Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач),

Ковтонюк Л.В.,

Могил C.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 року у справі № 926/3260/16 за позовом Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми "Чернівціжитлобуд" про внесення змін до договору та зобов'язання передати нерухоме майно,

У жовтні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовною заявою про внесення змін до договору від 27.01.2012 року та зобов'язання відповідача передати залишок квартир загальною площею 132 кв.м., в зв'язку з істотною зміною розміру об'єкту договору.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 06.12.2016 року (суддя Гушилик С.М.) у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 року (судді: Давид Л.Л., Гриців В.М., Малех І.Б.) рішення господарського суду Чернівецької області від 06.12.2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити повністю.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення та постанова є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2012 між ДПІ у м. Чернівці та ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" було укладено договір, предметом якого є будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками за адресою: м. Чернівці, Першотравневий район, провул. Миру, 7, орієнтованою загальною площею квартир 2 986,76 кв.м, що підлягають будівництву на земельній ділянці загальною площею 0,1498 га, відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації.

Базовими техніко-економічними показниками об'єкта є: земельна ділянка площею 0,1498 га. та загальна площа квартир об'єкта 2986,76 кв.м (п. 2.2 договору).

За договором ДПІ у м. Чернівці бере на себе зобов'язання щодо юридичного закріплення земельної ділянки під будівництво об'єкту, видає замовлення на виконання робіт та послуг для реалізації проекту будівництва, а також передає ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" функції забудовника. ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" бере на себе зобов'язання на власний ризик і за власні та/або залучені (позичкові) кошти забезпечити реалізацію проекту будівництва у відповідності до умов договору (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що обсяг зобов'язань ДПІ у м.Чернівці визначений у підпунктах 6.1 пункту 6 договору, є внеском ДПІ у м.Чернівці для належного виконання предмету цього договору. Обсяг зобов'язань ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" визначений у підпунктах 6.2 пункту 6 договору є її внеском для виконання предмету цього договору (п. 3.3 договору).

У відповідності до п. 3.4 за виконання обов'язків, визначених договором, сторони одержують частки завершеного будівництва об'єкту, визначені в п. 8.2 та п. 8.3 договору.

Пунктом 4.1 договору визначено, що фінансування будівництва об'єкта здійснюється ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" у повному обсязі протягом строку всього будівництва з дати підписання цього договору. Джерело капітальних вкладень визначається ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" на власний розсуд у відповідності з чинним законодавством (п.4.2 договору).

Термін будівництва та введення об'єкта в експлуатацію складає 24 місяці з дати надання дозволу на виконання будівельних робіт.

ДПІ у м. Чернівці зобов'язана забезпечити разом з ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" введення закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію та передачу його на баланс експлуатуючим організаціям. Протягом 10 днів після реєстрації в Держархбудінспекції акта введення об'єкта в експлуатацію підписати протокол розподілу приміщень об'єкта, який буде невід'ємною частиною договору (підпункти 6.1.6 та 6.1.7 договору).

Підпунктом 6.2.10 пункту 6 договору сторони визначили, що ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" зобов'язана передати Позивачу 7,5 % загальної площі квартир або 224 кв.м, визначених у договорі, протягом 30 робочих днів з дати прийняття об'єкта в експлуатацію, шляхом підписання сторонами акта прийому-передачі.

По закінченню спорудження будинку та введення його в експлуатацію ДПІ у м. Чернівці за рахунок коштів ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" отримує у власність 224 кв.м загальної площі квартир на 1-5 поверхах, а ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" решту площі об'єкта (п. 6.2.11 договору).

ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" зобов'язана протягом 30 робочих днів після отримання зареєстрованого Держархбудінспекцією сертифікату відповідності підписати акт приймання-передачі приміщень об'єкта ДПІ у м. Чернівці, який буде невід'ємною частиною договору (п. 6.2.20 договору).

У відповідності до пунктів 7.1 та 7.2 договору будівництво об'єкта здійснюється відповідно до проектної документації, що визначає обсяг, зміст, вартість робіт та інші вимоги. Затверджена проектно-кошторисна документація є невід'ємною частиною договору. Розробку, експертизу, погодження та затвердження проектно-кошторисної документації здійснює ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд", яка має право внесення змін до неї.

Пунктом 8.1 договору сторони визначили, що протягом 30 робочих днів з дати отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи сторони підписують протокол розподілу приміщень житлового будинку, який буде невід'ємною частиною договору. Протокол підлягає уточненню після введення об'єкта в експлуатацію у відповідності до даних технічного паспорту бюро технічної інвентаризації м. Чернівці, про що сторони складають додаткову угоду.

ДПІ у м. Чернівці отримує 224 кв.м загальної площі квартир об'єкту. Квартири, що передаються, повинні бути обладнаними електро та газовими розводками, броньованими вхідними дверима, встановленими лічильниками газу, води та електроенергії (п.8.2 договору).

Зміни умов договору або його дострокове розірвання можливі лише за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковими угодами до цього договору (п.13.2 договору).

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Управлінням Держбудінспекції у Чернівецькій області від 20.08.2015 року № ЧВ143152321888 загальна площа будинку становить 6091,0 кв.м, загальна площа квартир становить 4658,7 кв.м.

