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" щодо відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати, суд першої інстанції відмовив у його задоволенні.

Так, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (va007600-13) зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Частиною другою статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, проводиться уповноваженою особою Фонду на ліквідацію в межах кошторису витрат, затверджених Фондом.

Відповідно до пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до таких витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" не додано кошторису затверджених витрат на 2017 рік та доказів відсутності коштів на сплату судового збору, передбачених вказаним кошторисом.

Подання стороною позовної заяви без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення позовної заяви згідно з пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оцінивши відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України наведені позивачем доводи щодо неможливості сплати ним судового збору та дослідивши надані на їх підтвердження докази, місцевий господарський суд, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, мотивовано відхилив заяву позивача про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, у зв'язку із чим правомірно повернув ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" позовну заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів не спростовують та зводяться до заперечень здійсненої місцевим господарським судом оцінки доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.03.2017 у справі № 3-1629гс16.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.03.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 905/566/17 залишити без змін.