ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2017 року
Справа № 908/2500/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Гольцової Л.А. (доповідач)
суддів
Губенко Н.М., Іванової Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Комунального підприємства "Водоканал"
на рішення та на постанову
Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2017
у справі
№ 908/2500/16
господарського суду
Запорізької області
за позовом
Комунального підприємства "Водоканал"
до
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
про
стягнення 11697,48 грн
за участю представників:
позивача: повідомлений, але не з'явився;
відповідача: повідомлений, але не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 у справі № 908/2500/16 (суддя - Мірошниченко М.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Радіонова О.О., судді - Марченко О.А., Попков Д.О.) рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 у справі № 908/2500/16 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційні скарги не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті - 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між Комунальним підприємством "Водоканал" (Водоканал) і ФОП ОСОБА_4 (Абонент) 03.02.2006 укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 7432, за умовами якого Водоканал забезпечує Абоненту подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику АДРЕСА_1 (аптека).
Згідно п. 3.2 договору, Абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, Правилами приймання стічних вод підприємств в систему міської каналізації м. Запоріжжя.
При відсутності або не встановленні облікового прибору в установлений водоканалом строк, розміщення Абонентом водомірних вузлів або їх експлуатації з порушенням Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селах України, Правил експлуатації та технічних вимог та водовідведення у містах та селах України, Правил експлуатації технічних вимог до приладів обліку питної, технічної води, промислових та господарських фекальних стоків, водопостачання Абонента вважається без обліковим, витрачання води та об'єм стоків в даному випадку визначається розрахунковим шляхом згідно з п.9.6 та 21.5 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селах України, починаючи від дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водомірного вузла (п. 3.2.3 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору, основним документом на оплату є акт. Акти за воду та послуги каналізації виписуються 17-19 кожного місяця. Абонент зобов'язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.
Згідно з розділом 2 договору, договір укладається з 03.02.2006 по 31.12.2009. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін.
У випадку прийняття компетентними органами нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо зміни порядку розрахунків між суб'єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін (п.9.3 договору).
Судами попередніх інстанцій досліджено, що відповідно до акту позивача № 160 технічного обстеження водопроводу від 13.04.2009, Абонент споживає питну воду від мережі житлового дому по водопровідному вводу діаметром 15 мм. На вводі встановлено прилад обліку JS1,5 № 7787229, водомір припломбований до труби пломбою з відбитком "А7745".
24.07.2013 відповідачем, ФОП ОСОБА_4 було подано позивачу, КП "Водоканал" заяву про направлення на адресу вул. Гудименка, буд. 15 "Аптека низьких цін" інспектора для розпломбування водоміру для його подальшої передачі на держповірку.
КП "Водоканал" 11.09.2013 проведено технічне обстеження водопроводу Абонента та складені акти технічного обстеження водопроводу №№ 488, 489 від 11.09.2013, в яких зафіксовано, що подача холодної води Абоненту відбувається від мережі житлового дому, по вводу діаметром 15 мм. На вводі встановлено засіб обліку марки JS1,5 № 7787229, державна повірка 1 квартал 2009 року. Засіб обліку раніше припломбовано до трубопроводу пломбою А7745. Пломба збережена. Строк державної повірки приладу обліку сплив. Акти містять посилання на п. 3.3 та 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Відповідно до п. 5.14 Правил користування усі засоби обліку у встановлені строки підлягають періодичній повірці. У разі тривалості повірки більше одного місяця об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 Правил користування. Об'єм води по безобліковому водоспоживанню по вводу діаметром 15мм становить 30,528 м.куб/добу. Розрахунковий період становить з 18.06.2013 по 24.07.2013 (з дня останнього акту на оплату до дня надходження заявки Абонента від 24.07.2013). Таким чином, об'єм води за період з 18.06.2013 по 24.07.2013 становить 30,528м.куб. х 37д = 1129,536 м.куб.
Акти № 488, № 489 від 11.09.2013 підписані представником КП "Водоканал", а ФОП ОСОБА_4 від підпису акту № 489 від 11.09.2013 відмовився.
На підставі актів технічного обстеження, виставлений акт-рахунок від 11.09.2013 № 7432/1 за безоблікове водокористування на суму 11 697,48 грн.
Оскільки відповідач оплату за зазначеним вище актом-рахунком не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 18.06.2013 по 24.07.2013 в сумі 11697,48 грн.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходили з положень ЦК України (435-15) , ГК України (436-15) , Законів України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (1314-18) , "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) , "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) , та надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно положень ч. 2 ст. - 111-5 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 (v0006600-12) ).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", підприємства питного водопостачання мають право, зокрема, сприяти впровадженню засобів обліку та регулюванню споживання питної води.
На час укладання договору, його умовами зобов'язано Абонента у визначений строк встановити засіб обліку води та передбачена відповідальність за недотримання Абонентом прийнятих на себе зобов'язань, на підставі тих нормативно-правових актів, які діяли в той час.
Станом на час проведення представниками КП "Водоканал" технічного обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання приміщення відповідача у 2013 році, порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення визначається та регулюється Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) , пунктом 1.1 яких, встановлено, що ці Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Отже, як вірно зазначено попередніми судовими інстанціями, Правила № 190 (z0936-08) є обов'язковими для застосування та виконання, як учасниками правочину, так і судом під час розгляду спору, оскільки положення попередніх Правил 1994 року втратили чинність та не регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до п. 2.1 Правил № 190 (z0936-08) , договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".
Розрахунок за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку (п. 3.1 Правил № 190 (z0936-08) ).
Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 (z0936-08) передбачено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (п. 3.2. Правил № 190 (z0936-08) ).
Самовільне водоспоживання це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу Виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у Виконавця в якості Споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).
Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу Виконавця.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п.3.3 Правил № 190 (z0936-08) , оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Крім цього, позивач, заявляючи позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 18.06.2013 по 24.07.2013 в сумі 11697,48 грн, не врахував, що п.1.1 та п.3.2.3 договору містять посилання не на п.п.3.3, 3.4 Правил користування № 190 (z0936-08) , а на п.п. 9.6, 21.5 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65 (z0165-94) , які втратили чинність за наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) .
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
З огляду на наведене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. - 111-7 ГПК України).
Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів, касаційна скарга не відповідає вимогам ст. - 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Керуючись статтями - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 908/2500/16 - без змін.
Головуючий суддя
Судді
Л.А. ГОЛЬЦОВА
Н.М. ГУБЕНКО
Л.Б. ІВАНОВА