22.08.2013 між сторонами був підписаний протокол розподілу квартир в житловому будинку по пров.Миру, 7, згідно з яким та у відповідності до п.6 п.п.6.2.10 ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" передає ДПІ у м. Чернівці - 224 кв.м загальної площі квартир протягом 30 робочих днів з дати прийняття житлового будинку в експлуатацію, при цьому загальні площі квартир будуть уточненні після проведення інвентаризації БТІ.

Надалі, 16.09.2015 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі, за яким ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" передало ДПІ у м.Чернівці 5 квартир загальною площею 218,5 кв.м.

22.09.2015 року між ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" та ОСББ "Миру,7" був підписаний акт приймання-передачі, за яким ОСББ "Миру,7" було передано закінчений будівництвом 72-квартиний житловий будинок по провул. Миру, 7, прийнятий згідно декларації № ЧВ143152321888, якою підтверджується готовність до експлуатації.

У зв'язку з тим, що загальна площа квартир в процесі будівництва збільшилась до 4658,7 кв.м, 12.07.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом про необхідність переглянути умови договору та внести зміни до п.п. 6.2.10, 6.2.11, 8.2 договору, а саме: змінити 224 кв.м на 350 кв.м, шляхом укладення додаткового договору.

Листом № 96 від 20.07.2016 року відповідач відмовився внести зміни до договору, посилаючись на те, що в договорі зафіксована загальна площа 224 кв.м, проектно-кошторисна документація виготовлена після укладення договору та була оплачена коштами забудовника, право на зміни в проектно-кошторисній документації були надані йому на підставі п.7.2 договору.

В зв'язку з істотною зміною розміру об'єкту договору, позивач вважає, що відповідач не в повній мірі виконав умови договору, а саме: позивачем недоотримано квартири, площа яких складає 132 кв.м.

Враховуючи, те що відповідач відмовився внести зміни в договір від 27.01.2012 року, позивач звернувся до суду з позовом про внесення змін до договору, укладеного між ДПІ у м.Чернівці та ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд", в редакції позивача:

- п.п.6.2.10 "Забезпечити передачу Стороні -1 7,5% загальної площі квартир або 350 кв.м. з дати набрання чинності внесених змін";

- п.п.6.2.11 "Сторона -1 за рахунок коштів Сторони-2 отримує у власність 350 кв.м. загальної площі квартир на 1-5 поверхах, а Сторона-2 решту площі об'єкту";

- п.п.8.2 договору викласти в такій редакції "Сторона-1 отримує 350 кв.м. загальної площі квартир об'єкту. Квартири, що передаються, повинні бути обладнаними електро та газовими розводками, броньованими вхідними дверима, встановленими лічильниками газу, води та електроенергії";

- п.п. 8.4 Сторона-2 може передати Стороні-1 частину загальної площі квартир за письмовою згодою останнього, в рахунок частки, визначеної п.8.2 договору, квартири в новозбудованих будинках інших районів м. Чернівці з урахуванням коефіцієнта співвідношення ринкової вартості житла на момент його передачі.

З урахуванням внесених змін, позивач просить зобов'язати відповідача передати йому залишок квартир загальною площею 132 кв.м.

Предметом судового розгляду є зобов'язання внести зміни до п.п. 6.2.10, 6.2.11, 8.2 договору, укладеного між позивачем та відповідачем, а саме: змінити зобов'язання відповідача в частині передачі квартир загальною площею з 224 кв.м. на 350 кв.м. та передати позивачу залишок квартир загальною площею 132 кв.м.

Судами попередніх інстанцій у задоволені позовних вимог відмовлено з огляду на необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 180 ГК України містить поняття істотних умов договору. Так, згідно з частиною 1 згаданої статті, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погодженні сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на думку однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що укладаючи договір сторони діяли в межах своїх повноважень, вони досягли згоди з усіх істотних умов договору, порушення істотних умов договору не було, дія договору була припинена внаслідок повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, позивачем було подано декларацію про початок будівництва житлового будинку (від 05.12.2012 року), в якій було зазначено, що загальна площа будинку становить 6091,0 кв.м., а загальна площа квартир становить 4658,7 кв.м., позивачем особисто було подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, сторонами підписано акт приймання-передачі квартир та протокол розподілу квартир, жодних заперечень при передачі квартир від сторін не надходило, сторони під час дії договору жодних змін у відповідності до п.13.2 договору не вносили.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України можливість розірвання договору пов'язана безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин, а саме: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у постанові від 11.12.2012 року у справі №18/12/455-10.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вказує, що Позивач не довів ні суду першої інстанції, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції наявність одночасно чотирьох вище перелічених умов, встановлених частиною другою ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, на що покликається позивач.

Довідка відповідача від 22.11.2008 року № 208 про те, що відповідачем не було додано квартир площею 5,5 кв.м., як це було визначено в договорі і те, що останній надав додаткові послуги на суму 80051 грн. не свідчить про те, що договір від 27.01.2012 року сторонами не виконаний та зобов'язання за ним не припинені, такі вимоги не є предметом розгляду в даній справі, що не позбавляє позивача права відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 Цивільного кодексу України на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність правових підстав для внесення змін до договору, який припинив свою дію, а отже і відсутність таких підстав для передачі позивачу залишку квартир загальною площею 132 кв.м.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 року - без змін.