Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Палія В.В., Студенця В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 913/3378/13 за позовом державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" до товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Михайлівська" про стягнення штрафу,

У листопаді 2013 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача про стягнення штрафу в сумі 149 115 грн. за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2014 року (суддя Мінська Т.М.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 149 115 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року (судді: Шевкова Т.А., Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

У червні 2014 року позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.06.2017 року відновлено матеріали справи № 913/3378/13 відновлено в частині, необхідній для розгляду справи та надіслано матеріали відновленої справи до Вищого господарського суду України.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що у червні 2016 року зі станції Мар'ївка Донецької залізниці ТОВ "ЗФ "Михайлівська" здійснило відправлення вагонів №№ 65233603, 60895059, 67655910 на станцію Ямниця Львівської залізниці згідно з накладною № 53386355.

При проходженні вантажу через станцію Нижньодніпровськ-Вузол, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України (457-98-п) , Придніпровською залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу, зазначена відправником у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

Під час контрольного переважування вагону № 65233603 на 150-тонних вагонних електронно-тонзометричних вагах станції було виявлено, що вага нетто вантажу складає 75 500 кг, що більше ніж у відомостях, зазначених у накладній на 10 500 кг та на 6 500 кг більше вантажопідйомності вагону;

у вагоні № 60895059 нетто - 76200 кг, що більше ніж у відомостях, зазначених у накладній на 10200 кг та на 7200 кг більше вантажопідйомності вагону;

у вагоні 67655910 нетто - 79250 кг, що більше ніж у відомостях, зазначених у накладній та більше вантажопідйомності вагону на 10250 кг.

За результатами переважування станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт від 14.06.2013 року АА № 048987/378, який підписано зам. ДС, прийомоздавальником та приймальником потягів.

В розділі "Є" вказаного комерційного акта було зроблено відмітку станції призначення: "При перевірці вантажу різниці проти цього акту не виявлено".

За досильною накладною від 18.06.2013 року № 45887155 зі станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відправлено вагон № 65396608 маса вантажу 40550кг, в графі вантаж зазначено, що в даний вагон відвантажено вантаж з 4 вагонів, в тому числі з 3-х вагонів згідно з комерційним актом АА № 048987/378 від 14.06.2013 року, вагону № 65233603 - 10500 кг, № 60895059 - 10200 кг, № 67655910 - 10250 кг.

На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем нараховано відповідачу штраф у сумі 149 115 грн. - (9892 грн. + 9892 грн. + 10 039 грн.) х 5.

Предметом даного судового розгляду є вимоги залізниці до вантажовідправника про стягнення штрафу за неправильне зазначення відомостей щодо маси вантажу в перевізних документах.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позову обґрунтовано доведеністю правових підстав для нарахування залізницею штрафу за невірно вказану масу вантажу в накладній.

Апеляційний господарський суд відмовляючи в позові виходив з недоведеності належними та допустимими доказами вимог про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів (з відповідними змінами), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (z0861-00) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 863/5084 (z0863-00) , відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема, вказується маса вантажу у кілограмах брутто вантажу, заповнюються вантажовідправником.

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України (457-98-п) за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст. 129 Статуту, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Цією статтею передбачено також, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Згідно з п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334 (z0565-02) , зареєстрованим Міністерством юстиції України 08 липня 2002 року № 567/6855 (z0567-02) (далі - Правила) комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Згідно з п. 2 Правил комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до п.п. 8 - 10 Правил комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Пунктом 12 Правил визначено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено".

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Згідно з п. 6.9 Правил оформлення перевізних документів, у досильному перевізному документі у графі 20 "Найменування вантажу" робиться відмітка: "Досилається до основної відправки ____________ (вказуються станція відправлення і станція призначення) N ___", а також вказуються найменування (прізвище, ім'я та по батькові) одержувача та його поштова адреса.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що залізницею не дотримано вимог п. 6.9 Правил оформлення перевізних документів, оскільки в копії накладної № 53386355 відсутня відмітка про складення на шляху прямування комерційного акту та відвантаження в іншій вагон вантажу у кількості виявленого надлишку; в копії першої сторінки досильної накладної № 45887155 зазначено про відвантаження вагону № 65396608 18.06.2013 року; документів, що підтверджують час вивантаження вантажу з вагонів №№ 65233603, 60895059, 67655910 не надано.

Разом з тим, копію комерційного акту від 14.06.2013 року АА № 048987/378 не прийнято в якості належного доказу, оскільки надлишок вантажу відвантажений в іншій вагон, проте в розділі "Є" станцією призначення Ямниця зазначено, що при видачі вантажу різниці проти даних цього акту не виявлено, тобто копія комерційного акту містить суперечливі відомості про масу вантажу, виявлену на станції Нижньодніпровськ-Вузол та на станції призначення Ямниця.

Водночас, в матеріалах справи відсутній технічний паспорт на вагонні ваги станції Ямниця, а додана до матеріалів справи виписки з книги переважень вагонів по станції Ямниця оформлена без дати зважування вагону.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, встановивши, що надані позивачем в підтвердження позовних вимог документи, зокрема, копії комерційного акту, накладних, містять суперечливі відомості щодо перевірки маси вантажу, а оригінали документів, витребуваних судом першої інстанції для встановлення дотримання позивачем правил оформлення та видачі вантажу суду не надано, відтак обгрунтовано визнав позовні вимоги про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу недоведеними належними та допустимими доказами.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про недоведеність правових підстав для стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній та обгрунтовано відмовив у позові.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року - без змін.